Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Настанова з дитячого діалізу (2011).doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
2.05 Mб
Скачать
  1. Діалізна терапія у дітей з гострим отруєнням екзотоксинами, щодіалізуються.

Діалізна прескрипція, яка застосовується за позанирковими показаннями (ендо- та/або екзогенні інтоксикації, гіперамоніємія або інші прояви дискоординації метаболізму) дещо відрізняється від такої у пацієнтів з нирковою недостатністю. У таких ситуаціях швидке очищення крові є першочерговим завданням. Саме тому необхідно мати добре працюючий судинний доступ, аби отримати кровоток по артеріовенозній магістралі на рівні 10-15 мл/кг/хв.. У таких пацієнтів дизеквілібріум-синдром практично не зустрічається, оскільки уремії (накопичення високоосмолярних сполук) немає. Але ці діти зазвичай знаходяться у важкому стані, у багатьох випадках мають внутрішньосудинний дефіцит об'єму (на момент госпіталізації за різними обставинами мав місце летаргічний стан, погане живлення або блювота). До того ж, нирки у них продовжують виконувати свої функції та процес сечовиділення тривалий час залишається на нормальному рівні. Зазначене спонукає клініциста до здійснення спостереження за внутрішньосудинним об'ємом та електролітним балансом постраждалого. У багатьох випадках виникає потреба у внутрішньовенній сапплементації рідини і застосуванні прессорів для підтримки тиску під час ГД. Калій і бікарбонат в діалізаті слід підібрати так, щоб під час гемодіалізу не відбулося виснаження калієм і не виник метаболічний алкалоз. Слід уникати вживання діалізату з високим вмістом кальцію. Рівень фосфору в плазмі крові може впасти і виникає потреба у додаванні фосфору. Досить часто виникає потреба у повторних тривалих за часом ГД. Слід також враховувати ребаунд (рекошет) метаболіту (екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”) після закінчення ГД.

При застосуванні діалізних технологій у дітей з екзогенними інтоксикаціями слід пам’ятати про необхідність проведення всіх заходів медичної допомоги при гострих отруєннях (наказ МОЗ України №897 від 20.10.2010 р. “Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при гострих отруєннях”) з використанням антидотних препаратів, проведення заходів з деконтамінації шлунку, та ін.. ГД має переваги перед іншими існуючими методами екстракорпоральної детоксикації, у видаленні низькомолекулярних речовин (з молекулярною масою менше 5000 Дт або з розміром молекул менше 10 нм), які у кров’яному руслі не зв'язуються з протеїнами або мають неміцні зв’язки з ними, та мають невеликий об'єм розподілу в організмі. Крім цього, застосування діалізних технологій при гострих отруєннях може здійснювати позитивний вплив на метаболічні розлади викликані всмоктуванням екзотоксину, концентрацію продуктів “летального синтезу”.

  1. Передумови щодо ефективного використання діалізних технологій в лікуванні гострих отруєнь.

Рекомендація 1.1

Розмір молекул екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” повинен бути таким, що здатний проникати через пори діалізної мембрани з плазми крові і мати достатню норму видалення ("dialysance").

Рекомендація 1.2

Екзотоксин та/або продукти “летального синтезу” повинні мати досить невеликий об’єм розподілу в секторах організму (якщо суттєві фракції абсорбованої отруйної речовини зв'язані з протеїнами, сконцентровані в складно доступних рідинних секторах організму (наприклад, цереброспінальна рідина), або досягають істотної внутріклітинної концентрації, ефективність діалізних технологій буде обмежена).

Рекомендація 1.3

Повинно бути прораховано взаємовідношення між концентрацією екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” в кров’яному руслі, термінами часу після контакту пацієнта з отрутою та її токсичністю.

Рекомендація 1.4

Кількість екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”, що видаляється (діалізується) під час процедури, повинна складати істотне доповнення до природного механізму їх елімінації з організму (з урахуванням процесів метаболізму отруйної речовини в організмі, стану антитоксичних адаптогенних систем пацієнта, елімінаційних властивостей кишечника та нирок по відношенню до конкретного екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”).

Рекомендація 1.5

Якщо результат співвідношення відсоткового рівня вільноциркулюючого екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” в плазмі крові (%) до об’єму його розподілу (Vd л/кг ваги тіла пацієнта) перевищує 80, то ГД протягом 6 годин повинен видалити з організму 20-50% екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”.

