- •Розділ іі. Дидактико – методична розробка теми: «Гроші: сутність, форми та функції» для учнів старших класів.
- •2.1. Актуальність і необхідність вивчення даної теми, її місце серед інших тем курсу «Основи економічної науки»
- •2.2. Методична розробка теми: «Гроші: сутність, форми та функції»
- •2.2.1. Опорний конспект (міні-лекція) теми
- •Гроші як гроші та гроші як капітал [11, c. 13-14]
- •2.2.2. План проведення та структура заняття з обраної теми
- •2.2.3. Перелік запитань та завдань, що виносяться на розгляд та виконання протягом уроку
- •Методика оцінювання готовності та активності учнів протягом уроку
- •Висновки
2.2. Методична розробка теми: «Гроші: сутність, форми та функції»
2.2.1. Опорний конспект (міні-лекція) теми
Ретельно підготовлена лекція зі зробленими акцентами на найголовніших аспектах – це частина успіху будь-якого викладача, адже треба вміти знайти «золоту середину» між замалим та заваленим обсягами, якого може бути недостатньо або, навпаки, забагато, що буде обтяжувати процес сприйняття.
Тема: «Гроші: сутність, форми та функції»
План уроку:
Сутність та еволюція грошей.
Форми грошей за напрямком їх використання.
Цінність грошей.
Функції та властивості грошей.
Мета уроку:
1. освітня – навчити учнів правильно розуміти та вміти пояснювати що таке «гроші», в яких формах та видах вони існують, а також які виконують функції та які властивості притаманні грошам;
2. розвиваюча – сформувати навички застосування засвоєного теоретичного матеріалу на практиці;
3. виховна – спонукати учнів до самовиховання в собі таких якостей, як ощадливості, раціонального використання власних кишенькових грошей, уважності та контролю за грошима.
Завдання уроку:
розкрити сутність поняття «гроші», його видів та форм;
перевірити рівень розуміння, засвоєння зазначених понять та вміння їх відтворювати;
оволодіти знаннями щодо основних функцій та властивостей грошей та їх ролі в ринковій економіці;
навчити вирішувати завдання та розвинути вміння вирішувати поставлені практичні завдання.
Сутність та еволюція грошей.
Гроші – це абсолютний ліквідний актив, який є загальним вартісним еквівалентом.
Гроші використовувались у процесі суспільного обміну товарами в двох формах:
бартерна (товарна);
грошова.
Переваги використання грошової форми над бартерною:
багатоплановість обміну;
скорочення витрат, понесених на обмін;
зменшення ризиків;
створення умов асинхронізаціїї обмінних процесів у часі [7, C. 188].
Форми грошей за напрямком їх використання.
Гроші як гроші та гроші як капітал [11, c. 13-14]
|
Гроші як гроші |
Гроші як капітал |
Використання |
Для реалізації наявної споживчої вартості |
Для забезпечення зростання наявної вартості |
Цільове призначення |
Посередництво в обмінних процесах (купівля/продаж товарів та послуг) |
Формування капіталу (збільшення вартості, наявної грошової маси) |
Функції грошей |
Міра вартості та засіб обігу |
Засіб нагромадження та засіб платежу |
Сфера застосування |
Товарний обіг |
Грошовий ринок |
Цінність грошей.
Виділяють повноцінні та неповноцінні гроші.
Повноцінні гроші – це гроші, які мають внутрішню субстанціональну вартість, тобто вартість того матеріалу, з якого вони виготовлені, дорівнює номіналу (встановленій вартості).
Неповноцінні гроші – це грошові знаки, які не мають самостійної субстанціональної вартості, бо вартість матеріалу є меншою від номіналу, яким вони наділяються «примусово» [11, С. 17-18].
Функції та властивості грошей.
Виділяють наступні функції грошей:
міра вартості – забезпечення вираження і вимірювання цінності товарів, надаючи їм форму цін;
засіб обігу – гроші є посередником в обмінні товарів і забезпечують їх обіг;
засіб платежу – гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин;
засіб нагромадження – гроші обслуговують нагромадження вартості в процесі розширеного відтворення;
світові гроші – гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами [3].
Властивості грошей:
стабільність вартості;
економічність;
тривалість використання;
однорідність;
подільність;
портативність;
прийнятність [5].