МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття з теми „Трійчастий, лицьовий, присінково-завитковий нерви та синдроми їх ураження. Патологія Х-ХІІ пар черепних нервів. Бульбарний та псевдобульбарний синдроми”

І. Актуальність теми

Ознаки ураження трійчастого, лицевого, присінково-завиткового нервів та ІХ-ХІІ пар черепних нервів спостерігаються у разі різних неврологічних захворювань – арахноїдитів мосто-мозочкового кута, кліщового і стовбурового енцефаліту, пухлин та абсцесів головного мозку, поліомієліту, розсіяного склероз, судинних захворювань головного мозку, черепно-мозкових травм, бічного аміотрофічного склерозу, дифтерійної полінейропатії, сирингобульбії. З ураженням цих нервів зустрічаються отоларингологи за наявності запальних процесів у ділянці голосових зв’язок, пухлин гортані,, стоматологи, педіатри, інфекціоністи, нейрохірурги. Знання анатомії і патології цих нервів, уміння диференціювати бульбарний і псевдобульбарний синдроми необхідні лікарям різних спеціальностей для своєчасної діагностики захворювань, більшість із яких потребує невідкладної допомоги.

ІІ. Головна мета навчання:

вміти виявляти патологію трійчастого, лицевого, присінково-завиткового нервів та ІХ-ХІІ пар черепних нервів, інтерпретувати її.

Конкретні цілі.

Для реалізації мети необхідно:

1) повторити анатомію, фізіологію трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, ІХ-ХІІ пар черепних нервів

2) знати функції трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, ІХ-ХІІ пар черепних нервів

3) оволодіти методикою виявлення патології трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, ІХ-ХІІ пар черепних нервів

4) вміти диференціювати патологію трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, ІХ-ХІІ пар черепних нерві, з метою виявлення альтернувальних синдромів моста та довгастогомозку

5) вміти диференціювати бульбарний і псевдобульбарний синдроми

6) вміти на підставі виявлених патологічних симптомів визначити локалізацію патологічного процесу

ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна анатомія	Мати уявлення про будову стовбура головного мозку та У-Х11 пар черепних нервів, вміти намалювати схему стовбура головно­го мозку з урахуванням місця розташування ядер трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, язокоглотко­вого, блукаючого, додаткового, під’язикового нервів а також хід нервів та над’ядерних шляхів . Вміти на муляжах та схемах показати локалізацію ядер і корінців У-ХІІ пар черепних нервів та їх виходу з порожнини черепа.
Нормальна фізіологія	Визначити фізіологію слухової сенсорної сис­теми, механізм передаван­ня зву­кових коливань та їх обробки, вестибулярного аналізатора . Вміти намалювати схему зв’язків між ядра­ми черепних нервів, кірковими цен­трами, периферичними структурами.
Гістологія	Знати гістологічні дані про будову ядер, корінців трійчастого, лицевого, присін­ково-завиткового, язокоглоткового, блукаючого, додаткового, під’язикового нервів, провід­них шляхів мозкового стовбуру та розпізнавати їх мікроскопічно .
Патологічна анатомія	Знати патоморфологічні зміни у разі ураження ядер та корінців ядер трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, язокоглоткового, блукаючого, додаткового, під’язикового черепних нервів, вміти мікроскопічно розпізнавати патоморфо­ло­гічні зміни у разі ураження кірково-ядерних шляхів, ядер, корінців трійчастого, лицевого, присінково-завиткового та бульбарної групи черепних нервів

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Повторити анатомію трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, язокоглоткового, блукаючого, додаткового, під’язикового нервів та їх ядер

2. Засвоїти функції трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, та нервів бульбарної групи

3. Засвоїти методику обстеження хворих з патологією трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, язокоглоткового, блукаючого , додаткового, під’язикового нервів.

