МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ШЕПЕТІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ

з навчальної дисципліни : "Профілактика стоматологічних захворювань»

ТЕМА: Вступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань

Кількість годин : 2

Для студентів

зі спеціальності 5.12010104 «Стоматологія»

Викладач: О.В.Захарчук

1. Нуково-методичне обґрунтування теми:

Профілактика стоматологічних захворювань – це важлива задача охорони здоров’я. В теперішній час в світовій літературі накопичено достатньо багато інформації про питання етіології, патогенезу хвороб зубів і пародонта. Це вплинуло на створення ефективних методів їх профілактики.

Сьогодні всі зусилля охорони здоров'я направлені на розробку і впровадження ефективних мір попередження захворювання і задоволення потреб населення у висококваліфікованій медичній допомозі.

2. Навчальні цілі лекції

студент повинен знати:

- що включає профілактика;

- історію виникнення профілактики;

- аспекти профілактики;

- види профілактичних програм;

3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця

- виробити у студентів аналітично- логічне мислення в процесі вивчення;

- тактовне і доброзичливе відношення до пацієнтів;

- виховування відповідальності за свої професійні дії;

- сформувати вміння знаходити деонтологічний підхід до колег.

4 Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна	Знати	Вміти
1 Попередні: Анатомія	Будова щелеп	Характеризувати будову щлеп.
Фізіологія	Фізіологічні особливості слини	Характеризувати властивості слини.
2. Внутрішньо- предметна інтеграція Фантомний курс	Будову пародонта	Характеризувати будову пародонта

5. План та організаційна структура лекції.

№	Основні етапи лекцій та їх зміст	Цілі рівні	Типи лекцій, методи і засоби активізації стедентів, обладнання.	Розподіл часу
I. 1.	Підготовчий етап Організація заняття.
2.	Визначення навчальних цілей і їх мотивація		лекція	2 хв.
II.	Основний етап.
	План викладання лекційного матеріалу: Визначення профілактики 2. Історія виникнення профілактики; 3. Аспекти профілактики; 4. Види профілактичних програм;	II II II II	таблиці : - „Види профілактики”	85-90%
III	Заключний етап 1. Резюме лекцій, закріплення основних положень лекцій.		питання	8 хв.
	2. Відповіді на запитання		питання , завдання.
	3. Завдання для самопідготовки студентів.		література. Т.І. Заяць, Л.О.Жуковська « Профілактика стоматологічних захворювань» навчальний посібник видавництво « Новий світ-2000» Львів- 2008. Ст. 15-19.

6. Зміст лекційного матеріалу:

Вступ. Сучасні аспекти проблеми профілактики стоматологічних захворювань.

Стоматологічна допомога відноситься до одного з самих масових видів медичної допомоги Ще лікарі стародавнього світу сформулювали істину, що захворювання легше попередити, ніж вилікувати. « Майбутнє належить медицині попереджувальній» - говорив видатний хірург М.І. Пірогов.

Ще в роботахГіппократа згадується про полоскання для видалення „ дурного” запаху. Для чистки зубів використовували смоли, розмолоті зерна какао, тальк, пемзу, кораловий порошок. Перше трактування по гігієні порожнини рота належить П’єру Фошару, який видав в 1728 році працю

„ Хірург – стоматолог, чи тракт про зуби”, де аргументував роль гігієни порожнини рота як попередження „ хвороб зубів” і навіть описав засоби для чистки зубів, в тому числі і зубні щітки

Історія розвитку стоматології на Україні сягаєу давнє минуле16 ст,, це робили цирульники,а перші зуболікарські школи були засновані у першій половині19 ст.Виділеннястоматології в окрему медичну науку відбулося в кін. 19 — на поч.20ст. Перші праці українських медиків зі стоматології . були написані у18 ст: Г. Мокринець, Д. Писчеков й ін. У19 стнад проблемамистоматології працювалитакі українці: І. Буяльський, П. Заблоцький-Десятовський (1856 видав перший підручник про хвороби рота та суміжних частин), Ю. Шимановський та ін.

Наприкінці 19 ст були відкриті на Україні перші зуболікарські школи: в Одесі (1892), Києві (1897), Харкові (1897) і засновані перші зуболікарські товариства. 1919 у Києві створено Державний Зуболікарський Інститут; 1920 — одонтологічний факультет в Києві, 1921 — при Харківському та кафедра одонтології при Одеському медичних інститутах, 1928 — кафедри стоматології при Київському, Харківському, Одеському інститутах вдосконалення лікарів; 1927 засновано  ДержавнийІнститут Стоматології в Одесі, який діє як установа Міністерства Охорони Здоров'я УРСР.

