4.2. Поняття "функцій менеджменту" та їхня роль в управлінні підприємствами готельно-ресторанного бізнесу .

Термін «функція» у перекладі з латинської мови означає «здійснення, виконання». Функції управління - є спеціалізовани­ми видами різнорідних робіт, які можна розглядати, як з точки зо­ру їх виконавців (конкретних працівників управлінського апарату), так із точки зору змісту процесу управління та характеру виконува­них робіт. У функціях менеджменту поєднуються принципи, мето­ди й зміст управлінської діяльності. Разом з тим, у прикладному ро­зумінні функціями менеджменту називають відносно відокремлені напрями управлінської діяльності, які забезпечують управлінські дії. Функції менеджменту відбивають суть і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління. Важливою проблемою теорії менеджменту є визначення пере­ліку функцій управління. Один із фундаторів теорії менеджменту А.Файоль виділяв п'ять функцій: планування, організацію, розпо-рядництво, координування й контроль. Науковці вітчизняної шко­ли, ще років 20 тому визначали шість функцій: планування, організа­цію, координування, стимулювання, регулювання та контроль. Про­те публікації останніх років як вітчизняних, так і зарубіжних теоре­тиків твердять про доцільність виділення лише чотирьох функцій: планування, організації, мотивації й контролю, зважаючи на те, що саме ці функції реалізуються у здійсненні будь-якого управлінського процесу. А функції координування й регулювання фактично є скла­довими функцій планування, організації, мотивації й контролю. Процес управління виробництвом послуг на підприємствах го­тельно-ресторанного бізнесу вимагає планування цієї діяльності, організації роботи відповідних структур (відділів, служб, підрозді­лів, бюро), мотивації (стимулювання) працівників виробництва по­слуг, контролю результатів діяльності всіх структурних підроз­ділів. Після контролю здійснюється зворотний зв'язок з метою усунення виявлених недоліків або відхилень, який виконує функція регулювання. Отже, функції менеджменту планування, організації, мотивації і контролю є головними на підприємствах готельно-рес­торанної сфери, оскільки будь-яка інша управлінська діяльність здійснюється шляхом послідовного їх застосування. Функція планування виявляється у вирішенні двох питань: чітке визначення цілей діяльності організації й конкретних дій працівників організації на шляху їх досягнення. План являє собою складну соціально-економічну модель май­бутнього становища організації. Підприємства готельно-ресторан­ного бізнесу формують єдиний план управління діяльністю, але в його межах менеджерами використовується ряд методів для до­сягнення конкретних цілей і завдань. Процес планування діяль­ності здійснюється відповідними рівнями підприємства. Так, стра­тегічним плануванням займаються управлінці вищого рівня. Серед­ня ланка управлінців здійснює тактичне планування, тобто визна­чає проміжкові цілі на шляху досягнення стратегічних. Плануван­ня здійснюється й на нижчому рівні та визначається як оперативне планування. Оперативні плани покликані спрямовувати зусилля кожного працівника на досягнення головних цілей підприємства. Зазначені види планування сукупно складають генеральний або так званий бізнес-план функціонування підприємства. Ефективність планування як функції управління на підприємст­вах готельно-ресторанного бізнесу залежить від принципів (основоположних правил), якими керуються при складанні планів. До них належать: - всеосяжність планування - при плануванні повинні бути пе­редбачені всі події і ситуації, які впливатимуть на розвиток підприємства; - точність планування - при складанні планів повинні вико­ристовуватись сучасні методи, засоби, прийоми, тактика і процеду­ри, які забезпечують точність прогнозування; -   ясність планування - мета й етапи планування повинні бути чіткими й зрозумілими для всіх працівників підприємства; - безперервність планування - планування це не одноразовий акт а безперервний процес; - економічність планування -- витрати на планування не по­винні перевищувати доходів від планування. Функція планування вирішує проблему невизначеності щодо діяльності підприємства й допомагає підприємству ефективно реа­гувати на зміни у зовнішньому середовищі. Функція управління «організація» полягає у встановленні пос­тійних та тимчасових взаємовідносин між підрозділами підпри­ємства готельно-ресторанного бізнесу, визначенні порядку та умов його діяльності. Ця