- •167 Персональні комп’ютери Розділ 2. Комп’ютери в медицині
- •Персональні комп’ютери
- •2.1.1.Історія виникнення персональних еом
- •2.1.2.Основні елементи персональних еом
- •2.1.3.Основні характеристики персональних комп’ютерів
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •2.1.4.Формування області пам’яті на магнітному носії
- •Таблиця 3.
- •2.1.5.Структура зберігання інформації
- •Мал. 2.1.
- •Операційна система
- •2.2.1.Загальні відомості
- •2.2.2.Завантаження операційної системи Мал. 2.2.
- •2.2.3.Файлова структура операційної системи
- •Елементи програмування
- •2.3.1.Короткі відомості про алгоритмічні мови
- •2.3.2.Методика створення програм Постановка задачі
- •Найпростіша програма
- •Приклад 1.
- •Циклічні програми
- •Приклад 2.
- •Приклад 3.
- •Приклад 4.
- •Приклад 5.
- •Приклад 6.
- •Практичне заняття “вивчення операційнОїСистеми пеом івм. Управління еом за допомогою системнОї оболонки”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.4.1.Додаткові теоретичні відомості
- •Основні правила експлуатації вінчестера
- •Паркування головок вінчестера
- •Введення інформації в пам’ять еом
- •Функції службових клавіш
- •Управління еом за допомогою системної оболонки nc
- •Вправа 1
- •Вправа 2
- •Вправа 3
- •2.4.2.Методика виконання операцій системної оболонки Методика визначення довжини файлів
- •Методика створення каталогів
- •Методика виділення файлів
- •Методика читання файлів
- •Методика перейменування файлів
- •Методика перенесення файлів
- •Методика вилучення файлів
- •Методика копіювання файлів
- •Методика отримання відомостей про накопичувач інформації
- •Методика запуску робочих програм
- •Перелік основних команд nc
- •2.4.3.Завдання для самостійної роботи
- •Застосування еом у медицині
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практичне заняття “програмування на алгоритМіЧній мові basic”
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •Операції
- •Оператори
- •Конструкції програм на мові basic
- •Приклади складання найпростіших програм
- •Оператори введення (input) та виведення (outрuт)
- •Оператори введення (data),читання (read),повторного читання (restore),умовних та безумовних переходів
- •Оператори обчислювальних переходів
- •Циклічні програми
- •Оператори циклу for,next
- •2.5.2.Методика виконання роботи
- •2.5.3.Завдання для самостійної роботи Варіант 1 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани гігантського аксона каракатиці
- •Варіант 2 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани аксона кальмара
- •Варіант 3 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани м’язового волокна жаби
- •Варіант 4 Розрахунок стаціонарного потенціалу мембрани моторного нейрона кішки
- •Варіант 5
- •Контрольні питання для підготовки до заняття
- •Додаткова література
- •2.6.1.Додаткові теоретичні відомості Математичні моделі імунних реакцій
- •2.6.2.Математична модель протипухлинного імунітету
- •2.6.3.Математична модель аутоімунного захворювання
- •2.6.4.Математична модель гуморального імунітету
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Діагностичний алгоритм
- •Інформаційно-ймовірнісна лікарська логіка
- •Етапи діагностичного процесу за допомогою інформаційно-ймовірнісного методу
- •2.7.2.Робота з навчальною програмою“Байєс” Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Модель одноразового введення препарату
- •Мал. 2.3.
- •Модель безперервного введення препарату
- •Модель,що поєднує безперервне введення з одноразовою навантажуючою дозою
- •Модель внутрішньосудинної інфузії
- •Практичне завдання
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійної роботи
Модель одноразового введення препарату
Мал. 2.3.
Прикладом моделі одноразового введення препарату в орган є введення адреналіну в серце. Після такого введення починається процес виведення препарату з органа (мал. 2.3а). На малюнку прийняті такі позначення: L(t) – концентрація препарату в органі,В– коефіцієнт, що характеризує швидкість перенесення препарату з органа в кров. Рівняння математичної моделі одноразового введення препарату має такий вигляд:
dL/dt=BL.
Коли це рівняння розв’язати і побудувати графік залежності Lвід часуt, то ми отримаємо таку криву, зображену на мал. 2.3а праворуч. Такий характер зміни концентрації препарату в органі може бути якісно передбачуваним і без моделювання, модель же дає можливість аналізувати процес на рівні кількісних закономірностей.
Модель безперервного введення препарату
Коли лікарський препарат подавати в орган безперервно, тобто з постійною швидкістю Q, то через певний час можна створити постійну концентраціюL*препарату. Схема процесу має такий вигляд (мал. 2.3b). Диференційне рівняння, яке описує цей процес, має вигляд:
dL/dt=Q – BL.
З графіка на мал. 2.3в видно, що потрібний рівень L*досягається не миттєво, а через деякий час.
Модель,що поєднує безперервне введення з одноразовою навантажуючою дозою
Для швидкого утворення бажаної концентрації L*необхідно поєднати безперервне введення препарату з разовим введенням навантажуючої дозиL(0). Можна підібрати таке значення швидкості введенняQпрепарату, що потрібна концентраціяL*буде створена, починаючи з моменту введення препарату (мал. 2.3с).
Модель внутрішньосудинної інфузії
Схема процесу дещо складніша за попередні (мал. 2.3d). ТутК(t) – концентрація препарату в крові,АіG– коефіцієнти, що характеризують швидкість перенесення препарату із крові до органа і швидкість виведення препарату нирками. Математичний опис процесу зміни концентраціїL(t),K(t) препарату включає два диференційних рівняння:
dK/dt= Q + BL – AK – GK,
dL/dt= AK – BL.
Перше з них описує зміну концентрації препарату в крові (К), друге – в органі (L).
Практичне завдання
Завантажити навчальну програму “Фармакокінетика”(файл: zapusk.bat або farm.exe).
Вибрати режим “навчальний”програми.
Прочитати зміст теоретичних розділів 1–4 і відповісти на питання самоконтролю.
Виконати дослідження фармакокінетичних моделей (розділи 5–8 програми), виходячи з вказаних у програмі завдань; результати досліджень (висновки, графіки) записати в робочий зошит.
Завантажити розділ “Контроль знань”програми і відповісти на запропоновані питання, про виставлену комп’ютером оцінку повідомити викладачеві.
Контрольні питання
Яким фармакокінетичним моделям відповідають такі рівняння:
а) dL/dt= AK – BL,
dK/dt=Q + BL – AK – GK,
b) dL/dt=–BL,
c) dL/dt= Q – BL?
Які закономірності зміни кінетики препарату в різних моделях знайдені при дослідженні моделей?
Завдання для самостійної роботи
Отримати диференційне рівняння, яке є математичною моделлю внутрішньосудинної інфузії препарату.
Вивести диференційне рівняння для моделі безперервного введення препарату.
Розв’язати (за допомогою інтегрування) рівняння моделі одно- та дворазового введення препарату і побудувати графік зміни L(t).