Логічні помилки

Такі помилки виникають тоді, коли порушено вищезазначені закони логіки або ж логічні прийоми використано недобросовісно (софістично).

Основні види логічних помилок

• Підміна тези (побудова виступу на неправильних поглядах). Наприклад: «Вивчати логіку не треба, бо можна без неї прожити».

• Недоведена основа доказу. Наприклад: «Пора відкинути церковну мораль як застарілу».

• Визначення невідомого через інше невідоме. Наприклад: «Ат-ман – це індивідуальна проява Брахмана».

• Подання визначення через заперечення. Наприклад: «Трамвай збудувати – це вам не ішака купити» (І. Ільф та Є. Петров).

• «Коло» в доказі. Наприклад: «Якщо ти цього не втрачав, то ти його маєш». – «Чи втрачав ти роги? Ні? Отже, ти їх маєш».

• Неврахування полісемії слова. Наприклад: «Чи будемо ми сьогодні ввечері дивитися фільм? – Подивимося» (слово «подивимося» тут може означати і те, що співбесідники подивляться фільм, і сумнів у цьому).

• Об'єднання неспіввідносних понять. Наприклад: «Цей чоловік має прекрасні жінку та авто».

• Повторення доказу (тавтологія). Наприклад: «Цього не може бути, бо такого не може бути».

• Поспішні висновки після недбалого перерахування фактів. Це «докази» типу: «Оскільки поруч зі слідами багать первісних людей часто знаходять рештки людиноподібних істот, це означає, що саме ці істоти розводили багаття». Але логічніше припустити, що їх там було засмажено.

• Модель після цього, отже, по причині цього. Наприклад: «Після ворожіння про дощ пішов дощ. Отже, ворожіння безперечно було причиною дощу».

• Нерозрізнення об'єктів дії, визначене невмінням правильно побудувати речення чи встановити зв'язок між реченнями. Наприклад: «Іван – сирота. Його батько помер, коли йому було 26 років» (незрозуміло, кому – батькові чи сину).

Тобто логіка не є пусте, формальне розумування, відірване від життя. Навпаки, знання її законів і типів логічних помилок допоможе промовцеві уникнути смішного й незграбного становище, коли його докази нікого не переконують, бо їх недоведеність чи штучність, або й неконкретність може бути легко викрито будь-якою розумною людиною, яка задасть лекторові запитання.

Логічні моделі, наведені вище, потрібно мати на увазі при підготовці матеріалу, складанні плану виступу, написанні тексту. Ви мусите знати, що алогічні або помилкові положення вашого виступу можуть у будь-який момент повернутися проти вас, якщо виникне дискусія. З іншого боку, негідно ораторові, який себе поважає, використовувати логічні підтасовки, аби вплинути на аудиторію.

Варто також знати, що психіка людини базується не лише на логічних моделях. Саме наше розумування є часто методом оборони та обґрунтування у власних або ж у чужих очах цілком ірраціональних поривань. Відомо, наприклад, що в людей, чия психіка ушкоджена, існує суїцидальний синдром, неусвідомлене тяжіння до смерті (самогубства). Так само патологічного вбивцю тягне вбивати не тому, що це для нього чимось вигідно, а тому, що так велить йому зіпсоване й спотворене почуття самоствердження. Параноїдальні особи, які вчиняли подібні злочини, здатні вельми красномовно, годинами обґрунтовувати правильність своїх лихих учинків, але тут логіка служить безумству. З іншого боку, коли адвокат у суді закликає до співчуття злочинцеві, змальовує його нещасне дитинство, обставини, які привели цю людину на дно життя тощо, то це є, хоча й ірраціональним, але проте людяним, і ніхто за це адвоката не осуджує.