функція реалізується через адміністративно-організаційне та оперативне управління. Адміністративно-організаційне управління передбачає визна­чення структури підприємства, встановлення взаємозв'язків і роз­поділ функцій між його підрозділами, надання певних прав пра­цівникам апарату управління й визначення їхньої відповідальності. Оперативне управління забезпечує функціонування підприємст­ва відповідно до затвердженого плану. Воно полягає у періодично­му й безперервному порівнянні фактичних результатів з результа­тами, передбаченими планом, та відповідному їх коригуванні. «Організація» як функція управління забезпечує впорядкова­ність технічної, економічної, соціально-психологічної й правової діяльності всіх підприємств готельно-ресторанної сфери, оскільки дозволяє визначити, хто саме повинен виконувати кожне конкрет­не завдання і які для цього будуть застосовані засоби. Через організаційну діяльність, тобто через поділ і об'єднання завдань та компетенції працівників відбувається управління відносинами на кожному підприємстві. Отже, функція менеджменту «організація» з одного боку - це структура взаємовідносин, прав, цілей, ролей, видів діяльності та інших факторів, які мають місце в процесі спільної праці людей, та процес, за допомогою якого створюється і зберігається структура підприємства, з другого. Функція мотивації - це процес спонукання учасників виробни­чого процесу до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей підприємства в цілому. Традиційний підхід до мотивації базується на тому, що праців­ники підприємства є лише ресурсом, який слід ефективно викорис­тати для досягнення визначеної мети. Технічний прогрес радикально змінив ставлення до праці і по­всякденної життєдіяльності людини. Саме тому менеджери засто­совують функцію мотивації для активізації діяльності працівників, щоб стимулювати їхню працю. Особисте задоволення від добре виконаної роботи надає працівникам почуття впевненості у власних силах. Це є не менш важливим фактором з точки зору мотивації праці, ніж матеріальна винагорода. Прагнення людини до реалізації себе у виконуваній роботі є незаперечним. Там, де управління й організація праці на­дають працівникам такої можливості, їхня праця є високоефектив­ною, а мотиви до праці - високими. Відтак, мотивувати діяльність працівників означає визначити їхні найважливіші інтереси й дати їм шанс реалізуватись в процесі трудової діяльності. Функція мотивації передбачає створення й використання сти­мулів до ефективної взаємодії суб'єктів спільної діяльності. Для ефективної реалізації функції мотивації в сучасних умовах ме­неджерам готельно-ресторанного бізнесу необхідно враховувати й використовувати в управлінській діяльності взаємозв'язок таких понять, як «мотиви» і «стимул». «Мотив» - це внутрішнє прагнен­ня людини до задоволення власних потреб, а «стимул» - це мож­ливість одержання матеріальної винагороди для задоволення за­значених потреб за виконання певної роботи. Функція контролю. Поняття «контроль» (перевірка) як функція менеджменту виходить за межі поняття «контролювати». Вона пе­редбачає активну діяльність менеджера в управлінні. Управлінсь­кий контроль не є разовою акцією. Це безперервний процес, який включає спостереження за здійсненням стратегічних планів для визначення ступеня ефективності їх виконання, а в разі не­обхідності застосовування регулюючих заходів. Загалом функцію контролю можна визначити як процес співставлення фактично досягнутих результатів із запланованими. Поняття «контроль» використовувалось у бухгалтерськім обліку для відбиття результатів господарської діяльності підпри­ємств. Саме цим поняттям користується певна частина управлінців і теоретиків бізнесу. Проте, функція контролю в класичному ме­неджменті визначається як вид управлінської діяльності, спрямова­ний на утримання підприємства на шляху стратегічного розвитку методом порівняння досягнутих показників його діяльності з по­казниками, встановленими за планами. На багатьох підприємствах створені системи контролю, що є посередниками між планом та реальною діяльністю, тобто забезпе­чують зворотній зв'язок між визначеними планами менеджменту і реальними показниками діяльності підприємства. Підприємства, які мають сучасні й точні системи контролю, мають більше шансів для досягнення успіху. Для менеджменту підприємств готельно-ресторанного бізнесу характерна велика кількість не тільки різних видів планів, але й видів контролю.