3. Етапи розробки інноваційних проектів.
Завдання: представте навчальний матеріал у вигляді питального плану.
Відправною точкою є поява нової ідеї. Формування інноваційної ідеї і постановка мети проекту проводяться паралельно з маркетинговим дослідженням. На цьому етапі аналізується економічна доцільність впровадження нового продукту, ступінь його комерційної цінності; вивчаються можливі споживачі, економічні та соціальні наслідки реалізації проекту.
Потім встановлюються параметри кінцевої мети інноваційного проекту, на основі яких формуються обсяг і послідовність дій. Кінцева мета структурується, тобто розбивається на окремі елементи. В результаті створюється ієрархічна послідовність досягнення цілей, так зване "дерево цілей". По кожному цільовому елементу розраховуються (встановлюються) обмежують параметри, які повинні бути обов'язково витримані при реалізації проекту. Побудова "дерева цілей" на наступному етапі трансформується в аналогічно структуровану систему завдань і заходів, так зване "дерево робіт". Якщо "дерево цілей" встановлює необхідні засоби досягнення цілей проекту, то "дерево робіт" визначає шляхи і способи отримання цих коштів.
При побудові "дерева робіт" враховують можливості існуючої організації виробництва, традиційної техніки і технології; використання вже виконаних науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок; при необхідності планують нові дослідження або придбання ліцензій, патентів та інших нововведень, створених іншими організаціями.
Так як виконання інноваційних проектів пов'язане з ризиком і невизначеністю, обов'язково розглядаються різні варіанти реалізації проекту. По кожному з них розробляються заходи, що забезпечують досягнення у встановлені терміни поставлених цільових параметрів. Найбільш оптимальний варіант вибирається після порівняння розрахованих показників ефективності всіх наявних варіантів з урахуванням ймовірності їх реалізації.
В період реалізації проекту під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників може виникати необхідність зміни розрахункових планових параметрів проекту. Рішення про це приймається на основі здійснюваного контролю за реалізацією проекту. Проведений контроль (у заздалегідь визначених точках проекту, через рівні проміжки часу або після експертної оцінки ступеня виконання робіт і готовності проекту) дозволяє порівняти досягнуті результати із запланованими, виявити відхилення, прогнозувати наслідки ситуації, що склалася та здійснити коригувальні дії.
Схема послідовності дій (по Н. М.Авсяннікову) при розробці інноваційного проекту відображена на рис. 2.5.
Рис. 2.5. Схема розробки інноваційного проекту з Н. М.Авсяннікову
Управління інноваційними проектами відрізняється від управління звичайними інвестиційними лише тим, що вимагає більш глибокої оцінки ризиків та вибору шляхів їх зниження, а також можливим включенням етапу венчурного фінансування.
Щоб прийняти обгрунтоване рішення, визначити обсяг необхідних інвестицій, необхідно економічне обгрунтування - бізнес-план. У ньому описуються основні аспекти майбутньої інноваційної програми, аналізуються всі проблеми, з якими можна зіткнутися, а також можливі способи їх вирішення. Бізнес-план дозволяє оцінити й обгрунтувати реалізацію проекту в умовах конкуренції. Зміст бізнес-плану залежить від характеру проекту - чи стосується він до сфери послуг чи до виробничої сфери, а також від масштабу, проте в будь-якому випадку він повинен давати повне уявлення про проект.
Зазвичай бізнес-план включає дев'ять розділів.
1. Вступна частина. Вона повинна бути короткою і ємною. Пишеться після складання плану. Крім назви, адреси компанії, її організаційно-правової форми, складу учасників даються характеристика проекту, його основні цілі, вказуються вартість і потреби у фінансуванні.
2. Аналіз стану справ в області проведених робіт по проекту. У цьому розділі дається аналіз поточного стану, тенденцій і прогнозу розвитку сфери застосування інновацій (туризм, засоби розміщення).Перераховуються сильні і слабкі сторони останніх нововведень і можливих конкурентів, а також ймовірні категорії споживачів, на яких розрахований проект.
3. Сутність пропонованої програми. Необхідно дати чітке визначення та опис нового або вдосконаленого продукту (послуга, технологія, напрям поїздок), який буде запропонований на ринку, його унікальність або відмітні риси. Слід зазначити деякі аспекти необхідних змін для виробництва та надання цих послуг та можливості їх вдосконалення.
