- •167 Персональні комп’ютери Розділ 2. Комп’ютери в медицині
- •Персональні комп’ютери
- •2.1.1.Історія виникнення персональних еом
- •2.1.2.Основні елементи персональних еом
- •2.1.3.Основні характеристики персональних комп’ютерів
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •2.1.4.Формування області пам’яті на магнітному носії
- •Таблиця 3.
- •2.1.5.Структура зберігання інформації
- •Мал. 2.1.
- •Операційна система
- •2.2.1.Загальні відомості
- •2.2.2.Завантаження операційної системи Мал. 2.2.
- •2.2.3.Файлова структура операційної системи
- •Елементи програмування
- •2.3.1.Короткі відомості про алгоритмічні мови
- •2.3.2.Методика створення програм Постановка задачі
- •Найпростіша програма
- •Приклад 1.
- •Циклічні програми
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Практичне заняття “вивчення операційнОїСистеми пеом івм. Управління еом за допомогою системнОї оболонки”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.4.1.Додаткові теоретичні відомості
- •Основні правила експлуатації вінчестера
- •Паркування головок вінчестера
- •Введення інформації в пам’ять еом
- •Функції службових клавіш
- •Управління еом за допомогою системної оболонки nc
- •Вправа 1
- •Вправа 2
- •Вправа 3
- •2.4.2.Методика виконання операцій системної оболонки Методика визначення довжини файлів
- •Методика створення каталогів
- •Методика виділення файлів
- •Методика читання файлів
- •Методика перейменування файлів
- •Методика перенесення файлів
- •Методика вилучення файлів
- •Методика копіювання файлів
- •Методика отримання відомостей про накопичувач інформації
- •Методика запуску робочих програм
- •Перелік основних команд nc
- •2.4.3.Завдання для самостійної роботи
- •Застосування еом у медицині
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практичне заняття “програмування на алгоритМіЧній мові basic”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •Операції
- •Оператори
- •Конструкції програм на мові basic
- •Приклади складання найпростіших програм
- •Оператори введення (input) та виведення (outрuт)
- •Оператори введення (data),читання (read),повторного читання (restore),умовних та безумовних переходів
- •Оператори обчислювальних переходів
- •Циклічні програми
- •Оператори циклу for,next
- •2.5.2.Методика виконання роботи
- •2.5.3.Завдання для самостійної роботи Варіант 1 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани гігантського аксона каракатиці
- •Варіант 2 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани аксона кальмара
- •Варіант 3 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани м’язового волокна жаби
- •Варіант 4 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани моторного нейрона кішки
- •Варіант 5
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.6.1.Додаткові теоретичні відомості Математичні моделі імунних реакцій
- •2.6.2.Математична модель протипухлинного імунітету
- •2.6.3.Математична модель аутоімунного захворювання
- •2.6.4.Математична модель гуморального імунітету
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Діагностичний алгоритм
- •Інформаційно-ймовірнісна лікарська логіка
- •Етапи діагностичного процесу за допомогою інформаційно-ймовірнісного методу
- •2.7.2.Робота з навчальною програмою“Байєс” Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Модель одноразового введення препарату
- •Мал. 2.3.
- •Модель безперервного введення препарату
- •Модель,що поєднує безперервне введення з одноразовою навантажуючою дозою
- •Модель внутрішньосудинної інфузії
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
Елементи програмування
2.3.1.Короткі відомості про алгоритмічні мови
1. Сукупність засобів і правил подання алгоритму у вигляді, придатному для його виконання обчислювальною машиною, називається мовою програмування.
Скласти програму для виконання будь-якого завдання на ЕОМ – це значить записувати алгоритм виконання цього завдання на мові програмування.
2. Уся інформація, що обробляється на ЕОМ, подається в двоїчній формі, тобто у вигляді багаторозрядних двоїчних чисел.
3. Програма для ЕОМ – це сукупність таких чисел, кожне з яких кодує конкретну інформацію, що обробляється у певному порядку, заданому чи послідовністю цих чисел, чи командами ззовні.
4. Записана таким чином програма – це сукупність послідовно виконуваних машиною команд. Кожна команда має свій номер, код операції та адресу, що подані двоїчними числами. Це мова ЕОМ, деталізована до рівня подання інформації в комп’ютерах і орієнтована на її архітектоніку, тобто структуру, адресність, розрядність, розподіл пам’яті, кількість регістрів тощо.
5. Мови програмування, орієнтовані на структуру ЕОМ, коди операцій, адресність тощо, інакше кажучи, що мають залежність від типу ЕОМ, називають машинно-орієнтованими. Вони постають мовами низького рівня. Програми, написані цими мовами, – громіздкі, вони потребують знання особливостей кодування інформації для кожного типу ЕОМ. Ці мови використовуються у системному програмуванні при створенні системних оболонок, операційних систем тощо. Найбільш поширена мова цього типу – Ассемблер.
6. Мови програмування, які орієнтуються на користувача і на виконувані процедури, функції, задачі тощо, називаються процедурно-орієнтованими. Вони не залежать від типу ЕОМ. Відомо декілька сот мов такого типу. Вони розроблялися з урахуванням профілю проблем, що розв’язуються в галузі математики, економіки; бухгалтерії; автоматизації виробництва тощо.
Найбільш поширені на персональних ЕОМ мови: PASCAL, СІ, FORTRAN, BASIC та інші.
7. Характеристики процедурно-орієнтованих мов:
а) набір символів (до 256 різноманітних символів);
б) набір величин або змінних (істотні змінні, цілочислові змінні, символьні змінні та інші; змінні можуть бути простими або елементами масиву);
в) набір основних операцій (арифметичні, тригонометричні, логічні);
г) набір службових слів, які дозволяють будувати більш складні машинні команди для виконання процедур, різноманітних операцій, керування роботою машини та її периферійних обладнань;
д) набір операторів. (Оператор – це граматична конструкція, якій відповідає певна послідовність машинних операцій, тобто по суті він є мікропрограмою).
Процедурні мови можуть мати понад сотні операторів. Так, всі вони мають такі оператори:
- вводу і виводу величин,
- оператори умовних і безумовних переходів,
- оператори циклу,
- оператори переривання, зупинки тощо.
Оператори записуються за допомогою службових слів;
е) наявність засобів для графічного відображення інформації, створення звукових ефектів тощо.
8. Програми, які написані на процедурно-орієнтованих мовах за допомогою спеціальних программ – трансляторів, автоматично переводяться на машинну мову комп’ютера.