
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Еммануель Віолле-ле-Дюк основні жанри публічного красномовства
- •Жанри (роди й види) ораторського мистецтва
- •1. Академічне красномовство
- •2. Суспільно-політичне красномовство
- •3. Дипломатичне красномовство
- •4. Судове (юридичне) красномовство
- •5. Конфесійне красномовство. Гомілетика
- •6. Рекламне красномовство
- •7. Суспільно-побутове красномовство
- •7.1. Похвальна промова
- •7.2. Промова з певної нагоди
- •7.3. Вітальна промова
- •7.4. Прощальна промова
- •7.5. Похоронна промова
- •7.6. Епітафії
- •Етика ділової діалогічної комунікації
- •1. Еристика як мистецтво переконання
- •2. Культура діалогічного спілкування
- •3. Правила публічної суперечки
- •4. Полемічні прийоми публічної суперечки
- •4.1. Технічні прийоми слухання
- •5. Ділові наради як вид діалогічного спілкування
- •6. Етика ділового спілкування
- •6.1. Міжнародний кодекс ділового спілкування
- •6.2. Форми ділових прийомів
- •6.3. Правила запрошення на прийом
- •Публічний виступ і зовнішня культура оратора
- •1. Форми підготовки публічної промови
- •1.1. Вибір форм висловлювання
- •1.2. Композиція публічного виступу
- •1.3. Вибір теми
- •2. Структура ораторського твору
- •Основна частина
- •Висновки
- •3. Підготовка виступу
- •4. Прийоми запам’ятовування тексту промови
- •4.1. Алгоритм нетривалого запам'ятовування
- •5. Виголошення промови
- •5.1. Прийоми підтримки уваги слухачів
- •5.2. Передумови успіху оратора
- •6. Логічні та психологічні засади промови
- •6.1 Логічні докази автором своєї правоти
- •Логічна побудова виступу
- •Логічні помилки
- •6.2. Психолінгвістичні докази оратором своєї правоти Психологічна налаштованість аудиторії
- •Бажання та сподівання людей
- •6.3. Логічна та психологічна мотивації
- •Чого прагнуть люди?
- •Чого треба навчитися?
- •7. Аргументоване уміння переконувати
- •7.1. Як стати хорошим співрозмовником?
- •8. Риторичний ідеал
- •9. Імідж оратора
- •Елегантне поєднання кольорів одягу
- •10. Засади успіху ритора
- •10.1. П’ятнадцять кроків до впевненості
- •Франсуа Ларошфуко невербальні засоби спілкування
- •1. Основні напрямки дослідження паралінгвістики
- •2. Становлення та розвиток фізіогноміки
- •3. Мімічні рухи обличчя
- •4. Класифікація жестів
- •4.1. Спостереження за аудиторією
- •4.2. Рекомендації для промовців
- •5. Трактування емоційних жестів
- •5.1. Прикриття рота рукою
- •5.2. «V»-подібний знак пальцями
- •5.3. Закладання рук за спину
- •5.4. Потирання долонь
- •5.5. Акцентування великих пальців
- •5.6. Піднятий догори великий палець
- •5.7. Сигнали долоні
- •5.8. Жест «о'кей»
- •5.9. Шпилеподібне положення рук
- •Переклад емоцій на “мову тіла”
- •Як трактувати погляд і супровідні рухи
- •Як трактувати невербальну поведінку
- •6. Погляд і очі в контакті з аудиторією
- •6.1. Міжетнічна комунікація через погляд
- •6.2. Погляд і соціальний статус
- •6.3. Погляд і сучасний етикет
- •7. Секрети усмішки оратора
- •8. Символічна роль відстані
- •9. Універсальні величини спілкування
- •9.1. Форми привітання в різних країнах світу
- •9.2. Інтерпретація способів рукостискання
- •9.3. Ольфакторні засоби спілкування
- •9.4. Хронемічні засоби спілкування
- •10. Техніка виступу
- •10.1. Механізми та параметри дихання
- •Умови правильного дихання
- •10.2. Голос і його властивості
- •10.3. Дикція й орфоепія. Функції наголосу
- •Список використаної літератури
- •Любов василівна савченко
- •Основи ділової комунікації і мистецтво переконання
4. Класифікація жестів
Кожна людина в процесі спілкування постійно використовує жести, які несвідомо передають велику інформацію незалежно від самої людини.
Психологи класифікують жести за трьома рівнями:
нижній (від попереку вниз);
середній (від попереку до плечей включно);
високий (від плечей угору).
