- •167 Персональні комп’ютери Розділ 2. Комп’ютери в медицині
- •Персональні комп’ютери
- •2.1.1.Історія виникнення персональних еом
- •2.1.2.Основні елементи персональних еом
- •2.1.3.Основні характеристики персональних комп’ютерів
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •2.1.4.Формування області пам’яті на магнітному носії
- •Таблиця 3.
- •2.1.5.Структура зберігання інформації
- •Мал. 2.1.
- •Операційна система
- •2.2.1.Загальні відомості
- •2.2.2.Завантаження операційної системи Мал. 2.2.
- •2.2.3.Файлова структура операційної системи
- •Елементи програмування
- •2.3.1.Короткі відомості про алгоритмічні мови
- •2.3.2.Методика створення програм Постановка задачі
- •Найпростіша програма
- •Приклад 1.
- •Циклічні програми
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Практичне заняття “вивчення операційнОїСистеми пеом івм. Управління еом за допомогою системнОї оболонки”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.4.1.Додаткові теоретичні відомості
- •Основні правила експлуатації вінчестера
- •Паркування головок вінчестера
- •Введення інформації в пам’ять еом
- •Функції службових клавіш
- •Управління еом за допомогою системної оболонки nc
- •Вправа 1
- •Вправа 2
- •Вправа 3
- •2.4.2.Методика виконання операцій системної оболонки Методика визначення довжини файлів
- •Методика створення каталогів
- •Методика виділення файлів
- •Методика читання файлів
- •Методика перейменування файлів
- •Методика перенесення файлів
- •Методика вилучення файлів
- •Методика копіювання файлів
- •Методика отримання відомостей про накопичувач інформації
- •Методика запуску робочих програм
- •Перелік основних команд nc
- •2.4.3.Завдання для самостійної роботи
- •Застосування еом у медицині
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практичне заняття “програмування на алгоритМіЧній мові basic”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •Операції
- •Оператори
- •Конструкції програм на мові basic
- •Приклади складання найпростіших програм
- •Оператори введення (input) та виведення (outрuт)
- •Оператори введення (data),читання (read),повторного читання (restore),умовних та безумовних переходів
- •Оператори обчислювальних переходів
- •Циклічні програми
- •Оператори циклу for,next
- •2.5.2.Методика виконання роботи
- •2.5.3.Завдання для самостійної роботи Варіант 1 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани гігантського аксона каракатиці
- •Варіант 2 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани аксона кальмара
- •Варіант 3 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани м’язового волокна жаби
- •Варіант 4 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани моторного нейрона кішки
- •Варіант 5
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.6.1.Додаткові теоретичні відомості Математичні моделі імунних реакцій
- •2.6.2.Математична модель протипухлинного імунітету
- •2.6.3.Математична модель аутоімунного захворювання
- •2.6.4.Математична модель гуморального імунітету
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Діагностичний алгоритм
- •Інформаційно-ймовірнісна лікарська логіка
- •Етапи діагностичного процесу за допомогою інформаційно-ймовірнісного методу
- •2.7.2.Робота з навчальною програмою“Байєс” Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Модель одноразового введення препарату
- •Мал. 2.3.
- •Модель безперервного введення препарату
- •Модель,що поєднує безперервне введення з одноразовою навантажуючою дозою
- •Модель внутрішньосудинної інфузії
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
2.7.2.Робота з навчальною програмою“Байєс” Практичне завдання
1. Завантажити в оперативну пам’ять ЕОМ програму “Байєс”(файл: proba.exe).
2. Обрати режим роботи “навчальний”, вивчити теоретичні розділи 1–4, відповісти на питання самоконтролю знань, які наведені у кінці кожного розділу. У розділі 4, вивчаючи “Діагностичну таблицю”, виписати декілька симптомів (не більше восьми), найбільш характерних (ймовірних) для будь-якого вибраного захворювання. Даний набір симптомів буде використаний у практичному завданні.
3. Виконати два практичних завдання (розділ 5 програми):
а) за заданим комп’ютером симптомокомплексом поставити діагноз;
б) задати симптомокомплекс (обраний при вивченні “Діагностичної таблиці”) і підтвердити діагноз.
4. Вивчити “Довідник”програми, звернувши увагу на найбільш важкі для Вас терміни і поняття.
5. Відповісти на запитання розділу “Контроль знань”, про результати контролю повідомити викладача.
Контрольні питання
З яких етапів складається процедура визначення діагнозу для конкретного пацієнта?
Що таке апріорна ймовірність захворювання?
Як обчислюється значення апріорних ймовірностей?
За якою формулою обчислюється умовна ймовірність симптомокомплексу?
Від чого залежить точність визначення діагнозу інформаційно-ймовірнісним методом?
Як обчислюються значення умовних ймовірностей, які входять до діагностичної таблиці?
ПРАКТИЧНЕ ЗАняття “МОДЕЛЮВАННЯ МЕДИКо-БІОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПРИКЛАДІ ФАРМАКОКІНЕТИКИ”
Мета заняття:
Вивчити методи математичного моделювання.
Ознайомитись з математичними моделями фармакокінетичних процесів.
Дослідити за допомогою комп’ютера фармакокінетичні моделі, запропоновані в навчальній програмі “Фармакокінетика”.
Забезпечення:
Персональний комп’ютер типу IBM PС AT/XT.
Дискета з навчальною програмою “Фармакокінетика”.
Контрольні питання для підготовки до заняття
Які види моделювання застосовують в медицині?
Для яких видів моделювання актуальним є застосування ЕОМ?
З якими етапами математичного моделювання Ви ознайомились у даній роботі?
Від яких фізіологічних факторів залежить процес транспорту лікувального препарату в організмі людини?
Які фізіологічні фактори враховані у фармакокінетичних моделях одноразового введення препарату, неперервного введення, внутрішньосудинної інфузії?
Додаткова література
Владимиров Ю.А. Биофизика. – М.: Медицина, 1983. – С. 88–95.
Чалий О.В., Дяков В.А., Хаїмзон І.І. Основи інформатики. – К.: 1993. – Гл. 7.
2.8.1.Додаткові теоретичні відомості
Математичне моделювання фармакокінетичних процесів
Фармакокінетичні моделі описують кінетику введених в організм ліків. Терапевтичний ефект препарату буде залежати від його концентрації в органі і часу перебування в діючій концентрації. Завданням лікаря є оптимальне призначення ліків, тобто вибір дози, шляху і періодичності введення, котрі забезпечували б достатній терапевтичний ефект при мінімальній побічній дії. Тому методика введення препарату повинна бути суворо індивідуальною, тобто в моделі повинні фігурувати індивідуальні параметри хворого. Дані коефіцієнти для кожного хворого призначаються в клініці до початку лікування. Відомо, що концентрація препарату в органі залежить від таких факторів:
1) перенесення препарату з крові до органа;
2) перенесення препарату з органа в кров;
3) виведення препарату з крові нирками;
4) зв’язування препарату;
5) руйнування препарату печінкою;
6) швидкості інфузії препарату тощо.
Врахування усіх можливих факторів ускладнює процес створення математичної моделі, тому треба вибирати найбільш суттєві фізіологічні фактори.