Рекомендована література

1. Основна:

Головченко В.І. Політико-правові системи країн Азії: Курс лекцій. – К., 2005.

Головченко В.І., Кравчук О.А. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія: Навчальний посібник. – К., 2006.

Давыдов В.М. Латинская Америка в современной мировой политике. – М: Наука, 2011.

Ігнатьєв П.М. Країнознавство. Країни Азії: Навчальний посібник. – Чернівці, 2006.

Ігнатьєв П.М. Країни Азії: особливості культури та побуту. – Чернівці, 2011.

Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х кн. / Пер. с англ. – М. Международные отношения, 2000. – Кн. 1. – 592 с.; Кн. 2. – 464 с.

Козицький А.М. Новітня історія країн Азії та Африки. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів. – Львів: „Афіша”, 2004.

Країнознавство: підручник / В.І.Головченко, М.С.Дорошко, П.М.Ігнатьєв та ін.; за ред. В.П.Крижанівського, В.І.Головченка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2009.

Масляк П.О. Країнознавство: Підручник. – К., 2007.

Cударев В.П. Взаимозависимость и конфликт интересов: США и Латинская Америка (вторая половина ХX века).  М.: ИЛА РАН, 2000.

Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки: Учеб. пособие. – М.: Высшая школа, 1995.

2. Додаткова:

Тема 1

Васильев Л.С. История Востока: Учеб. по спец. “История”. – М.: Высш. шк., 1994.

Поп Ю.І. Нова історія країн Азії та Африки (ХVI-початок ХХ століття). – Київ: Академія, 2012.

Сергійчук І.Н. Новітня історія країн Азії та Африки (1918-кінець 20 століття). – Суми: Університетська книга, 2002.

Тема 2

Бурлацкий Ф.М. Мао Цзедун, Цзян Цин и Советник Дэн. – М., 2002.

Величко В. З часів Великого шовкового шляху. До десятої річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною і КНР // Політика і час. – 2002. − № 2.

Головченко В.І. „Дракон у тумані”: геополітичний виклик Пекіна і відповідь Вашингтона // Людина і політика. – 2004. − № 4.

Головченко В.І. Китайська дипломатія: традиційні засади й сучасність // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 53, ч. ІІ. – К.: ІМВ, 2005.

Головченко В.І. Мінливе обличчя сучасної китайської дипломатії // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. Вип. 31-32. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2005.

Гончарук А. З. Основа – стабільність, мета – розвиток, засіб – реформи. Китай на порозі нового тисячоліття // Політика і час. – 2000. − № 1-2.

Ігнатьєв П.М., Черкас Б. А. Азіатські велетні у боротьбі за вплив на країни Африки//Зовнішні справи. – 2012. − №2.

Ігнатьєв П.М. „Слон” і „дракон” в азіатській грі. Індо-китайські відносини на тлі світових політичних процесів // Політика і час. – 2006. − № 6.

Лебедева Н.Б. Большой Индийский океан и китайская стратегия „нить жемчуга” // Азия и Африка сегодня. – 2011. − №9.

Лексютина Я.В. США-КНР: Соперничество в Юго-Восточной Азии обостряется // Азия и Африка сегодня. – 2012. − №3.

Марцун Є.В. Нова дипломатія Китаю // Політика і час. – 2004. – № 11.

Пивоварова Э.П. „Что такое социализм с китайской спецификой”? // Азия и Африка сегодня. – 2011. – №8.

Сафронова Е.И. Пекин и „Третий мир”: брак по расчету // Азия и Африка сегодня. – 2012. − №5.

Шевчук О.В. Проблема врегулювання міжнародного статусу Тайваню // Нова політика. – 2002. − № 1.

Шорт Ф. Мао Цзедун / Пер. с англ. – М., 2005.

Тема 3

Большов И.Г., Толорая Г.Д. Корейская Народно-Демократическая Республика. – М., 1987.

Боровик В. Японія після свого „дива” // Політика і час. – 2004. − № 4.

Костенко Ю.В. Україна – Японія: грані співробітництва // Політика і час. – 2004. − № 9.

Латышев А.А. Политическая власть в Японии. Механизм функционирования на современном этапе. – М., 1988.

Накасоне Я. и др. После „холодной войны”: Пер. с япон. / предисл. М.Л.Титаренко, В.Н.Бунина, Б.В.Поспелова; Послесл. С.Нисибэ. – М., 1993.

Накасонэ Я. Политика и жизнь: Мои мемуары. – М., 1994.

Накасонэ Я. Государственная стратегия Японии в ХХІ веке. – М., 2000.

Павленко Р. Реформи по-корейські: уроки для України // Людина і політика. – 1999. − № 4.

Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. – К., 1997.

Сигрейв С. Династия Ямато / Пер. с англ. – М., 2005.

Сила-Новицкая Т.Г. Культ императора в Японии: мифы, история, доктрины, политика. – М., 1990.

Торкунов А.В. Загадочная война: корейский конфликт 1950-1953 гг. – М., 2000.

