- •3. Назвіть завдання охорони праці.
- •6. Дайте визначення санітарних норм. Яка їхня роль під час аналізу умов праці?
- •9. Як здійснюється оцінка умов праці на підприємстві?
- •12. Чим відрізняються "оптимальні умови і характер праці", "допустимі умови і характер праці", "шкідливі і небезпечні умови і характер праці"?
- •16. Який вплив шуму та вібрації на людину та які існують засоби захисту проти їх дії?
- •17. Назвіть засоби захисту від випромінювання.
- •18. Назвіть заходи щодо зниження несприятливого впливу хімічних речовин.
- •19. Які небезпечні та шкідливі фактори мають місце при роботі на комп’ютері?
- •20. Як здійснюється техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці?
- •21. Розкрийте суть понять "професійні захворювання" та наведіть їхню класифікацію".
- •22. Розкрийте суть понять "виробничі травми" та наведіть їхню класифікацію".
- •23. Охарактеризуйте стан профзахворюваності і травматизму в україні.
- •24. Назвіть основні причини травматизму на виробництві.
- •25. Опишіть процедуру розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •26. Назвіть методи дослідження травматизму та їх особливості.
- •27. Які соціально-економічні наслідки травматизму.
- •28. Ким і за рахунок яких коштів здійснюється відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров’я на виробництві?
- •29. Назвіть основні заходи щодо запобігання травматизму на виробництві.
- •30. Назвіть основні причини профзахворювань.
- •31. Розкажіть про технічні засоби безпеки щодо запобігання виробничого травматизму.
- •32. Суть з у "про загальнообдерж соц страх від нещасного випадку на виробн та проф захворювання, які спричинили втрату працездатності".
- •33. Які страхові виплати з фонду страхування від нещасних випадків передбачені законодавством на користь потерпілих?
- •34. Який вплив на умови і безпеку праці має науково-технічний прогрес.
- •35. Охарактеризуйте засоби колективного захисту працюючих.
- •36. Назвіть засоби індивідуального захисту працюючих.
- •37. В чому полягає професійний добір працюючих?
- •38. Розкрити зміст поняття "охорона праці".
- •39. У чому полягає соціальне-економічне значення охорони праці?
- •40. Назвіть основні законодавчі акти з охорони праці.
- •41. Які права на охорону праці має працівник під час роботи на підприємстві?
- •42. На які пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці має право працівник?
- •43. Як законодавство охороняє працю жінок і неповнолітніх?
- •44. Які державні та громадські органи здійснюють в україні нагляд та громадський контроль за охороною праці?
- •45. Назвіть основні принципи держаної політики в галузі охорони праці.
- •46. Які види відповідальності існують за порушення законодавства про охорону праці?
- •49. Назвіть та охарактеризуйте соціально-економічні заходи щодо охорони праці.
- •50. Назвіть та охарактеризуйте організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.
- •51. Назвіть та охарактеризуйте санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці.
- •52. Назвіть та охарактеризуйте лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці.
- •53. Які вимоги законів україни "про охорону праці", "про колективні договори і угоди" передбачені щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці?
- •54. Назвіть нормативи з охорони праці.
- •55. Назвіть завдання, функції та права держ департаменту промисл безпеки, охорони праці та гірничого нагляду .
- •56. Охарактеризуйте повноваження міністерств та центр органів викон влади щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробнсередовища.
- •57. Роль профспілок у сфері охорони праці. Яким чином вони можуть виконувати поставлені завдання?
- •58. Формування та використання державного фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Хто управляє діяльністю фонду?
- •59. Охарактеризуйте систему фінансування охорони праці.
- •60. Розкрийте зміст організації контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.
- •61. В чому суть соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і що є джерелом фінансування соціального страхування?
- •62. Назвіть мету, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.
- •65. Назвіть обов’язки власника підприємства у галузі охорони праці.
- •66. Які обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці?
- •67. Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).
- •68. Визначення чисельності працівників служби охорони праці.
- •69. Завдання та права комісії з питань охорони праці.
- •70. Суть, принципи та види контролю за охороною праці на підприємстві.
- •72. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.
- •73. Колективний договір та його роль в системі нормативного регулювання взаємовідносин між власникам (уповноваженими ними органами) і працівниками з питань охорони праці.
- •74. Опишіть процедуру укладання колективного договору.
- •75. Як визначається розмір одноразової допомоги в разі смерті потерпілого.
- •76. Назвіть цільові заходи, що впроваджуються за рахунок фонду охорони праці.
- •77. Що являє собою єдина система показників обліку умов і безпеки праці?
- •78. Назвіть основні принципи економічного стимулювання охорони праці.
- •81. Які існують методи економічного оцінювання соціальної та соціально-економічної ефективності поліпшення умов праці?
- •82. Розкрийте суть механізму встановлення доплати до заробітної плати за несприятливі умови праці.
- •87. За рахунок яких джерел здійснюється фінансування заходів з охорони праці на підприємстві?
- •88. Назвіть права уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •89. В чому суть комплексного підходу до вирішення завдань і проблем в галузі охорони праці на підприємстві?
70. Суть, принципи та види контролю за охороною праці на підприємстві.
Однією з основних складових системи управління охороною праці є контроль за охороною праці.
