99. Постанова апеляційної інстанції.

На жаль, мі до цього на лекціях не дійшли, тому конспектованих даних не має..

Коментар:

Стаття 105. Постанова апеляційної інстанції

Частиною 1 цієї статті законодавець визначив, що розглядаючи апеляційну скаргу по суті, апеляційна інстанція господарських судів приймає процесуальний документ — постанову. Постанова приймається іменем України відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України.

У частині 2 коментованої статті з врахуванням норм ст. 84 цього Кодексу визначені необхідні відомості, які мають містити вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини постанови апеляційної інстанції.

Так, у вступній частині постанови має бути зазначено:

найменування апеляційного господарського суду, який розгля¬нув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дату прийняття постанови;

найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу (подання);

найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дату прийняття рішення, прізвища судді (суддів).

В описовій частині постанови зазначаються:

стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;

підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;

доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (подання).

У мотивувальній частині постанови вказуються:

обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду — доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з вис¬новками суду першої інстанції.

У резолютивній частині постанови містяться:

висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (по¬дання);

новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Коментуючи цю статтю, неможливо не зазначити про необхід¬ність застосування апеляційною інстанцією господарських судів при прийнятті судового рішення, яким апеляційна скарга розглядається по суті, постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. № 11 "Про судове рішення". У цій постанові Верховний Суд України визначив основні принципи побудови судового рішення, але постанова підлягає застосуванню саме з врахуванням приписів, визначених законодавцем у цьому Кодексі.

Слід зазначити, що апеляційний господарський суд, з врахуванням приписів ч. 1 ст. 99 цього Кодексу, має право прийняти додаткову поста¬нову у випадках, передбачених ст. 88 цього Кодексу, надати роз'яснення та виправити помилки у випадках, передбачених ст. 89 цього Кодексу.

На відміну від рішення місцевого господарського суду постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, про що чітко визначено у ч. З коментованої статті.

У частині 4 законодавець додатково підтвердив, що апеляцій¬на інстанція переглядає справи за правилами розгляду цих справ у першій інстанції (див. коментар до ст. 99), зазначивши процесуаль¬ний строк, визначений ст. 87 цього Кодексу, надсилання постанови апеляційного господарського суду сторонам у справі.

У частині 5 зазначено, що постанова апеляційного госпо¬дарського суду може бути оскаржена у касаційному порядку. Правила такого оскарження визначені у розділі XII-1 цього Кодексу.

100. Право касаційного оскарження

Стаття 107. Право касаційного оскарження

Сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на перевірку законності судових актів у касаційному порядку є однією з найбільш значущих гарантій правосуддя, яка забезпечує його ефективність і справедливість. Метою діяльності касаційної інстанції є перевірка законності оскаржених рішень суду першої інстанції та своєчасне усунення помилок і порушень у роботі судів під час розгляду господарських справ. Крім того, така перевірка забезпечує формування єдиної практики застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Суб’єктами, що можуть подати касаційну скаргу та ініціювати касаційне провадження, є:

— сторони у справі. Сторони у справі (позивач та відповідач) мають найбільший обсяг прав і можуть оскаржувати у касаційному порядку всі прийняті у справі рішення, постанови і будь-які ухвали, щодо яких законом установлена можливість оскарження;

— треті особи. Йдеться як про третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору, так і про третіх осіб без самостійних вимог.

— особи, яких не було залучено до участі у справі.Такі особи мають право ініціювати касаційне провадження в разі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (позивачі та відповідачі)15. Позивачі підприємства й організації, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачі - підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно зі ст. 28 ГПК таким правом, також, наділені представники осіб, які беруть участь у справі, якщо вони уповноважені на вчинення такої дії. Право на касаційне оскарження має бути спеціально обумовлене у виданій їм довіреності.

Згідно зі ст. 29 ГПК прокурор має право подати касаційну скаргу на судові акти незалежно від того, чи був він учасником процесу по конкретній справі чи ні. Прокурор несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Правом на оскарження в касаційному порядку наділені також особи, які не брали участі у справі. Проте, лише тих судових рішень, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права чи обов'язки цих осіб.