4. Аналіз ринку і план маркетингу. У цій частині бізнес-плану слід визначити ринок або його сегмент, де можна організувати успішну реалізацію пропонованого продукту, і передбачувану структуру можливих споживачів послуги. Необхідно оцінити конкурентоспроможність нового продукту за якістю, ціною, каналам реалізації та іншими показниками, можливостям конкурентів. Вказуються також конкретні деталі маркетингової стратегії: способи просування продукту, реклами, політика цін і ін
5. Виробничий план. Вказуються виробничі процеси, які застосовуються інформаційні технології, необхідне додаткове обладнання для оснащення робочих місць, кількість нових співробітників, нових точок продажів і інші питання, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукту.
6. Організаційний план. Вказується форма власності компанії, наводиться її структура, схема організації продажів продукту, кількість і кваліфікація персоналу (необхідність його навчання, залучення консультантів з боку). Якщо буде потрібно перебудова структури управління організацією, слід дати обгрунтування змін.
7. Оцінка ступеня ризику. Об'єктивно викладаються основні характеристики ризиків, пов'язані з реалізацією проекту, наявність реальних і можливих потенційних загроз, які становлять небезпеку для компанії, можливості подолання ризикових ситуацій.
8. Фінансовий план. Найважливіша складова частина бізнес-плану, він включає: плановані обсяги продажів, доходи і витрати, прогноз грошових надходжень і прибутку в найближчі два-три роки, баланс витрат і доходів на перший рік, інші показники.
9. Програми. Включають документи, що згадуються в бізнес-плані або розкривають зміст інноваційної програми.
Ефективність інноваційного проекту зазвичай оцінюється виходячи з фінансових, соціальних та інших вигод, які отримують його учасники.Розрізняють комерційну, бюджетну і народногосподарську ефективність.Комерційна ефективність відбиває фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників; бюджетна - фінансові наслідки здійснення проекту для федерального, регіонального та місцевого бюджетів; народногосподарська враховує за-витрати і результати, пов'язані з реалізацією проекту, для галузі або національної економіки в цілому.
Ризики в інноваційній діяльності
Як уже зазначалося, інноваційна діяльність неминуче пов'язана з ризиком. Його узагальнюючим показником виступає фінансовий ризик підприємця і інвесторів, що характеризує можливі втрати в разі невдалого, незалежно від причини, завершення проекту, що фінансується. Ризик в інноваційній діяльності збільшується з локалізацією інноваційного проекту. Якщо таких проектів багато і вони розосереджені по різних напрямках, то ризик мінімізується.
Головний ризик - це невизначеність, пов'язана з прийняттям рішень, реалізація яких відбувається тільки з плином часу. Тому при розробці інноваційних проектів враховується імовірнісний характер очікуваного результату.
Основні ризики, пов'язані з інноваційними проектами, можна поділити на такі види:
- Економічний, пов'язаний з фінансуванням і калькуляцією проекту, прийняттям та реалізацією економічних рішень;
- Оригінальності, обумовлений можливістю незатребуваності пропонованих технологій і продуктів виробництвом і ринком;
- Технологічної неадекватності, що виникає через принципову різницю між технологією як продуктом інтелектуальної діяльності і технологією як об'єктом інвестування;
- Фінансової невідповідності, коли виділені кошти на реалізацію інноваційного проекту не відповідають його змісту;
- Некерованості проектом, що виникає через недостатню опрацьованості проекту, непрофесіоналізму управлінської команди;
Юридичний, пов'язаний з дотриманням нормативних актів про захист інтелектуальної власності, зобов'язань при виконанні договорів, визначенням прав на розробки.
З'являються і ризики, пов'язані з просуванням нового виду продукції або послуг на ринок, конкуренцією ідей і розробок, і інші, погано прогнозовані.
Для сфери туризму найбільш характерними є ризик незатребуваності інноваційного продукту на ринку - ймовірність втрат через відмови споживача від пропонованого продукту, відсутність гарантованої ринкової ніші для реалізації продукту; комерційний ризик, пов'язаний з небезпекою випередження конкурентами; ризики, викликані стихійними лихами і різними конфліктами, зміною економічної та політичної ситуації.Причому ці ризики можуть накладатися один на одного.
Щоб скоротити негативний вплив ризиків на реалізацію інноваційних проектів, слід ними управляти: своєчасно оцінювати та виявляти, вживати заходів впливу і контролю.
