Споживчі витрати

Схема 6.2

Взаємозв'язок сукупних доходів і сукупних витрат для економіки з одним товаром і одним ресурсом

V £) Пояснення до схеми

Оскільки в уявній спрощеній економіці є лише один ресурс - праця, то всі сукупні доходи зводяться тільки до зарплати. А виробництво лише одного товару, що призначений для споживання. - цукру, обмежує всі витрати тільки споживчими.

Для нормального функціонування економіки необхідно, щоб у ре­зультаті змін у доходах відбувалися відповідні зміни у витратах, і нав­паки, унаслідок змін витрат змінювалися доходи. У разі недодер­жання цієї вимоги у роботі економіки як єдиного організму виникають порушення.

9

1

Якщо виробники цукру, бажаючи зменшити витрати, занизять зарплату, то наслідком такої дії буде те.'що на придбання вироб­леного цукру бракуватиме доходів споживачів. Тому частина цукру залишиться нереалізованою.

Якщо, навпаки, домашні господарства домоглися б необгрунто­ваного підвищення зарплати без відповідного збільшення продук­тивності праці, то бракуватиме цукру для задоволення потреб споживачів, доходи яких зросли.

Отже, відповідність між доходами і витратами на макроекономіч-

ному, або загальноекономічному, рівні є важливою, тому що вона га­рантує:

. реалізацію всього створеного продукту;

• задоволення попиту всіх власників доходів.

Схема 6.3

Взаємозв'язок сукупних доходів та сукупних витрат у національній економіці

Усвідомивши необхідність балансу сукупних доходів і сукупних витрат, розглянемо їхню структуру та спосіб взаємозв'язку. Для цього візьмемо до уваги те, що в реальній економіці між собою взаємодіють не тільки підприємці й домашні господарства, а й держава та іноземні економічні суб'єкти (схема 6.3)

.• для профспілок, творчих спілок письменників, композиторів, ху­дожників - захист інтересів певних груп людей;

• для університетів, коледжів, клубів, інтелектуальних об'єднань людей - освіта та просвітницька діяльність;

Одержаний показник означає, що на кожну гривню витрат під­приємець Черкавський одержав майже 64 коп. прибутку. Це дуже ви­сокий показник, оскільки нормальною вважається рентабельність на рівні 15-30%.

Підприємець може впливати на прибуток і на прибутковість (рента­бельність), не тільки знаходячи оптимальні (найліпші з можливих) обсяги випуску, але й використовуючи інші можливості, серед яких є й такі:

• ефективне (ощадливе) використання всіх виробничих ресурсів;

Е % Пояснення до схеми

,?} Стрілки на схемі показують основні економічні потоки, якими ру­хаються доходи та витрати у взаємовідносинах чотирьох еконо­мічних суб'єктів, а саме: . домашніх господарств;

• підприємців;

. держави (уряду);

• іноземних споживачів вітчизняної експортованої продукції й ви­робників продукції, імпортованої в країну.

Елементами сукупних доходів є:

• заробітна плата - дохід найманих працівників (ІДО; . рента - дохід власників землі (Я);

• процент - дохід власників фінансового капіталу (/);

• прибуток - дохід підприємців (Рг);

• амортизація - кошти, нагромаджені підприємцями для відшко­дування спрацьованих засобів виробництва (Ат).

Елементами сукупних витрат у національній економіці стають: . споживчі витрати домашніх господарств (С); . витрати держави на закупівлю товарів, послуг та на інвестиції у

державний сектор економіки (С);

• інвестиційні витрати підприємців (інвестиції) у відновлення та

нагромадження капіталу (/);

• чистий експорт - витрати, пов'язані з торгівлею товарами та

послугами на зовнішніх ринках (МХ). З урахуванням структури сукупних доходів та витрат їх відповід­ність може бути відображена формулою

І/У + Я-и + Рг+Ат = С + / +С + МХ

»

сугут« доходи с>*у»»н витрат.»

Нормальне перетворення сукупних доходів у сукупні витрати здій­снюється за таких додаткових умов:

• домашні господарства роблять заощадження, а заощаджені кошти перетворюються на інвестиції підприємців завдяки діяль­ності банків, тому формула для визначення інвестиційних витрат

є такою:

І - Ат+5.

де 5 - заощадження;

• держава одержує доходи у вигляді податків і виплачує соціальні

трансферти (допомогу малозабезпеченим громадянам), тому формула для визначення державних витрат має такий вигляд:

1вища технічна озброєність праці;

• реалізація технічних та організаційних нововведень;

більш досконале знання ринку.