Фуркало В. Перемир’я, що затягнулося на півстоліття. До 50-річчя закінчення Корейської війни // Політика і час. – 2003. − № 8.

Япония: конец ХХ века. Последние тенденции трансформации. – М., 1996.

Тема 4

Арапова Е.Я. Восточная Азия: в поисках интеграции // Азия и Африка сегодня. – 2011. − №10.

Бектимирова Н.И. Новейшая история Кампучии. – М., 1989.

Грищенко Т. Регулювання внутрішньої політики в перехідному суспільстві (Досвід В’єтнаму) // Нова політика. – 1999. − № 4.

Грищенко Т. В’єтнамський шлях суспільної модернізації // Людина і політика. – 1999. − № 5.

Грищенко Т. Між і ідеалом і життям. Соціально-політичний аспект модернізаційної політики у СРВ // Політика і час. – 2001. − № 3.

Грищенко Т. Відкрившись для решти світу. Ідеократичні країни Індокитаю на шляхах соціально-економічного прогресу // Політика і час. – 2002. − № 4.

Ильинский М.М. Индокитай: пепел четырёх войн (1939-1979). – М., 2000.

Мосяков Д.В. История Камбоджи. ХХ век. – М.: ИВ РАН., 2010.

Симония А.А. Перемены в Мьянме // Азия и Африка сегодня. – 2012. − №7.

Султанський П.О. Стратегія „доі мой” – оновлення // Політика і час. – 2005. − № 4, 5.

Хо Ши Мин. Избранное. Воспоминания о Хо Ши Мине. – М., 1990.

Швед Ю. В. Деякі особливості сучасних процесів економічної інтеграції у Східноазіатському регіоні/ Ю. В. Швед // Економічний часопис - ХХІ. − 2011. − № 1-2.

Шергін С. О. Ще одне “диво”? В’єтнам: політика “оновлення” і трансрегіональне співробітництво // Політика і час. – 1998. − № 8.

Тема 5

Величко В.В. „Тиха” Малайзія у вирі перетворень // Політика і час. – 2004. − № 6.

Ігнатьєв П.М. Сінгапур: з третього світу до першого // Політика і час. – 2002. − № 6.

Ігнатьєв П.М. “Балканізація” не загрожує. Індонезія: складний шлях до демократизації і федералізму // Політика і час. – 2002. − № 10.

Ігнатьєв П.М. На порозі “епохи Азії”. Між Японією й КНР: АСЕАН у добу глобалізації // Політика і час. – 2003. − № 2.

Ігнатьєв П.М. Під гаслом „Малайзія може зробити це” // Політика і час. – 2003. − № 9.

Ігнатьєв П.М. Такий він, „острів стабільності”. Таїланд: консервативна монархія рятує країну // Політика і час. – 2004. − № 1.

Лозовицький О.С. Сучасний Схід: демократичний ренесанс чи геополітичний перерозподіл ?/ Зовнішні справи. – 2011. - № 2.

Лоссовський І.Є. Еволюція безпекових концептів у субрегіоні Південно-Східної Азії: малайзійський акцент // Зовнішні справи. – 2011. − №10, №11-12.

Нечитайло О. Різні, але разом. До 30-ї річниці утворення Асоціації країн Південно-Східної Азії // Політика і час. – 1998. − № 5.

Погадаев В.А. Малайзия: тернистый путь к демократии // Азия и Африка сегодня. – 2012. − №3.

Рябінін Є.В. Сучасні проблеми та перспективи АСЕАН // Зовнішні справи. – 2011. − №3.

Щербак В.М. Доктор М. Штрихи до політичного портрета Махатіра Мохамада // Політика і час. – 2004. − № 2.

Тема 6

Баранов С.А. Сикхський сепаратизм: досвід незалежної Індії // Політика і час. – 1997. − № 5-6.

Белокречицкий В.Я. Война в горах. Талибы и Пакистано-Афганское приграничье // Азия и Африка сегодня. – 2012. − №7.

Горобець І.В. Індійсько-пакистанська криза 1999 року: її наслідки для Індостану // Людина і політика. – 2000. − № 1.

Горобець І.В. Індія та Пакистан на межі ХХІ століття: компаративний аналіз особливостей сучасного внутрішньополітичного становища // Людина і політика. – 2000. − № 5.

Горохов С.А. Индия. Религия, демография и политика // Азия и Африка сегодня. – 2011. – №7.

Ігнатьєв П.М. Арійська спадщина у добу модернізації // Політика і час. – 2004. − № 6.

Ігнатьєв П.М. Пакистан: країна конфліктів у пошуках стабільності // Політика і час. – 2004. −№ 7-8.

Ігнатьєв П.М. Бангладеш: заручниця ворожого довкілля // Політика і час. – 2005. − № 5.

Ігнатьєв П.М. Республіка Індія: від традиційного виробництва до новітніх технологій // Політика і час. – 2006. − № 2.

Ігнатьєв П.М. Індія і монархії Перської затоки: взаємодоповнюваність інтересів // Зовнішні справи. – 2011. − №3.

