
- •Відповідальний редактор
- •Редактор о. М. Дружинова р о з д і л 1 загальна характеристика вибухових речовин, їх класифікація
- •Основні характеристики вибухових речовин
- •Температура спалаху вр
- •Чутливість ініціюючих вр до удару
- •Чутливість бризантних вр до удару
- •Таблиця 4 Граничні заряди ініціюючих вр у грамах
- •Таблиця 5 Теплота вибуху вр
- •Таблиця 6 Температура вибуху вр
- •Таблиця 7 Об'єм ( v0 ) газоподібних продуктів вибуху
- •Таблиця 8 Бризантність і фугасність вр
- •Р о з д і л 3 типи та характеристики індивідуальних вибухових речовин
- •3. 1. Ініціюючі вибухові речовини
- •3.2. Бризантні вибухові речовини
- •3.2.1 Бризантні вибухові речовини підвищеної потужності
- •3.2.2. Бризантні вибухові речовини нормальної потужності
- •3.2.3 Бризантні вибухові речовини зниженої потужності
- •Залежність життєздатності оксиліквітів від діаметрів патронів
- •Характеристика бризантності оксиліквітів
- •Р о з д і л 4 промислові вибухові речовини
- •4.1. Класифікація і характеристика промислових вибухових речовин
- •Класифікація промислових вр
- •Вибухові речовини, заборонені до застосування з 01.01.85р.
- •Таблиця 13 Характеристика гранульованих вр заводського виготовлення для відкритих гірських робіт
- •Характеристика вр, що виготовляються на стаціонарних та пересув- них пунктах, розміщених безпосередньо поблизу місць застосування
- •Характеристика гранульованих вр, які застосовуються на відкритих і підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних по вибуху газу та пилу
- •Таблиця 16
- •Характеристика порошкоподібних вр, які застосовуються на відкри-
- •Тих та підземних гірничих роботах у шахтах і рудниках, безпечних щодо вибуху
- •Газу та пилу
- •Таблиця 17 Рекомендована сфера застосування вр у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Характеристика кумулятивних накладних зарядів, які застосовуються для подрібнення негабаритів на відкритих та підземних гірських роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу або пилу
- •Таблиця 20 вр, які виготовляються на стаціонарних та пересувних пунктах, розміщених у безпосередній близькості до місць застосування
- •Порошкоподібні вр, які застосовуються на відкритих та підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Продовження табл. 21
- •Характеристика запобіжних вр, які застосовуються у шахтах та рудниках, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Рекомендована сфера застосування запобіжних вр у шахтах, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Вр, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом (клас с)
- •Характеристика вибухових речовин, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом
- •4.2. Промислові вибухові речовини і класу для відкритих гірничих робіт
- •4.3. Промислові вибухові речовини іі класу для відкритих та підземних гірничих робіт, крім шахт небезпечних щодо газу та пилу
- •4.4. Запобіжні промислові вибухові речовини ііі-vіі класів
- •4.5. Упаковка та розфасовка вибухових речовин заводського виготовлення
- •4.6. Деякі стандартизовані дані найпоширеНішИх промислових вибухових речовин
- •Норми (%) компонентів в амонітах
- •Фізико-хімічні та вибухові показники амонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики амонітів
- •4.6.2. Речовини вибухові промислові. Вугленіти. Технічні умови. Держст 21983-76
- •Таблиця 31
- •Таблиця 33
- •Таблиця 34
- •Таблиця 35
- •Таблиця 36
- •Продовження табл. 36
- •Продовження табл. 37
- •Норма (%) компонентів для детоніту м
- •Фізико-хімічні та вибухові показники детоніту м
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики детоніту м
- •Таблиця 41
- •Таблиця 42
- •Продовження табл. 42
- •Продовження табл. 43
- •Норма (%) компонентів для грамонітів
- •Фізико-хімічні та вибухові показники для грамонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики грамонітів
- •Продовження табл. 46
- •4.6.8. Речовини вибухові промислові. Акватоли. Технічні умови. Держст 21989–76 (зі зміною №1, затвердженою у серпні 1982 р. (іпс 11-82)
- •Норма (%) компонентів для акватолів
- •Фізико-хімічні та вибухові норми для акватолів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики акватолів
