МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття з теми „Патологія нюхового та зорового аналізаторів. Ознаки ураження нервів окорухової групи”

І. Актуальність теми

Нюховий та зоровий аналізатори відіграють важливу роль у рецепторній функції нервової системи. З порушеннями функцій цих аналізаторів так само як з розладом функції окорухових нервів зустрічаються лікарі різних спеціальностей – невропатологи, окулісти, нейрохірурги, педіатри, фтизіатри, ендокринологи, терапевти. Порушення функції нюхового, зорового аналізаторів та групи окорухових нервів спостерігаються у разі різноманітних запальних, демієлінізуючих процесів, пухлин, травм, ендокринних порушень. Правильний методологічний підхід до вивчення функцій, патологічних змін нюхового і зорового аналізаторів та групи окорухових нервів дають змогу поставити топічний і клінічний діагнози та своєчасно почати лікування.

ІІ. Головна мета навчання:

вміти виявляти патологію нюхового, зорового аналізаторів, нервів окорухової групи та встановити рівень ураження

Конкретні цілі:

Для реалізації мети необхідно:

1) повторити анатомію, фізіологію та симптоми ураження нюхового ,зорового аналізаторів та нервів окорухової групи; 2) засвоїти вегетативну іннервацію ока; синдроми порушення зіничних реакцій 3) засвоїти іннервацію погляду та його розлади.

4) оволодіти методикою дослідження функцій нюхового , зорового аналізаторів і нервів окорухової групи;

5) методику обстеження хворих з ураженням нюхового та зорового аналізаторів і нервів окорухової групи

6) диференційну діагностику між ураженням ядер та корінців нервів окорухової групи

7) вміти поставити топічний діагноз за виявленими порушеннями з боку нюхового , зорового аналізаторів і нервів окорухової групи ;

8) вміти виявити синдроми порушення зіничних реакцій та аналізувати їх;

9) вміти виявити порушення іннервації погляду та встановити рівень ураження

10) аналізувати виявлені розлади нюхового, зорового аналізаторів, нервів окорухової групи та ставити топічний діагноз за виявленими порушеннями .

.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна анатомія	Мати уявлення про будову нюхового та зорового аналізаторів, вміти намалювати схему нюхового та зорового аналізаторів. Мати уявлення про будову нервів окорухової групи, показати на схемі розташу­вання ядер окорухових нервів у стовбу­рі мозку та їх корінців на основі мозку
Нормальна фізіологія	Мати уявлення про фізіологію нюхової та зорової сен­сорних систем, механізми сприймання та обробки світлових сигналів, Визначити руховий апарат очей, механізми сприйняття простору, вміти намалювати схеми рухових та вегетативних рефлексів середнього мозку

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Повторити анатомію, фізіологію та симптоми ураження нюхового ,зорового аналізаторів та нервів окорухової групи

2. Намалювати схему будови нюхового та зорового аналізаторів, групи окорухових нервів

3. Вивчити функцію нюхового та зорового аналізаторів, групи окорухових нервів

4. Вивчити методику дослідження функції нюхового та зорового аналізаторів, окорухових нервів

5. Вивчити клінічні симптоми .ураження нюхового та зорового аналізаторів , нервів окорухової групи

6. Засвоїти іннервацію погляду та його патологію порушення зіничних реакцій та аналізувати їх.

7. засвоїти альтернувальні синдроми Вебера, Бенедикта, синдром Аргайля Робертсона

8. аналізувати виявлені розлади функцій нюхового та зорового аналізаторів окорухових нервів; вміти провести диференційну діагностику між ураженням ядер та корінців цих нервів ;вміти поставити топічний діагноз за виявленими порушеннями;порушення зіничних реакцій та аналізувати їх.

V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Термін	Визначення
Аносмія	відсутність сприйняття запахів
Гіпосмія	зменшення сприйняття запахів
Гіперосмія	збільшення сприйняття запахів
Амавроз	сліпота
Бітемпоральна	випадіння зовнішніх половин поля зору
Біназальна	випадіння внутрішніх половин поля зору
Гетеронімна	випадіння різноіменних половин поля зору
Гомонімна геміанопсія	випадіння одноіменних половин поля зору
Квадрантна геміанопсія	випадіння чверті поля зору
Птоз	опущення верхньої повіки
Диплопія	двоїння
Міоз	звуження зіниці
Мідріаз	розширення зіниці
Конвергенція	сходження очних яблук до середини
Акомодація	здатність ока пристосовуватися з далекого бачення до близького

Vі. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. Назвіть місце розташування рецепторів нюхового й зорового аналізаторів.

2. Назвіть підкіркові центри нюху та зору.

3. Назвіть кіркові центри нюху та зору.

4. Що таке аносмія, гіпосмія, дизосмія, нюхова агнозія?

5. На якому рівні ураження нюхового аналізатора вони спостерігаються?

6. Яка будова зорового аналізатора?

7. Які методи використовують для дослідження зорового аналізатора?

8. Анатомія, фізіологія та симптоми ураження нервів окорухової групи.

9. Вегетативна іннервація ока.

10. Синдроми порушення зіничних реакцій.

11. Яким чином здійснюється іннервація погляду?

12. Які розлади іннервації погляду?

13. Методика дослідження функції нервів окорухової групи.

Vіі. Зміст теми заняття

Нюховий аналізатор

назва нейронів

перший нейрон

другий нейрон

третій нейрон

кіркове представництво нюхового аналізатора

Гангліозні клітини нюхових цибули­н

Біполярні клітини слизової

первинні підкір­кові нюхові центри

медіальна поверхня скроневої частки

– гіперосмія, гіпосмія або аносмія на боці ураження,

– дизосмія

– відсутність гіперосмії або аносмії

– нюхова агнозія

– нюхові галюцинації

(у разі подразнення)

симптоми ураження

Симптоми ураження зорового аналізатора

– амавроз, амбліопія, пряма зінична арефлексія, скотома

– атрофія диску зорового нерва

Зоровий нерв

Зорове перехрестя

– бітемпоральна гетеронімна геміанопсія

– біназальна гетеронімна геміанопсія

Зоровий шлях

– гомонімна геміанопсія

– відсутність зіничної реакції у разі світового подразнення “сліпої” половини поля зору

–атрофія диску зорового нерва

Таламус

– гомонімна геміанопсія, що поєднується з геміатаксією, геміанестезією, таламічними болями

Внутрішня

капсула

– гомонімна геміанопсія, що поєднується з гемігіпестезію або геміанестезією, геміплегією або геміпарезом

Пучок Граціоле

– квадрантна геміанопсія

– збереження зіничного рефлексу

– відсутність атрофії дисків зорових нервів

Кора потиличної частки

– квадрантна геміанопсія

– збереження зіничного рефлексу

– відсутність атрофії дисків зорових нервів

– зорова агнозія

– фотопсії, зорові галюцинації у разі подразнення