Поточний контроль:

Вид роботи	Мін. кількість балів за вид роботи	Макс. кількість балів за вид роботи	Макс. кількість балів за ЗМ
Доповідь на семінарському занятті (Модуль 1) Доповнення на семінарському занятті	0,1 0,1	1 0,5	16
Доповідь на семінарському занятті (Модуль 2) Доповнення на семінарському занятті	0,1 0,1	1 0,5	16
Доповідь на семінарському занятті (Модуль 3) Доповнення на семінарському занятті	0,1 0,1	1 0,5	16
Написання тематичного реферату	0,1	5	5
Модульна контрольна робота (Модуль 1)	0	4	4
Модульна контрольна робота (Модуль 2)	0	4	4
Модульна контрольна робота (Модуль 3)	0	4	4
ЗАЛІК			40
Всього			100

ПО = ЗМ 1 + залік

Контроль знань.

Контроль знань студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за одне семінарське заняття становить 1,5 бали, які складаються з 1 балу за виступ, 0,5 бала за доповнення.

Шкала відповідності

За 100 бальною шкалою	За національною шкалою
90-100	5	відмінно	зараховано
85-89	4	добре
75-84
65-74	3	задовільно
60-64
35-59	2	Незадовіль-но	Незарахо-вано
1-34

Студент допускається до складання заліку за умови, якщо він набрав мінімальний бал – не менше20 балів ((60-40) = 20).

НАВЧАЛЬНО-Тематичний план лекцій і семінарських занять

№ лекції	Назва лекції	Лекції	Семінари	Самостій-на робота
1	Історія філософії в системі філософських дисциплін	2		1
2	Філософські погляди досократиків	2	2	1
3	Елейська школа філософії. Вчення Геракліта про Логос	2	2	1
4	Філософія софістів та Сократа. Сократичні школи.	2	2	1
5	Філософія Платона. Вчення Платона про Благо.	2	2	1
6	Філософія Арістотеля.	2	2	1
7	Філософія доби еллінізму та неоплатонізм	2	2
8	Ранньохристиянська філософія і патристична традиція	2	2	1
9	Західноєвропейська схоластика і середньовічна містика	2	2	1
10	Філософія доби Відродження	2	2	1
11	Європейська філософія Нового Часу. Філософські погляди Ф.Бекона	2	2	1
12	Раціоналістична філософія: від Р. Декарта до Б. Спінози	2	2	2
13	Розвиток емпіричної традиції у новочасній філософії	2	2	1
14	Просвітницька філософія в Європі	2	2	1
15	Критична філософія І.Канта	2	2	1
16	Розвиток німецького ідеалізму: від Й.Г.Фіхте до Г.В.Ф.Гегеля	2	2	1
17	Основні напрямки і тенденції розвитку філософії ХХ століття	2	2	1
Модульна контрольна робота				6
	ВСЬОГО	34	32	23

Загальний обсяг 167 год., в тому числі:

Лекцій – 34 год.

Семінарів 32 год.

Самостійна робота – 23 год.

5 груп студентів історичного факультету 2 курсу

Змістовий модуль 1

Тема І. Вступ до історико-філософської дисципліни. Антична та середньовічна філософія. Філософія доби Відродження.

Лекція 1. Історія філософії в системі філософських дисциплін. (2 год.)

Поняття філософії та її відношення до міфу, релігії і науки. Історія філософії як спосіб існування філософського знання та тип філософської рефлексії. Розвиток історії філософії. Проблема визначення предмету і методу в історії філософії. Місце історії філософії в системі філософських дисциплін. Проблема єдності історико-філософського процесу: сучасні підходи інтерпретації.

Семінар 1. Філософія Давнього Сходу. (2 год.)

План.

1. Етапи розвитку та особливості становлення давньоіндійської філософської думки.

2. Неортодоксальні форми філософування в Стародавній Індії.

3. Філософія буддизму.

4. Філософські погляди Лао-цзи та Чжуань-цзи.

