NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

слідчої або іншої процесуальної дії. Так, наприклад, у ст. 231 КПК визначені вимоги допротоколупропред’явленнядлявпізнанняособи, речічитрупа. Участині5 ст. 208 КПК ідеться про відомості, які зазначаються у протоколі про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

4.Порушення правил складання і засвідчення протоколу слідчої та іншої процесуальної дії викликає сумнів у вірогідності викладених у ньому відомостей і тягне за собою недопустимість використання їх у кримінальному провадженні.

5.Якщоучасникпроведенняпроцесуальноїдіївідмовляєтьсяпідписатипротокол, слідчий повинен роз’яснити йому, що підписання протоколу посвідчує не визнання ним достовірності обставин, які були виявлені або з’ясовані під час її проведення,

алишефактсамогоознайомленняйогозпротоколом, вякомуувипадкунезгодизцими обставинами можуть бути зафіксовані зроблені ним зауваження.

Стаття 105

Додатки до протоколів

1.Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.

2.Додатками до протоколу можуть бути:

1)спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;

2)письмовіпоясненняспеціалістів, якібралиучастьупроведеннівідповідноїпроцесуальної дії;

3)стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;

4)фототаблиці, схеми, зліпки, носіїкомп’ютерноїінформаціїтаіншіматеріали, які пояснюють зміст протоколу.

3.Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані

зметою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

1.Під час проведення процесуальної дії слідчий, прокурор може відповідно до ч. 2 ст. 71 КПК залучити спеціаліста для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо). Застосовувати технічні засоби фіксації такої дії може особисто слідчий, прокурор. Отримані матеріали повинні бути долучені до протоколу процесуальної дії як додатки. Ними можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речейідокументів; письмовіпоясненняспеціалістів, якібралиучастьупроведенні відповідної процесуальної дії; стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;– фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації; інші матеріали, що пояснюють і збагачують зміст протоколу.

2.Фототаблиця додається до протоколу процесуальної дії після її виготовлення. Це питання регламентується наказом МВС України від 30 серпня 1999 р. № 682 «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України», у якому зазначено, що виготовлення фотоілюстративного матеріалу для протоколу огляду виконується у п’ятиденний термін. За клопотанням слідчого у не-

211

відкладних випадках фотоілюстрації виготовляються негайно після повернення з огляду. Фотоілюстрації із супроводжувальним листом направляються слідчому або передаються йомупідпідпис ужурналі реєстрації фоторобіт івитратфотоматеріалів. Якщо результати фотозйомки виявились незадовільними (через несправність апаратури тощо), спеціаліст письмово повідомляє про це слідчого із зазначенням причин неможливості надання фотознімків. Плівка з відеозаписом зберігається у відеотеці експертно-криміналістичного підрозділу і за вимогою слідчого, суду надається для демонстрації.

Стаття 106

Підготовка протоколу та додатка

1.Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, якіпроводятьвідповіднупроцесуальнудію, підчасїїпроведенняабобезпосередньо після її закінчення.

2.До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.

1.За загальним правилом протокол складається слідчим або прокурором під час проведення процесуальної дії або безпосередньо після її закінчення. Якщо протокол складенийчерездеякийчаспісляїїзавершення, вінповиненвизнаватисянедопустимим.

2.Речіідокументи упаковуються дляуникнення їхпошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів, які є на них, з додаванням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої їх вилучено,

атакож понятих, слідчого, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається у протоколі.

Речі і документи, які вилучаються, упаковуються з додаванням бірок з посвідчувальними надписами, якщопротоколзїхописанням зякихось причиннамісці скласти неможливо (наприклад, у зв’язку з їх значною кількістю). Подальший огляд і описання проводяться за місцем провадження досудового розслідування в присутності понятих, які брали участь у їх вилученні, з відображенням у протоколі цілісності печаток та засвідчених підписами написів на упаковці, у яку були поміщені вилучені речі та документи.

Стаття 107

Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження

1. Рішенняпрофіксаціюпроцесуальноїдіїзадопомогоютехнічнихзасобівпідчас досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов’язковим.

212

2.Про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.

3.Уматеріалахкримінальногопровадженнязберігаютьсяоригінальніпримірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.

4.Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положеньцьогоКодексусудовепровадженняздійснюєтьсясудомзавідсутностіосіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

5.Учасники судового провадження маютьправоотриматикопію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу.

