4.2. Ян функціонує ринон праці та формується заробітна плата

Виробничий ресурс праця відрізняється від усіх інших виробничих [юсурсівтим, що його власником є людина, якій властиве те, що вона є:

• біологічною істотою;-

• особистістю з власними потребами і цінностями;

• членом суспільства.

До яких наслідків спричиняється ця особливість ресурсу праця?

По-перше, загальне пропонування праці в економіці визначається природними процесами - народжуваністю і смертністю населення.

По-друге, на бажання людини працювати, на продуктивність її праці і.угтєво впливає задоволення своєю роботою та інші особисті мотиви

.По-третє, працівники можуть захищати свої інтереси, об'єдну­ючись у профспілки, інші громадські організації, а правила відносин між працівниками і підприємцями фіксуються у трудових угодах та визначаються трудовим законодавством країни.

На ринку праці продається здатність працівника створювати про­дукти і послуги. Цю здатність купують підприємці або держава, а про­дають наймані працівники. Отже, суб'єктами ринку праці є наймані працівники, з одного боку, підприємці та держава - з другого.

Держава стає суб'єктом ринку праці не тільки тому, що на дер­жавних підприємствах працює значна частина працездатного насе­лення країни, а й через те, що держава регулює цей ринок. Засобом державного регулювання ринку праці є визначення мінімальної (ш,о га­рантує необхідний мінімум споживання) зарплати, нормальних умов праці, віку виходу працівників на пенсію та розміру самої пенсії тощо.

Загальний ринок праці охоплює багато окремих ринків, на яких свою здатність створювати корисні речі та послуги пропонують пра­цівники різних професій - будівельники, програмісти, інженери, еко­номісти, викладачі, лікарі, художники тощо.

Попит на працю з боку підприємців-наймачів залежить від гра­ничної продуктивності праці найманих працівників. Підприємець най­матиме додаткового працівника лише за умови, що дохід від продажу продукту, який ним [працівником) створений, є не меншим, а більшим, ніж виплачена працівникові заробітна плата. Це правило описується таким рівнянням:

МІР = IV.

де МРі - граничний продукт (дохід), створений додатковим працівни­ком. найнятим підприємцем; IV - виплачена працівникові заробітна плата.

Коли зарплата зростає, підприємець може найняти менше пра­цівників. Тому залежність між обсягом попиту на працю та заробітною платою є оберненою.

Пропонування праці окремим працівником залежить від його ви­бору між двома цінностями, а саме: товарами, які можна придбати на додаткову зарплату в результаті збільшення робочого часу, та вільним часом, протягом якого людина розвиває себе, виховує дітей, виявляє творчість тощо. Наприклад, людина може збільшувати пропонування праці, виконуючи роботу за сумісництвом, відмовляючись від відпуст­ки, якщо планує придбати автомобіль. Це означає, що майбутнє за­доволення від користування автомобілем людина цінує вище, ніж віль­ний час.

Якщо зарплата зростає, то більша кількість товарів, яку може при­дбати працівник, забезпечує більше задоволення і стимулює до зро- < тання пропонування праці. Тому залежність між обсягом пропоно­ваної праці та заробітною платою є прямою.

Заробітна плата теоретично може бути пояснена співвідношенням

Графік 4.1 Рівновага на ринку праці

Пояснення до графіка

Заробітна плата IV, - рівноважна ціна ринку праці - подана на графіку як така, що формується в результаті взаємодії попиту на працю і° та пропонування праці і\

Якщо з певних причин зарплата встановлюється на рівні, що пе­ревищує рівноважний (IV,), то виникає невідповідність між попитом та пропонуванням праці.

У реальній економіці зарплата конкретного працівника залежить від великої кількості чинників, серед яких важливими є такі:

• застосована на підприємстві система оплати праці (відрядна. коли до уваги береться обсяг створеного продукту, чи почасова, коли враховуються відпрацьовані години, з елементами премію­вання за ліпші результати чи без таких елементів); . унікальність здібностей працівника у деяких професіях та у вико­нанні певних видів робіт, скажімо, для співака в національному оперному театрі чи футболіста престижного клубу; . необхідність тривалої і коштовної освіти та постійного підвищен­ня кваліфікації, приміром, для хірурга, програміста, науковця; . важкі та непривабливі умови праці, що передбачають додаткові витрати на відновлення фізичних та моральних сил працівника, наприклад шахтаря