2.2. Яні потреби задовольняються створеними речами та послугами

Як було пояснено в першій темі, господарське життя суспільства ідійснюється заради задоволення потреб. Потреби людей надзви- мйно різноманітні й ускладнюються з розвитком суспільства.

У розглянутих нами в першій темі прикладах господарської діяль­ності йшлося про задоволення різних потреб.

Приміром, будівельні організації задовольняють потребу в житлі. Крамниці мережі роздрібної торгівлі працюють для задоволення по- 11 >еб покупців у їжі, одязі, побутових товарах і техніці. Робота урядовців пов'язана із суспільними потребами, зокрема, з розвитком освіти, •муки, культури, допомогою знедоленим, забезпеченням громадсь­кого правопорядку та національної безпеки. Банки задовольняють по- іребу клієнтів у безпечному зберіганні (заощадженні) коштів тощо.

Потреба є виявом необхідності в певних речах та послугах. Вона відображає бажання володіти речами та мати певні послуги. У разі коли це бажання не реалізується, виникає відчуття невдоволення, ніби чогось бракує.

Кожна людина є носієм багатьох потреб у тому сенсі, що для нор­мального життя їй потрібно багато речей і послуг. Для ліпшого ро­зуміння змісту, взаємозв'язку потреб та усвідомлення способів їх за­доволення потреби певним чином класифікують.

Класифікація передбачає об'єднання потреб у групи за певною ознакою (критерієм). Варіанти класифікації (групування) потреб по­дані на схемі 2.1.

Схема 2.1

Пояснення до схеми

За джерелом виникнення потреби поділяються на базові та ті, що породжені розвитком цивілізації. До базових належать потреби, що пов'язані з існуванням людини як біологічної істоти. Це потреба в їжі, що містить певну кількість калорій, вітамінів, у приміщеннях та одязі, які захищають від переохолодження, у ліках, які підтримують фізичне здоров'я, тощо.

До породжених розвитком цивілізації належать ті потреби, що по­в'язані з комфортністю життя, культурою, традиціями, інтелекту­альним розвитком людини. Потреби в модному одязі, комфорт­ному приміщенні, обладнаному всіма зручностями, у сучасному медичному обслуговуванні, у відвідуванні театрів, музеїв, клубів тощо належать саме до тих, що зумовлені розвитком суспільства. За критерієм благ (речей і послуг), якими задовольняються по­треби, останні поділяються на матеріальні та духовні. Матеріальні потреби передбачають наявність речей, що мають матеріальне вті­лення. Це - одяг, транспортні засоби, їжа, житло тощо. Духовні потреби задовольняються послугами культури і мистецтва, освіти і науки та передбачають використання речей, для яких матеріальне втілення може не бути визначальним. Наприклад, коли ми насо­лоджуємося пригодницькими романами Жюля Берна або фентезі Дж. Толкіна, то для нас є другорядним, на якому папері надру­ковано тексти та якою є обкладинка книжки. За способом задоволення потреби поділяють на індивідуальні та колективні. Із природи людини як особистості випливає бажання задовольняти частину потреб - в одязі, житлі, їжі - лише інди­відуально. Інші потреби, наприклад у підтриманні громадського порядку, національній безпеці, державному управлінні, можуть за­довольнятися тільки колективно. Існують і такі потреби, які можна задовольняти і індивідуально, і колективно, зокрема в освіті, тран­спортних засобах, фізичній культурі.