- •167 Персональні комп’ютери Розділ 2. Комп’ютери в медицині
- •Персональні комп’ютери
- •2.1.1.Історія виникнення персональних еом
- •2.1.2.Основні елементи персональних еом
- •2.1.3.Основні характеристики персональних комп’ютерів
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •2.1.4.Формування області пам’яті на магнітному носії
- •Таблиця 3.
- •2.1.5.Структура зберігання інформації
- •Мал. 2.1.
- •Операційна система
- •2.2.1.Загальні відомості
- •2.2.2.Завантаження операційної системи Мал. 2.2.
- •2.2.3.Файлова структура операційної системи
- •Елементи програмування
- •2.3.1.Короткі відомості про алгоритмічні мови
- •2.3.2.Методика створення програм Постановка задачі
- •Найпростіша програма
- •Приклад 1.
- •Циклічні програми
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Практичне заняття “вивчення операційнОїСистеми пеом івм. Управління еом за допомогою системнОї оболонки”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.4.1.Додаткові теоретичні відомості
- •Основні правила експлуатації вінчестера
- •Паркування головок вінчестера
- •Введення інформації в пам’ять еом
- •Функції службових клавіш
- •Управління еом за допомогою системної оболонки nc
- •Вправа 1
- •Вправа 2
- •Вправа 3
- •2.4.2.Методика виконання операцій системної оболонки Методика визначення довжини файлів
- •Методика створення каталогів
- •Методика виділення файлів
- •Методика читання файлів
- •Методика перейменування файлів
- •Методика перенесення файлів
- •Методика вилучення файлів
- •Методика копіювання файлів
- •Методика отримання відомостей про накопичувач інформації
- •Методика запуску робочих програм
- •Перелік основних команд nc
- •2.4.3.Завдання для самостійної роботи
- •Застосування еом у медицині
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практичне заняття “програмування на алгоритМіЧній мові basic”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •Операції
- •Оператори
- •Конструкції програм на мові basic
- •Приклади складання найпростіших програм
- •Оператори введення (input) та виведення (outрuт)
- •Оператори введення (data),читання (read),повторного читання (restore),умовних та безумовних переходів
- •Оператори обчислювальних переходів
- •Циклічні програми
- •Оператори циклу for,next
- •2.5.2.Методика виконання роботи
- •2.5.3.Завдання для самостійної роботи Варіант 1 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани гігантського аксона каракатиці
- •Варіант 2 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани аксона кальмара
- •Варіант 3 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани м’язового волокна жаби
- •Варіант 4 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани моторного нейрона кішки
- •Варіант 5
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.6.1.Додаткові теоретичні відомості Математичні моделі імунних реакцій
- •2.6.2.Математична модель протипухлинного імунітету
- •2.6.3.Математична модель аутоімунного захворювання
- •2.6.4.Математична модель гуморального імунітету
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Діагностичний алгоритм
- •Інформаційно-ймовірнісна лікарська логіка
- •Етапи діагностичного процесу за допомогою інформаційно-ймовірнісного методу
- •2.7.2.Робота з навчальною програмою“Байєс” Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Модель одноразового введення препарату
- •Мал. 2.3.
- •Модель безперервного введення препарату
- •Модель,що поєднує безперервне введення з одноразовою навантажуючою дозою
- •Модель внутрішньосудинної інфузії
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
2.2.2.Завантаження операційної системи Мал. 2.2.
Для підготовки ЕОМ до роботи необхідно в її оперативну пам’ять завантажити операційну систему. Цей процес виконується автоматично. Як тільки вмикається напруга живлення, базова система вводу-виводу (BIOS) тестує апаратуру (мал. 2.2). Якщо елементи ЕОМ справні, то BIOS перевіряє, чи вставлена дискета в гніздо А накопичувача. Якщо дискета не вставлена, то ОС буде завантажуватися з вінчестера. При цьому BIOS відшукує (в нульовому секторі) завантажувач і передає йому керівництво машиною. Завантажувач визначає файл розширення базової системи вводу-виводу (Io.sys) і передає йому керування машиною. Io.sys читає файл конфігурації і виконує все, що там записано. При цьому в розширену частину ОЗП ЕОМ завантажуються драйвери, бази даних тощо. Потім Io.sys відшукує файл обробки переривань (Msdos.sys), який записує в ОЗП таблицю векторів переривань. Після цього файл Io.sys відшукує і завантажує в ОЗП резидентну частину командного процесора (Command.com) і передає йому керування. Резидентна частина процесора завантажує в ОЗП нерезидентну частину файла Command.com. Крім цього, нерезидентна частина командного процесора читає файл Autoexec.bat, який завантажує всі файли, що залишились. Останньою завантажується системна оболонка.
Командою Ctrl + Alt + Del можна виконати м’які перезавантаження OС. Кнопкою Reset здійснюється жорстке перезавантаження системи.
2.2.3.Файлова структура операційної системи
Під файловою структурою розуміється сукупність файлів і взаємозв’язків між ними. Всі файли в каталогах розміщуються за суворою ієрархічною деревоподібною структурою. Будь-який файл ОС підпорядковується всім правилам поводження з файлами, тобто кожен з них може бути скопійований, вилучений, розташований у будь-якому каталозі, може бути створений новий файл. Всі файли ОС розподіляються на типи (за розширенням їх імен):
а) .arc, .pak, .zip, .lzh, . arj, .rar – архівні файли;
б) .asm – програма на алгоритмічній мові Ассемблер;
.bas – програма на алгоритмічній мові BASIC;
.c – програма на алгоритмічній мові СI;
.cob – програма на алгоритмічній мові Cobol;
.for – програма на алгоритмічній мові Fortran;
.pro – програма на алгоритмічній мові Prolog;
.tpu – об’єктний модуль Turbo Pascal;
.tpl – бібліотека об’єктних модулів Turbo Pascal;
.obj – об’єктна програма;
в) .sys – системний файл;
г) .com, .exe – запускні файли;
д) .bat – командний файл;
е) .drv – драйвер;
є) .dat, .dbf – файли даних;
ж) .ext – файл обробки розширень;
з) .chi – файл розширень Chiwriter;
и) .bak – резервний файл редактора тексту або програми;
і) .doc, .txt – текстові файли;
ї) .fnt – файл зі шрифтами принтера;
к) .lst – роздрукування програми (листінг);
л) .mnu – файл меню;
м) .pic – файл графічного редактора;
н) .prn – файл для виводу на принтер;
о) .prm – тимчасовий файл.
Файли операційної системи можуть розподілятися зазасобами використання і правилами доступу до них. За цими ознаками файли розподіляються на:
-(R) (Read only) – тільки для читання;
-(A) (Archive) – файл, який може бути заархівований;
- (S) (System) – системний файл;
- (H) (Hidden) – захований файл, який не виявляється багатьма командами DOS.