
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
- •4.План і організаційна структура заняття
- •5.Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.
- •6.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
- •Варикозна хвороба, тромбоз магістральних вен ,птфс.
- •7.Завдання для самоконтролю.
5.Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.
5.1.Підготовчий етап . Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.
Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.
5.2.Основний етап – має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних (семінарських); забезпечувати навчальну діяльність студента з об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.
Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялись викладачем під час заняття, обговорювались результати.
5.3.Заключний етап . Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.
Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.
6.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
6.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик,які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Варикозна хвороба, тромбоз магістральних вен ,птфс.
6.2.Теоретичні питання до заняття:
1.Анатомічна будова вен нижніх кінцівок..
2.Назвіть, клінічні прояви гострого тромбозу магістральних вен.
3.Які існують методи хірургічного лікування тромбозів магістральних вен.?
6.3.Практичні роботи (завдання), як виконуються на занятті:
1.Зібрати анамнез у хворого
2.Провести огляд.
3.Провести УЗД.
4.Провести Флебографію.
5. Визначити показники до оперативних втручань
6.Асистувати при оперативних втручаннях.
7. .Визначити методи підготовки хворого до операції
8. Скласти індивідуальну програму післяопераційного лікування.
9. Діагностувати ускладнення після операції
10.Визначити показники до оперативних втручань.
11. Виконувати зміну пов’язок..
12. Знімати шви.
13. Здійснювати догляд за дренажами.
14. Видаляти дренажі.
15. Виконувати в/м та в/в введення лікарських препаратів.
17.Оформити історію хвороби.
17.Оформити лікарняний лист.
18.Виписати рецепт.
19.Оформити витяг з історії хвороби.
20.Надати правильні рекомендації після операцій на венах нижніх кінцівок.
21.Здійснювати прогноз результатів оперативного втручання.
22.Інтерпритувати результати лабораторних та інструментальних досліджень.
23.Виконувати правила деонтології у відносинах з хворим, його родичами, з медичним персоналом
6.4.Зміст теми:
Графологічної структури теми.
6.5.Тромбоз магістральних вен
Визначення |
Тромбоз - захворювання немiкробної етiологiї, супроводжується обтурацiєю глибоких магiстральних вен тромбом i порушенням регiонарної гемодинамiки, мiкроциркуляцiї та лiмфобiгу. Тромбоз глибоких вен гомiлки. Це найбiльш часта локалiзацiя тромбозiв нижнiх кiнцiвок. Захворювання без значних гемодинамiчних розладiв, у зв'язку з чим клiнiчнi прояви його вираженi слабо. Нерiдко симптоматика обмежується лише скаргами хворих на бiль у гомiлкових м'язах, що посилюються при ходьбi. Окремi хворi скаржаться на почуття тяжкостi в ногах, на перiодичнi спазми та посилення болю в гомiлкових м'язах при їх скороченнi. Набряки гомiлок бувають, як правило, маловираженими. Тромбоз клубово-стегнових вен. Дана патологiя зустрiчається в 10 % випадкiв тромбозiв нижнiх кiнцiвок. Проте при мiгруючому тромбофлебiтi вона може мати початком як тромбоз вен стегна i таза, так i розвиватися внаслiдок переходу процесу з великої пiдшкiрної вени на глибокi. Можливе також поширення тромбування вверх iз вен гомiлки. Для клiнiки гострого iлеофеморального тромбозу, насамперед, притаманним є бiль розпираючого характеру, раптовий набряк усiєї ноги. Останнiй буває бiльш вираженим у хворих внаслiдок поширення тромбозу з вiчка великої пiдшкiрної вени.