4. Вивчити клінічні ознаки ураження трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, язокоглоткового та нервів бульбарної групи

5. Засвоїти симптоматику альтернувальних синдромів Мійяра-Гублера, Фовілля, Джексона, Авеліса, Шмідта, Валенберга-Захарченка

6. Намалювати локалізацію ядер трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, бульбарної групи черепних нервів, їх периферичну, центральну іннервацію, поперековий розріз довгастого мозку

V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки

Термін	Визначення
Зони Зельдера	ділянки сегментарної іннервації обличчя
Прозопарез	парез мімічних м’язів
Агевзія	відсутність смаку
Гіпогевзія	зниження смаку
Гіпергевзія	посилення смаку
Анакузія	відсутність слуху
Гіпакузія	зниження слуху
Гіперакузія	посилення слуху
Бульбарний синдром	ураження ядер корінців та нервів ІХ, Х, ХІІ пар черепних нервів
Псевдобульбарний синдром	двобічне ураження кірковоядерних шляхів від кори головного мозку до ядер бульбарної групи черепних нервів
Дисфагія	порушення ковтання
Дисфонія	порушення фонації мови
Назолалія	гунявий відтінок при вимові
Дизартрія	порушення артикуляції мови
Девіація язика	відхилення язика в той чи інший бік
Насильницький сміх	сміх, що виникає без причин
Насильницький плач	плач, що виникає без причин
Стовбур мозку	складається з довгастого мозку, моста, середнього мозку
Альтернувальний (або перехресний синдром)	однобічне ураження ядер (переважно рухових) і їх корінців бульбарної групи черепних нервів, пірамідних, чутливих мозочкових і вегетативних шляхів у довгастому мозку

Vі. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1. Анатомія трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, язокоглоткового , блукаючого, додаткового , під»язикивого нервів та їх ядер

2. Функції трійчастого, лицевого, присінково-завиткового та нервів бульбарної групи .

3. Методика дослідження функцій трійчастого, лицевого, присінково-завиткового та нервів бульбарної групи .

4. Клінічні ознаки порушення функцій трійчастого, лицевого, присінково-завиткового, язокоглоткового, блукаючого, додаткового , під»язикивого нервів та їх ядер.

5. Альтернувальні синдроми при ураженні ядер трійчастого, лицевого, присінково-завиткового нервів в мості: Мійяра- Гюблера, Фовіля

6. Альтернувальні синдроми за наявності патології ураження ядер бульбарної групи нервів у довгастому мозку: Авеліса, Шмідта, Джексона, Валенберга-Захарченка, їх клінічні прояви

7. Бульбарний та псевдобульбарний синдроми, спільні та відмінні клінічні ознаки.

8. Умови виникнення та прояви периферичного та центрального парезів м’язів язика

Vіі. Зміст теми заняття

Ознаки ураження системи трійчастого нерва

– стріляючий біль

– порушення всіх видів чутливості в зоні іннервації відповідних гілок

– втрата рогівкового, надбрівного рефлексів (за умови ураження очного нерва)

– парез жувальних м’язів та втрата нижньощелепного рефлексу (у разі ураження нижньощелепного нерва)

Ураження гілок трійчастого нерва

Ураження вузла трійчастого нерва

– біль у відповідній половині обличчя

– порушення всіх видів чутливості на половині обличчя

– герпетичні висипи в зоні іннервації

– зниження рогівкового, надбрівного і нижньощелепного рефлексів

Ураження чутливого ядра трійчастого нерва

– ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва – дисоційований сегментарний тип порушення больової та температурної чутливості на половині обличчя у зонах Зельдера із збереженням тактильної чутливості

Ураження таламусу

– гетеролатерально: провідникова геміанестезія всіх видів чутливості, в тому числі на половині обличчя, таламічні болі

–

Ураження кори зацент­ральної звивини

головного мозку

– гетеролатерально: локальна ан- і гіпестезія на обличчі, сенсорна джексонівська епілепсія (у разі подразнення)