5. Конфуціанство.

Завдання для самостійної роботи (1 год.)

1. В який період історія філософії починає формуватись як окрема філософська дисципліна? Поясніть чому.

2. Яким чином співвідносяться “історична акрібія” та “типологічна інтерпретація” в історії філософії?

3. Що мається на увазі, коли кажуть про “східну” та “західну” парадигми філософування.

Основна література

[55, 57, 63, 65, 66, 101, 104]

Додаткова література

[47, 48, 101, 104]

Лекція 2. Філософські погляди досократиків. (2 год.)

Періодизація античної філософії. Мілетська школа філософії та її основні представники. Піфагор та піфагорійська школа в філософії. Натурфілософія Емпедокла та Анаксагора. Атомістика Левкіппа та Демокріта.

Семінар 2. Досократична філософія. (2 год.)

План.

1. Філософські погляди Талеса з Мілету.

2. Філософія Анаксімандра та Анаксімена.

3. Піфагор та філософія піфагорійців.

4. Філософія Емпедокла та Анаксагора.

5. Атомістика Левкіппа. Вчення Демокріта про атоми і порожнечу.

Завдання для самостійної роботи (1год.)

1. Чому саме представників Мілетської школи, на Вашу думку, вважають першими грецькими філософами?

2. Які причини спонукали Піфагора вважати основою сущого число? Як Ви вважаєте, чи правомірно визначати Піфагора як матеріаліста чи ідеаліста?

3. Яку функцію виконує в філософії Анаксагора поняття “нус”? Що це таке?

4. Чому, на Вашу думку, теза про необхідність існування порожнечі є необхідною для атомістичної філософії?

Основна література

[36 (С. 103-108, 359-364, 365-366, 505-535), 44, 71, 160]

Додаткова література

[47, 48, 156 (С. 145-223, 290-382)]

Лекція 3. Елейська школа філософії. Вчення Геракліта про Логос. (2 год.)

Елейська школа філософії: основні представники. Вчення Парменіда про буття та обґрунтування відсутності ніщо. Апорії Зенона та їх філософський зміст. Діалектичні мотиви в філософії Геракліта. Вчення Геракліта про Логос.

Семінар 3. Філософія Геракліта з Ефесу та Елейська школа. (2 год.)

План.

1. Вчення Геракліта про Логос і Вогонь.

2. Суспільно-політичні погляди Геракліта.

3. Теза про тотожність мислення і буття у Парменіда.

4. Апорії Зенона: зміст та їх методологічне обґрунтування.

Завдання для самостійної роботи

1. Які дві специфічні сфери буття виділяє Геракліт? Які наслідки, на Вашу думку, це мало для наступної філософії?

2. До чого, на Вашу думку, може призвести абсолютизація тези Геракліта “Все тече, все змінюється”? Які історичні приклади Ви б могли навести?

3. Які основні властивості буття виділяє Парменід? Доведіть їх.

4. Відтворіть зміст апорії Зенона “Дихотомія”. Що намагався продемонструвати цією апорією Зенон?

Основна література

[18, 26, 92 (Т.1), 102, 160]

Додаткова література

[47, 48, 118, 105]

Лекція 4. Філософія софістів та Сократа. Сократичні школи (2 год.)

Софістика як культурне явище. Історичне значення софістики. Сократівська критика філософії софістів. Маєвтичний метод Сократа. Значення Сократа для античної філософії. Сократ очима Ніцше. Послідовники Сократа. Філософські погляди кініків. Кінічний цинізм. Сократична школа кіренаїків. Мегарська школа. Основні філософсько - етичні погляди мегариків.

Семінар 4. Філософія софістів та Сократа. Сократичні школи(2 год.)

План.

1. Філософські погляди Протагора та Горгія.

2. Сократ очима Платона “Апологія Сократа”.

3. Сократ очима Ф.Ніцше: метод Сократа – тиранія розуму?