|
Етіопатогенез |
Серед етiологiчних факторiв розвитку тромбозу важливого значення надають спадковостi, гормонально-ендокринним змiнам, особливо вагiтностi, рiзноманiтним фiзiологiчним i патологiчним чинникам, що спричиняють пiдвищений внутрiшньочеревний тиск. При вродженiй або набутiй слабкостi м'язово-еластичних структур венозної стiнки i клапанного апарату формується патологiчне коло венозного кровообiгу: з пiдшкiрних вен гомiлки кров надходить у глибокi, пiдiймається до вiчка пiдшкiрних вен, де її частина знову переходить у пiдшкiрнi магiстралi i в результатi недостатностi клапанного апарату скидається вниз. Цей механiзм призводить до пiдвищення тиску у венах. Макроскопiчно вени звивистi, нерiвномiрно роздутi, вузлуватi, заповненi тромбами. Стiнки вен потовщенi, в мiсцях випинання, навпаки, стоншенi. Мiкроскопiчно на початку розвитку хвороби виявляють вогнищеву гiперплазiю еластичних волокон i гiпертрофiю поздовжнiх та циркулярних м'язових волокон. У подальшому виникає вогнищева плазморагiя, фiброеластоз i склероз. У м'язових волокнах розвивається атрофiя. Розширення просвiту вен спричиняє функцiональну недостатнiсть клапанiв. На шкiрi (особливо гомiлок) виникають гiперпiгментацiя i трофiчнi виразки |
Класифікація |
Класифiкацiя тромбозів (за Л. I. Клiонер, 1969) I. За локалiзацiєю первинного тромбоутворення i шляхами його поширення. 1. Система нижньої порожнистої вени: а) тромбоз вен, якими здiйснюється вiдтiк кровi з м'язiв гомiлки; б) тромбоз вени iлеофеморального сегмента; в) тромбоз вен пiдниркового, ниркового i надниркового сегментiв або вся нижня порожниста вена; г) тромбоз каваiлеофеморального вiддiлу; д) тотальний тромбоз усiєї глибокої венозної системи нижньої кiнцiвки. II. За етiологiчними ознаками: 1) iнфекцiйнi; 2) посттравматичнi; 3) постоперацiйнi; 4) пiсляпологовi; 5) варикознi; 6) що виникли на фонi алергiчних реакцiй i порушень обмiнних процесiв; 7) що виникли на фонi iнтравазальних вроджених i набутих факторiв (перегородки, дiафрагми, атрезiї); 8) що виникли при екстравазальних вроджених i набутих факторах (стискання венозної стiнки пухлинами, артерiями, аневризмами). III. За клiнiчним перебiгом. 1. Гострий тромбофлебiт. 2. Пiдгострий тромбофлебiт. 3. Хронiчний тромбофлебiт (пiслятромбофлебiтний синдром). 4. Гострий тромбофлебiт, що розвинувся на фонi посттромбофлебiтного синдрому. IV. За ступенем виникнення трофiчних змiн i порушень гемодинамiки. 1. Легка форма. 2. Середня форма. 3. Тяжка форма.
|
Клініка |
Набряки кiнцiвки можна вважати характерним симптомом iлеофеморального тромбозу. Послiдовнiсть їх появи в рiзних вiддiлах кiнцiвки завжди залежить вiд шляхiв його поширення. Так, при низхiдному тромбозi, що перекриває стегновi вени, набряк виникає одночасно в дiлянцi стегна й гомiлки. Вiн швидко прогресує i максимальних об'ємiв досягає приблизно через добу. Висхiдний тромбоз супроводиться бiльш повiльним наростанням набряку, що спочатку виникає на гомiлцi, а далi переходить на стегно. Максимальної величини такий набряк досягає через 2-3 доби. В окремих випадках може починатися з пахової дiлянки, стегна чи нижньої половини живота. Це, перш за все, пов'язано з первинним ураженням пахового лiмфатичного колектора. Синя флегмазiя - тяжка форма гострого тромбозу глибоких магiстральних вен нижнiх кiнцiвок i таза та основних колатеральних шляхiв вiдливу венозної кровi. Клiнiчний перебiг захворювання дуже тяжкий. Характерними клiнiчними ознаками хвороби є цiаноз, набряк, бiль, гангрена ступнi або гомiлки |
Діагностика |
1. Анамнез i фiзикальнi методи обстеження. 2. Загальний i бiохiмiчний аналiз кровi. 3. Дослiдження згортальної системи кровi. 4. Флебографiя. 5. Сонографiя i доплерографiя. 6. Оглядова рентгенографiя органiв грудної клiтки й черевної порожнини. 7. Комп'ютерна томографiя.
|
Диференційна діагностика |
|
Лікування |
Консервативне:
Основними складовими консервативного лікування є застосування тромболітиків (фібринолізину, стрептази, стрептодекази, целіази, урокінази) та антикоагулянтів прямої і непрямої дії на фоні антибактеріальної й дезінтоксикаційної терапії. У гострий період обов’язковим є ліжковий режим.
Хірургічне: 1.Тромбектомія пряма або непряма 2. Тромбектомія в поєднанні з перев’язкою вен. 3. Тромбектомія в поєднанні із фасціотомією, коли розвивається венозна гангрена. 4. Тромбектомія з попереднім встановленням кавафільтра.
|