2. Негативні наслідки вступу України в єс.

Можливе переміщення до України шкідливих виробництв. Європейський союз розширився на Схід тоді, коли переживає період економічних негараздів. Тут зростає безробіття і майже зовсім не зростає економіка. Тим часом до спільноти долучилися держави з дешевою робочою силою. Більшість експертів прогнозує такий перебіг подій: підприємства, що зараз виробляють свою продукцію у Західній Європі, – з її високими заробітними платами й податками – поступово переноситимуть значну частину своїх потужностей у східну частину континенту. Там виробляти дешевше, а отже, й вигідніше. “Розміри єдиного ринку, – кажуть єврооптимісти, – дозволять не тільки створити нові місця і прискорити економічний ріст, а й дадуть Європі великі важелі впливу на світовій арені” 14.

За переконанням багатьох аналітиків та експертів, ЄС, в обмін на фінансову та економічну допомогу Україні, наполягатиме на переміщенні до України ряду шкідливих підприємств, використання України для утилізації екологічно небезпечних та радіоактивних відходів.

Поглиблення демографічного спаду. Вступивши до Європейського Союзу, Україна ризикує поглибити й без того тенденційну демографічну кризу.

В країнах-членах ЄС нараховується більше людей похилого віку, ніж дітей. За останні 25 років загальна чисельність молодих людей у країнах ЄС скоротилась на 23 млн. (21%, з яких на 10% лише за останнє десятиріччя).

Щось подібне відбувається і в нашій країні. Те, що населення України стрімко скорочується, є вже загальновизнаним фактом. Але ж це, м’яко кажучи, дивно - при радянському ладі, який прийнято вважати досить несимпатичним, населення УРСР складало 52 мільйони, а за роки демократії скоротилось до менш ніж 46 мільйонів. За таких темпів не настільки важливо, як нація намагається зберегти свою мову та культуру. Адже, коли немає самої нації – немає й культури.

Проблема незаконної міграції та відтоку кадрів. Вступивши до ЄС у короткостроковій перспективі, Україна може відчути весь негативізм незаконної міграції та катастрофічного відтоку кадрів. З розширенням ЄС і відкриттям кордонів значно зросла кількість контрабандистів різних мастей: від “спонтанних”, які прихоплюють зі собою блок-другий цигарок понад встановлену норму, до кримінально організованих, які орендують у прикордонних районах цілі склади. Якщо в найближчому майбутньому не вдасться підвищити рівень життя у нових країнах-учасниках ЄС до рівня розвинутих країн Європи, то багато жителів нових країн можуть переселитися в Західну Європу. Разом з тим можуть посилитися існуючі проблеми на ринку робочої сили в західноєвропейських країнах.

За переконаннями деяких експертів, якби вступ України в ЄС відбувся найближчим часом, це призвело би до збільшення кількості нелегальних мігрантів в Україні, погіршення криміногенної ситуації у регіонах з великою концентрацією нелегальних мігрантів, а також до збільшення бюджетних витрат на утримання та екстрадицію нелегальних мігрантів15.

Погіршення відносин з країнами СНД. Відомо, що Україна як колишня республіка СРСР, протягом семидесяти років була інтегрована у спільну радянську економічну систему та тісно пов’язана з іншими республіками у двосторонніх відносинах, з якими діють десятиріччями налагоджені процедури взаємної торгівлі. Важливим економічним партнером України, особливо в енергетичній сфері, є Росія, яка в силу ряду історичних, ідеологічних, геополітичних причин вважає Україну своєю ексклюзивною сферою впливу, у зв’язку з чим болісно реагує на будь-які дії українського уряду, скеровані у протилежному від Росії напрямку.

За таких обставин вступ України в ЄС, всупереч інтересам Росії, може дорого коштувати Україні, особливо у короткостроковій перспективі. Це саме може стосуватися й ускладнення політичних відносин з країнами СНД, зокрема й оголошення політичної блокади. Проте, малоймовірно, що країни СНД, керуючись бажанням взаємовигідного з Україною економічного співробітництва, будуть довго ізолюватися від неї.

