лекції по мат.логике / L18-log-erotetic
.pdfрозповiдне речення). Перед тим, як розглядати правильнiсть чи неправильнiсть сказаного в реченнi Орися зна¹, що Псьол впада¹ в Днiпро потрiбно згодитися з тим, що дiйсно Псьол впада¹ в Днiпро. Отже Псьол впада¹ в Днiпро ¹ пресупозицi¹ю речення Орися зна¹, що Псьол впада¹ в Днiпро . Щоб дати вiдповiдь на питання, чи зна¹ Орися, що Псьол впада¹ в Днiпро, потрiбно погодитися з тим, що Псьол впада¹ в Днiпро.
Дружня вiдповiдь, крiм прямо¨ вiдповiдi може мiстити зустiчне питання ви саме це хотiли спитати?
В питаннях другого типу видiляють питання, в яких потрiбно знайти вiдповiдь iз запропонованих тверджень, причому серед запропонованих ¹ одна i тiльки одна правильна вiдповiдь (роздiловi питаня). А серед таких питань ще видiляють тi, якi пропонують вибрати одну правильну вiдповiдь iз двох можливих. Такi питання часто зустрiчаються при тестуваннi. Системи тестування iнтенсивно розвиваються i на сьогоднi в них зустрiчаються питання будь-яких типiв.
Як сполучники в розповiдних реченнях об'¹днуються в групи близьких за змiстом, так i питальнi займенники (хто? що? який? котрий?, чий? скiльки?), питальнi частки (чи, хiба), питальнi прислiвники (як? де? звiдки? наскiльки? якою мiрою?, коли?) об'¹днуються в групи близьких за змiстом. Це дозволя¹ групувати питання за типами використаних питальних займенникiв та питальних часток. Виникають скiльки-питання, який-питання та подiбне. Так питальнi частки чи та хiба використовують для пiдсилення питання першого типу (так-нi-питань) (особливо в риторичних питаннях), отже математик може ¨х не розрiзняти i не використовувати. При побудовi питальних речень чи використову¹ться як розiловий сполучник (не частка!). Питання понедiлок в тижнi йде пiсля вiвторка, чи пiсля середи, чи пiсля суботи неправильне, синтаксично некоректне, тому що серед запропонованих вiдповiдей нема¹ правильно¨ (пiсля недiлi). Питання Парним ¹ число 7 чи число 8, чи число 10 також синтаксично некоректне, тому що серед запропонованих варiантiв ¹ двi правильнi вiдповiдi. В чи-питаннi другого типу пропону¹ться перелiк можливих вiдповiдей i серед них ¹ одна i тiльки одна правильна. Побутова технiка, банкомати пропонують чи-питання Що ви збира¹тесь робити? i далi йде перелiк можливостей. Питання яке з чисел 7,8, 10 ¹ парним та яке з чисел 7,11, 23 ¹ парним цiлком коректнi. Також коректним ¹ питання Гамлета
Чи бути, чи не бути - ось питання. Що благороднiше? Коритись долi I бiль вiд гострих стрiл ¨¨ терпiти,
А чи, зiткнувшись в грецi з морем лиха, Покласти край йому? заснути, вмерти.
Як пiдсумок, всi простi питання можна розiлити на три сутт¹во рiзнi типи
питання першого типу, так-нi-питання, вони вимагають однi¹¨ вiдповiдi так або нi;
питання другого типу, вони вимагають знайти правильну вiдповiдь iз запропонованого
перелiку, причому перелiк мiстить одну i тiльки одну правильну вiдповiдь, так званi чи-питання;
питання другого типу, вони вимагають знайти всi правильнi вiдповiдi iз вiдомо¨ мно-
жини. При цьому множина вiдповiдей може бути порожньою, а може збiгатися iз усi¹ю множиною можливих вiдповiдей.
При потребi, серед цих типiв можна видiлити меншi частини. Розглянемо питання другого типу
Для яких натуральних чисел x; y; z викону¹ться рiвнiсть 2x + 3y z = 29:
11
Це i подiбнi питання пропонують виписати нескiнченно багато елементiв предметно¨ облаcтi. В такому разi потрiбно вказати алгоритм, який породжу¹ всi вiдповiдi множину вiдповiдей задати як перераховну множину. Правильна вiдповiдь
z = 2x + 3y 29 |
(6) |
вказу¹, що x i y вибира¹мо довiльними, а z пiдрахову¹мо за формулою (6) (коли пiдрахувати
можна).
При створеннi питання використовуються також подоби кванторiв кiлькiсно¨ характеристики областi iстиностi предиката. Прикладами таких питань ¹
В групi МП 11 ¹ студенти майстри спорту? Скiльки студентiв групи МП11 живе в гуртожитку? Чи всi студенти групи МП 11 пройшли медогляд? Академзаборгованостей в групi МП11 менше 3-х?
