
- •1. Історія становлення господарських судів
- •2. Господарські суди в системі органів судової влади
- •3. Система господарських судів України
- •4. Поняття господ процесу
- •5. Форми господарського процесу
- •6. Стадіі господарського процесу
- •7. Принципи господарського процесу
- •8. Система принципів господарського судочинства
- •9. Організаційні принципи
- •4. Принцип мови судочинства
- •4. Принцип мови судочинства
- •10. Функціональні принципи
- •2. Процесуальна рівність
- •5. Принцип обов’язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.
- •11. Принцип змагальності
- •12. Принцип гласності й відкритості господарського процесу
- •14. Предмет гпп
- •22. Поняття та види підвідомчості справ гс
- •23.Справи і спори підвідомчі гс
- •24.Справи і спори не підвідомчі гс
- •25. Поняття і види підсудності
- •26.Територіальна підсудність
- •27. Виключна підсудність
- •28. Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання.
- •29. Підвідомчість і підсудність справ про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
- •30. Передача справ з одного господарського суду до іншого.
- •31. Поняття, склад та класифікація учасників господарського процесу.
- •32. Право на звернення до господарського суду.
- •33. Процесуальне становище судді. Відвід судді.
- •34. Сторони в господарському процесі.
- •42. Процесуальні права та обов’язки сотрін
- •43. Зловживання процесуальними правами
- •45. Інститути процесуальної співучасті, заміни неналежного відповідача та залучення іншого відповідача
- •44. Процесуальне правонаступництво
- •46. Обов’язок доказування в господарському процесі
- •47. Предмет доказування в господарському процесі
- •48. Підстави звільнення від доказування
- •49. Поняття та види доказів в господарському процесі
- •50. Належність і допустимість доказів
- •51. Оцінка доказів
- •52. Витребування доказів
- •53. Судова експертиза в господарському процесі.
- •54. Запобіжні заходи : поняття, підстави вжиття, види.
- •55.Порядок вжиття запобіжних заходів
- •62. Порядок сплати судового збору
- •63. Звільнення від сплати судового збору
- •64. Розподіл та відшкодування судових витрат
- •65. Поняття , елементи та види позовів
- •66. Форма і зміст позовної заяви
- •67. Порядок подання позову
- •68. Ціна позову
- •69. Об’єднання позовних вимог.
- •70. Зміна позову.
- •71. Відмова від позову.
- •72. Відзив на позовну заяву.
- •73.Зустрічний позов.
- •74. Забезпечення позову.
- •81. Відкладення розгляду справи, перерва в засіданні.
- •82. Зупинення провадження у справі та його поновлення.
- •83. Припинення провадження у справі.
- •84. Залишення позову без розгляду.
- •85. Протокол судового засідання.
- •86. Рішення господарського суду: поняття, ознаки, форма та зміст.
- •87. Порядок прийняття, оголошення та набрання законної сили рішення господарського суду.
- •88.Ухвали господарського суду : поняття,види,форма та зміст.
- •89.Окрема ухвала і повідомлення господарського суду.
- •90. Роз'яснення і виправлення рішення,ухвали.
- •91.Додаткове рішення,ухвала.
- •92.Наказ господарського суду: порядок оформлення і пред’явлення до виконання.
- •93.Відстрочка або розстрочка виконання рішення господарським судом.
- •94.Зупинення виконання судового рішення.
- •96. Право апеляційного оскарження.
- •97. Подання апеляційної скарги.
- •98. Порядок розгляду апеляційної скарги.
- •99. Постанова апеляційної інстанції.
83. Припинення провадження у справі.
Для розгляду даного питання слід керуватися статтею 80 ГПК та згаданою вище постановою Пленуму ВГСУ.
Перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Припинення провадження у справі – це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв’язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов’язує неможливість судового розгляду справи.
Підстави припинення:
1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Спір є таким, зокрема, якщо:
- справа зі спору не підвідомча господарському суду;
- позов подано в інтересах позивача іншими, крім органів прокуратури, юридичними особами, іншими державними органами. При цьому слід також мати на увазі, що чинним законодавством України, а також міждержавними угодами не передбачено звернення до господарських судів України прокурорів іноземних держав в інтересах іноземних господарюючих суб’єктів, а, отже, такі спори також не підлягають вирішенню в господарських судах України;
- вирішення даного спору відповідно до законів та міждержавних угод підлягає вирішенню іншими компетентними органами;
- позов подано позивачем до відповідача, який не є юридичною особою чи фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності.
2) відсутній предмет спору – це можливе, зокрема у зв’язку з припиненням існування предмета спору (наприклад, оспорювана сума була сплачена, оспорюваний акт було скасовано, якщо між сторонами не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарським судам слід мати на увазі, що органи, зокрема органи місцевого самоврядування (про що сказано у відповідному рішенні КСУ), не можуть скасовувати акти індивідуальної дії, видані ними, оскільки такі акти вичерпують свою дію фактом їх виконання. Тому при такому скасуванні провадження у справі, фактично, не може бути припинено з підстави, що зазначена у пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК. Водночас оцінка таких актів господарським судом повинна здійснюватися, відповідно до частини 2 статті 4 ГПК (господарські суди не користуються в своїй діяльності актами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, котрі не відповідають законодавству України). Предмет спору повинен був існувати до відкриття провадження у справі, тому що в разі його відсутності з початку, провадження взагалі не повинно було відкриватися,а у позові повинно бути відмовлено на етапі подання відповідної позовної заяви;
3) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той предмет і з тих же підстав;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. При цьому господарський суд повинен перевіряти, чи не суперечить така відмова законодавству і чи не порушує вона прав інших осіб. При цьому не можна трактувати як відмову від позову зменшення позивачем ціни позову;
5) сторони уклали угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду. Може скластися ситуація, коли дана угода була укладена до подачі позову господарським судом. В такому випадку існує два варіанти:
- якщо відповідач не заперечує проти розгляду справи господарським судом, то останній приймає справу до свого провадження;
- якщо ж відповідач, посилаючись на угоду, яка не визнається на даний момент недійсною, бажає вирішити спір в третейському суді, то господарський суд припиняє провадження у справі.
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб’єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
У випадку припинення провадження у справі повторне звернення до суду між тими самими сторонами, пр. той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Про припиненні провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв’язані питання про стягнення штрафів (пункти 4 і 5 частини 2 статті 83 ГПК).
Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.