Рекомендація 1.6

Якщо результат співвідношення відсоткового рівня вільноциркулюючого екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” в плазмі крові (%) до об’єму його розподілу (Vdл/кг ваги тіла пацієнта) менше 20, то ГД протягом 6 годин повинен видалити з організму менше 10% екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”.

Рекомендація 1.7

Для ефективного застосування ГД з метою видалення екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”, останні повинні мати наступні кинетичні характеристики:

  • відносна молекулярна вага <5000 Дт;

  • розмір молекул <10 нм;

  • малий об’єм розподілу (<1 л/кг);

  • слабкий зв’язок з протеїнами;

  • кинетика пов’язана з одним компартментом;

  • низький ендогенний кліренс (<4 мл/хв.-1*кг-1).

Рекомендація 1.8

Застосування ПД для елімінації екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” з організму обмежується тільки тими випадками, де метод ГД не може бути використаним за умов індивідуальних особливостей в пацієнта або ГД у лікувальному закладі є недоступним.

Рекомендація 1.9

Виведення екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” під час діалізу є клінічно значущим при виконанні двох умов:

  • діалізний кліренс повинен не менше ніж на 30% перевищувати ендогенний загальний плазмовий кліренс;

  • об'єм розподілу екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” не повинен перевищувати 1 л/кг маси тіла (якщо Vd>1 л/кг, то лише незначна фракція екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” знаходиться в плазмі і може бути виведена під час діалізу).

Додаткова інформація:

  1. Швидкість дифузії екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” з крові в діалізат зворотно пропорційна квадратному кореню маси екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” (як при гемо-, так і при перитонеальному діалізі).

  2. Формула для розрахунку перитонеального кліренсу екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” при CAPD (формула є вірною для 2-літрових контейнерів з діалізатом при 6-годинному обміні за відсутності перитоніту):

(29)

fu - вільна фракція екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”в сироватці;

MW - молекулярна вага екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”.

  1. Чинники, що впливають на перитонеальний кліренс екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”:

  • Властивості діалізату: швидкість струму діалізату (при постійному амбулаторному перитонеальному діалізі (CAPD) складає близько 6-7 мл/хв.); температура; кислотність, осмотично активний компонент.

  • Властивості екзотоксину та/або продуктів летального синтезу: молекулярна вага (молекулярна вага більшості екзотоксинів знаходиться у вузькому діапазоні від 100 до 700 Дт), електрохімічний заряд, об'єм розподілу, зв'язок з білками; позанирковий кліренс; жиро- і водорозчинність.

  • Властивості очеревини: площа поверхні і її заряд; проникність; перитоніт; склерозування; швидкість кровотоку по судинах очеревини; пристіночний нерухомий шар; ультрафільтрація.

  1. Загальноприйнятими показниками ефективності гемоділізної терапії при лікуванні гострих отруєнь є наступні:

  • ступінь та швидкість зниження концентрації екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” в крові;

  • кількість екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” в діалізуючому розчині;

  • дані розрахунку кліренсу за формулою:

(ця формула дійсна, якщо діалізний розчин зливається в ємність)

K = (Cд*V) / (T*Ck)

(30)

K – кліренс екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу”(мл/хв.);

Сд– концентрація екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу”в діалізуючому розчині (мг/л);

Ск– концентрація екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу”в крові (мг/л);

Т – час діалізу (хв.).

(ця формула дійсна, якщо діалізний розчин не зливається в ємність)

K = (Cвх.- Cвих.) / (T*Cвх.) * S

(31)

K – кліренс екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу”(мл/хв.);

Свх.– концентрація екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу”на вході в діалізатор (мг/л);

Свих.– концентрація екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу”на виході з діалізатору (мг/л);

S– швидкість зливу діалізуючого розчину (мл/хв.).

  • визначення періоду напівперебування екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” з організму:

Т1/2 = In2 * V / Ck

(32)

T1/2 - період напівперебування екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу” (хв.);

1n2 - натуральний логарифм (1n2 = 0,693);

V - об'єм розподілу екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу” (мл);

Ск - кліренс екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу” (мл/хв.).

