- •1. Значення музики як виду мистецтва
- •3. Сутність і завдання м.В. Діт. Дош. Віку.
- •4. Характеристика видів музичної діяльності.
- •5. Художньо-редагогічні вимоги щодо музичного репертуару
- •6. Методичка.
- •7. Форми організації муз.Діяльності
- •8. Система музико-ритмічного виховання жака-далькроза
- •9. Педагогічна концепція і методика системи к.Орфа
- •10. Музично – виховна концепція з.Кодая
- •11. Педагогічні погляди в.Верховинця
- •12. Сутність та структура музичних здібностей.
- •13. Вікові особливості муз. Розв. Дитини
- •14. Розвиток муз. Здібностей у дітей дош.Віку
- •15. Класифікація видів муз.Діяльн.
5. Художньо-редагогічні вимоги щодо музичного репертуару
Твори для слухання, співу, руху під музику відбираються з урахуванням програмних завдань виховання дитини в дитячому саду і відповідають художньо-педагогічним вимогам: єдності змісту та музичної форми; відповідності всім видам дитячої музичної діяльності; доступності сприйняття і виконання дітьми дошкільного віку різних груп дитячого саду.Єдність змісту і форми музичного творуДитяча музика, створювана композиторами, або народна, завжди повинна бути яскравою, образною, гранично наближеною до переживань та інтересам дитини, щоб збагачувати його в пізнавальному і емоційному відношенні. Увійти в світ музики-значить навчитися розуміти особливий «музична мова» (мелодичні інтонації, гармонійні поєднання, ладову забарвлення), який в сучасних умовах набуває нового своєрідне звучання. Разом з тим форма творів (що розуміється в широкому сенсі, як комплекс всіх музичних засобів) не повинна бути громіздкою, складною. Дитина сприймає музику, її образи в єдності з засобами музичної виразності. Відповідність репертуару видів музичної діяльностіПрограмі музичного виховання по слухання музики, співу, ритміці повинен відповідати і репертуар. Для слухання підбирається вокальна та інструментальна музика, найчастіше програмна (яка має конкретну програму, тематику, часто визначену у назві, наприклад п'єси П. Чайковського «Хвороба ляльки», «Нова лялька»). Передбачаються твори, різноманітні за тематикою, жанром, характером. З народно-пісенної творчості відбираються колискові, ігрові, хороводні, жартівливі пісні та танці. Вони прості, виразні, різноманітні - ласкаві і співучі, веселі та рухливі. Такі твори (російські, українські, білоруські, литовські, естонські, вірменські, грузинські, азербайджанські, татарські та ін) включаються до збірників і видаються для дітей у всіх республіках нашої країни. До дитячої музиці можна віднести високохудожні твори російських і західноєвропейських класиків, слухання яких збагачує духовний світ дитини. Назвемо «Дитячий альбом» П. Чайковського, польки М. Глінки, С. Рахманінова, окремі фрагменти з балету «Лебедине озеро» П. Чайковського, з опери «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, деякі твори Е. Гріга, Ф. Шуберта, Р. Шумана. Багато творів для дітей створено і створюється радянськими композиторами: С. Прокоф'євим, Д. Кабалевским, ан. Александровим, А. Островським, Є. Тілічеевой, М. Раухвергера, М. Йорданським, Т. Попатенко, А. Філіпенко, 3. Льовіной, В. Герчик, Н. Леві та ін У своїй творчості композитори часто зустрічаються з труднощами: створюючи музику для дітей, вони повинні користуватися досить обмежені кошти у пісенній мелодії, гармонії, фактурі викладу і формі твору. Тематика всіх творів, призначених для слухання, присвячена явищам, з якими дітей знайомлять в процесі всієї загально-виховні роботи, але життєві враження, виражені в музичних образах, по-новому фарбуються, поглиблюються.
6. Методичка.
7. Форми організації муз.Діяльності
Ветлугина Н.А виділила 3 форми занять:
Фронтальні заняття з усією групою дітей. Воно передбачає наступну послідовність дитячої музичної діяльності: на початку заняття музично - ритмічні вправи, слідом за ними слухання музики, потім спів і після цього музична гра або танець.
Побудова заняття має відповідати наступним вимогам: 1) Враховувати розумову, фізичну та емоційну навантаження дітей; 2) Встановлювати спадкоємність розвитку музичних здібностей в процесі придбання навичок, знань, засвоєння музичних творів; 3) Забезпечувати зв'язок та послідовність видів діяльності та розучуваного матеріалу; 4) Бути варіативними і відповідати віковим можливостям дітей, навчальним завданням. Індивідуальні музичні заняття з дітьми будуються на основі ретельного вивчення педагогом вікових та типологічних особливостей дітей, аналізу їх поведінки і діяльності в колективі, врахування рівня їхнього фізичного, розумового та естетичного розвитку, емоційного життєвого тонусу. Педагог - музикант враховує особливості кожної дитини і створює йому умови для розвитку, надає індивідуальну допомогу, навчає і виховує дитину.
Музичні заняття з невеликими групами проводяться з дітьми, у яких недостатньо розвинені музично слухові уявлення, музично - ритмічне почуття, з соромливими дітьми, які можуть проявляти себе творчо, але бояться колективу. (3)
На них вирішуються завдання музично - сенсорного розвитку дітей, навчання різним способам виконання музичних завдань по співу, творчі музичні завдання.
По кожній віковій групі є коротка характеристика психофізичних особливостей дітей та визначено завдання морального, розумового і естетичного та фізичного розвитку. Спільними вимогою по всіх вікових щаблях є виховання любові, інтересу до музики, емоційної чуйності, а так само розвиток музичних і творчих здібностей. Завдання, послідовно ускладнюються, тобто використовується концентричний спосіб побудови програми.