5. Людина на ринку праці
Чим вищий рівень освіти має людина, чим більше вона знає і чим краще вміє вчитися, тим швидше (за інших рівних умов) вона може засвоїти додаткові професійні навички, оволодіти новою професією, зорієнтуватися в зміні ситуації, прийняти правильне рішення і т. п. Тобто в сучасних швидкозмінних економічних і технологічних умовах високий рівень освіти означає передусім готовність людей до динамічного професійного життя, що є основою конкурентоспроможності. Це пояснює, чому ми називаємо освіту базою професіоналізації. Водночас освіта нині стає важливою соціальною гарантією. Не маючи належного рівня освіти, людина може взагалі не знайти підходящої роботи, не реалізуватися в професійному житті. Чим вищий рівень освіти має людина, тим менше у неї конкурентів на ринку праці, отже — тим ширший у неї вибір. Працівник з високим рівнем освіти може претендувати на роботу, яка вимагає високої кваліфікації. Разом з тим, він може погодитися тимчасово і на простішу роботу, якщо його приваблюють інші її параметри (заробіток, режим роботи, місцезнаходження і т.ін). Людина ж з невисоким рівнем освіти може розраховувати лише на просту декваліфіковану роботу, яка нерідко буває важкою, шкідливою, небезпечною, неприємною і т. п. Іншими словами, освіта розширює можливості вибору людини на ринку праці, підвищує її шанси на успішну трудову реалізацію та пристойні трудові доходи і зменшує ймовірність залишитися без роботи. Після оцінювання стану та тенденцій розвитку ринку праці для подальшого успішного формування власної кар'єри необхідно правильно вибрати професію. Вибір професії залежить від правильного виявлення своїх професійних нахилів, реальних здібностей, врахування кон'юнктури ринку праці, реальних можливостей отримання освіти, перенавчання та підвищення кваліфікації. Сформувавши себе як спеціаліста з урахуванням потреб ринку, можна значною мірою запрограмувати свій подальший успіх, що визначається отриманням гарної роботи на старті кар'єри та при переході з одного місця на інше, закріпленням на хорошій роботі, посадовим зростанням в межах фірми, самореалізацією і високими трудовими доходами.
6. Ринок робочої сили.
Ринок робочої сили - це форма узгодження попиту на робочу силу з її пропозицією, досягнення в нормальних умовах відносно стабільної рівноваги в цій сфері на основі державної політики, чинного законодавства та саморегулювання. Ринок праці виступає посередником між роботодавцями та найманими працівниками. На ринку одержує оцінку вартість робочої сили, визначаються умови її найму, У тому числі величина заробітної плати, умови праці, можливість отримання освіти, професійного зростання, гарантії зайнятості. Складовими ринку робочої сили є працездатне, зайняте Ц незайняте населення - це всі ті, хто за віком і станом здоров'я здатний* працювати у різних сферах суспільного виробництва.
Іі. Практична частина.
2.
План семінарського заняття №1 (1година).
Тема: Зайнятість і безробіття. Трудові права громадян України.
Мета:
1) вивчити основні трудові права громадян України;
2) виховувати наступні риси:зайнятість та безробіття;
3) розвивати пізнавальні інтереси, вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати.
План
І. Теоретична частина.
1. Зайнятість;
2. Безробіття;
3. Трудові права громадян України.
ІІ. Практична частина.
Письмове завдання: законспектувати «трудові права громадян України»
І. Теоретична частина.