  • визначення діалізабельності екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”:

D = Qt / (A - Ct)

(33)

D - діалізабельність (мл/хв.);

Qt - кількість екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу” в діалізаті (мг%);

А - кількість екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу” в плазмі;

Ct - концентрація екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу” в діалізаті (мг%).

  1. Токсикокинетика окремих груп лікарських препаратів, які можуть виступати в ролі екзотоксинів:

Препарат

PB, %

T½, год

Vd, л/кг

Cltot, мл/хв.

Амікацин

<10

2,5

0,25

90

Ампіцилін

16-20

1,2

0,48

325

Атенолол

<5

5,5

0,7

176

Ванкоміцин

10

7

0,47

55

Гентаміцин

<10

2

0,24

95

Дигітоксин

90

145

0,5

3

Дігоксин

20-30

36

7,1

160

Ділтіазем

80-85

4,0

5,3

1400

Есмолол

-

0,2

3,2

19950

Ізосорбід-5-мононітрат

16-28

0,2-0,5

1,8

-

Іміпенем

13-21

1

-

205

Каптопріл

25-30

1,9

3

1277

Лабеталол

50

7

5,6

1700

Мексилетін

64

5-9

5-6

846

Метоклопрамід

-

3

3,4

916

Ніфедипін

90-95

2

1,4

1100

Офлоксацин

25-30

5-7

1,2

150-210

Прокаїнамід

15

2

2

810

Пропранолол

93

3,5

3

695

Ранітидин

15

1,5-3

1,1-1,9

568-709

Сульбактам

-

0,25

0,2

250

Тейкопланін

95

41-62

0,84-1,13

5-10

Теофілін

60

8,7

0,45

46

Токаїнід

10-15

11-14

3,2

182

Триметопрім /Сульфаметоксазол

40-90

10-13

0,2-2

30-125

Фамотідин

15-20

2,5-3,5

1,1-1,4

412

Фозінопрілат

95

15

0,15

-

Фуросемид

95

0,5

0,12

162

Хінідин

80-85

6

2

270

Цефазолін

70-85

1,8

0,14

60

Цефамандол

67-80

0,7

0,16

109

Цефотаксим

36

1

0,28

322

Цефтріаксон

85-95

6-9

0,09

15

Циластатин / Іміпенем

13-21

1

0,31

238

Циметидин

13-25

1,5-2

0,8-1,2

313-808

Ципрофлоксацин

40

3-4

2,8

652

Примітка:

  1. PB - зв'язок з протеїнами;

  2. T1/2 - період напіввиведення;

  3. Vd - об'єм розподілу;

  4. Cltot - загальний ендогенний кліренс.

  1. Клініко-параклінічні показання до застосування діалізних технологій.

Рекомендація 2.1

Прогресуюче клінічне погіршення стану постраждалого, яке відбувається не дивлячись на проведення цілеспрямованих заходів інтенсивної консервативної терапії з використанням антидотних препаратів.

Рекомендація 2.2

Наявність інтоксикаційної енцефалопатії з проявами порушень життєво важливих функцій, у тому числі депресія мозкових функцій, яка обумовлює виникнення гіповентиляції або задухи, стійкої гіпотермії, гіпотонії, що потребує проведення вазоактивної терапії.

Рекомендація 2.3

Тяжка ступінь коми (III і IV ст.), яка супроводжується застосуванням ШВЛ протягом більше 48 год.

Рекомендація 2.4

Розвиток ускладнень коми (пневмонії або інфікування крові, периферійної нейропатії на фоні ішемії).

Рекомендація 2.5

Гостре ураження нирок з виникненням гострої ниркової недостатності, викликане (або спровоковане) нефротоксичною дією екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу”.

Рекомендація 2.6

Погіршення метаболізму і параметрів елімінації екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” на фоні виникнення токсичної енцефалопатії, що обумовлено наявністю печінкової, серцевої або ниркової недостатності.

Рекомендація 2.7

Прояви тяжкої інтоксикації з виникненням метаболічних порушень та/або інших патологічних проявів, що викликали екзотоксини та/або продукти “летального синтезу” (метанол, етиленгліколь, гербіцид та ін.).