Можливі такі варіанти дій: ухилення - інвестор і виконавець інноваційного проекту готові нести великі витрати на проведення різних страхують заходів; свідомий ризик - готовність нести відповідальність за його наслідки; байдужість - прагнення до оптимізації витрат на пом'якшення наслідків і зважене застосування різних інструментів і методів страхування від наслідків.
Роль і характер інвестицій в інноваційних процесах.
Завдання: представте навчальний матеріал у вигляді таблиці.
Інноваційний процес неможливий без інвестиційної діяльності, яка включає: маркетингові дослідження; вкладення коштів з метою збереження і збільшення капіталу; проектування, будівництво, пуск або придбання готового об'єкта (при фінансових інвестиціях відсутній); отримання прибутку.
Метою інвестицій є отримання прибутку від вкладених коштів, а метою інновацій - поліпшення об'єкта інвестування.
В якості основних джерел інвестицій в інновації виступають:
- Власні кошти підприємств, організацій та об'єднань;
- Асигнування з бюджетів усіх рівнів та з позабюджетних фондів;
- Позикові кошти організацій, установ та приватних осіб на фінансовому ринку;
- Іноземні інвестиції.
Основними джерелами власних коштів є амортизаційні відрахування, прибуток, акумульований капітал.
Амортизаційні відрахування. Вони займають провідне місце в структурі власних коштів підприємства, простежується тенденція зростання їх частки, особливо в умовах прискореної амортизації.
Прибуток. Зазвичай велика частина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, йде на споживання і лише 35 - 45% йде на накопичення.
Акумульований капітал. Акціонерні підприємства мають великі потенційні можливості залучати інвестиційні ресурси шляхом додаткової емісії акцій.
Рішення великомасштабних науково-технічних проблем забезпечується шляхом фінансування цільових, комплексних програм, формування фондів з коштів бюджетів всіх рівнів. Для фінансування інновацій часто залучаються позикові кошти, джерелами яких є банківські та комерційні кредити, лізинг.
Венчурне фінансування відрізняється принципово від бюджетного фінансування і банківського кредитування тим, що капітал інвестується під перспективну ідею без гарантованого забезпечення наявним майном, заощадженнями або іншими активами підприємця. Запорукою служить придбання прав на всі новації як запатентовані, так і безпатентні (ноу-хау) і, в разі успіху, участь у прибутку венчурних компаній.
??? Питання для самоконтролю:
1. Що таке інноваційна стратегія? 2. Назвіть види державних інноваційних стратегій. 3. Чим відрізняються різні види інноваційних стратегій підприємства? 4. Конкуренція та її вплив на процес управління інноваціями. 5. Функції планування інновацій. 6. Назвіть послідовність дій при розробці інноваційних проектів. 7. Бізнес-план інноваційного проекту. 8. Джерела інвестицій в інноваційні процеси.
Розділ 2.4. Тема: «Управління інноваційною діяльністю в компанії.»
Зміст:
Організація інноваційної діяльності
Управління інноваціями
Створення нововведень та їх впровадження
Класифікація підприємств за типом інноваційної поведінки
Інноваційна діяльність в туристських компаніях
Ключові поняття: Управління інноваціями; інноваційне поведінку; інноваційна діяльність.
Цілі та завдання розділу:
проаналізуваті Управління інноваціями;
Обговорити створення нововведень та їх впровадження;
розглянуті класифікацію підприємств за типом інноваційної поведінки;
розібраті інноваційну діяльність в туристських компаніях.
Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.4.
При вивченні розділу 2.4. зясувати алгоритм управління інноваційною діяльністю в компанії.
Вивчаючи пункт 1, зупиніться на вивченні завдань інноваційної діяльності;
Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на спосіб балансування між стандартами та інноваціями;
Вивчаючи пункт 3, розгляньте шляхи створення нововведень;
Вивчаючи пункт 4, необхідно звернути увагу класифікації типів інноваційної поведінки за Л.Г. Раменським.
Вивчаючи пункт 5, зверніть увагу на інноваційну діяльність в туристських компаніях.
Завдання до навчальних матеріалів розділу 2.4.
1. Прочитати матеріали щодо розділу.
2. Скласти питальний план до розділу.
3. Представити звіт про виконання поточних завдань до розділу.