Методична розробка лекції №5 на тему:

“Судово-медична токсикологія: загальні відомості про отрути та отруєння, класифікація отрут, діагностика отруєнь їдкими, кров’яними, деструктивними, нервово-функціональними отрутами. Судово-медична діагностика алкогольної інтоксикації”.

Лекція розрахована на 2 години

МЕТА: Викласти сучасні відомості про отрути та отруєння, закономірності дії отрут на організм людини, а також можливості судово-медичної експертизи у разі отруєнь їдкими, кров'яними, деструктивними та нервово-функціональними отрутами.

Матеріальне забезпечення

1. Анатомічні препарати внутрішніх органів з ознаками дії отрут.

2. Таблиці.

3. Діапроектор та набір слайдів.

4. Прилади для встановлення факту алкогольної інтоксикації за видихуваним

повітрям.

Тезовий зміст лекції

В лекції послідовно розкривають наступні питання.

Хімічні сполуки як фактор зовнішнього середовища, що діють на організм людини. Історичні відомості про застосування хімічних речовин та сполук в якості отрут. Соціальне значення отруєнь, їх місце в структурі насильної смерті (за даними регіону). Правова регламентація питань, пов'язаних із застосуванням та використанням сильнодіючих та отруйних речовин.

Загальні відомості про отруєння та отрути. Отруєння як патологічний стан, який розвивається внаслідок взаємодії живого організму та отрути. Визначення поняття “ отрута”.

Отруєння як хімічна травма, її перебіг — гострий, напівгострий та хронічний. Закономірності розвитку токсичного ефекту при дії отрути. Стадійність перебігу отруєнь. Токсикогенна стадія перебігу отруєння, її особливості; поняття про токсикодинаміку та токсикокинетику, рецептори токсичності, фактори, які впливають на розподіл токсичних речовин в організмі — просторовий, часовий та концентраційний.

Соматогенна стадія перебігу отруєння та її особливості. Шляхи очищення організму від чужорідних речовин: метаболічні перетворення, ниркова екскреція, позаниркове очищення через легені, печінку, слизові оболонки, залози внутрішньої секреції. Значення метаболічних перетворень токсичних речовин, роль печінки (цитохрому Р-450), та явища “летального синтезу”.

Фактори, які визначають розвиток отруєнь:

1) ті, що відносять до отрути: фізико-хімічні властивості, токсична доза, концентрація в біологічних середовищах, ступінь хімічної чистоти, стійкість при збереженні;

2) ті, що відносять до конкретної токсичної ситуації: спосіб, вид, та швидкість потрапляння до організму, можливість звикання до отрути, сумісна дія з іншими токсичними речовинами;

3) ті, що характеризують постраждалого: маса тіла, вгодованість, фізична активність, статева приналежність, вік, індивідуальна чутливість, біоритми, можливість алергії та токсикоманії, загальний стан здоров’я;

4) додаткові: вплив температури, вологості повітря, барометричного тиску, променевої енергії, інших чинників зовнішнього середовища.

Судово-медичні джерела діагностики отруєнь: аналіз слідчих даних, результатів огляду місця події, даних історії хвороби, якщо постраждалий був госпіталізований, результатів судово-медичного (зовнішнього та внутрішнього) дослідження трупа, судово-токсикологічного дослідження, судово-гістологічного дослідження внутрішніх органів та тканин, ботанічного дослідження, фармакологічної проби, бактеріологічного дослідження. Правила вилучення об’єктів для судово-токсикологічного дослідження, особливості інтерпретації його результатів.

Судово-медична класифікація отрут: корозивні отрути, кров’яні отрути, деструктивні отрути, нервово-функціональні отрути; загальні ознаки їх дії.

Отруєння корозивними отрутами, їх місцева та резорбтивна дія. Отруєння кислотами — сірчаною, соляною, оцтовою, смертельні дози, загальна клінічна симптоматика та судово-медична діагностика. Отруєння лугами, смертельні дози, клінічна симптоматика та судово-медична діагностика.

Отруєння кров’яними отрутами. Отруєння окисом вуглецю — фізичні властивості, умови отруєння, значення концентрації окису вуглецю у повітрі, клінічний перебіг. Токсикологічні властивості окису вуглецю — здатність до утворення карбоксигемоглобіну, вплив на біохімічні ферментні системи, до яких входить залізо з подальшим розвитком кисневого голодування. Судово-медичні ознаки отруєння, лабораторна діагностика.

Отруєння метгемоглобінутворювачами — бертолетовою сіллю, аніліном, нітробензолом, нітритом натрію. Загальні токсикологічні властивості — утворення метгемоглобіну, розвиток кисневого голодування, здатність викликати гемоліз еритроцитів. Смертельні дози, судово-медичні ознаки отруєння, лабораторна діагностика.

Отруєння деструктивними отрутами. Історичні аспекти застосування солей миш’яку як отрути. Форми гострого отруєння — шлунково-кишкова та паралітична, смертельні дози, особливості клінічного перебігу. Судово-медична діагностика отруєння, в т. ч. і при дослідженні ексгумованих трупів.

Отруєння талієм, токсикологічні та клінічні особливості, смертельна доза. Судово-медична діагностика.

