Тема10: Систематика тварин. Класи хрящові та кісткові риби

12.1. Особливості будови та життєдіяльності

12.1.1. Клас Хрящові риби

12.1.2. Клас Кісткові риби

12.1.1. Клас Хрящові риби

До класу Хрящові риби відносяться близько 660 видів (акули: плащеносна, тигрова акула, катран, скати – хвостокол, пила-риба, манта; химери). Це переважно великі тварини - китова акула досягає в довжину 20 метрів. Як і всі хребетні, представники даного класу – двобічносиметричні тварини. Акули мають типову для більшості риб торпедообразную форму тіла Тіло ж скатів сплощене в спинно-черевному (дорзо-вентральному) напрямку. Скати - це в сутності акули, що перейшли до малорухомого донного життя і стали плоскими. Хрящові риби живуть, головним чином, у морях, прісноводних видів мало. Шкіра хрящових риб вкрита т.зв. плакоїдною лускою. Кожна лусочка складається з плоскої основи, на якій розташовується зубоподібний виріст (або шип). Луски не налягають одна на іншу, як у костистих риб. Розташовані в кілька рядів на щелепах плакоїдні луски перетворюються в зуби, що у міру "зносу" замінюються новими. Луска служить надійним захистом тіла риб від механічних ушкоджень. Назву "хрящові" даний клас риб дістав через відсутність у скелеті його представників кісткової тканини. Череп з усіх боків оточує головний мозок. Передній відділ голови витягнутий і називається рострумом. Осьовий скелет представлений хребетним стовпом, у якому виділяють тулубовий і хвостовий відділи. Хребет складається з численних хребців. Кожен хребець у центрі має отвір, через яке проходить хорда. Верхні дуги, що відходять від хребця, зливаються, утворюючи остистий відросток. Канал, що утворився в результаті, є вмістищем спинного мозку. Від хребців тулубового відділу відходять короткі нижні дуги; до них приєднуються ребра. У хвостовому відділі нижні дуги зростаються з утворенням гемального каналу, у якому розташовуються кровоносні судини. Парні плавці (грудні і черевні) мають пояси, не зв'язані з осьовим скелетом (лише в скатів плечовий пояс з'єднаний із хребтом). Крім парних плавців, у хрящових риб є непарні - спинний, хвостовий і анальний. М'язова система в основному складається з безлічі окремих сегментів - міомерів.

Більшість хрящових риб є хижаками, проте деякі види (наприклад, китова і гігантська акули) живляться планктоном. Ротова порожнина має великі розміри. На щелепах у кілька рядів розташовуються зуби, які можуть мати різну форму. За ротовою порожниною починаються глотка і короткий стравохід, що переходить у шлунок, який має V-образну форму. Зі шлунка їжа попадає в кишечник. У його початковий відділ (тонку кишку) відкриваються протоки підшлункової залози, яка секретує травні ферменти, і печінки, що виділяєжовч. Мала довжина товстого кишечника компенсується збільшенням його внутрішньої поверхні завдяки наявності спіральної складки (спірального клапана), що представляє собою виріст його стінки. Шлунково-кишковий тракт закінчується прямою кишкою, що відкривається в клоаку. Дихання хрящових риб здійснюється через зябра. Глотка має зяброві щілини (їх зазвичай 5), що відкриваються назовні. Зябрових кришок у представників класу немає. Крім того, у багатьох є парний отвір за очима - бризкальця. Перед вдихомглотка розширюється і вода через рот і бризкальця нагнітається всередину й омиває зяброві пелюстки (де й відбувається газообмін); на видиху відбувається відтік води через зяброві щілини. Серце хрящових риб двокамерне. Воно складається з передсердя і шлуночка. Від останнього відходить артеріальний конус, стінки якого здатні скорочуватися. Таким чином, він є додатковим насосом. Усередині конуса розташовуються клапани, що перешкоджають поверненню крові в шлуночок. У хрящових риб тільки одне коло кровообігу. З конуса кров проходить під тиском у черевну аорту, а звідти в зябра, де відбувається її збагачення киснем. Через виносні артерії, що впадають у спинну аорту, кров розноситься всім тілом. Насичена вуглекислим газом кров, збираючись у вени, знов повертається в серце.

Розміри головного мозку відносно невеликі. Найбільш розвинені нюхові частки переднього мозку, а основною сенсорною системою є нюхова. Важливу роль в орієнтації хрящових риб у просторі грають сейсмосенсорні органи бічної лінії, які уловлюють найменші коливання, що поширюються в товщі води. Очі великі, однак гострота зору невелика. Як і усі риби, хрящові короткозорі, до того ж вони не розрізняють кольори.

Органами виділення є тулубові нирки - подовжені утворення, що лежать уздовж хребта. У нирках знаходяться нефрони, які складаються з клубочка капілярів і канальці. Плазма крові фільтрується з капілярної мережі клубочка в просвіт канальці, у якому відбувається зворотне всмоктування корисних для організму речовин (вітамінів, цукрів, амінокислот), в той час, як надлишки солей, сечовини і деяких інших продуктів обміну речовин разом з невеликою кількістю води виводяться з організму через клоаку. Важливо, що продукти розпаду, які підлягають видаленню з організму, надходять до органів виділення не з порожнини тіла, як, наприклад, у ланцетника та безхребетних, а шляхом фільтрації з кров'яного русла.