1) Згідно зі ст. 14 Закону України про судоустрій і статус суддів учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на касаційне оскарження судового рішення. У касаційну інстанцію можуть бути оскаржені як рішення суду першої інстанції, так і постанови суду апеляційної інстанції по будь-якій справі, розглянутій господарським судом, одночасно або окремо. Іншими словами, сторона має право, в касаційному порядку, оскаржити рішення першої інстанції, чи погодитись з рішенням першої інстанції, проте не бути згодна з висновками зазначеними у постанові апеляційного суду, через неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. У випадку прийняття рішення першою та апеляційною інстанцією, яке не задовольняє сторону, вона також має право оскаржити дане рішення в касаційному порядку.

У п. 5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 24 жовтня 2011 року № 11 зазначається, що скаржник вправі оскаржити судовий акт повністю або частково. Зокрема, коли сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не оспорюючи резолютивної частини рішення, не згодні з його мотивувальною частиною, вони вправі оскаржити його лише в цій частині.

При цьому, ст. 129 Конституції України встановлює обмеження на касаційне оскарження рішень прийнятих першою інстанцією18. Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів "найвищий судовий орган", "вищий судовий орган", "касаційне оскарження", які містяться у ст.ст. 125, 129 Конституції України №8-рп/2010 від 11.03.2010 це обмеження визнано конституційним. Зокрема, Конституційний Суд України вказав, що встановлене ГПКУ виключення можливості оскарження в касаційному порядку рішень і ухвал Вищого Господарського Суду України, які вступили в законну силу, не означає, що такі рішення взагалі не підлягають оскарженню і судової перевірці. З метою реалізації ст. 55 Конституції України вони можуть бути переглянуті в порядку передбаченому розділом XII (2) ГПКУ.

2) У п. 4. роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 24 жовтня 2011 року № 11 зазначається, що ухвала місцевого господарського суду може бути переглянута в касаційному порядку окремо від рішення за одночасної наявності двох умов:

- ця ухвала належить до числа зазначених у частині першій статті 106 ГПК;

- вона вже переглядалася в апеляційному порядку.

Оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, такі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні процесуальних дій, зазначених у п.п. 17, 18, 20 ч. 1 ст. 106 ГПК, можуть бути переглянуті в касаційному порядку.

Предметом касаційного оскарження у господарському судочинстві можуть бути судові акти, що набули законної сили. Рішення місцевих господарських судів можуть бути оскаржені у порядку касації лише після перегляду справи судом апеляційної інстанції. Це відбувається у випадку, якщо вимоги апеляційної скарги не були задоволені в повному обсязі і за результатами апеляційного перегляду рішення набуло законної сили. Тобто до Вищого господарського суду України оскаржується не лише постанова апеляційного господарського суду, а йрішення місцевого господарського суду за результатом його перегляду у апеляції.

Постанови апеляційних господарських судів стають предметом касаційного оскарження в ситуації, коли особа, що ініціює касаційне провадження, є незадоволеною результатом перегляду справи судом апеляційної інстанції. Відповідно до ч. З ст. 105 ГПК України, постанова апеляційного господарського суду набуває сили з моменту її прийняття. Отже, касаційна скарга на таку постанову може бути подана вже в день її прийняття.

Ухвали місцевих і апеляційних господарських судівможуть бути оскаржені у порядку касації у випадках, прямо передбачених ч. 1 ст. 106 ГПК України (ст. 111-13 ГПК України). При цьому, як і у випадку з рішеннями, касаційному оскарженню ухвал місцевих судів передує їх перегляд в апеляційному порядку.

Водночас, до переліку, передбаченого ст. 106 ГПК України, не внесено ухвали, які досі зазначаються як такі, що можуть бути оскаржені в спеціальних нормах Кодексу: йдеться про ухвали про відмову у відновленні пропущеного строку (ст. 53 ГПК України) та ухвали, що приймаються за результатами перегляду судовогорішення за нововиявленими обставинами в разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін (ст. 114 ГПК України).