Жести
нижнього
рівня
виражають ненависть, опір. Жести на
верхньому
рівні
супроводжують висловлювання про величне,
святе, прекрасне в житті й мистецтві.
Найбільше значень виражають жести
середнього рівня . Наприклад,
указівним пальцем ми вказуємо на певний
напрямок, предмет, особу; стиснутим
кулаком підкріплюємо наголос на чомусь
важливому; долонею, повернутою догори,
пропонуємо щось обміркувати, зважити,
оцінити; а долонею, оберненою донизу,
виражаємо незгоду, заперечення,
презирство; знизуванням плечей,
розведенням рук даємо знати про свою
невпевненість чи необізнаність у чомусь
тощо.
Жести
поділяються намеханічні,
ілюстративні та емоційні.
Механічні
жести
–
це жести, що супроводжують промову без
зв'язку з її змістом, тобто робляться
автоматично. Усім відомі такі приклади,
коли оратор, навіть не замислюючись над
цим, робить одноманітні рухи рукою,
поправляє зачіску, тре перенісся тощо.
Ілюстративні
жести –
це жести, які зображують те, про що йде
мова. Наприклад: потяг рушив, і при цьому
лектор робить рух рукою вперед і т.д.
Механічні й ілюстративні жести допускати
не бажано. Вони тільки відволікають від
промови, а іноді й узагалі створюють
комічне враження.
Оратор повинен користуватися емоційними жестами. Емоційні жести – це жести, що підсилюють виразність промови, прикрашають її, допомагають у виділенні основних думок. Головне, щоб ці жести в промовця були природними. Трохи повертайте голову й корпус, робіть жести руками лише в найважливіших місцях промови. Не тупцюйте на місці, а непомітно переносьте центр ваги тіла з однієї ноги на другу. Ноги треба тримати трохи розставленими, одну ногу виставити дещо вперед. Коліна мають почуватися гнучкими. Груди й руки треба тримати без напруги.
Частотними є жести, при яких задіяно долоні, руки й кисті рук, різні частини обличчя, ноги, голова.
Інтерпретація деяких розповсюджених жестів:
Потирання бороди, підборіддя – недовіра.
Поправляння ґудзиків чи манжетів – нещирість.
Кусання нігтів – невпевненість, нервозність.
Широко розплющені очі – здивування.
Руки «в замку» або схрещені на грудях – закрита позиція, небажання говорити.
Підборіддя оперте на кулак – нудьга, скептицизм.
«Блукаючі» очі – нещирість.
Потирання скронь – сумнів.
Потирання лоба – напруженість думки, зосередженість.
Потирання потилиці – безпорадність і т.д.
4.1. Спостереження за аудиторією
Сучасний
російський дослідник Йосип Стернін
подає систему найбільш типових поз та
жестів, що свідчать про увагу або неувагу
вашого співрозмовника (аудиторії).
Про увагу до мовця можна говорити, якщо:
положення тіла – корпус нахилений у бік мовця;
слухач посунувся на краєчок стільця, аби бути ближче до нього;
нахил голови вбік – ознака зацікавленості.
Про неувагу свідчить таке:
погляд слухача спрямовано вбік;
тіло напружене, посадка пряма, ноги зведені та рівно стоять на підлозі (така поза часто імітує увагу);
голова не нахилена, слухач тримає її прямо, хребет випрямлений;
слухач робить такі рухи: голова випрямляється, плечі піднімаються, потім опускаються, погляд починає блукати по сторонах – це свідчить про втрату інтересу, відсутність уваги;
тіло приймає позу, спрямовану в бік виходу;
ноги витягнені вперед та перехрещені, тіло відкинуте назад, голова опущена вперед (часто означає незгоду);
голова підпирається всією долонею;
автоматичне постукування кінцівками (пальці рук, ноги) або якимось предметом (ковпачком ручки тощо) по підлозі або поверхні столу; це вираз нетерпіння, причому що швидший темп постукування, то більше нетерпіння;
малювання на папері сторонніх предметів;
застиглість очей, немиготливий погляд (імітація уваги);
легке погладжування носа;
міцно зчеплені руки;
погладжування шиї (у чоловіків);
поправлення зачіски, похитування ногою, пошуки чогось у сумочці (у жінок);
рука торкається вуха та опускається вниз; або – губ та опускається вниз (приховане бажання заперечити, перебити);
застібання піджака (у чоловіків).