- •1. Історія становлення господарських судів
- •2. Господарські суди в системі органів судової влади
- •3. Система господарських судів України
- •4. Поняття господ процесу
- •5. Форми господарського процесу
- •6. Стадіі господарського процесу
- •7. Принципи господарського процесу
- •8. Система принципів господарського судочинства
- •9. Організаційні принципи
- •4. Принцип мови судочинства
- •4. Принцип мови судочинства
- •10. Функціональні принципи
- •2. Процесуальна рівність
- •5. Принцип обов’язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.
- •11. Принцип змагальності
- •12. Принцип гласності й відкритості господарського процесу
- •14. Предмет гпп
- •22. Поняття та види підвідомчості справ гс
- •23.Справи і спори підвідомчі гс
- •24.Справи і спори не підвідомчі гс
- •25. Поняття і види підсудності
- •26.Територіальна підсудність
- •27. Виключна підсудність
- •28. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання.
- •29. Підвідомчість і підсудність справ про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
- •30. Передача справ з одного господарського суду до іншого.
- •31. Поняття, склад та класифікація учасників господарського процесу.
- •32. Право на звернення до господарського суду.
- •33. Процесуальне становище судді. Відвід судді.
- •34. Сторони в господарському процесі.
- •42. Процесуальні права та обов’язки сотрін
- •43. Зловживання процесуальними правами
- •45. Інститути процесуальної співучасті, заміни неналежного відповідача та залучення іншого відповідача
- •44. Процесуальне правонаступництво
- •46. Обов’язок доказування в господарському процесі
- •47. Предмет доказування в господарському процесі
- •48. Підстави звільнення від доказування
- •49. Поняття та види доказів в господарському процесі
- •50. Належність і допустимість доказів
- •51. Оцінка доказів
- •52. Витребування доказів
- •53. Судова експертиза в господарському процесі.
- •54. Запобіжні заходи : поняття, підстави вжиття, види.
- •55.Порядок вжиття запобіжних заходів
- •62. Порядок сплати судового збору
- •63. Звільнення від сплати судового збору
- •64. Розподіл та відшкодування судових витрат
- •65. Поняття , елементи та види позовів
- •66. Форма і зміст позовної заяви
- •67. Порядок подання позову
- •68. Ціна позову
- •69. Об’єднання позовних вимог.
- •70. Зміна позову.
- •71. Відмова від позову.
- •72. Відзив на позовну заяву.
- •73.Зустрічний позов.
- •74. Забезпечення позову.
- •81. Відкладення розгляду справи, перерва в засіданні.
- •82. Зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •83. Припинення провадження у справі.
- •84. Залишення позову без розгляду.
- •85. Протокол судового засідання.
- •86. Рішення господарського суду: поняття, ознаки, форма та зміст.
- •87. Порядок прийняття, оголошення та набрання законної сили рішення господарського суду.
- •88.Ухвали господарського суду : поняття,види,форма та зміст.
- •89.Окрема ухвала і повідомлення господарського суду.
- •90. Роз'яснення і виправлення рішення,ухвали.
- •91.Додаткове рішення,ухвала.
- •92.Наказ господарського суду: порядок оформлення і пред’явлення до виконання.
- •93.Відстрочка або розстрочка виконання рішення господарським судом.
- •94.Зупинення виконання судового рішення.
- •96. Право апеляційного оскарження.
- •97. Подання апеляційної скарги.
- •98. Порядок розгляду апеляційної скарги.
- •99. Постанова апеляційної інстанції.
86. Рішення господарського суду: поняття, ознаки, форма та зміст.
При розгляді даного питання слід керуватися статтями 82-85 ГПК, пунктами 3.17.5 та 3.17.6 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання застосування ГПК судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 та постановою Пленуму ВГСУ «Про судове рішення» від 23 березня 2012 року № 6.
Відповідно до статті 82 ГПК, при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму ВГСУ «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:
- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;
- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;
- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
У частині 2 статті 82 ГПК йдеться про те, що рішення приймається господарським судом за результатми оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками судового процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті. Також в даному законодавчому положенні пенвою мірою ми можемо знайти посилання на застосування судового прецеденту: обираючи, при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов’язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.
Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. Уразі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов’язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.
Відповідно до статті 82-1, під час ухвалення судового рішення ніхто немає права перебувати в нарадчій кімнаті, крім скалду суду, який розглядає справу.
Під час перебування у нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.
Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.
Постанова Пленуму ВГСУ № 18:
3.17.5. Процесуальним законом (частина друга статті 82, стаття 82-1 ГПК) ( 1798-12 ) передбачено прийняття господарським судом рішення у нарадчій кімнаті та таємницю нарадчої кімнати.
У разі відсутності спеціально призначеного для цього приміщення як нарадча кімната може використовуватися зал судових засідань, службовий кабінет судді, інші службові приміщення суду, - за обов'язкової умови, щоб під час прийняття судового рішення у відповідному залі чи іншому приміщенні не перебували інші особи, крім судді чи суддів, який (які) здійснює (здійснюють) розгляд даної справи.
Винесення ухвал, у тому числі й тих, якими закінчується розгляд справи, не потребує обов'язкового виходу до нарадчої кімнати, крім ухвал, що виносяться за наслідками розгляду заяв про відвід або самовідвід судді згідно з частиною п'ятою статті 20 ГПК
Права господарського суду щодо прийняття рішення викладені в статті 83 ГПК:
1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;
2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивачі та третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;
3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання;
4) стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф;
5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону;
6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Що стосується змісту рішення, то даному питанню присвячено статтю 84 ГПК, положення якої дублюються в пункту 9 постанови Пленуму ВГСУ № 6.
Рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:
1) у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;
2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);
3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;
4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:
найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;
розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);
{Абзац четвертий частини другої статті 84 виключено на підставі Закону № 1255-IV від 18.11.2003}
найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);
найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.
У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
В резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, передбачених у пункті 1 статті 83 цього Кодексу.
При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частині).
{Частину шосту статті 84 виключено на підставі Закону № 2539-III від 21.06.2001}
В резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
При розгляді первісного і зустрічного позовів у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.