До основних форм контролю за ОП на підприємстві належать:
— відомчий контроль вищими органами, що здійснюється шляхом систематичної перевірки міністерствами й відомствами дотримання умов стандартів, норм і правил охорони праці та трудового законодавства на підлеглих їм підприємствах;
— оперативний контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства. Він полягає в перевірці організаційно-технічного забезпечення безпеки праці на відповідність норматив¬ним вимогам;
— громадський контроль, який здійснює профспілковий комі¬тет через уповноважених трудових колективів та комісію з охо¬пи праці;
— адміністративно-громадський контроль, що може здійснюватися на основі триступінчастої системи. Триступінчаста система являє собою: перший ступінь — ділянка цеху, другий— цех, третій ступінь— підприємство.
Залежно від характеру та обсягу контролю передбачаються такі види перевірок:
— перевірка нормативних умов — це контроль умов праці на робочих місцях і ділянках, технологічних та виробничих місцях, а також процесів на відповідність нормативним вимогам, а саме: контроль додержання правил та норм безпосередніми виконав¬цями, забезпеченості інвентарем, стану робочих місць і ділянок тощо. Він здійснюється на виконавчому рівні;
— організаційно-технічна перевірка передбачає контроль за організаційно-технічним забезпеченням безпеки праці в підрозділах і реалізується на рівні організаторів та виконавців робіт;
— комплексна перевірка — контроль підрозділів за всіма ас¬пектами діяльності в галузі охорони праці; управлінського, орга¬нізаційного, технічного забезпечення безпеки праці; організації виконуваної профілактичної роботи, створення і додержання нор¬мативних умов; аналізу статистики травматизму тощо.
— цільова перевірка — це контроль, який передбачає поглиблену перевірку певного виду діяльності підрозділів з охорони праці (додержання правил експлуатації вантажопідйомних машин, будівель і споруд, електричного чи іншого устаткування, забезпечення спецодягом тощо) на відповідність нормативним Вимогам.
Система контролю повинна формуватися на основі певних уніфікованих принципів та концептуальних підходів.
І. Контроль повинен бути безперервним у часі
2. К. має бути повним, всебічним, об'єктивним;
3. К. повинен бути випереджаючим (чи запобіж¬ним)
4. Система контролю має бути пов'язана з екон. механізмом регулювання та мотивацією безпечної роботи.
5. Контроль повинен бути ефективним.
71. ДЛЯ ЧОГО СЛУЖИТЬ ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ? ЯКІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ЦЬОГО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ?
Аналіз стану ОП на підп-ві виконується з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки вир-ва, які найбільше впливають на результати діяльності підп-ва й на визначення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці. Стан охорони праці необхідно оцінювати на основі показників, їх чисельної оцінки та при порівнянні із заданими чи базовими значеннями .
Система показників потрібна для того, щоб:
планувати і прогнозувати стан охорони праці на перспективу у вигляді цільових завдань;
об’єктивно оцінювати фактичний стан охорони праці й ефективність функціонування системи управління, а також ступінь вирішення цільових завдань (досягнення мети);
порівнювати в оцінюваному періоді діяльність підприємств у галузі охорони праці, які мають різний характер виробництва;
використовувати показники як вихідну інформацію для економічного регулювання;
вибирати пріоритетні напрями діяльності (оптимальні варіанти), які забезпечували б ефективне функціонування системи за обмежених ресурсів.
Серед найбільш поширених оцінних показників стану охорони праці слід виділити традиційні коефіцієнти частоти (Kч.т) та тяжкості травматизму (Kт.т). Крім них, для оцінки стану можуть бути використані й такі оцінні показники:
чисельність потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності більш ніж на один робочий день (абсолютне число за даними статистики);
загальна кількість днів втрати працездатності по всіх нещасних випадках з урахуванням перехідних;
коефіцієнт частоти смертельного травматизму (Kч.с);
відносні коефіцієнти частоти (Kч.т.в) та тяжкості (Kт.т.в),
Серед усіх оцінних показників відносні коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму найбільше відповідають цільовій стратегії управління, оскільки базові значення показників можуть періодично коригуватися в міру наближення до них чи за їх перевищенням.
Аналіз може провадитися і за іншими, більш специфічними параметрами та напрямами, характерними для конкретних виробництв, наприклад за кількістю нещасних випадків на облікову одиницю виробленої продукції у натуральному чи грошовому виразі.
На основі кількісних та інших показників роботи підприємства в галузі безпеки праці може здійснюватися й якісна оцінка стану охорони праці: задовільний стан, незадовільний стан чи вкрай незадовільний стан. З цією метою мають бути встановлені чіткі, об’єктивні межі даного розподілу.
Стан охорони праці вважається незадовільним за наявності в підрозділі в оцінюваному періоді хоча б одного з перелічених факторів, одного й більше травматичних випадків чи/і аварійних ситуацій, порушень, що виявляються повторно по закінченні терміну усунення; порушень, пов’язаних з явною чи потенційною небезпекою для здоров’я і життя людей, значними негативними технічними чи екологічними наслідками (так званих критичних порушень), а також виявлених у момент проведення періодичного (квартального) контролю. У разі відсутності в підрозділі зазначених факторів стан охорони праці оцінюється задовільно. Стан охорони праці вважається вкрай незадовільним за наявності групових чи смертельних випадків.