Неврогенні форми порушення сечовипускання

Форми порушень

за периферичним типом

за центральним типом

Уражені структури

крижові сегменти спинного мозку, корінці кінського хвоста, периферичні нерви, що іннервують сечовий міхур

пірамідні шляхи з обох боків вище S₂-S₄

Види порушень

– затримка сечі

– періодичне нетримання сечі

– імперативні поклики до сечовипускання

– повна затримка сечі

– парадоксальне сечовипускання

– справжнє нетримання сечі

Симптоми ураження кори головного мозку

Локалізація процесу

Симптоми ураження

Лобова частка

– центральні паралічі, парези

– однобічна аносмія

– розлади психіки (“лобова” психіка)

– лобова атаксія

– моторна афазія, аграфія

– параліч погляду

– хапальні феномени

– рухова джексонівська епілепсія (у разі подразнення)

Потилична частка

– зорова агнозія, агнозія на кольори

– агностична алексія

– гомонімна геміанопсія

– фотопсії та зорові галюцинації (у разі подразненні)

Тім’яна частка

– астереогноз

– алексія, аграфія, акалькулія

– апраксія

– аутотопагнозія, анестезія

– чутлива джексонівська епілепсія

(у разі подразнення)

– сенсорна та амнестична афазії

– атаксія, гомонімна геміанопсія

– слухова, смакова, нюхова агнозії

– смакові, нюхові, слухові галюцинації (у разіподразнення)

– вестибулярні розлади, запаморочення

– феномени “вже баченого”, “ніколи не баченого”

Скронева частка

Ліва півкуля

– афазія, аграфія, апраксія,

алексія, акалькулія

Права півкуля

– аутотопагнозія, анозогнозія

– психічні розлади

– паракінези

VIІІ. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження

Завдання	Вказівки	Примітка
Оволодіти методикою дослідження стану вегетативної нервової системи	Дослідження проводити в такій послідовності: 1) зібрати скарги хворого	Важливими є скарги на наявність больового синдрому, порушення функціонування внутрішніх органів, тазові порушення. При розмові зверніть увагу на характерологічні та психологічні особливості хворого.
	2) перевірити стан шкірних покривів, підшкірно-жирового шару, волосся, нігтів стан потовиділення, сльозо- та слиновиділення, шкірну температуру, рівень пульсу, АТ, температуру тіла.	Зверніть увагу на колір шкіри, її вологість, температуру, лущення шкіри, ступінь ожиріння та його розподіл , трофічні зміни волосся та нігтів. Відмітьте частоту пульсу та рівень артеріального тиску, його симетричність
	2) дослідити судинні рефлекси (місцевий дермографізм, рефлекторний дермографізм) шкірні рефлекси (рефлекс “гусячої шкіри”)	При дослідженні дермографізму зверніть увагу на колір та ширину смуги, на вираженість та тривалість реакції
	3) дослідити зіничні рефлекси (пряму та співдружну реакції на світло, реакції на конвергенцію та акомодацію)	Перевіряючи зіничні реакції, зверніть увагу на наявність синдромів Горнера чи Аргайля Робертсона.
	4) дослідити серцево-судинні (вісцеральні) рефлекси (окосерцевий рефлекс Ашнера, клиностатичну та ортостатичну проби)	При перевірці рефлекса Ашнера натискувати потрібно на передньо-бічну поверхню очних яблук.
	5) виявити надсегментарні порушення сну і бадьорості, пам’яті та емоцій, нейроендо­кринні, вегетативно-судинні, нейротрофічні, нервово-м’язові, порушення гомеостазу та терморегуляції	Досить часто використовують різноманітні психологічні методики (спеціальні таблиці та тести)
	6) дослідити функцію тазових органів (статева, дефекація, сечовипускання)
Провести курацію хворого з вегетативними розладами	У ході обстеження виявити вегетативні порушення, встановити клінічний синдром, локалізацію патологічного процесу (топічний діагноз)	Скористайтесь структурно-логічними схемами заняття.
Оволодіти методикою обсте­ження вищих кір­кових функцій. Обстежити хворих з кірковими розладами. Виявити ознаки афазії, аграфії, алексії, апраксії, акалькулії, агнозії	Виконувати у такій послідовності: 1) оцінити стан свідомості (оглушення, сопор, кома); 2) оцінити характер контакту з хворим, розумовий розвиток пацієнта, критичність його відношення до своєї хвороби, емоційний фон, реакцію на бесіду з лікарем; 3) дослідити імпресивну та експресивну мову; 4) перевірити функцію письма, читання, лічби; 5) дослідити гнозис і праксис; 6) виявити наявність інших порушень у неврологічному статусі.	У разі порушення свідо­мості виз­начити ступінь розладів свідомості за шкалою Глазго. Звернути увагу на контакт з хворим – легкий, утруднений внаслідок нерозуміння мови, або неможливості говорити, формальний. Афатичні розлади необхідно відрізнити від дизартрії, скандованої, монотонної мови.
Поставити топі­чний діагноз	На підставі отриманих даних визначити провідні неврологічні синдроми та ура­жені структури кори великого мозку.	Доцільно оцінювати провідникові порушення чутливості, координації довільних рухів, інтелектуально-емоційний стан.