Отруєння неорганічними та органічними сполуками ртуті. Токсикологічні особливості та клінічний перебіг отруєння сулемою, смертельна доза, судово-медична діагностика. Токсикологічні особливості отруєння гранозаном, клінічний перебіг, смертельна доза, судово-медична діагностика. Експертні можливості застосування сучасних методів дослідження вмісту металів та металоїдів у внутрішніх органах та рідинах тіла — емісійно-спектрографічний, рентгенфлуоресцентний, атомно-абсорбційний та нейтронно-активаційний аналіз.

Отруєння нервово-функціональними отрутами, їх загальна характеристика. Класифікація цих отрут в залежності від характеру дії на ЦНС — паралізуючі, пригнічуючі, збуджуючі, ті, що викликають судоми, а також ті, що діють на периферійну нервову систему.

Отрути, які паралізують ЦНС. Найбільш поширені представники: фосфорорганічні сполуки, синильна кислота та її солі. Отруєння фосфорорганічними сполуками. Шляхи потрапляння до організму, токсикологічна характеристика. Перебіг отруєння. Судово-медична діагностика. Значення судово-токсикологічного дослідження.

Отруєння синильною кислотою та ціанідом калію. Токсикологічна характеристика. Клінічний перебіг отруєння та смертельні дози. Судово-медична діагностика. Особливості діагностики при вживанні зерен кісточкових плодів.

Отрути, які пригнічують ЦНС, їх розподіл на наркотичні речовини, нелетучі наркотики та алкалоїди пригнічуючої дії. Отруєння наркотичними речовинами. Етанол як психотропна речовина, загальна токсикологічна характеристика, специфіка дії, молекулярні та біологічні аспекти метаболізму.

Ендогенний етанол організму, його рівень, залежність концентрації від емоційного стану, вплив стресу та позитивних емоцій.

Особливості розвитку алкогольної інтоксикації. Залежність токсичної дози від віку, маси тіла, харчування, фізичного та психічного стану, звикання, якості алкогольних напоїв. Період резорбції та його особливості. Елімінація алкоголю із організму, її шляхи.

Фактор окислення та редукції. Визначення кількості алкоголя, який був випитий.

Якісні реакції на алкоголь: проба Рапопорта, проба Мохова-Шинкаренка, особливості застосування. Сучасні прилади для визначення алкогольного сп’яніння за видихуваним повітрям.

Визначення ступеня алкогольного сп’яніння та інтоксикації.

Судово-медичні критерії смерті від алкогольної інтоксикації. Значення судово-токсикологічного дослідження та його особливості. Отруєння сурогатами алкоголю — метиловим спиртом, етиленгліколем, їх загальна токсикологічна характеристика, клінічний перебіг, смертельні дози, судово-медична діагностика отруєння.

Отруєння наркотиками. Соціальне значення наркоманій. Кримінальна відповідальність згідно законодавства.

Отруєння опіоїдними наркотиками. Шляхи введення до організму. Ознаки опіоїдної інтоксикації у живих осіб: звуження зіниць, потіння, волога шкіра, повільне дихання, низький кров’яний тиск, при передозуванні — асфіктична смерть. Отруєння морфіном, розвиток інтоксикації, смертельна доза. Отруєння героїном (ді-ацетилморфіном). Загальна токсикологічна характеристика. Інші опіоїди — фармакологічні препарати, які використовують наркомани. Вплив опіоїдів на внутрішні органи, особливо імуно-компетентні, матриця опійного наркоману.

Отруєння каннабіоїдами. Загальна токсикологічна характеристика гашишу.

Отруєння кокаїном. Загальна токсикологічна характеристика. Смертельна доза та її залежність від шляху застосування. Механізм настання смерті — респіраторний та кардіоваскулярний.

Особливості судово-медичної діагностики причини смерті в токсикогенній та соматогенній стадії наркотичної інтоксикації. Сучасні методи виявлення наркотиків та їх метаболітів. Значення дослідження волосся для встановлення наркотичної інтоксикації. Отруєння іншими галюціногенами — діетиламідом лізергінової кислоти, фенциклідіном. Наркотичні гриби.

Отрути збуджуючої та судомної дії. Загальна токсикологія психотоніків–амфетамінів: сильний стимулюючий ефект, збудження, галюцинації, психози, підвищення кров’яного тиску, здатність викликати церебральні або субарахноідальні геморагії, серцеві аритмії.

Отруєння алкалоїдами. Походження алкалоїду атропіну. Токсикологічна характеристика. Клінічний перебіг отруєння, смертельна доза. Особливості судово-медичної діагностики. Походження алкалоїду стрихніну, його токсикологічна характеристика. Клінічний перебіг отруєння, смертельна доза. Судово-медична діагностика.

Отрути, які діють на периферійну нервову систему – міорелаксанти, їх токсикологічна характеристика та судово-медична діагностика.

Отруєння деякими лікарськими препаратами. Загальна токсикологія аналгетиків — аспірину та парацетамолу. Клінічний перебіг отруєння. Токсичні концентрації. Судово-медична діагностика. Токсикологічна характеристика антидепресантів, седативних, снодійних лікарських засобів та барбітуратів, їх токсичність.

Отруєння грибами — мухоморами, строчками, блідою поганкою. Загальна токсикологічна характеристика, клінічний перебіг отруєння. Особливості судово-медичної діагностики.