Контрольні запитання

1. Які якості притаманні ефективному контролю? 2. У чому полягає стратегічна спрямованість контролю? 3. Яке співвідношення повинне бути між витратами на ре­алізацію функції контролю й прибутком від результатів її ре­алізації? 4. Що означає «своєчасність контролю», «гнучкість й простота контролю»? 5. Які необхідно впроваджувати заходи для підвищення ефек­тивності функції контролю на підприємствах сфери гостинності?

Рекомендована література

1.  Про підприємства в Україні / Закон України // Відомості Вер­ховної Ради України, 1991. - №24. 2.  Про підприємництво / Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1991. - №20. 3.  Про власність в Україні / Закон України // Відомості Верхов­ної Ради України, 1991. - №20. 4.  Про господарські товариства / Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1991. - №19. 5.  Про приватизацію майна державних підприємств / Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1991. - №24. 6.  Про зовнішньоекономічну діяльність на Україні / Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1991. - №29. 7.  Про податок на додану вартість / Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1997. - №21. 8.  Про оренду державного майна / Закон України // Голос України, 1995. - №87. 9.  Анташов В.А., Уваров Г.В. Экономический советник менед­жера /Учебно-методическое пособие. - Минск: Финансы, учет, ау­дит. - 1996. 10.  Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємство: стратегія, організація, ефективність / Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1997.

Розділ VIII. Планування як функція менеджменту

Планування є основним інструментом управління в готельно-ресторанному бізнесі. Динамічний процес планування об'єднує всі управлінські функції цієї сфери діяльності. Воно допомагає визна­чити систему дій та рішень, які ведуть до досягнення підприємством поставлених цілей. Будучи провідною функціональ­ною підсистемою в системі управління підприємством, планування спирається на результати функціонування інших підсистем і водно­час активно впливає на них, (насамперед на підсистему здійснення заходів щодо підвищення ефективності господарювання). Плану­вання означає насамперед уміння думати й працювати з виперед­женням, передбаченням щодо виникнення неординарних ситуацій. Планування є далеким від імпровізації, воно вимагає аналітичного міркування, проведення науково-дослідної роботи, всебічного аналізу досягнутих показників, високого фахового рівня як роз­робників планів, так і їх виконавців-менеджерів. Саме завдяки дос­коналому плануванню діяльності підприємства готельно-ресторан­ного бізнесу можуть уникнути помилок і ефективно використову­вати свої потенційні можливості. Планування надає таких переваг: - усуває невизначеність щодо майбутньої діяльності підпри­ємства; - уточнює цілі підприємства та дії щодо їх досягнення; - допомагає уникнути помилок у майбутній діяльності; - надає можливість передбачити виникнення нестандартних ситуацій і діяти з випередженням подій; - сприяє усвідомленню важливості функціонування підприємс­тва. Планування це професійна діяльність і її повинні здійснювати фахівці із значним досвідом. Не використовуючи переваг плану­вання в період становлення ринкових відносин, підприємства го­тельно-ресторанного бізнесу позбавляються ефективного способу визначення цілей і напрямів своєї діяльності, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Одним із основних напрямів удосконалення планування роз­витку підприємств готельно-ресторанної сфери на сучасному етапі є посилення перспективного характеру планування діяльності гос­подарських структур, розробка довгострокових стратегічних прогнозів щодо їх розвитку із застосуванням новітніх методів і прий­омів. Метою розробки довгострокових прогнозів розвитку підприємств є забезпечення їх надійною документацією щодо доцільних шляхів оптимізації соціально-економічної сфери. Іншим важливим напрямом удосконалення планування є забез­печення тісної ув'язки плану розвитку підприємств з розвитком на­уково-технічного прогресу, що має велике значення для розробки й впровадження нових видів техніки та технологій. Значну роль тут відіграють комплексність і узгодженість планів із інвестиційними та будівельними програмами, які забезпечують розвиток галузі го­тельного і ресторанного господарства. Сукупність взаємопов'язаних планових документів, в яких зафіксовані основні етапи розвитку й розподіл ресурсів підпри­ємства, є результатом реалізації системи функції «планування». Концептуальна схема системи планів, які повинні розробляти підприємства готельно-ресторанного бізнесу в умовах ринкової економіки, включає тактичні (план по маркетингу, фінансовий, ма­теріально-технічного забезпечення, виробництва й надання послуг та ін.) й стратегічні плани (схема 8.1). Планування виступає основою всіх управлінських рішень, а та­кож реалізації функцій організації, мотивації й контролю, орієнто­ваних на виконання планів. У межах планування виділяють чотири основних види управлін­ської діяльності: - розподіл ресурсів - адаптація до зовнішнього середовища; - внутрішня координація; - організаційне стратегічне передбачення. Розподіл ресурсів включає розподіл обмежених і рідкісних ор­ганізаційних ресурсів (неординарні управлінські таланти, техно­логічний досвід, фонди). Адаптація до зовнішнього середовища охоплює дії стратегічно­го характеру, спрямовані на поліпшення відносин підприємств із зовнішнім середовищем. Підприємствам готельно-ресторанного бізнесу необхідно адаптуватись до зовнішніх як сприятливих умов, так і до небезпек, визначити відповідні варіанти дій і забезпечити ефективне при­стосування до оточуючих умов. Внутрішня координація передбачає координацію стратегічної ді­яльності для виявлення сильних

 

Схема 8.1. Система планів підприємства  і слабих сторін підприємств готельно-ресторанного бізнесу з метою досягнення ефективної інтеграції внут­рішніх операцій, які є складовою частиною управлінської діяльності. Організаційне стратегічне передбачення (прогнозування) має на меті здійснення систематичного розвитку мислення менеджерів шляхом вивчення минулих стратегічних рішень. Здатність вчитись на досвіді має можливість підприємствам готельно-ресторанного бізнесу вірно скорегувати стратегічний напрямок розвитку й підви­щувати професіоналізм у галузі стратегічного управління. З метою визначення ефективності функції планування керівництво підпри­ємства проводить свого роду діагностику цього процесу, оцінка якої здійснюється за трьома параметрами: 1. Оцінка змін, які впливають на різні аспекти поточної стра­тегії. 2. Визначення змін, які загрожують поточній стратегії підпри­ємства. 3. Визначення чинників, які сприяють досягненню головної ме­ти шляхом корегування плану.