6.Незастосуваннятехнічнихзасобівфіксуваннякримінальногопровадженняувипадках, коливоноєобов’язковим, тягнезасобоюнедійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

1.Порівняно із складанням протоколу процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування кримінального провадженнях має свої переваги. Звукозапис, відеозаписфіксуютьнетількирезультати, алейперебігпроцесуальнихдійімістятьбільш повнуінформацію. Загальнівимоги, яківизначаютьдопустимістьзастосуванняукримінальномупровадженнітехнічнихзасобівйогофіксування, такі: законність; наукова обгрунтованість; етичність; безпечність.

2.Згоди учасників процесуальної дії на застосування технічних засобів її фіксування закон не передбачає. Разом із тим слідчий, прокурор, слідчий суддя повинні заздалегідьповідомитицихучасниківпрозастосуваннятакихзасобівізтим, щобвони підготувалися до проведення процесуальної дії.

3.У двох випадках застосування технічних засобів фіксування є обов’язковим: за клопотанням учасників процесуальної дії; у суді під час судового провадження. Наявність останнього положення у ч. 4 коментованої статті пояснюється тим, що відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є повне фіксування судового процесу технічними засобами.

У частині 5 ст.27 КПК зазначено, що під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому КПК. Крім КПК це питання регулюється Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, яка затверджена відповідним наказомДержавної судовоїадміністрації Українивід21 липня2005 р. №

84.Якщо у матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

213

Стаття 108

Журнал судового засідання

1.Під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому зазначаються такі відомості:

1) найменування та склад суду (слідчий суддя); 2) реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників;

3) дата і час початку та закінчення судового засідання; 4) час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судово-

го засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них;

5) ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати; 6) інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом.

2.Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.

1.У журналі судового засідання має бути повно й об’єктивно відображений весь перебіг судового провадження. Особлива увага повинна приділятись правильності викладення клопотань, заявлених учасниками судового засідання, і порядку їх обговорення, показань обвинуваченого по суті пред’явленого обвинувачення, потерпілих

ісвідків з обставин провадження, порядку дослідження доказів.

2.Журнал судового засідання ведеться секретарем під час кримінального провадження в суді першої інстанції, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, у ВСУ.

Цейжурналтакожведетьсяпідчассудовогозасіданняприрозглядіслідчимсуддею клопотаньслідчого, прокурорапрозастосуваннязаходівзабезпечення кримінального провадження, а також, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК, скарг заінтересованих осіб на: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає уневнесенні відомостей прокримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК строк; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; 5) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора при застосуванні заходів безпеки; 6) рішення слідчого, прокурорапровідмову взадоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 7) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими гл. 39 КПК.

Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання (п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК). Це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Порушенням є і непідписання такого журналу секретарем судового засідання. Через відсутність такого підпису журнал судового засідання перестає бути юридичним документом, унаслідок

214

чого суд апеляційної та касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити законність і обґрунтованість судового рішення. Порушенням також є незабезпечення права обвинуваченого, його захисника, законного представника, потерпілого, його представника ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Стаття 109

Реєстр матеріалів досудового розслідування

1.Реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.

2.Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1)номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2)реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3)видзаходузабезпеченнякримінальногопровадження, датуістрокйогозастосування.

1.Реєстр матеріалів досудового розслідування додається до обвинувального акта (п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК). Одночасно з передаванням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурорзобов’язанийпідрозпискунадатикопіюреєструматеріалів досудовогорозслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування таких примусових заходів (ст. 293 КПК). До обвинувального акта має бути додана розписка про отримання цієї копії (п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК).

2.Реєстр матеріалів досудового розслідування полегшує вивчення судом цих матеріалів та їх розгляд. Реєстр передує всім матеріалам і не включається в нумерацію аркушів матеріалів досудового розслідування. Якщо ці матеріали складаються із декількох томів, першим по порядку в кожному томі є реєстр. У цьому випадку рекомендується перед реєстром першого тому або після обвинувального акта поміщати спеціальну довідку, у якій вказується знаходження найважливіших документів, що знаходяться в різних томах кримінального провадження.

Стаття 110

Процесуальні рішення

1.Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

2.Судоверішенняприймаєтьсяуформіухвалиабовироку, якімаютьвідповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371–374 цього Кодексу.

3.Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор

визнає це за необхідне.

215

4.Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим

устатті 291 цього Кодексу.

5.Постанова слідчого, прокурора складається з:

1)вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови;

прізвище, ім’я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2)мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;

мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення

цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:

зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову;

можливість та порядок оскарження постанови.