4. Сократичні школи: прични виникнення, основні положення

Завдання для самостійної роботи

1. Які негативні риси софізму ви можете назвати?

2. Якою була історична місія софістики? В чому її позитивнее значення для історії античної філософії?

3.Яке прагнення привело софістів до поверхневих суджень?

4. Чому ми називаємо софістів не просто грецькою класикою, а саме середньою класикою?

5. Що, на Вашу думку, становило головну задачу для софістів під час ведення суперечок?

6. Що означає теза Протагора про те, що людина є мірою всіх речей?

Основна література

[18, 26, 28, 31, 59, 92 (С. 95 - 131), 96 (С. 76 - 137), 102, 105]

Додаткова література

[47, 48, 111, 116, 118]

Лекція 5. Філософія Платона. Вчення Платона про Благо (2 год.)

Загальні риси платонівської філософії. Поняття “ідея” в філософії Платона. Вчення Платона про “серединне”. Призначення філософа у творах Платона. Діалог Платона “Бенкет”. Платон. Діалог “Держава”. Вчення Платона про “Благо” або “Єдине”. Діалектика буття і небуття у діалогах Платона. Критика Арістотелем Платона.

Семінар 5. Поняття “справедливої держави” у Платона. (2 год.)

План.

1. Поняття “справедливої держави” у Платона та її зв’язок з ідеєю блага (Книга I).

2. Проблема виникнення держави за Платоном (Книга II).

3. Основи правильного державного строю в теорії Платона (Книга IV).

4. Види державного устрою і відповідні ним типи людей (Книга VIII).

5. Образ ідеальної держави у Платона.

Завдання для самостійної роботи

1. Вкажіть на гносеологічні та онтологічні імплікації поняття “ідея” в філософії Платона?

2. Яким чином, на Вашу думку, пов’язані маєвтика Сократа та діалектика Платона? Чи є певні межі застосування діалектичного методу, як його розуміє Платон?

3. Яким чином Платон обґрунтовує свою теорію пізнання як пригадування? Наскільки переконливою, особисто для Вас, є така аргументація? Чи не могли б Ви запропонувати власні аргументи, які б підтверджували або спростовували його теорію пізнання як пригадування?

4. В чому, на думку Вол.Соловйова, полягала “життєва драма” Платона? Як Вам здається, яка доля б очікувала Сократа в ідеальній державі Платона?

5. Що порівнює Платон з Сонцем у шостій книзі “Держави” (див. 508е – 509а)?

6. Які види правління розглядає Платон у діалозі “Держава”? Якому виду правління він надає перевагу?

Основна література

[72 (Т.3. – С. 79-420.)]

[18, 26, 59, 79 (С. 7-81), 72 (С. 295-300), 92]

Додаткова література

[47, 48, 111, 118, 150]

Лекція 6. Філософія Арістотеля. (2 год.)

Поняття “першої філософії” в “Метафізиці” Арістотеля. Вчення Арістотеля про категорії. Етика Арістотеля. Суспільно-політичні погляди Арістотеля. Римський стоїцизм. Основні представники. Марк Аврелій як політичний діяч.

Семінар 6. Ідеальна держава Арістотеля. (2 год.)

1. Проблема найкращого образу правління.

2. Загальна теорія полісу Арістотеля.

3. Реальні типи держави та причини їх руйнації.

4. Ідеальна держава Арістотеля.

Завдання для самостійної роботи

1. Наскільки справедливою є критика Арістотелем вчення Платона про ідеї як про гіпостезовні поняття?

2. Що таке потенція,енергя, ентелехія?

3. Які причини, на думку Арістотеля, спонукають людину до суспільного життя та до політичної активності?

4. Чи існує рабство у державному житті Арістотеля?

5. Опишіть ідеальне влаштування полісу, як його вбачав Арістотель.

6. Назвіть основних представників стоїцизму.

7. Що є предметом “першої філософії” у Арістотеля?

8. Яка етична позиція римського стоїцизу? Назвіть основних представників.