Структуру питання, способи його запису потрiбно знати, коли створюються дiалоговi системи, запити до баз даних та подiбне. В логiчнiй мовi програмування Пролог, якщо R(x; y) ¹
двомiсним предикатом x ¹ батьком для y , то вираз
?(x)R(x; Григорiй)
¹ питанням хто ¹ батьком Григорiя? (питання другого типу). А вираз
?R(Àíäðié; Григорiй)
питанням Чи ¹ Андрiй батьком Горигорiя (питання першого типу) В пакетi символьних обчислень Maple запис
?coords;
означа¹ питання якi системи координат використову¹ пакет? (питання другого типу).
Iз простих питань (запитiв до бази даних) формуються складнi запити (питання). Наведемо приклади
Якщо в групi МП11 ¹ академзаборгованостi, то хто в нiй куратор? Який номер телефона у Григорiя, або яка в нього адреса?
Правила запису складного питання (запиту) до бази даних регулю¹ться документацi¹ю до пакету, який дозволя¹ роботу з базою.
Приклад правильно¨ але недружньо¨ вiдповiдi наводитьсся в анекдотi про Шерлока Холмса та доктора Ватсона, якi мандрували в корзинi повiтряно¨ кулi. Вони спитали у мiсцевого жителя, над яким пролiтали, Де ми? i одержали вiдповiдь В корзинi повiтряно¨ кулi. Одержавши вiдповiдь, Шерлок Холмс вказав професiю мiсцевого жителя математик, тому що вiн дав абсолютно точну вiдповiдь, яку неможливо використати.
12
Покажчик
àêñiîìè |
знань, 6 |
тризначно¨ логiки, 2 |
ëîãiêè |
антецендент, 2 |
багатозначнi, 2 |
частки |
двозначнi, 2 |
питальнi, чи та хiба, 11 |
мiркування |
чи-питання, 11 |
íå÷iòêi, 4 |
епiстемологiя, 6 |
множина |
гносеологiя, 6 |
можлвих вiдповiдей, 11 |
групи |
íå÷iòêà, 4 |
модальностей, 6, 7 |
модальнiсть, 6 |
iìïëiêàöiÿ |
модальностi |
доречна, 2 |
алетичнi, 6 |
матерiальна, 2 |
бажання, 7 |
íàäiéíà, 2 |
÷àñó, 7 |
релевантна, 2 |
åïiñòåìi÷íi, 6 |
строга, 2 |
причини, 7 |
iстиносне значення |
íå÷iòêiñòü |
вербальне, 5 |
пов'язана з людиною, 4 |
iстиноснi значення |
пов'язана з мовою, 4 |
лiнгвiстичнi, 4 |
пов'язана з трактуванням, 4 |
математичнi, 4 |
пов'язана з випадковiстю, 4 |
íå÷iòêi, 4 |
пов'язана з вiдтворенням, 4 |
розмитi, 4 |
îãiêà |
коли-питання, 11 |
тризначна, 2 |
консеквент, 2 |
онтологiя, 6 |
куди-питання, 11 |
основа, 2 |
ëîãi÷íî |
парадокс, 1 |
можливо, 2 |
парадокси |
ëîãiêà |
iìïëiêàöi¨, 1 |
асерторична, 1 |
питання, 9 |
багатозначна, 1 |
доречне переформулювання, 9 |
÷àñó, 7 |
другого типу, 10 |
деонтична, 1 |
недоречне переформулювання, 9 |
åïiñòåìi÷íà, 7 |
незрозумiле, 10 |
еротетична, 1 |
першого типу, 9 |
фiлософська, 1 |
простi, 12 |
iнтеррогативна, 1, 9 |
провокативне, 10 |
iнту¨цiонiстська, 1 |
риторичне, 9 |
математична, 1 |
ðîçäiëîâi, 11 |
модальна, 1 |
складнi, 12 |
íå÷iòêà, 1 |
стверджувальна частина, 11 |
питань та вiдповiдей, 9 |
вiдкрите, 10 |
предикатiв, 1 |
зустрiчне, 10 |
релевантна, 1 |
питання-жарти, 10 |
розмита, 1 |
пресупозицiя, 11 |
темпоральна, 7 |
припущення, 2 |
висовлюань, 1 |
прислiвники |
13
питальнi, 11 речення
наказовi, 1 питальнi, 1 розповiднi, 1 стверджувальнi, 1
роздiлове або, 2 скiльки-питання, 11 слiдування
ëîãi÷íå, 2 íàäiéíå, 2
свiт, 8 близький, 8 справжнiй, 8 видимий, 8 видiлений, 8
так-нi-питання, 9 тестування, 11 види
модальностей, 6 висловлення
нечiтке, 4 висновок, 2 вiдповiдь
булева стала, 9
елемент предметно¨ областi, 10 непряма, 10 пряма, 10
який-питання, 11 займенники
питальнi, 11 засновок, 2
cполучник роздiловий, чи, 11
14