6.Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

7.Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, єобов’язковоюдлявиконанняфізичнимитаюридичнимиособами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

1.Процесуальне рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду – це оформлений відповідно до вимог КПК правовий акт, який містить відповіді на правові питання, що виникають у ході кримінального провадження.

2.Судове рішення приймається у формі ухвали або вироку. Воно повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК). Законним є рішення, ухваленекомпетентнимсудомзгіднознормамиматеріальногоправаздотриманнямвимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Умотивованим є рішення, у якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вимоги до ухвали суду встановлені у ст. 372 КПК. Щодо певних судових рішень ці вимоги конкретизовані. Так, наприклад, у ч. 3 ст. 152, ч. 3 ст. 157, ст. 164, ч. 5 ст. 173, статтях190, 196, 235, ч.4 ст. 248 КПКвизначенийзмістухвалслідчогосудді, суду про: тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасовийдоступдоречейідокументів; арештмайна; дозвілназатримання

зметою приводу; застосування запобіжних заходів; дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи; дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Вимоги до обвинувального та виправдувального вироків визначені у ст. 374 КПК.

3.Постанови слідчого і прокурора – це процесуальні документи, якими оформляються їх рішення під час провадження досудового розслідування. Загальні для всіх

216

постанов слідчого і прокурора вимоги, що містяться у частинах 5–7 коментованої статті, конкретизуються в статтях КПК, які регламентують порядок складання і зміст постанов про проведення певної процесуальної дії. Наприклад, у ст. 251 КПК визначені вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

4. Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінальногоправопорушенняіякимзавершуєтьсядосудоверозслідування, єобвинувальний акт. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК.

217

ГЛАВА 6 ПОВІДОМЛЕННЯ

Стаття 111

Поняття повідомлення у кримінальному провадженні

1.Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

2.Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.

3.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбаченихцимКодексом, упорядку, передбаченомуглавою11 цьогоКодексу, завинятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

1.Повідомлення – самостійна процесуальна дія у кримінальному провадженні. На слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд покладається обов’язок повідомляти, у визначенихзакономвипадках, певнихучасників кримінальногопровадження, асаме: підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особу, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування, їх захисників та законних представників, потерпілого, йогопредставника тазаконного представника, цивільногопозивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, заявника про дату, час та місце процесуальної дії, проведення якої планується, про прийняте процесуальне рішення чи проведену процесуальну дію.

Законодавець не роз’яснює зміст терміна «процесуальна дія». За загальним визначенням процесуальна дія – дія органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, яказдійснюєтьсяукримінальномупровадженнівідповіднодоположеньКПК.

Пропоняття, формутазмістпроцесуальногорішеннязазначається укоментарідо ст. 110 КПК.

2.Учасників кримінального провадження з приводу процесуальної дії, яка буде проводитись, повідомляють лише у випадках, коли участь їх у таких діях не є обов’язковою.

Випадки, у яких у кримінальному провадженні здійснюється повідомлення щодо процесуальноїдії, якуплануєтьсяпровестичипроведеноабоприйнятепроцесуальне рішення, передбаченіКПК. Насампередцевипливаєізпроцесуальнихправучасників кримінального провадження. Зокрема, підозрюваного, обвинуваченого (ст. 42), їх захисника та законного представника (статті 44, 46), потерпілого (ст. 56), його представника та законного представника (статті 58, 59), заявника (ст. 60), цивільного позивача, його представника та законного представника (статті 61, 63, 64), цивільного відповідача та його представника (статті 62, 63).

218

Крім того, такі випадки передбачено окремими положеннями КПК. Так, повідомлення осіб, стосовно яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії та конституційні права яких були тимчасово обмежені під час таких дій (ст. 253), відкриття матеріалівіншійстороні(ст. 290), повідомленнясудомпрокурора, захисника, представника та законного представника потерпілого, цивільного позивача, його представника та законного представника, представника цивільного відповідача щодо призначення і проведення підготовчого судового засідання та судового засідання (статті 314, 342), повідомлення про права і обов’язки особам, які беруть участь у судовому розгляді, у форміроздачіїмсудовимрозпорядникомпам’яткипроїхніправатаобов’язки, передбачені КПК (ст. 345), та ін.

Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення профактірезультатинегласноїслідчої(розшукової) дії повиннобутиздійсненепротягомдванадцятимісяцівздняприпиненнятакихдій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

В окремих випадках прокурор може доручити слідчому здійснити повідомлення

(ч. 1 ст. 253).