9. У чому принципові відмінності етичних доктрин Епікура та Демокіта.

10. Які політичні погляди Марка Аврелія?

11. Як систематизував скептицизм Секст Емпірик?

Основна література

[14 (Т.1. – С. 65-70. 79-81, 86-92, 92-95,119-134, 152-175.), 58, 59]

[16 (Т.4. – С. 375-644), 58, 59]

Додаткова література

[47, 48, 111, 118, 150]

Лекція 7. Філософія доби еллінізму та неоплатонізм. (2 год.)

Еліністично-римська філософія: основні властивості, школи, напрями. Основні представники та філософський зміст концепцій скептицизму, епікуреїзму, стоїцизму. Гностична філософія та її критика та історична доля. Феномен неоплатонізму: філософські погляди Плотіна та Прокла.

Семінар 7. Поняття держави у Цицерона. (2 год.)

План.

1. Поняття держави у Цицерона (“Про державу”, Книга І).

2. Види держави та форми правління у Цицерона.

3. Уникнення загрози тиранії та причини, що її породжують.

4. Істинний та справедливий закон в розумінні Цицерона.

Завдання для самостійної роботи

1. Ким була заснована школа неоплатонізму?

2. Які дві школи неоплатонізму ви знаєте?

3. Чим відрізняються філософські погляди Прокла та Плотіна?

4. Які філософсько-теоретичні твори Прокла ви знаєте?

5. Назвіть чотири основних принципи філософської системи неоплатоніків.

Основна література

[108 (С. 43-144), 109 (С. 145-224)]

Додаткова література

[47, 48, 107, 106, 111]

Лекція 8. Ранньохристиянська філософія і патристична традиція. (2 год.)

Вступ до християнської філософії. Поділ філософії Середньовіччя. Етична спрямованість послань апостольських отців: а) Ігнатій Антіохійський; б) “Дідахе”; в) Климент Римський; г) “Пастир” Герми. Філософія отців апологетів. Іустин Флавій. Філософія християнської патристики. Нікейський собор. Філософія Августина Аврелія Гіппонського.

Семінар 8. Формування етичних засад християнської філософії. (2 год.)

План.

1. Духовний спадок авторів апостольської доби:

а) “Пастирь” Герми”;

б) “Канони святих апостолів”.

в) “Дідахе”.

2. Оцінка діяльності апостольських отців.

3. Нікейське і післянікейське вчення. Собор у Нікеї (325р.), значення його рішень для формування християнсько-теологічної доктрини.

4. Спадщина Августина Аврелія та основні філософські ідеї.

а) Бог як Трійця, і Бог як Абсолютна Особистість.

б) вчення про людину; людська осбистість. Про безсмертя душі.

в) божественне творення: структура темпоральності та вічність.

Завдання для самостійної роботи

1. Яку роль відіграла арабська філософія в становленні західної середньовічної філософської традиції?

2. В чому полягає основна інтенція єврейської містики?

3. Які проблеми виникають у разі перетворення знання про Бога в “живий досвід” та інтуїцію?

Основна література

[50, 56 (С. 28-34), 147, 151 (С. 24-114), 70, 91]

[3, 4, 10 (Т. 1. Ч.2.), 39 (С. 119–227), 40, 56, 68 (С. 114-125, 199-215), 103]

[12, 13, 39 (С. 119–227), 40, 56, 68 (С. 114-125, 199-215)]

Додаткова література

[47, 48, 107, 106, 111, 154]

Лекція 9. Західноєвропейська схоластика і середньовічна містика. (2 год.)

Середнє Середньовіччя. Северин Боецій. Філософія схоластики. Проблема універсалій: номіналісти, реалісти, концептуалісти. Філософія П’єра Абеляра. Концептуалізм Абеляра. Абеляр та Елоїза. Середня схоластика. Фома Аквінський. Франциск Ассізський. Сен-Вікторська філософська школа: єдність містики і культури. Містицизм Мейстера Екхарта. Основні риси пізньої схоластики. Григорій Палама. Вчення про Трійцю Григорія Палами. Філософські погляди Вільяма Оккама.

