2. Позитивні наслідки вступу України в єс.

Європейська колективна безпека. В інтересах Європейського Союзу є забезпечення миру та стабільності в межах своїх кордонів, щоб мати своїми сусідами стабільні та демократичні держави з прогнозованою і дружньою зовнішньою політикою. Будучи членом ЄС, Україна бути залучена до Спільної європейської політики безпеки та оборони (СЄПБО), яка гарантуватиме Україні державний суверенітет і територіальну недоторканість.

Макроекономічна стабільність. Економічно-торговельні відносини з ЄС - це потенційний шанс, яким треба вміти скористатися, розрізняючи наявні можливості та виправдану обережність від невиправданого оптимізму і популістських страхів.

В 1993 р. Європейським Союзом були встановлені так звані Маастрихтські критерії, дотримання яких є принциповим, а тому Україна як кандидат для входження до ЄС, змушена буде в повній мірі виконати цих критеріїв, а саме:

– стабільність цін. (Річний рівень інфляції не повинен перевищувати середній рівень інфляції у трьох країнах ЄС з найнижчим рівнем інфляції більш, ніж на 1,5%);

– дефіцит державного бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП;

– рівень державного боргу країни не повинен перевищувати 60% ВВП;

– середнє номінальне значення довгострокових процентних ставок не повинно перевищувати 2 відсоткові пункти від середнього рівня таких ставок країн з найстабільнішими цінами9.

При підтягненні економічних показників України до європейських стандартів, створенні в країні розвинутого ринку, закріпленні тенденції до економічного зростання, вдосконаленні законодавства, розбудові демократичного суспільства, як неодмінної умови вступу України до ЄС, вже само по собі принесе Україні неабиякі економічні вигоди, оскільки прагнення приєднатися до ЄС стимулюватиме керівництво нашої держави чим скоріше досягти бажаних результатів та гарантувати економічну стабільність та зростання добробуту.

Додаткові інвестиції в українську економіку. Європейський Союз являє собою великий ринок збуту виробів та джерело задоволення потреб України в найрізноманітніших споживчих та інвестиційних товарах.

Україна, будучи членом ЄС, матиме значні можливості для динамічного розвитку туристичної та рекреаційної галузі, розширення міжнародного співробітництва в цій сфері, так як, на сьогодні, наявний потенціал реалізується недостатньо, оскільки донині немає повноцінної, адаптованої до ринкових умов державної політики розвитку вітчизняного туризму, підвищення його економічної ефективності та пізнавальної цінності. Бракує кваліфікованих кадрів для роботи в цій новій для нас сфері, держава, по суті, втратила контроль за її розвитком та регулюванням діяльності.[8]

Надання субсидій деградуючому сільському господарству. Україна має значні можливості для розвитку агропромислового комплексу, перетворення його у високоефективний, експортоспроможний сектор економіки, забезпечення продовольчої безпеки держави. Зокрема, на нашу державу припадає майже третина запасів чорнозему та 27% орної землі в Європі (на душу населення в Україні припадає 0,66 га орної землі, тоді як у Європі цей показник становить у цілому 0,25 га) 10.

Будучи членом Євросоюзу, Україна долучиться до ефективної спільної сільськогосподарської політики Європейського Співтовариства. В межах Європейського співтовариства існує велика кількість комунітарних систем регулювання ринку для наступних видів сільськогосподарської продукції: зернові, рис, цукор, оливкова олія, оливкове насіння, протеїнові рослини, молоко та молочні продукти, яловичина і телятина, баранина і козяче м’ясо, свинина, яйця і птиця, свіжі фрукти і овочі, консервовані фрукти і овочі, сирий тютюн, квіти і декоративні рослини, хміль, посівний матеріал і банани. Введення комунітарної системи регулювання ринку для певного сільськогосподарського продукту означає, що країни-члени повинні стримувати застосування внутрішньодержавних заходів регулювання, котрі могли б вплинути на функціонування комунітарної системи11.

Відкриття кордонів для вільного пересування населення. Вступ України в ЄС та приєднання до Шенгенської безвізової зони містить безліч вигод у соціальному плані, оскільки забезпечує свободу пересування по європейському континенту з метою працевлаштування, навчання, лікування, відпочинку тощо.

Шенгенська зона є європейським простором вільного пересування осіб. Головними елементами цього простору є:

• скасування контролю на внутрішніх кордонах країн-учасниць;

• гармонізація умов перетину зовнішніх кордонів країн-учасниць та принципів візової політики;

• створення спільної Шенгенської інформаційної системи (SIS та SIS-II), що дозволяє обмінюватися даними про осіб, які перетнули зовнішні кордони простору.

Забезпечення високого рівня життя населення. Головною відзначальною ознакою ЄС є реальне забезпечення високого рівня життя населення, особливо в т.зв. країнах першої ліги, які раніше інтегрувалися в європейську економічну систему, а тому вступ України в ЄС означатиме поступове підняття рівня життя.

Стабільність політичної системи. Рух України до ЄС вмотивований не лише притягальною силою його економіки та стандартів життя, основними параметрами яких є, зокрема чверть світового ВВП, 40 % світового експорту, 6-8 разова перевага над країнами Східної Європи за кількість валового внутрішнього продукту на душу населення та подвійна – за часткою заробітної плати у вартості продукції підприємств12.

Зі вступом в ЄС, вперше в історії може скластися ситуація, що Україна, як інші малі європейські держави, які протягом віків були об’єктами міжнародних відносин та насильно включалися в ту чи іншу імперію, може стати повноправним суб’єктом міжнародних відносин, чий голос матиме реальну вагу при прийнятті рішень.

Впровадження стандартів ЄС у виробництві. Співробітництво України з Європейським Союзом необхідне для технологічного оновлення українського виробництва. Виробничі технології українських підприємств відстають від тих, що їх використовують передові європейські країни, Україна не має капіталу, необхідного для модернізації наявних та створення нових сучасних підприємств. А без модернізації успадкованих від СРСР виробничих структур Україна навряд чи може сподіватися вийти на траєкторію стійкого економічного розвитку та подолати зростаюче відставання від економічно розвинутих країн, які визначають напрями та масштаби динаміки світової економіки. Тобто, йдеться про створення виробничо-технологічного укладу, порівнянного з європейським.

Європейський Союз - це невичерпне джерело досвіду функціонування ринкової соціально зорієнтованої економіки та державного регулювання економічних процесів. Очевидно, саме тут Україна може отримати знання щодо розробки та реалізації антимонопольної політики та здійснення контролю за концентрацією економічної діяльності, регулюванням фондового ринку, політики в галузі зайнятості тощо.

Реформування освіти, охорони здоров’я, соціального захисту. Внаслідок пріоритету захисту прав людини на території ЄС діють ефективні механізми надання першочергових соціальних послуг – освіта, охорона здоров’я тощо, а тому приєднання України до ЄС буде корисним у сфері соціального захисту громадян.

В законодавстві ЄС у галузі соціального захисту досягнуто значного прогресу, так Маастрихтський договір надав нового поштовху розвитку соціальної політики, яка стала предметом важливих політичних дискусій, в процесі яких було досягнуто чимало компромісних рішень. Було підписано Протокол до цієї Угоди між усіма членами ЄС, за винятком Великобританії, що мав на меті пришвидшити шлях до інтеграції у формі соціального союзу. Дана угода визначила п’ять основних сфер дії:

• Поліпшення життєвого середовища;

• Поліпшення умов праці;

• Консультації працівників;

• Рівноправність чоловіків і жінок;

• Працевлаштування осіб, що втратили роботу13.