VIII. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання здійснюється шляхом оцінювання:

№ з/п	Види робіт	Максимальна кількість балів
1.	Самостійна робота в міжсесійний період (підготовка письмової контрольної роботи)	5
2.	Участь у практичному занятті (обговоренні питань в аудиторії та вирішення практичних завдань)	5
3.	Виконання модульного контрольного завдання	10

Об’єкти контролю:

1. виконання модульних завдань (1 блок з 1 або 2 завдань);

2) виконання вибіркових індивідуальних завдань (до 5 балів);

3) участь у практичному занятті.

В рамках даної дисципліни передбачено проведення одного модульного контролю,що включає1 або 2 модульних завдання.

Кожне модульне завдання може включати одне програмне питання, або одне практичне завдання, або блок тестів (не більше 5).

Кожне модульне завдання оцінюється в 5 (10), 4 (8), 3 (6) або 0 баліввідповідно до критеріїв, які наведені вище (максимальна оцінка за модульдля студентівзаочної форминавчання– 10 балів).

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 20 балів,результати якої включаються до підсумкової оцінки разом з результатами письмового іспиту.

Для студентів заочної форми навчання кількість балів за поточну успішність має складати 20 балів, максимальна кількість балів за іспит – 100, підсумкова оцінка не повинна перевищувати 100 балів.

Зразок модульного завдання (заочна форма навчання) Варіант модульного завдання № а

1.а) Апеляційні господарські суди є судами:

1. першої інстанції;

2. з перегляду судових рішень, які не набрали законної сили;

3. з перегляду судових рішень, які набрали законної сили;

4. з перегляду судових рішень третейських судів;

5. з перегляду судових рішень арбітражів.

б) Справи про право власності розглядаються господарським судом за місцезнаходженням:

1. сторони, зобов’язані за договором здійснити на користь другої певні дії:

2. відповідача;

3. позивача;

4. за вибором відповідача;

5. за вибором позивача.

в) Відвід судді повинен заявлятися:

1) у письмовій формі;

2) усно секретарю суду;

3) усно в судовому засіданні;

4) усно з занесенням до судового протоколу;

5) у письмовій формі з занесенням до судового протоколу.

г) Арбітражна угода – це:

1. угода між сторонами про врегулювання спору;

2. угода між сторонами про передачу спору до третейського суду (арбітражу);

3. угода між арбітражним судом і стороною про врегулювання спору;

4. угода між господарським судом і стороною про передачу спору до третейського суду (арбітражу);

5. угода між сторонами про створення третейського суду (арбітражу).

ґ) Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює:

1. відсутність обставин, які мають значення для вирішення спору;

2. належність обставин, які мають значення для вирішення спору;

3. допустимість обставин, які мають значення для вирішення спору;

4. відповідність обставинам, які мають значення для вирішення спору;

5. вимоги до обставин, які мають значення для вирішення спору.

2. Сторони договору поставки–учасники господарського спору.