Втрата конкурентоспроможності певних галузей. Відкрившись європейській економіці, Україна може отримати великий відсоток населення, яке в цій економіці буде неконкурентним.

Одним з найістотніших негативних чинників, дія якого активізується при вступі до ЄС, зокрема з набуттям членства в СОТ, є те, що окремі вітчизняні виробники можуть виявитися не готовими до жорсткої міжнародної конкуренції. Україна має сьогодні невисокий, за міжнародними критеріями, потенціал конкурентоспроможності.

Складність переходу на європейський рівень цін. Після вступу до ЄС Україна у короткостроковій перспективі ризикує стикнутися з ризиками та недоліками, з якими, стикнулися Польща чи прибалтійські країни, тобто з проблемою переходу на європейський рівень цін, який призводить до різкого подорожчання товарів першої необхідності. Наприклад, після не останнього розширення Європейського Союзу населення спільноти збільшилося на 20%, а його сумарний ВВП – лише на 5%. Нові громадяни Євросоюзу порівняно бідні й різниця в доходах колосальна – житель Люксембургу за місяць заробляє стільки, скільки латиш за рік.16 З часом ситуація змінюватиметься, але на сьогодні розміри економічної допомоги, які потрібні новим членам, не можуть не турбувати великі європейські держави.

Цілком ймовірно, що подібні проблеми доведеться вирішувати й Україні відразу після занадто форсованого вступу до ЄС.

Ускладнення візового режиму зі східними сусідами. Вступ України в ЄС та запровадження в ній Шенгегської зони, разом з відкриттям кордонів в Європу, в той же час принесе перешкоди з пересуванням громадян України та інших країн СНД, зокрема з Росією, Білорусією, кавказькими країнами.

За період перебування України в СРСР, між українськими громадянами склалися тісні родинні, економічно-торгівельні відносини, а тому в соціальному відношенні вступ України в Європейському Союзі у короткостроковій перспективі матиме великий негатив, оскільки означатиме якщо не розрив, то велике ускладнення цих взаємовідносин, особливо це стосуватиметься східних областей України, у жителів яких більш тісно налагоджені відносини з країнами СНД.

Подібну картину вже можна спостерігати на західних країнах України, які безпосередньо межують з нещодавно приєднаними до ЄС країн, на яких також поширено режим Шенгенської зони. В першу чергу приєднання Польщі вдарило по дрібних підприємцям, які займалися торгівлею, та ускладнило простий донедавана механізм перетину кордону для пересічних громадян України. Це саме відбувається й на кордонах з Чехією та Словаччиною.

В разі приєднання України до ЄС аналогічна ситуація може виникнути у східних країн, хоча нічого катастрофічного в цьому й немає, проте доведеться переходити на нові цивілізовані умови взаємовідносин, що для громадян колишнього СРСР, зазвичай, є болючим та проблематичним питанням.

Висновки

Розглянувши історичні та сучасні передумови євроінтеграції, можна прийти до переконання, що єднання України з Європою є властивим її історії, національній ідеї, відповідає викликам сучасності, а тому немає нічого дивного в тому, що наша країна буквально з часу отримання незалежності заявила про своє бажання інтегруватися в європейські структури, й попри формальні та фактичні перешкоди, Україна чітко та послідовно дотримується вибраного зовнішньо-політичного курсу.

Отже, для України інтеграція до Євросоюзу - це рух держави до стандартів реальної, діючої демократії та цивілізованого, соціально орієнтованого ринкового господарства. Поки що Україна та ЄС погодилися інтенсифікувати політичні, економічні і культурні відносини, включаючи транскордонне співробітництво та спільну відповідальність у запобіганні та врегулюванні конфліктів. При цьому наголошується, що швидкість прогресу у відносинах буде повністю залежати від зусиль України та конкретних досягнень у виконанні зобов'язань щодо спільних цінностей. Саме тому органи державної влади повинні врахувати всі зобов'язання, що взяла на себе держава перед ЄС і  відповідно до них, розробити ефективну зовнішньоекономічну політику, впровадити її у життя, і лише після цього розраховувати на досягнення бажаних результатів.