Ігнатьєв П.М. Індія на шляху до лідерства в Південній Азії. – Чернівці: Книги  XXI століття, 2006.

Ігнатьєв П.М. Шрі-Ланка: Країнознавчий портрет. – Чернівці: Книги – ХХІ століття, 2009.

Ігнатьєв П.М. Шрі-Ланка після «тигрів»: якою бути країні? // Зовнішні справи. – 2011. − №3.

Ксьондзик Н.М. Який іслам і для якої нації? Пакистан: проблеми і суперечності політичного розвитку // Політика і час. – 2003. −№ 2.

Маначинський О.Я. Ні кроку назад, ні півкроку вперед. Індія і Пакистан: протиборству – 50 років // Політика і час. – 2003. − № 1.

Поліха І.З. Кашмірська криза // Політика і час. – 1997. − № 2.

Поліха І.З. У пошуку консолідуючої ідеї. Зростання впливу партій релігійної орієнтації на внутрішньополітичні процеси сучасної Індії // Політика і час. – 1997. − № 11.

Тема 7

Варбанець П.А. Режим шаріату країні не загрожує. Іслам у турецькій політиці // Політика і час. – 2002. − № 10.

Горобець І.В:. Горобець І.В., Мартинов А.Ю. Іранський вузол глобальних протиріч// Зовнішні справи. − 2011. − №2.

Ксьондзик Н. З батьківщиною, але без держави. Курдське питання на межі тисячоліть // Політика і час. – 2002. − № 3.

Майдан І.Г. Інститути державної влади в Ісламській Республіці Іран (ІРІ) // Науковий вісник Дипломатичної академії України. – К., 2001. – Вип.5.

Мамедова Н.М. Иран и Турция: модели экономического развития // Азия и Африка сегодня. – 2011. – №2.

Маначинський О.Я. Іран: в епіцентрі бурі // Політика і час. – 2006. − № 5.

Розалиев Ю.Н. Мустафа Кемаль Ататюрк // Вопросы истории. – 1995. − № 8.

Ульченко Н.Ю. „Турецкое экономическое чудо”: образец для подражания? // Азия и Африка сегодня. – 2011. − №12.

Тема 8

Валах С.І. Ашкенази та сефарди: етнокультурна спільність єврейського народу // Людина і світ. – 2001. − № 10.

Головченко В.І. Збройні сили в політичній системі Держави Ізраїль // Політика і час. – 2006. − № 4.

Головченко В.І. Остання битва генерала // Дзеркало тижня. – 2007. − 24 лютого.

Горицька Г.В. «Арабська весна» в Єгипті: погляд із середини // Зовнішні справи. – 2012. − №5.

Гура В.К. Арабський світ: політичний іслам і суспільство // Нова політика. – 2001. − № 1.

Гусаков В.В. Ізраїльсько-єгипетський та ізраїльсько-палестинський досвід врегулювання близькосхідного конфлікту. (Історія та перспективи) // Людина і політика. – 2003. − № 1.

Жуков А.Е., Мифтахова С.А. Судан: Мир в обмен на отделение // Азия и Африка сегодня. – 2012. − №3-4.

Кушніренко В.О. Шаріатська концепція реформування державної системи в ісламських країнах // Людина і політика. – 2003. − № 2.

Мельянцев В.А. Арабские страны: кризис модели развития // Азия и Африка сегодня. – 2012. − №5.

Нагорний С.С. Особливості конституцій країн Арабського Сходу: їх зміст, сутність і види // Зовнішні справи. – 2012. − №7.

Пророченко Н.О. Сила ісламських традицій. Політичні традиції й демократизація у державах Аравійського півострова // Політика і час. – 2003. − № 8.

Тарасенко В.В. Біля витоків створення Держави Ізраїль // Політика і час. – 1997. − № 5-6.

Федченко Є.М. Сіонізм проти постсіонізму // Політика і час. – 2001. – № 2.

Федченко Є.М. Політика у погонах. Ізраїль: суспільство, влада, армія // Політика і час. – 2002. − № 2.

Тема 9

Дріс Камілі. Розвиток громадянського суспільства в королівстві Марокко // Людина і політика. – 2003. − № 5.

Егорин А.З. Современная Ливия. – М.. 1996.

История Алжира в новое и новейшее время. – М., 1992.

История Ливии в новое и новейшее время. – М., 1992.

Королевство Марокко. Справочник. – М., 1991.

Лагутов Ю.Е. Суспільні трансформації в країнах Північної Африки: причини і тенденції // Зовнішні справи. – 2011. − №4.

Макух В.В. Сучасні тенденції алжирської дипломатії // Людина і політика. – 2002. − № 2.

Мохамед Жарраф. Політична система Марокко: конституційні аспекти // Нова політика. – 2001. − № 4.

Мохамед Жарраф. Етапи модернізації політичної системи Марокко // Людина і політика. – 2002. − № 5.

Мохамед Жарраф. Марокко: досвід модернізації часів правління короля Хасана ІІ // Людина і політика. – 2003. − № 5.