Так само, у передбаченому ст. 106 ГПК переліку, адресованому апеляційним господарським судам, відсутні ухвали цих судів про повернення апеляційних скарг, касаційне оскарження яких прямо передбачене ст. 97 ГПК України.

101. Порядок подання касаційної скарги

Стаття 109. Порядок подання касаційної скарги

Касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Апеляційний господарський суд зобов'язаний невідкладно надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України.

Касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Апеляційний господарський суд зобов'язаний невідкладно надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України.

Відповідно до частини 1 статті 109 подається касаційна скарга. Так, у ч. І п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XIIі Господарського процесуального кодексу України" від 24 жовтня 2011 року № II30 зазначається, що касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України як суду касаційної інстанції тільки через апеляційний господарський суд.

Суддя, одержавши скаргу, перевіряє її оформлення, вживає заходів до усунення можливих недоліків. Касаційна скарга повинна бути оформлена відповідно до вимог, передбачених ст. 111 ГПК, і сплачено судовий збір у встановленому Законом України "Про судовий збір"31 розмірі. Якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог ст. 111 ГПК або не сплачено судовий збір, суддя постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги (ст. 1113 ГПК). Після усунення обставин, зазначених у п.п. 1,2,3,4 і б ч. 1 ст. 1113 ГПК, касаційна скарга може бути подана повторно.

У ч. 2 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № II32 роз'яснює: якщо касаційну скаргу помилково подано через місцевий господарський суд, в якому знаходяться матеріали справи, останній повинен невідкладно надіслати цю скаргу разом з матеріалами справи до суду апеляційної інстанції для виконання ним вимог ч. 2 ст. 109 ГПК.

У п.4.1 роз'яснення Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 1133 зазначається, що у випадках подання касаційної скарги на ухвали, зазначені в пунктах І, 5, 10 - 21 ч. 1 ст. 106 ГПК, до суду касаційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. За необхідності суд касаційної інстанції (з урахуванням вимог ч. З ст. 106 і ст. Ill4 ГПК в їх системному взаємозв'язку) витребує з суду нижчої інстанції також копії інших матеріалів справи, а в разі потреби - й матеріали справи (в оригіналі), необхідні для розгляду касаційної скарги на ухвалу суду.

Якщо в касаційному порядку оскаржуються ухвали зі справ про банкрутство, в яких вирішується питання по суті і які фактично є рішеннями суду (про визнання або відмову у визнання вимог кредитора, про затвердження плану санації, про затвердження звіту ліквідатора боржника та припинення провадження у справі тощо), до суду касаційної інстанції надсилаються матеріали справи, а не їх копії.

Згідно з частиною 2 статті 109 апеляційний господарський суд зобов'язаний невідкладно надіслати касаційну скаргу до Вищого господарського суду України. На жаль, в даній статті законодавець чітко не вказує, що він розуміє під поняттям "невідкладно", відтак надає суду можливості для розтягування строку надсилання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Стаття 110. Строк подання касаційної скарги

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

ГПК не встановлено строк для звернення до господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги.

Таке клопотання може бути викладено у скарзі чи в окремій заяві і в останньому випадку має бути подано до винесення ухвали про повернення касаційної скарги.

Повернення касаційної скарги, поданої з порушенням строку без клопотання про його відновлення з посиланням на пункт 5 частини першої статті 111-3 ГПК, не перешкоджає повторному поданню касаційної скарги з клопотанням про відновлення строку її подання

Клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги розглядається колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі, одночасно з вирішенням питання про прийняття касаційної скарги до провадження. Відповідно до статті 53 ГПК відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. У разі задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку про це зазначається в ухвалі про прийняття касаційної скарги до провадження. Про відмову у відновленні пропущеного строку зазначається в ухвалі про повернення касаційної скарги.

