Урок №30

Тема: Дзеркальне відображення блоку малюнка щодо вертикалі й горизонталі. Обертання виділеного блоку. Практична робота № 27. «Художня рамка». Обертання фрагментів малюнка.

Мета:

• навчити прийомам відображення та обертання фрагментів малюнка;

• розвивати алгоритмічне мислення;

• виховувати охайність.

Обладнання та програмне забезпечення: програма Paint

Вимоги до учнів: знати прийоми обертання й відображення фрагментів малюнка.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

1. Розминка

Дайте відповіді на запитання:

• Коли доба коротша: узимку чи влітку? (доба завжди 24 години)

• Якщо до опівночі залишилося три години, то котра зараз година? (9 вечора)

• Який годинник показує точний час лише двічі на добу? (зламаний)

• Скільки буде десять разів по десять? (100)

• Маса гуски 6 кг і ще пів її маси. Скільки важить гуска? (12 кг)

• Говорять, якщо вона є, то розуму вже не треба. Що це? (сила)

2. Перевірка домашнього завдання

Варіант відповіді:

1. Обрати інструмент «Лінія»

2. Намалювати одну дощечку

3. Обрати інструмент «Виділення»

4. Обвести намальовану дощечку

5. Обрати пункт меню Правка команду Копіювати

6. Обрати пункт меню Правка команду Вставити

7. Поставити дощечку на її місце

8. Повторити пункти 6-7 декілька разів

3. Повторення правил ТБ

3. Вивчення нового матеріалу

1. Мотивація навчальної діяльності

2. Оголошення теми і мети уроку

3. Ознайомлення з новим матеріалом

Пояснення вчителя на прикладі малювання паперового змія (завдання 1)

4. Фізкультхвилинка

Один, два – усі піднялись,

Повернулись, похитались.

Три, чотири – руки вгору,

В сторони і вгору знову.

П’ять, шість – опустили,

І швиденько всі присіли.

Сім, вісім – всі малята

Стрибають, як жабенята.

Дев’ять, десять, - рівно стали

І за парти посідали.

4. Практична робота

1. Робота із зошитом

Запропонувати учням переглянути теоретичний матеріал у зошиті та пояснити виконання завдання 2 на комп’ютерах (складання алгоритму виконання малюнка)

2. Робота з комп’ютером

Виконання завдання 2.

3. Релаксація

5. Пояснення домашнього завдання

6. Підсумок уроку

Урок №31

Тема: Побудова орнаментів. Практична робота № 28. «Орнаменти». Створення орнаментів

Мета:

• навчити прийомам побудови орнаментів;

• розвивати алгоритмічне мислення;

• виховувати охайність.

Обладнання та програмне забезпечення: програма Paint

Вимоги до учнів: знати прийоми побудови орнаментів

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

1. Розминка

Дайте відповіді на запитання:

• Народилась у воді, а живе на землі. Хто це? (жаба)

• Яку траву люблять коти? (валеріану)

• Яка тварина майже весь час проводить під землею? (кріт)

• Як називається відрізок, який з’єднує центр кола з точкою, що міститься на ньому? (радіус)

• Золоті, вмілі, довгі, а інколи кажуть, не з того місця виросли. Що це? (руки)

• Скільки вміщується у дюжині? (12) А в чортовій? (13)

2. Перевірка домашнього завдання

Фронтальна перевірка виконання домашнього завдання.

3. Повторення правил ТБ

3. Вивчення нового матеріалу

1. Мотивація навчальної діяльності

Учитель пропонує учням переглянути малюнки і вказати алгоритм їх побудови. Питання до класу:

• Як називають такі малюнки?

• Що може містити в собі орнамент?

2. Оголошення теми і мети

3. Ознайомлення з новим матеріалом

Людина старається прикрасити своє оточення. Вона оздоблює візерунками предмети побуту, житло, середовище, у якому живе. Оздоблювання предметів виділяють в окремий вид мистецтва, так зване декоративне мистецтво. Отже¸ декоративне мистецтво – це вид образотворчого мистецтва, твори якого є візерунками або художньо оформленими предметами. Вони служать для окраси, наприклад, вишивка – це візерунок, яким прикрашають одяг, а вишита серветка чи розмальована ваза – це предмети, прикрашені візерунками.

Слово «декоративний» походить від латинського слова прикрашати.

Декоративне мистецтво виникло в період первісно-общинного ладу в кам’яному віці, коли люди дуже примітивними узорами стали прикрашати посуд, зброю, одяг. Першим прикрасам вони надавали магічного значення. Тільки значно пізніше люди зрозуміли, що ніякої надприродної сили прикраси не мають, а натомість роблять предмети привабливішими, кращими, тобто люди помітили красу візерунків і вже свідомо оздоблювали ними предмети, не задля магічних якостей, а задля красивого вигляду.

Декоративне мистецтво розвинулося там, де були дл цього відповідні умови, а саме певний матеріал: глина, дерево, камінь, кістка, шкіра. Для розвитку декоративного мистецтва потрібний був і певний рівень розвитку суспільства; наприклад, щоб виникла кераміка, потрібно була не лише глина, а й уміння добувати вогонь, щоб випалювати цю глину. Для виникнення чорно-білої вишивки необхідне було вміння вирощувати рослин, з яких отримують волокно (льон, коноплі) або тварин, які дають вовну, з якої можна прясти нитки.

Кольорова вишивка могла з’явитись тільки після того, як людина навчилася добувати барвники для фарбування ниток, а ткацтво і килимарство – після винаходу ткацького верстака.

Так розвинулися різні види декоративного мистецтва: вишивка, різьба по дереву, по кості, по каменю, випалювання на дереві, ткацтво, килимарство, карбування на металі, художня обробка шкіри, народний розпис, писанкарство.

Візерунками оздоблюють не лише предмети, які служать для прикраси (вази, шкатулки, сувеніри), але й ужиткові предмети: одяг, меблі, посуд, килими, скатертини. Галузь декоративного мистецтва, яка займається виконанням оздоблення ужиткових предметів, називається ужитковим або декоративно-ужитковим мистецтвом. Воно відіграє важливу роль у житті суспільства.

4. Фізкультхвилинка

Один, два – усі піднялись,

Повернулись, похитались.

Три, чотири – руки вгору,

В сторони і вгору знову.

П’ять, шість – опустили,

І швиденько всі присіли.

Сім, вісім – всі малята

Стрибають, як жабенята.

Дев’ять, десять, - рівно стали

І за парти посідали.

4. Практична робота

1. Робота із зошитом

Учні переглядають теоретичний матеріал у зошиті. Учитель демонструє виконання алгоритму побудови зірки завдання 1.

2. Робота з комп’ютером

Учні виконують завдання 2.

3. Релаксація

5. Пояснення домашнього завдання

6. Підсумок уроку