У розвитку профілактичної стоматолології значну роль відіграли вчені радянської доби. Павло Георгієвич Дауге, який очолював секцію стоматології в Наркомздраві (народний комісар – Н.А.Семашко), у 1923 році заклав початок профілактичного напрямку радянської стоматології. У 20- 30 роках XX століття Н.І.агапов обґрунтував новий метод профілактичної санації у дітей і довів, що санація повинна включати тимчасові зуби і постійні, а також попередження аномалій прикусу.

Питання планової санації і напрямки профілактики розглядалися на I і II Всеросійському одонтологічному з’їзді у 1923 і 1925 роках. Чимало постанов уряду та наказів МОЗ, які видані нв їх основі, - у 1961, 1976, 1981 роках націлили стоматологів на профілактику.

Видатну роль у цьому напрямку відіграв засновник дитячої стоматології в Україні – І. Й. Новик.

Значний вклад у розвиток системи профілактики внесли радянські вчені:

- росіянин – А.І. Євдокимов, Е.В.Боровський, Г.Ф. Віноградова, А.І.Рибаков,В.Г.Овруцкий, А.Г. Колеснік, В.К, Леонтьєв, ЕМє. Кузьміна, Г.Н, Пахомов, Л.С. персін, Ю.А.Федоров, В,Г, Сунцов;

- українські вчені – М.А, Кодола, В.Р.Окушко, Н.І. Смоляр, О.В.Удовицька.

А.М.Політун, І.П. Горзов, Л.О.Хоменко, О.В. Деньга, Р.В. Казакова;

- білоруські вчені- П.А. Леус, І.К. Луцкая, Е. М. Мельниченко.

Над проблемами стоматології на Україні, крім згаданих вище лікарів, працювали і працюють: Ю. Гофунґ, М. Фабрикант, І. Новик, О. Марченко, С. Вайсблат, А. Дудукало, П. Стеценко, О. Даценко, В. Маслов, Л. Білейкін, В. Лисенко, І. Гілула, В. Петренко та ін

Перші наукові дослідження по створенню засобів гігієни порожнини рота належать інстититу стоматології АМН України на базі Одеського інституту стоматології створена перша спеціалізована лабораторія, яка займається розробкою і дослідженням засобів гігієни . В цій лабораторії створені такі вітчизняні зубні пасти „ Жемчуг”, „ Лесная”, „ Ромашка”, „ Чародейка”, „ Зодіак”. „ Арбат”.

До 2000 року в нашій країні реалізувався наказ „ Про міри по покращенню профілактики стоматологічних захворювань в організованих дитячих колективах” . З метою підготовки дитячих стоматологів, ортодонтів, було прийняте рішення про відкриття дитячих відділень на стоматологіних факультетах – з 1 вересня 1989 року – в Московському медичному стоматологічному інституті ім Н.А Семашко , Полтавському медичному інституті ім А.А, Богомольця , Львівському медичному інституті.

В останні роки спостерігаються зміни щодо організації стоматологічної допомоги населенню України, що обумовлено перебудовами у сфері соціальних та економічних взаємовідносин у країні. Це привело до зростання основної стоматологічної захворюваності та значній розповсюдженості інших видів стоматологічної патології: запальні захворювання пародонту, зубощелепові аномалії, флюороз зубів у ряді регіонів України, виявлення дисбактеріозів ротової порожнини.

До основних причин , що привели до зростання стоматологічної захворюваності серед дітей України, можна віднести:

• Локальний підхід до вирішення проблем профілактики стоматологічних захворювань без урахування ролі загально соматичної патології, фізіологічного стану організму, особливостей харчування та екологічних обставин.

• Переоцінка ролі медикаментозних засобів і явна недооцінка можливостей захисних, адаптаційно – трофічних та компенсаторних систем організму.

• Недостатня увага населення до виховання гігієнічних навиків.

• Відсутність контролю та регулювання вмісту фтору у питній воді.

Дослідження показали, що у зонах з оптимальним вмістом фтору у питній воді розповсюдженість та інтенсивність карієсу значно нижчі.

• Відсутність виконання існуючих стандартних профілактичних програм.

Педагоги та вихователі дитячих дошкільних і шкільних закладів, медичні працівники не займаються виховною та просвітницькою роботою з профілактики стоматологічних захворювань.

• Неузгодженість у проведенні регіональних профілактичних програм.

Україна по геохімічним показникам умовно поділена на декілька регіонів, які відрізняються за кількісним та якісним складом мікроелементів у навколишньому середовищі. Цей фактор є ведучим відносно визначення популяційної епідеміології карієсу зубів.

- Відсутність належного контролю за засобами гігієни порожнини рота

Спостереження свідчать про те , що засоби гігієни порожнини рота, які призначені для масового застосування з метою профілактики основних стоматологічних захворювань, не завжди виявляють очікуваний ефект, тому що їх лікувально профілактична ефективність часто має лише рекламний характер.

