87.Сутність і види фіскальної політики держави.
Фискальная политика – мера правительства, направленная на регулирование структуры гос. Буджета, системы налогообложения, производство, инфляционного ВВП, обеспечение высокого ур-я занятости и экономической стабильности.Она имеет 2 направления: 1)Стимулирующая (расширительная, фискальная экспансия) предпологает: снижение налогов, повышение гос расходов, с целью оживления эк-й коньюктуры.2) сдерживающая (ограничительная, фискальная ристрикция), предпологает: повышение налогов, сокращение гос расходов, с целью сдерживания эк роста. Види ФП: 1) дискреционная – меры правит-а, направленные на регулир-е экономики, с помощью инструментов налоговой политики – регулирование сальдо бюджета с целью стабилизации. 2) не дискреционная – изменение всех величин сальдо бюджета, занятости, за счёт действия «встроенных стабилизаторов» (это эк. Механизм, который обеспечивает рост или сокращение поступлений в бюджет в период эк. колебаний)
58.Інвестиції й фактори, що визначають величину обсягу інвестування.
Інвестиції – це другий після споживання компонент сукупних витрат. Вони можуть здійснюватись в основний кап-л, житлове буд-во та збільшення запасів. Мотиваційним чинником інвестиційного попиту є чистий прибуток (ЧП). Вихідною базою його обчислення є валовий прибуток (ВП), отриманий від реалізації інвестиційного проекту. Він залежить від розміру інвестування та норми прибутку. ЧП менше валового на величину податку на прибуток та затрат на інвестиції, які пов’язані зі сплатою % за використання інвестиційних коштів . Тому сукупний попит на інв-ції (СПІ) залежить від очікуваної норми чистого прибутку (ОНЧП) і %-ставки (ПС). Суть впливу цих чинників полягає у наступному: 1) — фірми інвестують з метою одержання ЧП. Інвестиції будуть приносити ЧП лише тоді, коли на одиницю інвестиц. витрат під-во матиме більші прибутки в кожному наступному році, тобто якщо зростає капіталовіддача. Але інвестори спираються не на фактичний, а на очікуваний ЧП. ОНЧП=(ОЧП/ЧІ)*100%. 2) — якщо ОНЧП - це мета інвестування, то ПС – це ціна інвестицій, яку фірма повинна сплатити, щоб позичити грошовий капітал, необхідний для придбання реального капіталу. Якщо ПС нижча від ОНЧП, то інв-ції будуть прибутковими, на них виникає попит. Якщо навпаки — інвестиції будуть збитковими, попиту на них не буде. При розрахунках використовують не номінальну ПС (визначається в поточних цінах), а реальну ПС (це номінальна ПС скоригована з урахуванням інфляції).
ПСр
12
8
4
ОНЧП
50 200
Якщо ПСр=12%, то інв. попит відсутній. Тому, що серед усіх запропонованих економікою інвест проектів ОНЧП<ПСр. Якщо ПСр до 8%, то виникає інв. попит вартістю 50 гр.од. Бо лише серед інвестиц проектів першої групи ОНЧП>ВСр, тобто 10%>8%. Якщо Вср до 4%, то інв. попит збільшиться до 200 гр.од. Бо ОНЧП перевищує ПСр вже по першій і по другій групах інвест проектів, тобто 10% і 6% >4%.
Отже, доцільність інвестування і інвестиц попит виникають за умов ОНЧП>ВСр. При заданому рівні ОНЧП чим нижча ПСр, тим більше попит на інвестиції. Тому крива інвестиц попиту набуває вигляду негативно похилої лінії.
Метод макроекономіки: макроекономічні моделі як інструмент макроекономічного аналізу.
Метод- это комплекс приёмов, принципов и способов научного исследования, с помощью кот. Рассматриваються экономические категории. Виды: Анали, Синтез, Индукция, Дедукция, Научная обстракция, Экномический эксперимент, ЭММ (это упрощённое описание эк. Процессов с помощью схем, риснков, линейных и нелинейных зависимостей.). В В макр.-х моделях используют экзогенные и эндогенные изменения. Макр-е модели могут быть графическими, математическими, абстрактно-теоритическими. Экономический аноализ имеет 2 стороны: позитивный и нормативный анолизы. Позитивная макроэк. Изучает факты про экономич-е поведение эк-х субъектов, исследует фактическое состояние. Нормативная макроэк. Даёт рекомендации по поводу практического поведения экономических субъектов. – Какой должна быть Эк.? Что необходимо для этого сделать?
75. Кейнсіанські моделі економічного росту.
В простой кейнсианской модели следовало, что для экономического роста необходимо увеличивать совокупные расходы, которые действуют подобно инъекциям, обусловливая рост совокупного дохода с эффектом мультипликатора. А все изъятое из потока расходов мультипликативно сокращает совокупный доход, подталкивая экономику к рецессии или депрессии. Отсюда следовал парадоксальный вывод: чем больше экономика сохраняет, тем беднее она становится. Таким образом, парадокс состоит в том, что пока растут сбережения конкретного человека, экономика в целом страдает[источник не указан 238 дней]. В таком виде парадокс представляется как дилемма заключенного, где сбережения выгодны для каждого человека по отдельности, но вредны для населения и экономики в целом.