Згідно з ч.5 статті 85 ГПК оскаржене в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (ч.3 ст. 105 ГПК). Отже, з метою належного забезпечення виконання судових рішень, які набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з такого:

Господарський суд апеляційної інстанції, прийнявши постанову за результатами перегляду рішення суду першої інстанції, повинен повернути матеріали відповідної справи до місцевого господарського суду. Якщо зазначену постанову оскаржено в касаційному порядку, матеріали справи у разі необхідності видачі судом першої інстанції наказу на виконання судового рішення і в цьому випадку мають бути невідкладно повернуті до місцевого господарського суду, який після видачі стягувачеві зазначеного наказу так само невідкладно надсилає їх до суду касаційної інстанції. При цьому видача місцевим господарським судом наказу до моменту повернення матеріалів справи з суду вищої інстанції не допускається, в тому числі й за наявності завіреної судом такої інстанції копії відповідного судового рішення.

Питання про прийняття або повернення касаційної скарги вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.

У разі оскарження декількома особами у встановленому ГПК порядку ухвали або постанови апеляційного господарського суду касаційною інстанцією приймаються до провадження всі скарги, які відповідають вимогам ГПК, та розглядаються в одному касаційному провадженні. За кожною з них виноситься ухвала про прийняття до провадження, а в разі одночасного надходження таких скарг вони можуть прийматися до провадження однією ухвалою. У випадку коли до Вищого господарського суду України надходить касаційна скарга, що відповідає вимогам ГПК, на судове рішення, стосовно якого вже порушено касаційне провадження, то вона приймається до спільного розгляду з раніше поданою касаційною скаргою, про що виноситься ухвала.

Касаційна інстанція не вправі повернути касаційну скаргу супровідним листом або в інший не передбачений законом спосіб. Повернення касаційної скарги здійснюється Вищим господарським судом України лише з підстав, зазначених у ч.2 ст. 110 і в частині першій статті 111-3 ГПК України.

У застосуванні п.3 ч.1 ст. 111-3 ГПК господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Стаття 111. Форма і зміст касаційної скарги

Касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування касаційної інстанції;

2) найменування апеляційного господарського суду, постанова якого оскаржується, номер справи та дату прийняття постанови;

3) найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони (сторін) у справі;

4) вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

5) перелік доданих до скарги документів.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

102.. Порядок розгляду касаційної скарги.

Стаття 111-4. Прийняття касаційної скарги

Про прийняття касаційної скарги до провадження суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги, а також витребовує справу чи копії матеріалів справи, необхідні для розгляду скарги на ухвалу суду.

Питання про прийняття касаційної скарги до провадження або про повернення касаційної скарги суд вирішує не пізніше п'яти днів з дня її надходження.

Ухвала надсилається усім учасникам судового процесу.

Відповідно до ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається в разі якщо:

1) скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Сюди належать також випадки, коли подаються взагалі не підписані касаційні скарги.

2) скаргу надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову (як правило, скаргу подано прямо до Вищого господарського суду України, який отримує її без справи, що перебуває в місцевому, або апеляційному господарському суді). Як уже зазначалося, формулювання п. 2 ч. 1 ст. 111-3 ПІК України не приведене у відповідність до ст. 109 ГПК України, яка прямо виключає можливість подачі касаційної скарги через місцевий господарський суд;

3) до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

4) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

5) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку;

6) у скарзі не зазначено суті порушення або неправильноі'о застосування норм матеріального чи процесуального права;

7) до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.

Про повернення касаційної скарги виноситься ухвала.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Стаття 111-5. Порядок розгляду касаційної скарги

У касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Частиною першої 111-5 статті закріплюються процедура розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України, яка співпадає з правилами встановленими для розгляду справи у суді першої інстанції, за виключенням дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Відповідно до вимог ст. 1114 ГПК, всім учасникам судового процесу надсилається ухвала Вищого господарського суду в якій зазначається час і місце розгляду скарги. Неявка осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, за умови їх належного повідомлення про час і місце його проведення не є перешкодою для розгляду справи касаційною інстанцією.