- •Фізико-хімічні показники для тротилу
- •1. Упаковка патронованих та непатронованих вр для внутрішніх поставок
- •Загальні вимоги
- •Упаковка патронованих вр
- •Упаковка непатронованих вр
- •2. Упаковка на експорт патронованих та непатронованих вр, алюмотолу, лускованого тротилу, гранулотолу, литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів та пресованих тротилових шашок
- •2.1. Загальні вимоги
- •Номінальна маса вр
- •2.2. Упаковка патронованих вр
- •2.3. Упаковка непатронованих вр та алюмотолу
- •2.4. Упаковка лускованого тротилу
- •2.5. Упаковка гранулотола
- •2.6. Упаковка литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів, пресованих тротилових шашок
- •3. Маркування
- •3.1. Маркування патронів
- •3.2. Маркування тари
- •4. Транспортування
- •Р о з д і л 5 саморобні вибухові речовини
- •5.1 Саморобні ініціюючі вибухові речовини
- •Саморобні ініціюючі вр
- •Продовження табл. 52
- •5.2. Саморобні вибухові речовини бризантної дії
- •Саморобні бризантні вр
- •Продовження табл.53
- •5.3. Саморобні системи паливо плюс окисник
- •Таблиця 54 Типові саморобні вр системи “паливо плюс окисник” їх властивості
- •Продовження табл. 54
- •Продовження табл. 54
- •Л і т е р а т у р а
- •Додаток 1 Список тротилових еквівалентів вибухових речовин
- •Каталог промислових вибухових речовин
- •Таблиця 78
- •Таблиця 79
- •Таблиця 80
3.2.2. Бризантні вибухові речовини нормальної потужності
Тротил (тринітротолуол, тол, ТНТ) СН2(NO2)3CH3 – кристалічна речовина жовтуватого кольору. Технічний тротил випускається у заводких умовах у вигляді тонких лусочок (Мал.12), а іноді – пресованих шматків (Мал. 13). Згідно ДЕРЖСТ 4117-78 (1-Х-83) (2-ІХ-88) (3-VIII-90) лусочки можуть бути від світло-жовтого до жовтого кольору без механічних домішок, що помітні неозброєним оком, та без ознак зволоження. Допускається наявність окремих зліплених лусочок, що розминаються від зусилля руки. Прямокутні пресовані тротилові шашки випускаються згідно ОСТ 84 1366-71.
Тротил добре пресується до густини 1,6 * 103 кг/м3 . Литий має густину 1,55 – 1,59 * 103 кг/м3. Температура плавлення - 79-81 0С.
Тротил мало гігроскопічний і практично не розчиняється у холодній воді. Добре розчиняється у спирті, бензолі, толуолі, ацетоні та подібних розчинниках. Особливо добре розчиняється в ацетоні.
Сірчана та азотна кислоти розчиняють тротил. Розчинність його у кислотах збільшується зі збільшенням концентрації та температури кислот. Азотна кислота при тривалому нагріванні окислює тротил.
Тротил реагує з лугами, утворюючи вибухові сполуки, більш чутливіші, ніж сам тротил. Амміак при наявності вологи діє на тротил, утворюючи у перший період реакції дуже чутливі до механічних та теплових впливів вибухові речовини. З металами тротил не взаємодіє.
Під дією сонячного світла тротил буріє, але утворений поверхневий шар продуктів перетворення захищає від розповсюдження реакції у глибину.
Хімічна стійкість тротилу висока. Тривале нагрівання при температурі до 130 0С майже не змінює його вибухові властивості. Помітний розклад наступає лише при температурах вище 150 0С. Температура спалаху – близько 290 0С. Спалахнувший на повітрі тротил горить спокійно, дуже кіптявим полум'ям й не вибухає при горінні у кількості декілька сотень кілограмів. У замкненому ж об'ємі або у дуже великих кількостях горіння може перейти у вибух. Чутливість тротилу до механічних впливів низька. Простріл кулею, як правило, вибуху не викликає.
До детонації пресований тротил більш сприятливий, ніж литий.
Успішне поєднання ряду цінних властивостей (висока стійкість, незначна чутливість до зовнішніх впливів, відсутність взаємодії з металами, негігроскопічність й нерозчинність у воді, низька температура плавлення, достатня потужність) зробило тротил основною бризантною вибуховою речовиною.
Нині тротил широко застосовується для спорядження снарядів артилерії, мін, торпед, авіабомб, ручних та протитанкових гранат і різноманітних підривних засобів.
Для спорядження боєприпасів тротил застосовується як самостійно, так і у сплавах та сумішах з іншими вибуховими речовинами (гексогеном, октогеном, амміачною селітрою тощо.).