Рекомендація 2.8

Прояви тяжкої інтоксикації , що викликана прийомом наркотичної речовини або інших екзотоксинів та/або продуктів “летального синтезу” в дозах, які не можуть бути інактивованими природними детоксикаційними системами внаслідок супутньої функціональної недостатності печінки або нирок.

Рекомендація 2.9

Гастро-інтестінальне надходження до організму та вірогідна абсорбція екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” у потенційно смертельній дозі.

Рекомендація 2.10

Встановлення потенційно смертельної концентрації екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” в плазмі крові, яка оцінена (у відповідності до попереднього досвіду) такою, що має значні ризики виникнення летального прогнозу або тяжких клінічних ускладнень.

Рекомендація 2.11

Встановлена інтоксикація, яка веде до грубих порушень однієї або декількох життєво-важливих функцій, яка виникла внаслідок дії екзотоксину та/або продуктів “летального синтезу” з малим об’ємом розподілу з чіткою кореляцією між її рівнем в крові та токсичними ефектами, що виникли.

Рекомендація 2.12

Інтоксикація екзотоксином, процес біотрансформації якого супроводжується виникненням продуктів “летального синтезу”.

Рекомендація 2.13

Інтоксикація екзотоксином та/або продуктами “летального синтезу”, яка має відстрочену токсичну дію.

Рекомендація 2.14

Тяжка інтоксикація екзотоксином та/або продуктами “летального синтезу”, яка викликала порушення функцій середнього мозку.

Рекомендація 2.15

Інтоксикація екзотоксином, який може бути видалений з організму за допомогою ГД швидше, ніж природними системами детоксикації.

Назва

Vd (л/кг)

CLpl.(мл/хв.)

Зв'язок з протеїнами (%)

CLhd (мл/хв.)

Cтокс. за 4 год. природно (%)

Cтокс. за 4 год. HD (%)

Етанол

0,6

170—320

0

120-160

76

87

Ізопропанол

0,6

 

0

-

-

79

Метанол

0,6

44

0

98—176

22

56

Етиленгліколь

0,8

64

-

-

-

-

Хлоралгідрат

6

600

35—41

120

29

34

Етхлорвінол

2,8

90

30—50

64

10

17

Глутетимід

2,7

180

45

50

20

25

Мепробамат

0,75

60

0—20

60

24

42

Метипрілон

20—80

5—171

50

-

Метаквалон

6

140

80

23

8

9

Пентобарбітал

1

36

66

22

12

18

Фенобарбітал

0,75

9

25-60

80

4

33

Секобарбітал

1,42

5

70

NS

1

1

Ацетамінофен

1

400

10-21

120

75

83

Аспірин

0,21

45

73-94

20

52

65

Карбамазепін

1

59

70-80

NS

17

17

Етосуксимід

0,7

10

0

140

5

52

Фенітоїн

0,57

25

87-93

NS

14

14

Примідон

0,6

40

0

98

20

55

Натрія-вальпроат

0,15-0,4

10

90-95

23

12

33

Амітриптилін

20

96

NS

-

-

Хлорідазепоксид

0,3

25

86—93

NS

-

-

Хлорпромазін

90

NS

-

-

Дезіпрамін

69-76

NS

-

-

Діазепам

0,74

35

90

NS

15

15

Галоперідол

23

1330

90

NS

-

-

Іміпрамін

11

1000

86—96

18

27

27

Літію карбонат

0,79

20

0

150

8

52

Нортриптілін

21

740

94

NS

11

11

Бретілій

7

725

1-6

NS

-

-

Дізопірамід

0,83

93

5-65

123

32

40

Флекаїнід

8,7

567

40

NS

-

-

Лідокаїн

1,2

606

66

NS

82

82

Мексилетін

7—10

846

70

NS

29

29

Прокаїнамід

2

810

15

65

75

78

N-ацетілпрокаїнамід

1,5

200

10

41-97

37

49

Хінідин

2

270

80-85

11-18

37

39

Токаїнід

3,2

182

10-15

25

18

20

Ацебутолол

1,4

665

11—19

43

80

82

Атенолол

1,2

176

<5

29—39

40

45

Діазоксид

0,12

7

94

25

18

60

Надолол

2

135

20—30

46—102

21

30

Дигітоксин

0,5

3

90

NS

2

2

Дігоксин

7,1

160

20-30

20

7

8

Теофілін

0,45

46

60

70

30

59

Метотрексат

0,64

52

50—70

-

24

-

Фторид

0,5

100

100-168

-

-

Ртуть

-

99

NS

-

-

Метілртуть

-

-

99

50-150

-

-

Паракват

2,8

28

-

NS

-

-

Деметон-s-метілсульфоксид

-

-

-

93

-

-

Примітка:

  1. NS – несуттєва величина;

  2. CLpl.(мл/хв.) – кліренс плазмений;

  3. CLhd (мл/хв.) – кліренс гемодіалізний;

  4. Cтокс. за 4 год. природно (%) – зниження концентрації екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу” протягом 4 годин, за рахунок природних систем детоксикації;

  5. Cтокс. за 4 год. HD (%) - зниження концентрації екзотоксину та/або продуктів“летального синтезу” протягом 4 годин, за рахунок гемодіалізу.

  1. Екзотоксини, для ефективного видалення яких з кров’яного русла діалізні технології можуть бути використані в ролі стартової терапії.

Рекомендація 3.1

Екзотоксин та/або продукти “летального синтезу” мають молекулярну масу манше 5000 Дт (переважно <500 Дт) та/або малий розмір молекул (<10 нм).

Рекомендація 3.2

Екзотоксин та/або продукти “летального синтезу” добре проникають через пори діалізної мембрани (діалізабельність).

Рекомендація 3.3

Екзотоксин та/або продукти “летального синтезу”, після всмоктування у кров’яне русло, мають низький рівень зв’язування з протеїнами плазми крові та певний період часу перебувають у вільно циркулюючій формі.

Рекомендація 3.4

Екзотоксин та/або продукти “летального синтезу”, за своїми властивостями відносяться максимально до водорозчинних сполук, та мінімально – до жиророзчинних.

Рекомендація 3.5

Екзотоксин та/або продукти “летального синтезу”, після всмоктування у кров’яне русло, мають низький рівень розподілу в організмі.

Рекомендація 3.6

Екзотоксин та/або продукти “летального синтезу” мають переважно нирковий шлях природної елімінації з організму.

Методом ГД

Методом ПД

Алкоголь бензилу

Літій

Калій

Ацебутолол

Літію карбонат

Метанол

Ацетамінофен

Магній

Хлорид натрію

Ацетилсаліцилова кислота

Метанол

Борна кислота

Молочна кислота

Броміди

Мурашина кислота

Бромізовал

Орфенадрін

Веронал

Парацетамол

Діазоксид

Примідон

Дінітро-о-крезол

Прокаїнамід

Евкаліптова олія

Стрептоміцин

Етанол

Сульфонамід

Етиленгліколь

Талій

Етосуксимід

Теофілін

Ефіри саліцилової кислоти

Тіоционат

Ізоніазид

Тритій

Ізопропанол

Трихлороцетова кислота

Ізопропіловий алкоголь

Фосфорна кислота

Калій

Фтористоводнева кислота

Калія біхромат

Хлоралгідрат

Калія хлорат

Хлорати

Канаміцин

Хлорид натрію

Карбомал

Циклобарбітал

Крезол

Щавлева кислота

Лідокаїн

  1. Екзотоксини, для ефективного видалення яких з кров’яного русла діалізні технології можуть бути використані в ролі допоміжних заходів комплексної інтенсивної терапії.

