20

Міністерство охорони здоров’я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

„Затверджено” на методичній нараді кафедри хірургії №1 (назва кафедри) В.о. завідувача кафедри професор М.Д.Кучер___________________ (ПІП,підпис) «______» ________________________ 20__ р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Хірургія
Модуль №	2
Змістовний модуль №	3
Тема заняття	Тема 6: Еутиреоїдний i токсичний зоб. Класифiкацiя. Спецiальнi методи дослiдження. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Передоперацiйна пiдготовка. Хiрургiчне лiкування.
Курс	5
Факультет	Медичний

Київ

1.Анатомо-фізіологічні особливості щитовидної залози.

Щитовидна залоза розташована в regio infrahyoidea переднього відділу шиї. Її складовими є дві анатомічні долі та перешийок. Верхній полюс залози знаходиться на рівні середньої третини щитовидного хряща. Нижнфй полюс не доходить до верхнього краю грудини на 1,5-2 см. Бокові поверхні залози межують з медіальними краями фасціальних піхв судинно-нервових пучків. Щитовидна залоза покрита двома сполучнотканинними оболонками: внутрішньою оболонкою або фіброзною капсулою, та зовнішньою оболонкою, яка вісцеральним листком четвертої внутрішньої шийної фасції. Між фіброзною капсулою та фіброзною оболонкою міститься прошарок жирової клітковини в якій розташовані судини та нерви. На задньомедіальній поверхні бокових долей щитовидної залози в рихлій клітковині між фіброзною капсулою та зовнішньою фасцією розташовуються по дві паращитовидні залози, верхня – на рівні нижнього краю перстньовидного хряща, а нижня – на рівні нижньої третини бокової долі щитовидної залози. Анатомічне положення зазначених паращитовидних залоз може бути різним, але завжди верхня паращитовидна залоза справа та зліва завжди розміщується вище, нижня – нижче рівня проникнення нижньої щитовидної артерії в паренхіму правої та лівої долей щитонидної залози.

Кровопостачання щитовидної залози здійснюється двома верхніми щитовидними артеріями (гілки внутрішніх сонних артерій), та двома нижніми щитовидними артеріями (гілки щитошийних стволів підключичних артерій). Вітки нижніх щитошийних артерій на межі задньої поверхі щитовидної зало справа та зліва перехрещують «возвратний» гортанний нерв спереду або ззаду, іноді охоплюють його у вигляді судинної петлі. Непарна нижня щитовидна артерія відходить від плечоголовного ствола.

Відтік крові від щитовидної залози здійснюється парними верхньою та нижньою щитовидними венами. Верхні щитовидні вени розташовані поруч з одноіменними артеріями і впадають в лицьову вену або безпосередньо у внутрішню яремну вену. Нижні щитовидні вени впадають відповідно у праву та ліву плечоголовні вени. Вони не «ідуть» паралельно з плечоголовними артеріями. В ліву плечоголовну вену іноді впадають одна або дві нижні щитовидні вени.

Щитовидна залоза продукує гормони: тироксин, трийодтиронін та тиреокальцітонін, які відіграють важливу роль в регуляції процесів обміну в організмі.

Паращитовидні залози продукують кальцитонін, який регулює обмін кальцію.