Пластичні ВР (ПВР, пластит). Пластичними називаються ВР, які легко деформуються під дією незначних зовнішніх зусиль і зберігають залишкові деформації після припинення дії ззовні. Дуже еластичні, завдяки чому легко деформуються у заряди будь-якої геометричної форми. Така властивість дуже цінна для вибухових робіт, бо дає можливість виготовляти заряди складної й різноманітної форми безпосередньо на місці підриву.
Пластичні ВР отримуються шляхом механічного змішування сипучої ВР з пластичними речовинами, або желатинізацією ВР. Пластичними речовинамив данному випадку виступають високов'язкі вуглеводні: вазелін, згущені мінеральні масла, згущена рицинова олія тощо. Ці речовини вводяться у склад ВР або у розплавленому стані, або у вигляді розчинника у кількості 5 – 20 %.
Інший спосіб пластифікації ВР грунтується на властивості ВР при взаємодії з деякими речовинами утворюючи пластичні системи (гелі). Таким чином пластичні ВР можуть виготовлятися на основі твердих ВР (гексоген, ТЕН, тротил), нітрогліцерину змішаного типу.
Пластифікатором твердих ВР є коллоксилін, желатинізований тротилом або динітротолуолом. Кількість пластифікатора лежить у межах 25-50%. Пластичні ВР на основі нітрогліцерина називають желатин-динамітами, а при наявності гліцерина більш як 90% – гримучим студнем.
Склад ПВР-4 (ТУ 4238-63) - тістоподібна маса від світло-кремового до світло-коричневого кольору (Мал. 14). Негігроскопічний, не розчиняється у воді. З металами не взаємодіє. Від прострілу кулею не вибухає. Застосовується без оболонки як підривний заряд.
Склад ПВР-5А (ТУ 167-71) - пластиліноподібна ВР від білого до кремового кольору (Мал. 15), має характерний запах індустріального масла. Виготовлена на основі гексогену, індустріального масла та поліізобутилена (ПІБ). Застосовується у м’якій оболонці як підривний заряд.
Склад ПВР-7 - зовнішній вигляд та якості аналогічні до ПВР – 5, колір сірий (Мал.16). Склад: гексоген, алюмінієва пудра, пластифікатор (індустріальне масло, ПІБ). Використовується для спорядження подовжених зарядів розмінування.
Склад ПВР-12 - має колір від коричнево-сірого до сіро-зеленого (Мал. 17), специфічний запах – свіжої морської риби.
Вміщує гексоген та пластифікатор на основі синтетичного каучуку. Використовується для спорядження кювет для облицювання танків (система активної оборони АДО – 009 – захист броні танка від кумулятивних снарядів).
Пікринова кислота СН2(NO2)3OH (тринітрофенол, мелиніт; ОСТ 3515 (2-Х-54), являє собою тверду кристалічну речовину світло-жовтого кольору (Мал. 18) гірку на смак. Легко пресується до густини 1,63 * 103 кг/м3. Температура плавлення – 119 – 122 0С.
Пікринова кислота мало гігроскопічна, але розчиняється у воді із забарвлюванням розчину у жовтий колір. Її добре розчиняють спирт і бензол. Більшість кислот не взаємодіють з пікриновою кислотою, а лише розчиняють її.
З металами, за винятком олова, взаємодіє, утворюючи солі – пікрати, які являються ВР, у більшості випадків чутливішими, ніж сама пікринова кислота. Особливо чутливі пікрати заліза та свинцю.
Пікринова кислота – стійка ВР, яка добре витримує тривале нагрівання й плавиться без розкладу. Температура спалаху пікринової кислоти – біля 300 0С. При запалені на повітрі навіть у великих кількостях при відсутності пікратів горить спокійно кіптявим полум'ям.
Чутливість її до удару вища чутливості тротилу. Від прострілу кулею пікринова кислота вибухає.
Чутливість до детонації вища порівняно із тротилом. Для пресованої пікринової кислоти граничний ініціюючий заряд дорівнює 0,3 г гримучої ртуті, а для литої - 3 г. За потужністю вона перевищує тротил. Вища, ніж у тротилу, чутливість до механічних дій, утворення пікратів при взаємодії з металами й розчинність у воді послужили причиною її обмеженого застосування.
У минулому пікринова кислота застосовувалась для спорядження боєприпасів як у чистому вигляді, так і в сумішах та сплавах з іншими ВР. Дуже поширеною була французька суміш, яка складалась із 80% пікринової кислоти та 20% динітронафталіну. Під час війни пікринову кислоту застосовували у протитанкових мінах у дерев'яній оболонці.