26

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Кафедра педагогіки та психології

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплін психолого-педагогічного циклу

на тему: «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ «ГРОШІ: СУТНІСТЬ, ФОРМИ ТА ФУНКЦІЇ»

Виконала студентка	економіки АПК, 1 група
	(факультет, група) Мороз В.К.
	(підпис)	(прізвище, ініціали)

Керівник курсової роботи	доцент, к.психол.н.
	(наукова ступінь, вчене звання) Корват Л. В.
	(підпис)	(прізвище, ініціали)

Київ – 2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….3

Розділ І. Психологічні особливості освітньо-вікової групи навчання….5

Розділ ІІ. Дидактико – методична розробка теми: «Гроші: сутність, форми та функції» для учнів старших класів………………………………...…9

2.1. Актуальність і необхідність вивчення даної теми, її місце серед інших тем курсу «Основи економічної науки»……………………….…...……9

2.2. Методична розробка теми: «Гроші: сутність, форми та функції»…………………………………………………………………….….…11

2.2.1. Опорний конспект (міні-лекція) теми……………………..….....11

2.2.2. План проведення та структура заняття з обраної теми……..….14

2.2.3. Перелік запитань та завдань, що виносяться на розгляд та виконання протягом уроку……………………………………………………...17

2.2.4. Методика оцінювання готовності та активності учнів протягом уроку…………………………………………………………………………...…22

Висновки………………………………………………………………..…..24

Список використаних джерел……………………………………………..26

Вступ

Кожна людина на початку свого життєвого шляху проходить етап навчання. Ким би по життю потім ми не ставали, але з самого малечку нам закладають базові знання з різних дисциплін. Не винятком, на мою думку, мусить бути і економічна освіта.

У багатьох сучасних загальноосвітніх навчальних закладах стало «модним» викладати базові економічні дисципліни. Це не є забаганкою викладачів чи керівників навчальних закладів, це – об’єктивна необхідність сучасного життя. Проте слід зазначити, що не в усіх, а здебільшого в гімназіях чи ліцеях ведеться викладання економіки, адже в багатьох звичайних школах єдиною дисципліною, хоч якось пов’язана з економікою, є економічна географія.

Саме тому створення подібних методичних розробок для викладання економіки в середніх школах є надзвичайно актуальним у наш час, і можливо у майбутньому їх сукупність стане основою для розробки повноцінних курсів вивчення економіки у школах.

У даній курсовій роботі було поставлено за мету створити методично-дидактичну розробку уроку для старшокласників з теми «Гроші: сутність, форми та функції».

Була обрана саме ця тема, адже, на мою думку, кожна людини далеко не раз і навіть не сотню разів у житті стикається з грошима у різному їх прояві. Гроші є об’єктивно необхідним інструментом нашого сучасного життя, без яких, на жаль, ми є як малі безпомічні діти, як би сумно це не було.

Як і в будь-якій справі, в якій ти прагнеш досягти успіху, необхідність мати повноцінні знання теорії присутня і в даному випадку. Це дасть змогу, застосовуючи їх на практиці, сформувати практичні навички правильного та ефективного поводження з грошима, які неодмінно дадуть свій позитивний результат для кожного. І таке правильне поводження з грошима дозволить людині не стільки концентруватися саме на процесі заробляння грошей та іншого, з ними пов’язаного, а більше часу приділяти інших радостям яскравого та швидкоплинного сучасного життя.

Під час написання даної роботи було поставлено ряд завдань, серед яких:

• визначення методів та форм викладання, які найліпше підходять до даної освітньо-вікової групи відповідно до її психологічних особливостей;

• розробка самого уроку у розрізі:

• створення конспекту (міні-лекції) уроку з виділенням найголовніших аспектів теоретичного матеріалу;

• розробка плану уроку та сукупності завдань для перевірки рівня засвоєння знань та якості набутих практичних навичок;

• розробка методики оцінювання роботи учнів протягом уроку.

