1. Теоретико-методологічні аспекти та методи вивчення етноцентризму

Основні напрямки досліджень:

1) етнографічне дослідження, що припускає глибинне вивчення якоїсь однієї культури і яка потребує занурення дослідника в цю культуру протягом тривалого часу.

2) крос-культурне порівняння, що припускає аналіз і зіставлення поведінкових і психологічних особливостей вибірки індивідів з двох або більше культурних груп.

Обмеження досліджень:

1) якщо будь-який аспект дослідження не зовсім рівноцінний за значенням або методу в порівнюваних культурах, порівняння втрачає сенс.

2) коли психологи створюють теорії, важливо пам'ятати, що самі по собі основи тієї культури, до якої належать вони, обмежують ці теорії.

Типи досліджень:

1) емпіричне дослідження побудовано на основі опитування думки респондентів про якості їх особистості, взаєминах з іншими людьми, установках, очікуваннях і інших соціально-психологічних явищах.

2) експериментальне дослідження націлене на виявлення причин і наслідків соціально-психологічних чи культурних впливів

Три основні класи методів дослідження:

1) перший клас - етнографічні методи, найбільш традиційні за своїм характером. Вони полягають у спостереженні й описі побуту, моралі, звичаїв, традицій, ритуалів досліджуваних народів.

2) другий клас - історико-культурні методи, вони призначені для аналізу народної творчості та історичних даних.

3) третій клас - соціально-психологічні методи, що виявляють внутрішні суб'єктивні характеристики людей, що належать до різних етнічних груп.

Соціально-психологічні методи можна об'єднати у вісім груп:

1) Метод спостереження - це техніка, за допомогою якої дослідник спостерігає за оточуючими людьми і систематично відзначає їх поведінку.

2) анкетні методи (опитування) - це дослідження, в якому репрезентативною вибіркою задаються питання про їх поведінку або відношенні.

3) методи вивчення особистості представників різних етносів за допомогою різних особистісних тестів і опитувальників.

4) використання психоаналітичних методик для інтерпретації етнічної сутності людини, наприклад аналіз сновидінь, символів, вірувань.

5) вивчення невербальних форм спілкування, типових для різних етнічних спільнот.

6) контент-аналіз особистого, біографічного матеріалу з метою розкриття мотивів поведінки, почуттів, етнопсихологічних установок, стереотипів, упереджень.

7) проективні психологічні методики для вимірювання таких установок людини, які неможливо виявити на підставі вербальних або поведінкових параметрів.

8) експериментальні методи дослідження.

Дослідження має відповідати таким вимогам:

- Дослідження включало багато однакових (подібних) характеристик в досліджуваних культурах, а відмінності виявилися в структурі східних характеристик;

- Використано багато методів; процедури проведення дослідження і дані, отримані за допомогою цих методів, збігаються;

- Тест пройшов перевірку на придатність як всередині культури, так і крос-культурну;

- Конкуруючі гіпотези перевірялися і виключалися з дослідження;

- Дослідники прагнули отвецтвеность контролювати свої етноцентристські і андроцентрістскіе пристрасті;

- При дослідженні дотримувалися етичних норм.

Висновки з розділу 2

Дослідження етноцентризму розвивалося в напрямку від абсолютизації цього явища і обгрунтування його неминучості - до виявлення соціальних, історичних, соціально-психологічних умов і механізмів його актуалізації в міжетнічних відносинах. В даний час інтерес дослідників більшою мірою спрямований на вивчення закономірностей та особливостей актуалізації етноцентризму в різних соціокультурних і ситуативних умовах. Така постановка проблеми допомагає не тільки виявленню різних факторів, що сприяють або перешкоджають проявам міжетнічного негативізму, але дозволяє повніше зрозуміти природу і функції даного явища, його дійсне місце у взаєминах етносів. Досвід вітчизняних і зарубіжних досліджень етноцентризму як соціально-психологічного феномена сприяє розумінню того, що існування особливих соціально перцептивних механізмів, що лежать в основі даного явища і спрямованих на забезпечення та збереження культурної самобутності етносу, саме по собі ще не є достатньою умовою для виникнення міжетнічної неприязні. Актуалізація цих соціально-психологічних механізмів в умовах реальних міжетнічних контактів вимагає свого подальшого вивчення як опосередковане всією сукупністю соціальних умов міжетнічної взаємодії, включаючи особливості етносу як історично сформованого етносоціального організму. У зв'язку з цим вивчення етноцентризму як соціально-психологічного феномена буденної свідомості і особливостей його актуалізації у сфері соціальної перцепції етноконтактних груп, взаємодіючих в умовах соціоетніческіх змін, являє собою завдання актуальну як практично, так і теоретично. Справжнім визначається предмет і об'єкт дослідження.

Висновок

Важной проблемой является проверка так называемой «гипоте­зы контакта», согласно которой непосредственное взаимодействие между представителями различных групп снижает этноцентризм и стереотипность оценок и суждений, создавая климат взаимопо­нимания и доверия и способствуя, таким образом, общему улуч­шению отношений между группами. Несмотря на кажущуюся оче­видность и убедительность этой гипотезы, проблема значительно сложнее. Как следует из целого ряда специальных исследований (М. Шериф, 1966; Минард, 1952; Кук, 1962), далеко не все и не всякие контакты между представителями различных групп одно­значно и прямо ведут к улучшению отношений. В ряде случаев предшествующая напряженность в межэтнических отношениях, недостаток информированности друг о друге, отрицательные ус­тановки, наполненные этноцентризмом и предубежденностью, мо­гут привести к прямо противоположному результату — к усилению антагонизма и враждебности.

Список використаних джерел

1. Т. Стефаненко. - Этнопсихология М.: Институт психологии РАН, 1999.

2. В. Хотинец. - Этническое самосознание. СПб., 2000.

3. В. Агеев Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: 1990.

4. О. Савицька – Етнопсихология

5. Л. Почебут - Кросс-культурная и этническая психология

6. http://www.krugosvet.ru/articles/109/1010944/1010944a4.htm

7. http://www.krugosvet.ru/articles/123/1012383/1012383a1.htm