Семінар 9. Західноєвропейська схоластика. (2 год.)

План.

1. Теоретичні погляди Фоми Аквінський: розум і віра.

2. Психологія та етика Аквінського.

3. Вчення про пізнання Аквіната.

4. Науково-філософський світогляд Іоана Дунса Скота.

Завдання для самостійної роботи

1. Який смисл вкладає Н.Кузанський в свою концепцію “docta ignorata”? Що це таке?

2. Чому подібна людська особистість за Ніколаєм Кузанським? Єдність чого вона в собі втілює?

3. Яке співвідношення теології і філософії, віри і розуму у світогляді Фоми Аквінського?

4. В чому полягає основна ідея такої дисципліни як теологія? Як Ви вважаєте, чи може теологія претендувати на статус науки?

5. Яке значення терміну “схоластика”? Яким чином Ви могли описати її роль у розвиткові історії філософії?

6. Які два варіанти тлумачення реалізму було запропоновано середньовічними мислителями? Який з них Вам здається біль обґрунтованим? Якщо – жоден, то спробуйте спростувати обидві позиції.

Основна література

[7, 8, 9, 10 (Т. 1. Ч. 2. - С. 823-890), 20, 31 (С. 133-140, 152, 154-165.), 56 (С. 192-237, 253-273), 68 (С. 319-340)]

[1, 2 (С. 106-121), 10 (Т.1., ч.2.. С. 787-794), 27 (С. 190-290), 39 (С. 119–227), 58 (Кн.1. С. 161-206)]

[10 (Т. 1.4.2. С. 787-908), 39 (С. 119–227), 56 (С. 89-124)]

Додаткова література

[41, 47, 48, 97, 132, 135, 161 (С. 265-356)]

[31, 42, 47, 48, 68 (С. 237 - 292)]

Лекція 10. Філософське підґрунтя гуманізму Відродження. (2 год.)

Культурно-історична обумовленість становлення філософії доби Відродження. Палітра світоглядних змін у Данте Аліг’єрі. Філософія Кузанця. Гуманістична філософія Франческо Петрарки. Філософські погляди Дж.Бруно. “Державець” Н.Макіавеллі в контексті формування новоєвропейської ідеї особистості. Відмова від антропоцентризму у філософії Мішеля Монтеня. Соціальні утопії доби Відродження. Томас Мор і Томмазо Кампанелла.

Семінар 10. Натуралістична філософія доби Відродження. (2 год.)

План.

1. Філософський пантеїзм Джордано Бруно та його теоретичні витоки. Основні риси світогляду.

2. Гуманістична концепція християнської філософії Еразма Роттердамського.

3. Філософська антропологія Мішеля Монтеня.

4. Данте Аліг'єрі про призначення людини.

5. Франческо Петрарка: самопізнання і самосвідомість особи; людина як гармонійна істота.

6. Утопічні проекти доби Відродження.

Завдання для самостійної роботи

1. Які основні властивості раннього гуманізму? Чому саме його доволі часто називають як “громадянський гуманізм”?

2. Назвіть ознаки за якими Відродження виокремлюють як окрему добу?

3. Яку роль відіграє Світова Душа в філософії Д. Піко делла Мірандоли?

4. У чому ппростежується гуманізм Петрарки?

5. Поясніть, що означає теза про “кризу титанів” в добу Відродження. Чи погоджуєтесь Ви з таким тлумаченням кризи Відродження.

6. До яких висновків приводить поєднання скептицизму з вірою у Мішеля Монтеня?

7. Проти яких усталених уявлень спрямовує свої філософські погляди Джордано Бруно?

8. Розкрийте основні особливості гуманістичної критики Е. Ротердамським сучасної йому духовної ситуації часу?