Щодо структури курсової роботи, то виділено два основних розділи. В першому наведені психологічні характеристики освітньо-вікової групи старшокласників). Другий розділ має поділ ще на декілька підрозділів і пов’язаний безпосередньо з дидактично-методичною розробкою самого уроку.

Розділ І. Психологічні особливості освітньо-вікової групи навчання

В даній курсовій роботі акцент робиться на висвітленні методів навчання саме для старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Саме тому, на мою думку, доцільним є розглянути психологічні особливості освітньо –вікової групи юнаків.

У ранній юності навчання продовжує залишатися одним з головних видів діяльності старшокласників. У зв'язку з тим що в старших класах розширюється круг знань, що ці знання учні застосовують при поясненні багатьох фактів дійсності, вони більш усвідомлено починають відноситися до навчання. У цьому віці зустрічаються два типи учнів: для одних характерна наявність рівномірно розподілених інтересів, інші відрізняються яскраво вираженим інтересом до однієї науки. У другій групі виявляється деяка однобічність, але це не випадково і типово для багатьох учнів [9].

Відмінність у відношенні до навчання визначається характером мотивів. На перше місце висуваються мотиви, пов'язані з життєвими планами учнів, їх намірами в майбутньому, світоглядом і самовизначенням. По своїй будові мотиви старших школярів характеризуються наявністю ведучих, цінних для особи цілей. Старшокласники указують на такі мотиви, як близькість закінчення школи і вибір життєвого шляху, подальше продовження освіти або робота по вибраній професії, потреба проявити свої здібності у зв'язку з розвитком інтелектуальних сил. Все частіше старший школяр починає керуватися свідомо поставленою метою, з'являється прагнення поглибити знання в певній області, виникає прагнення до самоосвіти. Учні починають систематично працювати з додатковою літературою, відвідувати лекції, працювати в школах юних математиків, юних хіміків і т.і.

Старший шкільний вік — це період завершення статевого дозрівання і разом з тим початкова стадія фізичної зрілості. Для старшокласника типова готовність до фізичних і розумових навантажень. Фізичний розвиток сприяє формуванню навиків і умінь в праці і спорті, відкриває широкі можливості для вибору професії. Разом з цим фізичний розвиток надає вплив на розвиток деяких якостей особи. Наприклад, усвідомлення своєї фізичної сили, здоров'я і привабливості впливає на формування у хлопців і дівчат високої самооцінки, упевненості в собі, життєрадісності і т. д., навпаки, усвідомлення своєї фізичної слабкості викликає деколи у них замкнутість, невіра в свої сили, песимізм.

У старшому шкільному віці встановлюється досить міцний зв'язок між професійними і учбовими інтересами. У підлітка учбові інтереси визначають вибір професії, у старших же школярів спостерігається зворотне: вибір професії сприяє формуванню учбових інтересів, зміні відношення до учбової діяльності. У зв'язку з необхідністю самовизначення у школярів виникає потреба розібратися в тому, що оточує і в самому собі, знайти сенс того, що відбувається. У старших класах учні переходять до засвоєння теоретичних, методологічних основ, різних учбових дисциплін [2].

Характерною для учбового процесу є систематизація знань по різних предметах, встановлення предметних зв'язків. Все це створює ґрунт для оволодіння загальними законами природи і суспільного життя, що приводить до формування наукового світогляду. Старший школяр в своїй учбовій роботі упевнено користується різними розумовими операціями, міркує логічно, запам'ятовує осмислено. В той же час пізнавальна діяльність старшокласників має свої особливості. Якщо підліток хоче знати, що є те або інше явище, то старший школяр прагне розібратися в різних точках зору на це питання, скласти думку, встановити істину. Старшим школярам стає нудно, якщо немає завдань для розуму. Вони люблять досліджувати і експериментувати, творити і створювати нове, оригінальне.

Старших школярів цікавлять не тільки питання теорії, але самий хід аналізу, способи доказу. Їм подобається, коли викладач примушує вибирати рішення між різними точками зору, вимагає обґрунтування тих або інших тверджень; вони з готовністю, навіть з радістю вступають в суперечку і наполегливо захищають свою позицію.

