- •Міністерство освіти і науки україни
- •Еммануель Віолле-ле-Дюк основні жанри публічного красномовства
- •Жанри (роди й види) ораторського мистецтва
- •1. Академічне красномовство
- •2. Суспільно-політичне красномовство
- •3. Дипломатичне красномовство
- •4. Судове (юридичне) красномовство
- •5. Конфесійне красномовство. Гомілетика
- •6. Рекламне красномовство
- •7. Суспільно-побутове красномовство
- •7.1. Похвальна промова
- •7.2. Промова з певної нагоди
- •7.3. Вітальна промова
- •7.4. Прощальна промова
- •7.5. Похоронна промова
- •7.6. Епітафії
- •Етика ділової діалогічної комунікації
- •1. Еристика як мистецтво переконання
- •2. Культура діалогічного спілкування
- •3. Правила публічної суперечки
- •4. Полемічні прийоми публічної суперечки
- •4.1. Технічні прийоми слухання
- •5. Ділові наради як вид діалогічного спілкування
- •6. Етика ділового спілкування
- •6.1. Міжнародний кодекс ділового спілкування
- •6.2. Форми ділових прийомів
- •6.3. Правила запрошення на прийом
- •Публічний виступ і зовнішня культура оратора
- •1. Форми підготовки публічної промови
- •1.1. Вибір форм висловлювання
- •1.2. Композиція публічного виступу
- •1.3. Вибір теми
- •2. Структура ораторського твору
- •Основна частина
- •Висновки
- •3. Підготовка виступу
- •4. Прийоми запам’ятовування тексту промови
- •4.1. Алгоритм нетривалого запам'ятовування
- •5. Виголошення промови
- •5.1. Прийоми підтримки уваги слухачів
- •5.2. Передумови успіху оратора
- •6. Логічні та психологічні засади промови
- •6.1 Логічні докази автором своєї правоти
- •Логічна побудова виступу
- •Логічні помилки
- •6.2. Психолінгвістичні докази оратором своєї правоти Психологічна налаштованість аудиторії
- •Бажання та сподівання людей
- •6.3. Логічна та психологічна мотивації
- •Чого прагнуть люди?
- •Чого треба навчитися?
- •7. Аргументоване уміння переконувати
- •7.1. Як стати хорошим співрозмовником?
- •8. Риторичний ідеал
- •9. Імідж оратора
- •Елегантне поєднання кольорів одягу
- •10. Засади успіху ритора
- •10.1. П’ятнадцять кроків до впевненості
- •Франсуа Ларошфуко невербальні засоби спілкування
- •1. Основні напрямки дослідження паралінгвістики
- •2. Становлення та розвиток фізіогноміки
- •3. Мімічні рухи обличчя
- •4. Класифікація жестів
- •4.1. Спостереження за аудиторією
- •4.2. Рекомендації для промовців
- •5. Трактування емоційних жестів
- •5.1. Прикриття рота рукою
- •5.2. «V»-подібний знак пальцями
- •5.3. Закладання рук за спину
- •5.4. Потирання долонь
- •5.5. Акцентування великих пальців
- •5.6. Піднятий догори великий палець
- •5.7. Сигнали долоні
- •5.8. Жест «о'кей»
- •5.9. Шпилеподібне положення рук
- •Переклад емоцій на “мову тіла”
- •Як трактувати погляд і супровідні рухи
- •Як трактувати невербальну поведінку
- •6. Погляд і очі в контакті з аудиторією
- •6.1. Міжетнічна комунікація через погляд
- •6.2. Погляд і соціальний статус
- •6.3. Погляд і сучасний етикет
- •7. Секрети усмішки оратора
- •8. Символічна роль відстані
- •9. Універсальні величини спілкування
- •9.1. Форми привітання в різних країнах світу
- •9.2. Інтерпретація способів рукостискання
- •9.3. Ольфакторні засоби спілкування
- •9.4. Хронемічні засоби спілкування
- •10. Техніка виступу
- •10.1. Механізми та параметри дихання
- •Умови правильного дихання
- •10.2. Голос і його властивості
- •10.3. Дикція й орфоепія. Функції наголосу
- •Список використаної літератури
- •Любов василівна савченко
- •Основи ділової комунікації і мистецтво переконання
4. Класифікація жестів
Кожна людина в процесі спілкування постійно використовує жести, які несвідомо передають велику інформацію незалежно від самої людини.
Психологи класифікують жести за трьома рівнями:
нижній (від попереку вниз);
середній (від попереку до плечей включно);
високий (від плечей угору).