Методом ГД

Методом ПД

5-Фторурацил

Каптопріл

Раміприл

Аміназін

5-Фторцитозин

Карбамазепін

Ранітідин

Аміак

N-ацетілпрокаїнамід

Карбамати

Рентген-контрастні р-ни

Ацетилова кислота

Азтреонам

Карбеніцилін

Ріфампіцин-В

Ацетон

Алкілфосфат

Карбонати

Ртуть

Барбітал

Алпренолол

Карбромал

Саліцилова кислота

Борна кислота

Алюміній

Квабаїн

Свінець

Гексобарбітал

Аманітальні отрути

Клавулінова кислота

Секобарбітал

Ізопропіловий спирт

Аманітин

Кліндаміцин

Сизоміцин

Карбофос

Амантадин

Клоксацилін

Соталол

Прокаїнамід

Амікацин

Кокаїн

Стронцій

Саліцилова кислота

Амінокапронова кислота

Колістін

Темоцилін

Талій

Амінофілін

Колхіцин

Тетрациклін

Тетрахлорметан

Амобарбітал

Кофеїн

Тікарцилін

Амоксапін

Лізінопріл

Тінідазол

Амоксацилін

Лінкоміцин

Тіоли

Ампіцилін

Маніт

Тобраміцин

Амфетаміни

Манітол

Толуол

Анілін

Мезлоцилін

Транілципромін

Апробарбітал

Мепробамат

Транципромін

Арсін

Метаквалон

Трихлоретілен

Аскорбінова кислота

Метациклін

Феназон

Астімазол

Метилдофа

Фенілбутазон

Атенолол

Метилпреднізолон

Фенобарбітал

Атропін

Метилртутній комплекс

Флекаїнід

Ацетозоламід

Метилсаліцилат

Фолієва кислота

Ацетофенетидин

Метипрілон

Фосфати

Ацикловір

Метопролол

Фосфоміцин

Ацилімокс

Метронідазол

Фтор

Баклофен

Метсуксимід

Фториди

Барбітал

Мецилінам

Фтороурацил

Барбітурати

Миш'як

Хіналбітал

Барій

Мідь

Хінідин

Бацитрацин

Моксалактам

Хінін

Борати

Мухомор

Хлоріди

Бредіїн

Надолол

Хлортетрациклін

Бретілій

Натрій

Хромова кислота

Бромати

Натрію хлорат

Цефадроксил

Бутабарбітал

Натрію цитрат

Цефазолін

Вальпроєва кислота

Нафцилін

Цефалексин

Вісмут

Неоміцин

Цефалорідин

Галамін

Нетилміцин

Цефалоспоріни

Гентаміцин

Нітрит натрію

Цефалотін

Гербіциди

Нітропрусид натрію

Цефамандол

Деметонсульфоксид

Нітрофурантоїни

Цефацетрил

Дібекацин

Окис вуглецю

Цефіксим

Дізопірамід

Оксацилін

Цефменоксим

Дікват

Окситетрациклін

Цефокситін

Діметоат

Оксопренолол

Цефотіам

Дінітрофенол

Органофосфати

Цефрадин

Доксициклін

Орнідазол

Цефроксадин

Еналапріл

Паракват

Цефсулодин

Енкаїнід

Паральдегід

Цефтазідим

Ерітоміцин

Пеніцилін

Цефуроксим

Етамбутол

Пеніцилін-G

Цианід

Етіамат

Пентобарбітал

Циклопропамід

Етінамат

Перманганат калію

Циклосерин

Етхлорвінол

Пілерацилін

Циклофосфамід

Зміїна отрута

Поліміксин-В

Циластин

Ізокарбоксазид

Практолол

Циметидин

Іміпенем

Промазин

Цинк

Інгібітори МАО

Прометазин

Ципрофлоксацин

Йодид

Пропафенон

Камфора

Пропранолол

  1. Екзотоксини, для видалення яких з кров’яного русла діалізні технології мають теоретичне обґрунтування для застосування але їх ефективність є незначною.

Азалія

Дігоксин

Тіорідазин

Аймалін

Ділтіазем

Токаїнід

Аллобарбітал

Діфенгідрамін

Фенітоїн

Аміодарон

Доксепін

Фенол і похідні дерівати

Амітриптілін

Дотепін

Фенотіазини

Амфотерицин B

Залізо

Фентаніл

Ацетон

Іміпрамін

Фенфлюрамін

Бензідамін

Кадмій

Фенциклідин

Бупренорфін

Карбонтетрахлорид

Флюоксетін

Буфломеділ

Клонідин

Фосфор

Ванкоміцин

Кодеїн

Хломіпрамін

Верапаміл

Лоферамін

Хлорамфенікол

Галоперидол

Мапротілін

Хлороквін

Гексабарбітал

Метадон

Хлорпромадон

Гексахлороциклогексан

Морфій

Хлорпромазин

Глюкадон

Ніфедипін

Хлорпротіксен

Глютетимід

Нортриптилін

Хром

Дапсон

Пропоксіфен

Циклобензаприн

Дезіпрамін

Протриптилін

Чадний газ

Дигітоксин

Резерпін

Тіопентал

Диклоксацилін

Стрихнін

Тетрахлорметан

Діазепам

Дібензеприн

Тетрахлоретілен

Діацетилморфін

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.