Розвўязок

Платіжний баланс складається у формі бухгалтерських рахунків, що містять статистичну інформацію із зовнішньоторговельних операцій господарських суб'єктів країни і закордону за певний період (як правило, за рік). Вартісне вираження платіжного балансу відбиває співвідношення між вартістю, отриманою країною, і вартістю, вивезеною за її межі.

Отже, платіжний баланс країни А має такий вигляд (в млн..дол.):

Зовнішньо-економічні операції країни	вартість, що вивезена за межі країни		вартість, що отримана країною
Купівля резидентами країни А цінних паперів іноземних фірм		50
Імпорт товарів і послуг в країну А		100
Експорт товарів і послуг з країни А			120 .
Грошові перекази з інших країн в країну А			30
Продаж цінних паперів фірм краіни А іноземцям			60
Імпорт золота в країну А		60
		210	210

Задача № 34.

Уряд країни приймає рішення про введення тарифу на імпорт цукру в розмірі 0,02 дол. за 1 кг цукру. Світова ціна на цукор дорівнює 0,1 дол. за 1 кг. Обсяг внутрішнього виробництва цукру при вільній торгівлі складає 6 млрд. кг у рік, а при наявності тарифу на імпорт – 8 млрд. кг у рік. Обсяг внутрішнього споживання цукру при вільній торгівлі складає 22 млрд. кг у рік, а при тарифі на імпорт – 20 млрд. кг у рік. Обсяг імпорту цукру в дану країну при вільній торгівлі складає 16 млрд. кг у рік, а при наявності тарифу на імпорт – 12 млрд. кг у рік.

Розрахуйте:

а) втрати споживачів даної країни від введення тарифу на імпорт цукру;

б) виграш вітчизняних виробників від цього заходу;

в) збільшення доходів державного бюджету від введення тарифу на імпорт цукру;

г) чисті втрати національного добробуту країни від обмеження імпорту.

     Розвўязок

а) Для здійснення необхідних розрахунків корисно зробити графічну діаграму даної задачі, що полегшить її рішення.

S₀ = 6 млрд. кг (внутрішнє виробництво цукру при вільній торгівлі)

S₁ = 8 млрд. кг (внутрішнє виробництво цукру при наявності тарифу)

D₀ = 22 млрд. кг (внутрішнє споживання цукру без тарифу)

D₁ = 20 млрд. кг (внутрішнє споживання цукру з тарифом)

P_w = 0,1 дол. за кг (світова ціна на цукор)

P_t ⁼ P_w + тариф на імпорт = 0,1 дол. за 1 кг + 0,02 дол. за 1 кг = 0,12 дол. за 1 кг (внутрішня ціна на цукор з урахуванням тарифу)

D₀ – S₀ = М₀ = 16 млрд. кг (імпорт цукру в країну за умови вільної торгівлі)

D₀ – S₁ = М₁ = 12 млрд. кг (імпорт цукру в країну з урахуванням тарифу)

Втрати споживачів даної країни від введення тарифу на імпорт цукру визначаються площею трапеції (a+b+c+d): вони зв'язані з загальним підвищенням цін на вітчизняний і імпортний цукор, що супроводжується абсолютним скороченням його споживання.

Площа зазначеної трапеції може бути розрахована за формулою:

(млрд. дол. в рік)

б) Виграш вітчизняних виробників від введення тарифу на імпорт цукру також обумовлений перевищенням внутрішніх цін над світовим рівнем, що дозволяє продавати за підвищеними цінами не тільки колишній обсяг виробленого цукру S₀, але і зрослий до S₁ обсяг виробництва. Площа трапеції (а) характеризує величину цього виграшу:

(млрд. дол. в рік)

в) Збільшення доходів державного бюджету від введення тарифу на імпорт цукру визначається площею прямокутника (с): частина споживчого надлишку перерозподіляється тепер від споживачів до держави через зрослі ціни на цукор.

(млрд. дол. в рік)

г) Чисті втрати національного добробуту країни від обмеження імпорту визначаються сумою площ трикутників (b) і (d). Вони обумовлені неефективним використанням ресурсів вітчизняними виробниками цукру в умовах захисту їх від іноземної конкуренції (трикутник (b)) і абсолютним скороченням внутрішнього споживання цукру в результаті підвищення цін на нього (трикутник (d)).

Сума площ трикутників (b) і (d) може бути розрахована як різниця між площею трапеції (a+b+c+d), площею трапеції (а) і площею прямокутника (с): 0,42 – 0,14 – 0,24 = 0,04 (млрд. дол в рік)

Задача № 25. Яка з трьох закордонних фірм-імпортерів прохолодних напоїв у дану країну може бути звинувачена в демпінгу на її внутрішній ринок?