Розгляд скарги касаційною інстанцією проходить три взаємопов'язаних етапи: підготовчий; розгляд касаційної скарги по суті; винесення і оголошення касаційної постанови. На підготовчому етапі суд касаційної інстанції, як і суд першої інстанції, вирішує питання щодо можливості розгляду справи: в даному складі суддів; за відсутності осіб, які беруть участь у справі. Роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, вирішує питання

щодо заявлених учасниками процесу клопотань. Так, наприклад, відповідно до ст. 1116 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

Суд касаційної інстанції розглядає справи колегіально. Як правило, справи у Вищому господарському суді України розглядаються у складі трьох суддів. Проте, відповідно до ч. 3 ст. 45 ГПК, можливий розгляд справ і більшою непарною кількістю суддів, в складі головуючого та інших суддів. Хоча" у ГПК нічого не говориться про необхідність доповіді головуючим або одним із суддів касаційної інстанції, проте, беручи до уваги те, що під час розгляду справи в касаційній інстанції діють принципи законності, змагальності, гласності тощо, розгляд справи в касаційній інстанції повинен починатись доповіддю головуючого або одного з членів колегії. Після доповіді головуючого колегія заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі, та (або) їх представників. Згідно зі ст. 11111 ГПК, за наслідками розгляду касаційної скарги, суд приймає постанову.

У частині другій 111-5 статті зазначається, що касаційна інстанція користується процесуальними правами суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Відтак, під час перегляду судових рішень у касаційній інстанції застосовуються положення ст.ст. 77 і 79 ГПК, за винятком приписів п.п. 2 - 4 ст. 77 і п.п. 1 і 2 ч. 2 ст. 79 (п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XIIі Господарського процесуального кодексу України" від 24 жовтня 2011 року № II71).

Юридична оцінка обставин справи - це з'ясування, які саме норми матеріального права регулюють права та обов'язки сторін конкретного правовідношення та чи правомірне вирішення судом спору на підставі зібраних у справі доказів.

Повнота встановлення обставин справи полягає в тому, що господарський суд прийняв рішення розглянувши всі питання і дослідивши всі передбачені нормою матеріального права докази, наявність або відсутність яких впливає на вирішення справи.

Стаття 111-8.Строк розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, а у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

103. Постанова касаційної інстанції

За наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені:

1) найменування касаційної інстанції, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;

2) найменування сторін і найменування особи, яка подала касаційну скаргу;

3) найменування місцевого господарського суду або апеляційного господарського суду, рішення, постанова якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, постанови, прізвище судді (суддів);

4) стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду;

5) підстави, з яких оскаржено рішення, постанову;

6) доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу;

7) мотиви, за якими касаційна інстанція не застосовує закони та інші нормативні правові акти, на котрі посилалися сторони, а також закони та інші нормативно-правові акти, якими керувався суд, приймаючи рішення;

8) у разі скасування або зміни рішення, постанови, - мотиви, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції;

9) висновки за результатами розгляду касаційної скарги;

10) дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої Інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд;

11) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова надсилається сторонам у справі у триденний строк з дня її прийняття.

В частині першій статті 111-11 зазначається, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову. Постанова касаційного суду викладається у письмовій формі (ст. 82 ГПК). Постанова приймається суддями за результатами обговорення більшістю голосів суддів. Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий суддя голосує останнім. Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується. Підготовку проекту постанови здійснює доповідач колегії суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї колегії.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги по суті приймає постанову ( наприклад у випадку скасування судових рішень (постанов) і ухвалення нового, тобто свого рішення (постанови) або зміни вже існуючого рішення тощо). В усіх інших випадках постановляється ухвала.

У частині другій статті 111-11 закріплено перелік вимог до змісту постанови суду касаційної інстанції.