Все вищевикладене обумовлює необхідність вирішення проблеми, пов'язаної з ростом стоматологічної захворюваності шляхом розробки та виконання державної цільової програми на 2008-2012 роки « Профілактика основних стоматологічних захворювань дитячого населення України»

Профілактика складається із двох основних аспектів:

- немедичний ( соціальний, державний);

- медичний (медичні та гігієнічні заходи);

Із цього випливає, що лише стараннями медичних працівників проблеми профілактики не можуть бути вирішеними, бо потрібні зусилля державних і соціальних інституцій.

Стоматологічна профілактика- це система заходів попередження, виникнення і розвитку стоматологічних захворювань і є загальнодержавною справою. Експерти ВООЗ стверджують: « Якщо кожен з нас сповна використовував би вже всі відомі засоби, через одне – два покоління карієс був би ліквідований»

Стоматологічна профілактика складається з комплексу міроприємств організаційного і лікувально – профілактичного характеру : правильного гігієнічного режиму, повноцінного харчування, виконання лікарських рекомендацій, організації своєчасних оглядів, лікування зубів. Важливе значенн відводиться гігієні порожнини рота.

Мета стоматологічної профілактики- забезпечення стоматологічного здоров’я людини.

Зздійснення профілактики стоматологічних захворювань є складним заходом, який повинен заздалегідь готуватися і плануватися, тому необхідна певна організаційна структура. В якості такої структури ВООЗ рекомендує розробку програм профілактики.

Залежно від рівня втілення профілактичних програм розрізняють такі види профілактичних програм: міжнародні, державні, регіональні, групові, сімейні, індивідуальні, приватні.

Міжнародна програма стоматологічної профілактики- найвищий рівень планування. Такі глобальні програми були розроблені ВООЗ у 1984 році і ставили завдання поліпшення стоматологічного здоров’я до 2000 року; у 1993 – до 20010 року; у 1994- до 2015 року, пізніше – до 2020 року.

Державні програми конкретизують глобальні завдання ВООЗ в окремо взятих країнах. Це – система етіологічно і патогенетично обґрунтованих профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення організму і ротової порожнини шляхом комплексного впливу з метою підвищення рівня їх резистентності і зниження впливу несприятливих факторів.

21 травня 2002 Президентом України Л.Д.Кучмою був виданий указ

№ 475/2002 « Про Програму профілактики та лікування стоматологічних захворювань на 2002 – 2007 роки», де передбачалися такі заходи первинної профілактики:

1. придбати засоби для профілактики у дітей – сиріт;

2. науково обґрунтувати і впровадити фторування води, солі і молока;

3. підготувати відповідні методичні рекомендації для лікарів і вчителів;

4. створити у кожній області реєстр стоматологічної захворюваності дітей для викорінення основних чинників захворюваності;

5. створити у лікувально- профілактичних закладах, які надають стоматологічну допомогу, кабінети професійної гігієни;

6. висвітлювати в засобах масової інформації питання первинної профілактики стоматологічних захворювань;

7. розробити навчальну програму для дошкільних і шкільних закладів щодо індивідуальної профілактики стоматологічних захворювань та гігієни.

Регіональна програма профілактики розробляється з урахуванням місцевих особливостей зовнішнього середовища, соціальних умов, рівня здоров’я населення. Ця програма повинна мати такі розділи:

1. соціальний розділ- включає організаційні адміністративно- господарські і виховні питання. Він забезпечується спільним рішенням органів охорони здоров’я і народної освіти щодо заходів про гігієнічну освіу і виховання населення, особливо в школах і дошкільних закладах. Це здійснюється за допомогою засобів масової пропаганди і агітації, видання науково- популярної літератури, лекцій, введення у програму і розклад шкіл уроків здоров’я ( 4-8 годин на рік) .

2. адміністративно- господарські заходи передбачають створення матеріальної бази профілактики в школах і садках, за необхідності- вирішення проблеми фторування води.

3. медичний розділ вирішує питання етіологічної і патогенетичної обґрунтованості спеціальних заходів із попередження стоматологічної захворюваності. Він включає:

• епідеміологічні заходи( для з’ясування поширеності карієсу зубів і хвороб пародонта);

• медико- географічні заходи ( для вивчення сукупності факторів зовнішнього середовища, які впливають на стоматологічний статус, для робки відповідних заходів);

• чисто медичні заходи ( включають відомості про особливості клініки основних стоматологічних захворювань у даному регіоні; обґрунтований доцільний підбір методів і засобів профілактичного впливу) розподіл обов’язків медичного персоналу).