3. Порядок повідомлення у кримінальному провадженні є аналогічним виклику слідчим, прокурором, судовоговикликупідозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка, цивільноговідповідачаповісткою, якпередбаченогл. 11 КПК. Зокрема, шляхом вручення особисто особі повідомлення, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, повідомлення телефоном або телеграмою. Разом з тимповідомлення зазмістом відрізняється від повістки провиклик (див. коментар до статей 112, 137), і неприбуття особи без поважних причин за повідомленням не тягне за собою накладення грошового стягнення або застосування приводу (ст. 139).

Слід мати на увазі, що законодавець окремо виділяє ще один вид повідомлення – повідомлення про підозру (див. коментар до гл. 22 КПК).

Стаття 112

Зміст повідомлення

1. У повідомленні повинно бути зазначено:

1)прізвищетапосадаслідчого, прокурора, слідчогосудді, найменуваннясуду, який здійснює повідомлення;

2)адреса установи, яка здійснює повідомлення, номер телефону чи інших засобів зв’язку;

3)ім’я (найменування) особи, яка повідомляється, та її адреса;

4)найменування(номер) кримінальногопровадження, врамкахякогоздійснюється повідомлення;

5)процесуальний статус, в якому перебуває особа, що повідомляється;

6)дата, частамісцепроведенняпроцесуальноїдії, проякуповідомляєтьсяособа;

7)інформація про процесуальну дію (дії), яка буде проведена, або про здійснену процесуальну дію чи прийняте процесуальне рішення, про які повідомляється особа;

219

8)вказівка щодо необов’язковості участі в процесуальній дії та її проведення без участі особи, яка повідомляється, в разі її неприбуття;

9)підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

1. Повідомлення певнимучасникам кримінального провадження пропроцесуальнудію, якабудепроведена, прийнятепроцесуальнерішеннятаздійсненупроцесуальну дію повинно відповідати визначеному у законодавчому порядку змісту.

Першочерговозазначаютьустановчіданіпосадовоїособи, якаробитьповідомленняукримінальномупровадженні, слідчого, прокурора, слідчогосудді: посаду, звання, класний чин (для слідчого та прокурора), прізвище, ініціали. Якщо повідомлення здійснює суд, зазначається найменування суду.

Укоментованійстаттітакожвизначенозагальнівимогидобудь-якогоповідомлен- ня слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Вони конкретизуються в інших статтях КПК. Наприклад, ст. 227 КПК визначено певні відомості, які повинні міститися у письмовому повідомленні.

Обов’язково слід вказати адресу установи, що здійснює повідомлення. За Правилами надання послуг поштового зв’язку, затвердженими постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270, зазначається повне найменування установи та адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулка), номер будинку, найменування населеного пункту, району, області, поштовий індекс. Зазначаються контактні номери телефонів та інших можливих засобів зв’язку зі слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.

Реквізитамиповідомленнятакожєпрізвище, ім’ятапобатьковіособи, якуповідомляють, домашняадреса(місцепроживанняабомісцезнаходження), вулиця(проспект, бульвар, провулок), номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, району, області, поштовий індекс.

Відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань вказується номер кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення, процесуальний статусособи, якуповідомляють: підозрюваний, обвинувачений, захисник, потерпілий, цивільний позивач, інший учасник кримінального провадження, якого повідомляють у визначених законом випадках.

Особі, яку повідомляють, вказують дату, час та місце проведення процесуальної дії, надаютькороткуінформаціюпропроцесуальнудіючидії, якібудутьпроводитись. Слід пам’ятати, що проведення слідчих дій у нічний час, з 22-ї до 6-ї години ранку, за винятком невідкладних випадків, не допускається (ч. 4 ст. 223). У разі коли процесуальна дія проведена, особі надається інформація про цю процесуальну дію, підстави, дату та місце її проведення.

При повідомленні про прийняте процесуальне рішення поряд із датою прийнятого рішення, інформацією про підстави прийнятого рішення з посиланням на частину, статтю КПК упередбачених законом випадках зазначаються додатки (див. статті 280, 282, 284 КПК).

Уповідомленніпропроцесуальнудію, якабудепроводитись, повиннообов’язково міститись роз’яснення особі, яку повідомляють, щодо необов’язковості участі в процесуальнійдіїтакогозмісту: «Вашаучастьупроцесуальній дії, якабудепроводитись,

220