     Говорячи про фактори, що гальмують рух України до Європи, насамперед слід виділити низку внутрішніх проблем. По-перше, це повільність у проведенні економічних реформ, відсутність помітних результатів внутрішніх соціально-економічних трансформацій. Без цього, наголошують експерти, вступ до ЄС буде залишатися недосяжною мрією.   По-друге, тривогу викликає високий рівень корупції та економічної злочинності. Україна користується сумнівною славою однієї з найбільш корумпованих держав Європи. По-третє, наголошується на невідповідності нашого законодавства і стандартів існуючим в Європейському Союзі нормам. По-четверте, серйозною перешкодою інтеграції України до ЄС є відсутність консенсусу стосовно європейського вибору як серед населення, так і на рівні державних інституцій (Парламенту, міністерств та відомств). По-п'яте, експерти відзначають явний дефіцит досвідчених фахівців з евроінтеграції, насамперед, серед політичної еліти і державних службовців України. Лише вдосконалена стійка законодавча база, що відповідатиме міжнародним нормативам та стандартам, створить стійкий плацдарм інтеграції України до ЄС. Інтеграція України з ЄС буде відбуватися послідовно, виважено і стабільно лише за умови наявності чітко розробленої і впровадженої у життя зовнішньоекономічної політики:

• Регулювання розвитку зовнішньої торгівлі з безумовним дотриманням національних економічних інтересів України, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграції української економіки до світового господарства;

• сприяння розвитку експортного потенціалу, за рахунок розвитку високотехнологічних галузей, проведення політики імпортозаміщення;

• проведення політики протекціонізму у відношенні до вітчизняних виробників, які не є монополістами на внутрішньому ринку;

• вдосконалення законодавства в економічній сфері та наближення його до нормативних актів ЄС.

Джерела 1. Право Європейського Союзу: Підручник / За ред. В. І. Муравйова. – К.: Юрінком Інтер. – 2011. – 704 с.

2. Смирнова К. В. Європейська інтеграція та Україна. – Право України.  – 2011. – № 4. – С. 153–158.

3. Шульга Р. Р. Джерела правового регулювання надання послуг: господарсько-правовий аспект. – Митна справа. – 2011. – № 1 (73). – Частина 2. – С. 352–356.

4. http: // www.niss.gov.ua/articles

5. http: // www.pda.coolreferat.com/Співробітництво_України_з_НАТО

6. http: // zakon1.rada.gov.ua

7. Кушніренко О. Економіка України та європейський вибір. // Європейська інтеграція та Україна. – К.: Макрос, 2002. – С.409-421.

8. Секаров М. Торговельнi вiдносини України з країнами ЄС// Український промисловець, 2000, № 7;

9. Бураковський І. Немиря Г. Павлюк О. Україна та Європейська інтеграція // Економіка України, 2000, № 4;

10. Соціально-економічна географія України , Львів: Світ, 1997;

11. Моргос П. Як вплине на Україну розширення ЄС? // День, 2005 - № 15;

12. Чалий В., Пашков М. Україна та розширення ЄС: проблеми, наслідки, перспективи // «Дзеркало тижня», 2001 - № 39;

13. Словник-довідник Європейського Союзу. Ред. Ю.Марченко //К.: К.І.С., 2001 – С.168;

14. Пашков М., Чалий В. Україна і розширення ЄС: проблеми та наслідки // «Дзеркало тижня», 2001 - № 45;

15. Камшилин С. Цена демократии // «ХайВей», 2007 - № 40;

16. Майер М. Євробарометр: більшість німців проти подальшого розширення ЄС // Німецька Хвиля, 21.07.2004;