ІХ. Задачі для самостійного контролю

1. Хворого 30 років, турбують пекучого характеру болі у лівій половині грудної клітки , що іррадіюють в обличчя, шию, ліву руку, порушення ритму серцевої діяльності. Хворому провели ЕКГ, був оглянутий кардіологом : патології не виявлено. Про яке захворювання слід думати?

2. У хворого брадикардія, зниження артеріального тиску, астматичне дихання, відчуття важкості в голові, пітливість, міоз. До якого кризу відносяться ці симптоми?

3. У хворого пухлина спинного мозку на рівні S₃-S₅ сегментів. Який вид порушення сечовипускання розвивається у хворого?

4. Студента 4-го курсу, що страждає гастритом, турбують часті головні болі, швидка втомлюваність, дратівливість, пітливість, підсилення перистальтики. Юнак високого зросту, астенічної статури, кисті рук та ступні ніг холодні, вологі. Виявляється лабільний, з- тенденцією до гіпотонії і асиметричний артеріальний тиск. Який попередній діагноз? Які ще зміни з боку вегетативної нервової системи ще будуть у хворого?

5. Хворий потрапив у лікарню після ДТП. При огляді невролог виявив нижню параплегію, порушення всіх видів чутливості з рівня Т6. Який вид порушення сечовипускання є у хворого? Яка подальша тактика лікаря ?

6. Дівчина 19 років, страждає аменореєю та ожирінням. Обличчя її кругле, місяцеподібне, гіперемійоване. Звертає на себе увагу своєрідне відкладання жиру: на лиці, задній поверхні шиї, животі та множинні стрії. Про яке захворювання слід думати? Чим воно зумовлене?

7. У хворого періодично виникають посмикування правої руки і м’язів половини обличчя справа, які не супроводжуються втратою свідомості і тривають 1,5-2 хв. Визначте локалізацію патологічного вогнища. Як назвати такі порушення?

8. Хворий ейфоричний, не оцінює свій стан, некритичний, пам’ять ослаблена, схильний до плоских жартів. Виявляються рефлекси орального автоматизму, хватальні рефлекси, симптоми протидії при обстеженні. Визначте топічний діагноз. Назвіть рефлекси орального автоматизму, коли вони спостерігаються?

9. Хворий не може одягнутися, використовувати ложку, чашку. Його одягають, годують. Вольові рухи збережені. Визначте вогнище ураження. Як називаються такі розлади?

10. У двох хворих порушена можливість говорити. У одного паралізований язик. У другого рухи язика не порушені, розуміння мови збережене. Як називається порушення мови у хворих? Де локалізується патологічне вогнище?

Еталони відповідей до задач

1. Гангліоніт зірчастого вузла.

2. Вагоінсулярний криз.

3. Справжнє нетримання сечі.

4. Синдром вегетативної дистонії. Виражені вазомоторні реакції, зміна дермографізму.

5. Повна затримка сечі. Катетеризація сечового міхура.

6. Хвороба Іценка-Кушінга. Гіперфункція базофільних клітин гіпофіза, котрі продукують кортикотропін, а також відповідне підвищеного виділення наднирниковими залозами стероїдних гормонів.

7. Уражений нижній відділ передньої центральної звивини лобової частки зліва. Напад джексонівської епілепсії (руховий варіант)

8. Уражені лобові частки головного мозку. Хоботковий, смоктальний, носо-губний, долонно-підборідковий. При двобічному ураженні кірково-ядерних шляхів

9. Уражена надкраєва звивина зліва. Виникла ідеаторна апраксія

10. Анартрія і моторна афазія. В ділянці ядер язика в довгастому мозку. Задній відділ нижньої лобової звивини (центр Брока)