	Фірма 1	Фірма 2	Фірма 3
Середні витрати виробництва в розрахунку на одиницю продукції (в дол.)	10	10	10
Ціна напоїв на внутрішніх ринках фірм-імпортерів(в дол.)	10	12	9
Експортна ціна напоїв(в дол.)	11	11	10,5
Ціна напоїв, вироблених імпортозамінними фірмами в даній країні(в дол.)	12	13	11

Розвўязок

Для відповіді на поставлене питання необхідно порівняти рівні експортних цін усіх фірм і рівні цін їхньої продукції на вітчизняних ринках. У тому випадку, коли експортна ціна виявиться нижче, ніж ціна продукції на вітчизняному ринку фірми-імпортера, має місце демпінг. Тільки у фірми 2 експортна ціна прохолодних напоїв (11 дол.) нижче, ніж їхня ціна на вітчизняному ринку (12 дол.), що свідчить про демпінг фірми 2 на внутрішній ринок даної країни.

Задача № 37. У таблиці представлені дані про попит і пропозицію холодильників в Україні і Білорусі.

а) При відсутності зовнішньої торгівлі, які рівноважні ціни й кількості на ринках холодильників в обох країнах?

б) При наявності зовнішньої торгівлі, яка ціна рівноваги встановиться на світовому ринку холодильників?

в) Яка з країн буде експортувати холодильники і скільки?

Таблиця

Ціна холодильників (за 1 шт. дол.)	Розмір попиту в Україні (в тис. шт)	Розмір пропозиції в Україні (в тис. шт)	Розмір попиту у Білорусі (в тис. шт)	Розмір пропозиції у Білорусі (в тис. шт)
10	110	0	80	30
20	90	20	50	50
30	70	40	35	65
40	60	60	20	80
50	50	80	5	95
60	40	95	0	105
70	30	105	0	110
80	20	110	0	115

Розвўязок

При відсутності зовнішньої торгівлі, як очевидно з таблиці, точки рівноваги на ринку холодильників будуть мати координати для України:

Р = 40, Q = 60, для Білорусі: Р = 20, Q = 50.

б) Ціна рівноваги на світовому ринку холодильників встановиться на рівні, при котрому надлишковий попит на холодильники в Україні буде дорівнювати надлишковій пропозиції у Білорусі. Цей рівень повинен бути у проміжку між цінами внутрішньої рівноваги обох країн, тобто 20 < Р_w < 40. Із таблиці видно, що світова ціна буде встановлена на рівні Р_w = 30.

В цьому випадку перевищення попиту над пропозицією в Україні дорівнює: 70 – 40 = 30, і надлишкова пропозиція в Білорусі складе також: 65 – 35 = 30.

в) Очевидно, що експортувати холодильники буде Білорусь, де внутрішній попит, витрати й ціна рівноваги нижче, чим в Україні. При ціні Р_w = 30 внутрішній попит в Білорусі складе 35 тисяч, а пропозиція 65 тисяч. Різниця й буде складати обсяг експорту.

До розділу № 13

Задача № 54. Все нижчеперераховане є прикладом політики твердого курсу, за винятком:

а) Національний Банк автоматично збільшує грошову пропозицію на 3% у рік;

б) Відповідно до вимоги конституції Уряд зобов'язаний щорічно балансувати державний бюджет;

в) Національний Банк у майбутньому буде керуватися такою моделлю кредитно-грошової політики:

г) Після спаду недержавних витрат Верховна Рада вирішує стимулювати сукупний попит за допомогою зниження податків.

     Розвўязок

Правильною відповіддю на питання задачі є відповідь г), що є прикладом свободи дій у макроекономічній політиці. У випадках а), б) і в) мова йде про тверді курси монетарної і фіскальної політики, причому в пунктах а) і в) розглядаються відповідно моделі пасивної і активної політики Національного Банку.

До розділу №13

Задача № 12. Економіка спочатку знаходиться у стані рівноваги при потенційному обсязі випуску Y* = 1500 і рівні цін Р = 100. Національний Банк повідомляє про свій намір збільшити грошову масу на 3,3%. Розрахуйте можливі зміни у рівнях цін і випуску за умови раціональних чекань і довіри економічних агентів до політики Національного Банку. Наскільки ймовірні ці зміни?

     Розвўязок

За умови раціональних чекань і довіри до макроекономічної політики всі економічні агенти скорегують свої чекання точно у відповідності до оголошеного темпу росту грошової маси: заробітна плата і ціни зростуть на 3,3%, що збільшить середній рівень цін Р до 103,3. У зв’язку з тим, що коригування цін відбувається в описаних умовах швидко, то фактичний обсяг випуску залишиться на рівні потенційного Y* = 5000, тобто економіка залишиться в стані повної зайнятості ресурсів.

Вірогідність досить швидкого коригування заробітної плати і цін невелика через відносну негнучкість ринку праці і відносну недосконалість економічної інформації. Більш того, якщо економічні агенти не довіряють політиці Національного Банку, то вони спробують "страхуватися" від росту інфляції шляхом пред'явлення більш високих вимог до заробітної плати і цін: останні збільшаться не на 3,3%, а на більшу величину. У результаті почне працювати механізм інфляційної спіралі “заробітна плати-ціни”.

До розділу 6