У старшому шкільному віці відбуваються зміни у відчуттях дружби, товариства і любові. Характерною особливістю дружби старшокласників є не тільки спільність інтересів, але і єдність поглядів, переконань. Дружба носить інтимний характер: хороший друг стає незамінною людиною, друзі діляться найпотаємнішими думками. Ще більш, ніж в підлітковому віці, пред'являються високі вимоги до друга: друг повинен бути щирим, вірним, відданим, завжди приходити на допомогу. У цьому віці виникає дружба між хлопцями і дівчатами, яка деколи переростає в любов. Хлопці і дівчата прагнуть знайти відповідь на питання: що таке справжня дружба і справжня любов. Вони багато сперечаються, доводять правильність тих або інших положень, беруть активну участь у вечорах питань і відповідей, в диспутах.

У старшому шкільному віці помітно змінюються естетичні відчуття, здатність емоційно сприймати і любити прекрасне в навколишній дійсності: у природі, в мистецтві, суспільному житті. Естетичні відчуття, що розвиваються, пом'якшують різкі прояви особи хлопців і дівчат, допомагають звільнятися від непривабливих манер, вульгарних звичок, сприяють розвитку чуйності, м'якості, стриманості.

Посилюється суспільна спрямованість школяра, бажання принести користь суспільству, іншим людям. Про це свідчить зміна потреб старших школярів. У 80% в молодших школярів переважають особисті потреби, і лише в 20% випадків учні висловлюють бажання зробити щось корисне для інших, але близьких людей (для членів сім'ї, товаришів). Підлітки в 52% випадків хотіли б щось зробити для інших, але знову-таки людям найближчого оточення. У старшому шкільному віці картина істотно міняється. Більшість старшокласників указують на прагнення надати допомогу школі, місту, селу, державі, суспільству [2].

Старші школярі пред'являють дуже високі вимоги до моральної зовнішності людини. Це пов'язано з тим, що в старшому шкільному віці створюється більш цілісне уявлення про себе і про особу інших, розширюється круг усвідомлюваних соціально-психологічних якостей людей, і перш за все однокласників [4].

Вимогливість до навколишніх людей і строга самооцінка свідчать про високий рівень самосвідомості старшого школяра, а це, у свою чергу, приводить старшого школяра до самовиховання. На відміну від підлітків у старшокласників виразно виявляється нова особливість — самокритичність, яка допомагає їм строгіше і об'єктивно контролювати свою поведінку. Хлопці і дівчата прагнуть глибоко розібратися в своєму характері, у відчуттях, діях і вчинках, правильно оцінити свої особливості і виробити в собі кращі якості особи, найбільш важливий і цінний з суспільної точки зору.

Основні протиріччя цього віку такі:

1. прагнення до свободи й самовиховання сполучається з повним ігноруванням конкретних прийомів самовиховання вольових якостей, що рекомендуються дорослими;

2. чутливість до оцінки себе іншими маскується зовнішньою байдужістю;

3. прагнення до ідеалу «у великому» сполучається з виробленою безпринципністю «в малому»;

4. бажання та прагнення здаватись витриманим і дорослим зіштовхуються з дитячою безпосередністю в мові та поведінці [8].

Не дивлячись на те, що старшокласники відповідальніше і планомірно займаються самовихованням волі і характеру, вони все ж таки потребують допомоги з боку дорослих, і, в першу чергу, вчителів, класних керівників. Враховуючи індивідуальні особливості, класний керівник повинен вчасно підказати школяру, на що йому слід звернути увагу при самовихованні, як організувати вправи по самовихованню волі і характеру, познайомити з прийомами стимуляції вольових зусиль (самонавіяння, самозобов'язання, самоконтроль і ін.) [2].

Рання юність — це час подальшого зміцнення волі, розвитку таких рис вольової активності, як цілеспрямованість, наполегливість, ініціативність. У цьому віці зміцнюється витримка і самовладання, посилюється контроль за рухом і жестами, через що старшокласники і зовні стають більш підтягнутими, ніж підлітки.