Основна література

[9, 19, 23, 30, 34, 64, 120, 10 (Т.2.- С. 77-85), 19, 35 (С. 15-51), 45 (С. 65-91, 175-221, 245-276), 84]

Додаткова література

[35, 47, 48, 85 (С. 25-218), 86]

Тема ІІ. Класична європейська філософія Нового часу. Філософія Просвітництва. Філософія ХІХ століття.

Лекція 11. Європейська філософія Нового Часу. Філософські погляди Ф.Бекона. (2 год.)

Передумови становлення Нової філософії (політичні, економічні, релігійні, світоглядні та ін.). Характеристика епохи філософії Нового часу в цілому (класичні новочасні філософські вчення, Французьке Просвітництво, Шотландське Просвітництво, Німецьке Просвітництво). Основні представники та напрямки класичної новочасної філософії. Емпіризм та раціоналізм – дві тенденції у філософії Нового Часу. Проект «великого поновлення наук» Ф.Бекона. Розробка методоолігї пізнавальної діяльності у філософії Ф.Бекона

Семінар 11. Емпіризм Ф.Бекона. (2 год.)

1. Вчення Ф.Бекона про “Ідоли”.

2. Поняття індукції та індуктивний метод.

3. Ф.Бекон про розподіл наук. Погляди на суспільне життя Ф. Бекона.

4. Картина майбутнього. Твір “Нова Атлантида” Ф.Бекона.

Завдання для самостійної роботи

1. Які три відкриття Ф.Бекон вважав головними причинами, що спонукали активний розвиток науки?

2. Чому саме, на Вашу думку, новоєвропейській філософії властива актуалізація логічної та гносеологічної проблематики?

3. Відтворіть систему наук Ф.Бекона, та поясніть яку роль відіграють окремі гілки розбудованої ним системи? Чому саме, на думку Ф.Бекона, наука повинна бути системою?

4. Наведіть приклади застосування індуктивного методу. Як Ви вважаєте, чи може індукція виступати універсальним методом пізнання і чи є у неї певні обмеження щодо застосування? Які елементи застосування індуктивного методу Ф.Бекон вважав обов’язковими?

Основна література

[ 16, 17, 18, 19 (Т.2. – С. 487-526.), 110 ]

Додаткова література

[ 21, 22, 28, 30, 36, 51, 64, 65, 76, 84, 128, 129]

Лекція 12. Раціоналістична філософія: від Р. Декарта до Б. Спінози. (2 год.)

Роль розуму та відчуттів в людському пізнанні: раціоналістична модель. Вчення про «cogito» і про дедуктивний метод Р.Декарта. Картезіанство: А.Арно, С.Режи. Система оказіоналізму А.Гейлінкса. Феномен споглядання світа у Бозі як методологічний фундамент філософування Н.Мальбранша. Вчення Б.Спінози про субстанцію. Соціально-політичні погляди представників раціоналістичної філософії.

Семінар 12. Філософія Б.Спінози. (2 год.)

1. Субстанція, атрибути, модуси у філософії Б.Спінози.

2. Проблема свободи і необхідності у Б.Спінози

3. Три сходинки морального ідеалу.

4. Зв’язок етики Спінози з вченням про державу і право.

Завдання для самостійної роботи

1. Що таке «психофізична проблема» і яка її роль у раціоналістичній філософії?

2. Яку мету переслідував Р.Декарт формулюючи положення, що «Бог не бреше»?

3. Розкрийте основні положення етичної системи Б.Спінози.

4. Яку роль відіграють афекти у пізнавальній діяльності людини і завдяки чому людина здатна на них впливати відповідно до поглядів Б.Спінози?

Основна література

[51, 61 (С. 325-444.), 76, 84, 99, 100, 101, 115]

Додаткова література

[105, 124]

Лекція 13. Розвиток емпіричної традиції у новочасній філософії. (2 год.)

