12.2. Розмноження та розвиток

Хрящові риби роздільностатеві. Сім'яники розташовуються в черевній порожнині біля стравоходу. Сім'явиносні канальці впадають у канальці передньої частини нирок, що відкриваються в сечовід. Зрілі статеві продукти із сечостатевої системи попадають у клоаку.Яєчники самок також розташовані біля стравоходу. Яйцеклітини випадають у порожнину тіла, а з неї в лійки яйцепроводів, що відкриваються в клоаку. Характерною рисою хрящових риб є внутрішнє запліднення. Самець вводить статеві продукти в клоаку самки за допомогою спеціальних копулятивних органів. Утворення зиготи відбувається в яйцепроводах. Серед представників класу зустрічаються яцеродіння (самки відкладають яйця, котрі розвиваються у воді) та яйцеживородіння (розвиток відбувається всередині тіла самки, яка народжує здатних до самостійного життя малят).

Статева система кісткових риб представлена в самців двома подовженими сім’яниками (молоками). Сім'япроводи, що відходять від них, відкриваються назовні загальним статевим отвором, що знаходиться за анальним. Самки мають один чи два яєчники, у яких розвиваються численні яйцеклітини (ікринки). Запліднення в більшості зовнішнє. Самка відкладає ікру, яка запліднюється самцем.

12.3. Різноманітність

До класу Хрящові риби відносяться близько 660 видів. У цю групу входять два підкласи – пластнчастозяброві (акули – плащеносна, тигрова акула, катран – і скати – хвостокол, пила-риба, манта) і суцільноголові (химери).

Клас Кісткові риби - найбільш численна група хребетних тварин (близько 20000 видів), яких відносять до двох підкласів: Лопатопері та Променепері.

До Лопатеперих відносяться, зокрема, кистепері (латімерія) та дводишачі (протоптер, лепідосирен).

Основні представники підкласу Променепері:

Ряд осетроподібні - білуга, осетер, стерлядь;

Ряд лососеподібні - лосось, сьомга, форель;

Ряд коропоподібні - лящ, сазан, карась, товстолобик;

Ряд трескоподібні - тріска, хек, минтай;

Ряд окунеподібні - окунь, судак.

12.4. Екологія та поведінка

Всі представники обох класів – водні тварини, які активно плавають (нектон) або ведуть придонний спосіб життя (бентосні організми). Переважна більшість – активні хижаки або рослиноїдні, є також фільтратори.

Для більшості риб характерні міграції. Вони можуть бути пов'язані зі зміною місцеперебувань і заняттям нових територій (розселительні), відходом на зимівлю (зимувальні), пошуком їжі (кормові), сезонністю розмноження (нерестові). Останні спостерігаються в прохідних риб, що живуть у морях, але розмножуються в річках. До них відносяться осетри, севрюга, білуга та ін. (розмножуються кілька разів протягом життя), а також кета, горбуша та ін. (гинуть після нересту). Невелика кількість риб, навпроти, мігрує для розмноження з прісноводних водойм у моря (річковий вугор, філіппінські бички). Крім того, розрізняють активні і пасивні міграції (в останньому випадку риби пасивно переносяться течією; так мігрують личинки багатьох риб, що ідуть на розмноження в ріки). За періодичністю міграції можуть бути, наприклад, добовими, сезонними (пов’язаними з певними порами року).