Постанова складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин (ст. 84 ГПК). При цьому:

1) у вступній частині вказуються найменування касаційної інстанції, номер справи, дата прийняття постанови, найменування сторін і найменування особи, яка подала касаційну скаргу, найменування місцевого господарського суду або апеляційного господарського суду, рішення, постанова якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, постанови, прізвище судді (суддів);

2) описова частина має містити стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, постанови апеляційного господарського суду; підстави, з яких оскаржено рішення, постанову; доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу;

3) у мотивувальній частині вказуються мотиви, за якими касаційна інстанція не застосовує закони та інші нормативні правові акти, на котрі посилалися сторони, а також закони та інші нормативно-правові акти, якими керувався суд, приймаючи рішення; у разі скасування або зміни рішення, постанови, - мотиви, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції;

4) резолютивна частина має містити висновки за результатами розгляду касаційної скарги; дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд; новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Частиною третьою коментованої статті закріплено положення про те, що постанова Вищого господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Згідно з ч. 1 ст. 111-5 ГПК касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, відтак діють правила встановлені ст. 85 ГПК щодо оголошення рішення та набрання ним законної сили. Так, постанова оголошується господарським судом касаційної інстанції у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин суд повідомляє, коли буде складено повне рішення (постанова).

Частиною четвертою коментованої статті встановлений строк, в межах якого постанова має бути надіслана сторонам у справі, а саме: у триденний строк з дня її прийняття. С системного аналізу коментованої статті вбачається, що касаційний суд не вправі застосовувати ч. 4 ст. 85 ГПК за якою строк для складання повного тексту рішення повинен бути не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення, оскільки це суперечить ч. З та ч. 4 цієї статті, а тому касаційний суд протягом 3-х днів повинен виготовити повний текст постанови та надіслати його сторонам. При цьому, згідно зі ст. 51 ГПК, якщо останній день строку припав на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Процесуальна дія може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку.

104. Перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Стаття 111-14. Перегляд судових рішень Верховним Судом України

Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Стаття 111-15. Право на звернення про перегляд судових рішень господарських судів

Сторони, треті особи, прокурор мають право подати заяву про перегляд судових рішень господарських судів після їх перегляду в касаційному порядку.

Заява про перегляд судового рішення в господарських справах з мотивів, передбачених пунктом 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.

Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження.

Стаття 111-16. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів

Заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Стаття 111-17. Строк подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів

Заява про перегляд судових рішень господарських судів подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення господарського суду, щодо якого подано заяву про перегляд судових рішень господарських судів, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява про перегляд судових рішень на підставах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

Стаття 111-18. Вимоги до заяви про перегляд судових рішень господарських судів

Заява про перегляд судових рішень господарських судів подається у письмовій формі.

У заяві про перегляд судових рішень господарських судів зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), а також їхні номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі є;

3) конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

4) обґрунтування необхідності перегляду судових рішень у зв'язку з ухваленням рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, якщо заява подана на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу;

5) вимоги особи, яка подає заяву;

6) у разі необхідності - клопотання;

7) перелік матеріалів, які додаються до заяви.

Заява про перегляд судових рішень господарських судів підписується особою, яка подає заяву, або її уповноваженим представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Стаття 111-19. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів

Заява про перегляд судових рішень господарських судів подається до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України. До заяви повинні бути додані:

1) копії заяви відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

2) копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву;

3) копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

4) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Стаття 111-24. Повноваження Верховного Суду України

За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:

1) про повне або часткове задоволення заяви;

2) про відмову в задоволенні заяви.

Судді, які не погоджуються з постановою, можуть висловити окрему думку, що додається до постанови.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Стаття 111-25. Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви

Суд задовольняє заяву у випадку наявності однієї з підстав, передбачених статтею 111-16 цього Кодексу.

У разі якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і приймає нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми матеріального права щодо спірних правовідносин та обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання.

У разі якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

Постанова Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмотивованою.

Стаття 111-26. Постанова Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви

Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Постанова про відмову в задоволенні заяви має бути вмотивованою.

Стаття 111-27. Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення

Постанова Верховного Суду України має бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у справі, не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Стаття 111-28. Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 111-16 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

105. Перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду за нововиявленими обставинами

Стаття 114. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами

Рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.