Жести
нижнього
рівня
виражають ненависть, опір. Жести на
верхньому
рівні
супроводжують висловлювання про величне,
святе, прекрасне в житті й мистецтві.
Найбільше значень виражають жести
середнього рівня . Н
априклад,
указівним пальцем ми вказуємо на певний
напрямок, предмет, особу; стиснутим
кулаком підкріплюємо наголос на чомусь
важливому; долонею, повернутою догори,
пропонуємо щось обміркувати, зважити,
оцінити; а долонею, оберненою донизу,
виражаємо незгоду, заперечення,
презирство; знизуванням плечей,
розведенням рук даємо знати про свою
невпевненість чи необізнаність у чомусь
тощо.
Ж
ести
поділяються намеханічні,
ілюстративні та емоційні.
Механічні
жести
–
це жести, що супроводжують промову без
зв'язку з її змістом, тобто робляться
автоматично. Усім відомі такі приклади,
коли оратор, навіть не замислюючись над
цим, робить одноманітні рухи рукою,
поправляє зачіску, тре перенісся тощо.
Ілюстративні
жести –
це жести, які зображують те, про що йде
мова. Наприклад: потяг рушив, і при цьому
лектор робить рух рукою вперед і т.д.
Механічні й ілюстративні жести допускати
не бажано. Вони тільки відволікають від
промови, а іноді й узагалі створюють
комічне враження.
Оратор повинен користуватися емоційними жестами. Емоційні жести – це жести, що підсилюють виразність промови, прикрашають її, допомагають у виділенні основних думок. Головне, щоб ці жести в промовця були природними. Трохи повертайте голову й корпус, робіть жести руками лише в найважливіших місцях промови. Не тупцюйте на місці, а непомітно переносьте центр ваги тіла з однієї ноги на другу. Ноги треба тримати трохи розставленими, одну ногу виставити дещо вперед. Коліна мають почуватися гнучкими. Груди й руки треба тримати без напруги.
Частотними є жести, при яких задіяно долоні, руки й кисті рук, різні частини обличчя, ноги, голова.
Інтерпретація деяких розповсюджених жестів:
Потирання бороди, підборіддя – недовіра.
Поправляння ґудзиків чи манжетів – нещирість.
Кусання нігтів – невпевненість, нервозність.
Широко розплющені очі – здивування.
Руки «в замку» або схрещені на грудях – закрита позиція, небажання говорити.
Підборіддя оперте на кулак – нудьга, скептицизм.
«Блукаючі» очі – нещирість.
Потирання скронь – сумнів.
Потирання лоба – напруженість думки, зосередженість.
Потирання потилиці – безпорадність і т.д.
4.1. Спостереження за аудиторією
С
учасний
російський дослідник Йосип Стернін
подає систему найбільш типових поз та
жестів, що свідчать про увагу або неувагу
вашого співрозмовника (аудиторії).
Про увагу до мовця можна говорити, якщо:
положення тіла – корпус нахилений у бік мовця;
слухач посунувся на краєчок стільця, аби бути ближче до нього;
нахил голови вбік – ознака зацікавленості.
Про неувагу свідчить таке:
погляд слухача спрямовано вбік;
тіло напружене, посадка пряма, ноги зведені та рівно стоять на підлозі (така поза часто імітує увагу);
голова не нахилена, слухач тримає її прямо, хребет випрямлений;
слухач робить такі рухи: голова випрямляється, плечі піднімаються, потім опускаються, погляд починає блукати по сторонах – це свідчить про втрату інтересу, відсутність уваги;
тіло приймає позу, спрямовану в бік виходу;
ноги витягнені вперед та перехрещені, тіло відкинуте назад, голова опущена вперед (часто означає незгоду);
голова підпирається всією долонею;
автоматичне постукування кінцівками (пальці рук, ноги) або якимось предметом (ковпачком ручки тощо) по підлозі або поверхні столу; це вираз нетерпіння, причому що швидший темп постукування, то більше нетерпіння;
малювання на папері сторонніх предметів;
застиглість очей, немиготливий погляд (імітація уваги);
легке погладжування носа;
міцно зчеплені руки;
погладжування шиї (у чоловіків);
поправлення зачіски, похитування ногою, пошуки чогось у сумочці (у жінок);
рука торкається вуха та опускається вниз; або – губ та опускається вниз (приховане бажання заперечити, перебити);
застібання піджака (у чоловіків).