Проблема співвідношення розуму і відчуттів в емпіричній традиції філософування. Основні положення філософії Т.Гоббса. Критика теорії вроджених ідей у філософії Дж.Локка. Вчення про «первинні» і «вторинні» якості: виникнення і ґенеза. Принцип «Esse est percipi» у філософії Дж.Берклі. Теоретичні основи скептицизму Д.Юма. Суспільно-політичні теорії представників емпіричної філософії.

Семінар 13. Філософія Джона Локка. (2 год.)

План

1. Дж. Локк про ідеї. Поняття “tabula rasa”.

2. Джон Локк про природний стан людини та її невід’ємні права.

3. Теорія форм держави та вчення про державні влади Джона Локка.

4. Порівняння вчення про природне право у філософії Джона Локка і Томаса Гоббса.

Основна література

[51, 76, 77, 78, 84]

Додаткова література

[95, 96, 98, 124]

Завдання для самостійної роботи

1. Чим відрізняються прості та складні ідеї у філософії Дж.Локка, у чому специфіка їх співідношення?

2. На чому засновується звинувачення філософії Дж.Берклі у соліпсизмі? Наскільки справедливою є подібна критика?

3. Яким чином Д.Юм ставився до релігії і до будь-яких спроб раціонального обґрунтування буття Бога?

4. Яким чином уявляли собі процес походження суспільства і держави Т.Гоббс і Дж.Локк? Що було спільного у їх поглядах і чому були відмінності?

Лекція 14. Просвітницька філософія в Європі. (2 год.)

Англійський матеріалізм Д. Толанда, А. Коллінза. Моральна філософія А. Шефтсбері, Ф. Хатчесона, Б. Мандевіля. Т. Рід як критик Д. Г’юма. Філософська іронія Вольтера. Соціальна філософія Руссо. Сенсуалізм Е. Кондільяка і «людина-машина» Ж. Ламетрі. Просвітницькі ідеї Д. Дідро, К. Гельвеція, П. Гольбаха. Німецьке просвітництво. Метафізика Х. Вольфа.

Завдання для самостійної роботи

1. Що складало специфіку англійського, французького і німецького просвітництва?

2. Чому саме шотласька школа філософії отримала назву «філософія здорового глузду»?

3. У чому саме, на думку Вольтера, полягає роль толерантності у суспільстві?

4. Яким чином вплинуло вчення Ж-Ж.Русо про пиродне право на революційні події у Франції? Чи згодні ви з думкою про те, що філософія Руссо стала теоретичною основою французької революції?

5. Якою була роль академічної філософії у становленні і розвиткові німецького просвітництва?

Основна література

[21, 51, 89, 90, 91, 95, 96, 98]

Додаткова література

[76, 84, 112, 126,]

Лекція 15. Критична філософія І.Канта. (2 год.)

Феномен критичної філософії в процесі розвитку філософської думки. «До критичний» і «критичний» період у творчості І.Канта. Основна проблема критики чистого розуму. Поняття трансцендентальної філософії. Етика І. Канта. Вчення І.Канта про категоричний імператив. Філософія історії І.Канта. Ідея загальної історії у всесвітньо громадянському плані.

Семінар 14. Практична філософія І. Канта. (2 год.)

1. Основні засади Кантової етики. Поняття категоричного імперативу.

2. Філософія релігії.

3. Філософія історії.

4. Філософія права.

Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте бачення І.Кантом процесу розвитку Всесвіту.

2. Поясніть зміст порівняльної характеристики мешканців інших планет, як її надає І.Кант.

3. Які основні принципи метафізичного пізнання виділяє І.Кант.

4. Поясніть відмінність між імперативом та максимою.

5. Охарактеризуйте поняття “щастя” в практичній філософії Канта.

6. Порівняйте як діють принцип автономії волі та принцип гетерономії волі.

7. Розкрийте сенс, який вкладається в тезу про практичне (моральне) доведення існування Бога.

Основна література

[3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 23, 11]

Додаткова література

[8, 11, 13, 22, 47, 60, 66, 72, 80, 102, 111, 119, 135]

Лекція 16. Розвиток німецького ідеалізму: від Й.Г.Фіхте до Г.В.Ф.Гегеля. (2 год.)