Розділ іі. Дидактико – методична розробка теми: «Гроші: сутність, форми та функції» для учнів старших класів.

2.1. Актуальність і необхідність вивчення даної теми, її місце серед інших тем курсу «Основи економічної науки»

Економічне виховання школярів відбувається постійно і повсюдно. Сам устрій нашого життя, економічні відносини роблять процес економічного виховання загальним і безперервним. Сама по собі загальність полягає в тому, що формування економічної культури відбувається усюди: в сім'ї, школі, у дворі, транспорті тощо. Безперервність формування економічної культури полягає в тому, що в сучасних умовах цей процес не може бути обмежений певними термінами, періодами. Те, що досягається в молодому віці, в подальшому завжди вдосконалюється. Тому дуже важливо, щоб процес економічного виховання відбувався не стихійно, а усвідомлено і системно.

Забезпечення такої системності та усвідомленості досягається у тому числі за рахунок раціоналізації учбового процесу. Так, для ліпшого економічного виховання необхідно закладати основи економічних знань учням ще у шкільні роки. Таким прикладом може бути викладання дисципліни «Основи економічної науки» у старших класах (10му чи 11му класі). Дана дисципліна включає в себе досить великий перелік базових економічних тем. Схематично можемо зобразити структуру дисципліни для прикладу наступним чином.

Перелік тем з дисципліни "Основи економічних знань"

№	Тема занять
1.	Місце економічної науки у формування економічно мислячої людини
2.	Економічна потреби та інтереси як рушійна сила розвитку
3.	Економічна система
4.	Економічна діяльність
5.	Товар і ринок
6.	Капітал і підприємницька діяльність
7.	Фактори виробництва
8.	Ринкова система та її структура
9.	Сучасні складові ринкових відносин
10.	Гроші: сутність, форми та функції
11.	Кредит: сутність, класифікація та функції

Як бачимо, досліджувана тема «Гроші: сутність, форми та функції», можливо не точно у даній послідовності чи окремою темою, але все ж є безперечно невід’ємною складовою сучасної економічної науки.

Якщо ж говорити про актуальність та необхідність вивчення даної теми, то слід наголосити на наступному. Гроші у різному їх прояві супроводжують нас від самого народження, адже без них у сучасному світі ми не здатні ні задовольнити свої першочергові життєво необхідні потреби, ні підвищувати рівень свого духовного розвитку, і, тим паче, ні задовольняти свої забаганки. При цьому не слід забувати про те, що у сучасному світі люди почали надто багато уваги приділяти грошам, закидаючи розвиток своїх інших сторін життя. Так, майже кожний третій сьогодні має на меті не створити велику та щасливу родину, а заробити якомога більше грошей, збудувавши стрімку кар’єру. У даному разі люди почали розглядати гроші не як інструмент для досягнення благополуччя, а як основу ціль свого життя, що, на мою думку, є невірним.

Саме тому, я гадаю, вивчення теоретичного матеріалу з розглядом практичних ситуації, функцій та властивостей грошей у їх сучасному прояві, дозволить школярам, які ось-ось перейдуть у доросле життя, сформувати правильне відношення до грошей. Адже знання теорії – є основою для успішної практики. А раціональне, ефективне використання власних грошових ресурсів дасть змогу використовувати та відноситись до грошей саме як до засобу забезпечення благополуччя своїх рідних та друзів, при цьому радіючи найпростішим, але по-своєму прекрасним моментам життя, а не зациклюватись на ідеї заробити як найбільше. Загалом, як відомо, всіх грошей не заробиш, та і заробляти, на мою думку, треба саме стільки, скільки тобі потрібно для безтурботного та щасливого життя. Не гроші визначають склад особистості, а особистість за допомогою грошей робить із власного життя мрію, втілюючи ту чи іншу філософію, той чи інший світогляд [4].

Таким чином, вивчення даної теми безперечно має займати чинне місце серед інших тем дисципліни «Основи економічної науки»,