1.3. Облікова політика і організація бухгалтерської служби на пп «Світчай»

Створення цілісної системи обліку передбачає активне застосування такого елементу регулювання бухгалтерського обліку та звітності як облікова політика підприємства.

Організація бухгалтерського обліку на ПП «Світчай» передбачає розробку його облікової політики.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та п. 3 П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Виходить, що в її структурі три переплетених елементи. Так принципи обліку – фундамент, на якому будують методи і процедури обліку. У свою чергу, методи впливають на вибір процедур обліку.

Принципи обліку – це ті правила, за якими вимірюють, оцінюють і

реєструють господарські операції, а потім їх результати відображають у фінансовій звітності. Керуючись ними, встановлюють два інших елементи

облікової політики – методи і процедури обліку. Методи обліку – це способи і прийоми, за якими господарські операції показують в обліку. Для облікової політики встановити метод – означає вибрати облікову оцінку статей фінансової звітності. Так, наприклад, зазначають методи оцінки вибуття запасів, нарахування амортизації необоротних активів, метод оцінки сумнівної дебіторської заборгованості тощо. Можливі варіанти облікових оцінок передбачені відповідними Національними стандартами. А кожне підприємство обирає з них ту, яка дозволить максимально точно уявити його фінансову картину.

Що стосується процедур бухгалтерського обліку, то на рівні Закону про бухгалтерський облік та Національних стандартів вони не виділені, але зазвичай до них відносять форму ведення, порядок документообігу і технологію обробки облікової інформації, іншими словами, порядок організації обліку на підприємстві.

Потреба у формуванні облікової політики виникає лише в умовах господарської самостійності підприємства. Одна з проблем, яку покликана вирішувати система бухгалтерського обліку – це баланс інтересів. Інтереси різних груп користувачів інформації в більшості випадках мають суттєві розбіжності, а в деяких випадках навіть суперечать один одному. Державне регулювання орієнтоване насамперед на групу користувачів інформації, інтереси якої є домінуючими, тобто інтереси держави. Тому інтереси інших користувачів (власників, інвесторів, контрагентів, менеджерів) повинні забезпечуватись іншими способами (табл.1.5). Таким інструментом може бути облікова політика.

Таблиця 1.5

Економічні інтереси користувачів інформації та облікової політика

Користувачі облікової інформації Вимоги до інформації Облікова політика

Держава Чітке дотримання положень централізованої системи нормативного регулювання Відсутнє жорстке податкове законодавство, яке не допускає альтернатив

Продовження табл.1.5

Контрагенти, інвестори Максимальна прозорість показників фінансового результату за видами діяльності, продуктами, регіонами Розробляється на базі принципів бухгалтерського обліку в межах мінімальних альтернатив, що допускаються податковим законодавством

Власники Максимальна прозорість показників фінансового результату та використання прибутку Широкий спектр альтернатив. Розробляється з урахуванням бухгалтерських принципів

Менеджери Побудова аналітичного обліку в розрізі інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень Повна свобода вибору навіть до розробки власних принципів і методів обліку

Облікова політика реалізується на двох рівнях: перший рівень – державне регулювання бухгалтерського обліку та звітності; другий рівень – власне політика підприємства щодо організації та ведення обліку. Під час розробки облікової політики слід враховувати вимоги до якісних характеристик бухгалтерського обліку та звітності.

На вибір облікової політики підприємства впливають різні фактори, однак скред них можна виділити такі, що повністю визначають облікову політику підпиємства табл.1.6.

Таблиця 1.6

Облікова політика

Форма власності Держава

Приватна

Змішана

Організаційно правова форма Розподіл отриманого прибутку ризиків

Джерела фінансування діяльності

Виробничі та технологічні особливості діяльності, взаємовідносини з власниками, інвесторами, бюджетом, банками

Кадрове забезпечення та рівень класифікації персоналу

Галузева належність, що визначає склад витрат, які входять до собівартості продукції

Довгострокові та поточні цілі підприємства

Господарська ситуація (стан господарського, податкового та бухгалтерського законодавства, сприятливість інвестиційного клімату, стан розрахункової дисципліни, наявність власних оборотних коштів)

Як відомо, облікову політику затверджують наказом керівника. При цьому він може бути складений у загальній формі, а може містити розділи і додатки.

На практиці найчастіше цей документ складається із преамбули, розділів

«Облікова політика» і «Організація бухгалтерського обліку на підприємстві»,

додатків (робочий план рахунків підприємства, схема документообігу, перелік первинних документів, що застосовуються на підприємстві, зразок підписів осіб, які мають право підпису первинних документів тощо). Водночас не заборонено організаційні моменти обліку на підприємстві встановлювати окремим наказом, положення якого можуть змінюватися з року в рік.

Змінюють облікову політику підприємства з трьох причин. Вони зазначені в п. 9 П(С) БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Перша – змінилися вимоги статуту підприємства.

Друга – змінилися вимоги Міністерства фінансів України ( тобто внесено поправки до чинних стандартів або прийнято нові).

Третя – зміни дозволять більш достовірно і повно показати події або операції у фінансовій звітності.

Зміни і доповнення до облікової політики вносять окремим наказом. Не вважають зміною облікової політики встановлення її для:

- подій або операцій, що відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

- подій або операцій, які раніше не відбувалися.

Облікова політика ПП «Світчай» дотримується принципів організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом про облікову політику (додаток ), що затверджується керівником підприємства.

Наказ про облікову політику є основним внутрішнім документом, що регулює організацію облікового процесу на підприємстві та є обов’язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства. Розробкою наказу про облікову політику можуть займатися головний бухгалтер, внутрішній аудитор, аудиторська фірма та інші спеціалісти за рішенням власника.

Облікова політика є складовою фінансової звітності підприємства та повинна відображатись у примітках до фінансової звітності. Вдало обрана облікова політика позитивно впливає на діяльність підприємства, забезпечує ефективну роботу бухгалтерії.

Важливим аспектом формування наказу про облікову політику є розкриття

методики ведення обліку окремих фактів господарської діяльності, якщо чинні стандарти та інші нормативні акти не містять конкретних рекомендацій щодо правил їх обліку.

Особливості ведення бухгалтерського обліку, які обрані підприємством при визначенні його облікової політики, застосовується з 1 січня нового року всіма структурними підрозділами незалежно від місця їх знаходження, включаючи виділені на окремий баланс. Подання інформації про облікову політику та її зміни у фінансовій звітності забезпечує можливість зіставлення фінансових звітів одного підприємства за різні звітні періоди, а також фінансових звітів різних підприємств.

Облiкова полiтика на пiдприємствi ведеться у вiдповiдностi до Закону України «Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16/07/99 р. 996-ХIV затверджениими МФ України, положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку, iнструкцiями та iншими нормативними актами, якi регулюють порядок бухгалтерського облiку,складання та надання фiнансової звiтностi.

Розділ 2. Організація роботи на основних функціональних ділянках бухгалтерської служби на ПП «Світчай»