Становлення і розвиток філософії Й.Г.Фіхте. Феномен суб’єктивного ідеалізму. Філософія історії Й.Г.Фіхте. Об’єктивний ідеалізм Ф.В.Й.Шелліннга. Абсолютний ідеалізм у філософії Г.В.Ф.Гегеля. Філософія історії Г.В.Ф.Гегеля. Розвиток німецької філософії у ХІХ столітті: Л.Фойєрбах, А.Шопенгауер, К.Маркс.

Семінар 15. Спекулятивний ідеалізм Г.В.Ф.Гегеля . (2 год.)

1. «Феноменологія духу» як вступ до філософської системи Гегеля.

2. Основні принципи гегелівської теорії пізнання.

3. Проект філософії як науки в «Феноменології духу».

4. Основні ідеї філософії історії Гегеля

Завдання для самостійної роботи

1. Порівняйте категоричний імператив Канта і імператив свободи Фіхте.

2. Охарактеризуйте співвідношення моралі і права за Фіхте.

3. Поясніть, що означає за Фіхте сумління.

4. Поясність завдяки чому, на думку Фіхте, має згодом відпасти потреба у праві й державі.

5. Яку характеристику дає Шеллінг власній філософії?

6. Чому Шеллінг вважає, що філософія має національне забарвлення?

7. Обґрунтуйте використовуючи гегелівські аргументи необхідність перетворення філософії на науку.

8. Поясніть, що мається на увазі коли "Феноменологія духу" визначається як “вступ” до філософії Гегеля.

9. Перерахуйте і охарактеризуйте основні принципи теорії пізнання.

Основна література

[20, 34-37, 41, 42 (Т.1. – С. 268-284.), 43 (С. 387-394.), 44 (Т.2. 1971. – С.7-212.)]

Додаткова література

[21, 22, 38-40]

Тема ІІІ. Сучасна філософія ХХ – ХХІ століть.

Лекція 17. Основні напрямки і тенденції розвитку філософії ХХ століття. (2 год.)

Поняття кризи ідеалу класичної раціональності і проблема філософських засад обгрунтування науки. Ідея феноменології та становлення феноменологічного методу в працях Е.Гусерля. Поняття інтенціональності в феноменології Гусерля. Розуміння як спосіб існування людини, що діє, пізнає та оцінює: універсальний аспект герменевтики. Поняття герменевтичного досвіду (Г.-Г. Гадамер) та інтерпретації (П.Рікер). Сенс онтологічного повороту М.Гайдеггера. Філософська сутність та ідейні витоки екзістенціалізму. Співвідношення сутності та існування в екзістенціальній філософії. Критика логоцентризму західноєвропейської метафізики Ж.Деріда. Поняття «постмодерну» в сучасній філософії.

Семінар 16. Філософія ХХ століття: від феноменології до постмодерну (2 год).

План

1. Основні принципи феноменологічного методу Е.Гусерля.

2. М.Гайдеггер “Що таке метафізика?”.

3. Проблема свободи і відповідальності в філософії Ж.П.Сартра.

4. Ф.Ліотар “Постмодерний стан”.

5. Поняття “епістеми” М.Фуко.

Завдання для самостійної роботи

1. Як Е.Гусерль визначає поняття інтенціональності?

2. Завдяки чому, на думку Гусерля, феноменологія долає закид у соліпсизмі?

3. Що таке “герменевтичне коло”?

4. Що означає принцип передування існування сутності в філософії Ж.-П.Сартра?

5. В чому, за М.Гайдеггером, полягає принципова відмінність Dasein від всіх інших видів буття?

6. Що є необхідною умовою виникнення ситуації абсурду за А Камю?

7. Що означає запропонований Ж.Дельозом та Ф.Гваттарі термін “різома”?

8. Як можна визначити “симулякр”?

9. Завдяки якому типу філософської роботи Ж.Деріда пропонує долати метафізику?