Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
14
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
163.03 Кб
Скачать

розповiдне речення). Перед тим, як розглядати правильнiсть чи неправильнiсть сказаного в реченнi Орися зна¹, що Псьол впада¹ в Днiпро потрiбно згодитися з тим, що дiйсно Псьол впада¹ в Днiпро. Отже Псьол впада¹ в Днiпро ¹ пресупозицi¹ю речення Орися зна¹, що Псьол впада¹ в Днiпро . Щоб дати вiдповiдь на питання, чи зна¹ Орися, що Псьол впада¹ в Днiпро, потрiбно погодитися з тим, що Псьол впада¹ в Днiпро.

Дружня вiдповiдь, крiм прямо¨ вiдповiдi може мiстити зустiчне питання ви саме це хотiли спитати?

В питаннях другого типу видiляють питання, в яких потрiбно знайти вiдповiдь iз запропонованих тверджень, причому серед запропонованих ¹ одна i тiльки одна правильна вiдповiдь (роздiловi питаня). А серед таких питань ще видiляють тi, якi пропонують вибрати одну правильну вiдповiдь iз двох можливих. Такi питання часто зустрiчаються при тестуваннi. Системи тестування iнтенсивно розвиваються i на сьогоднi в них зустрiчаються питання будь-яких типiв.

Як сполучники в розповiдних реченнях об'¹днуються в групи близьких за змiстом, так i питальнi займенники (хто? що? який? котрий?, чий? скiльки?), питальнi частки (чи, хiба), питальнi прислiвники (як? де? звiдки? наскiльки? якою мiрою?, коли?) об'¹днуються в групи близьких за змiстом. Це дозволя¹ групувати питання за типами використаних питальних займенникiв та питальних часток. Виникають скiльки-питання, який-питання та подiбне. Так питальнi частки чи та хiба використовують для пiдсилення питання першого типу (так-нi-питань) (особливо в риторичних питаннях), отже математик може ¨х не розрiзняти i не використовувати. При побудовi питальних речень чи використову¹ться як розiловий сполучник (не частка!). Питання понедiлок в тижнi йде пiсля вiвторка, чи пiсля середи, чи пiсля суботи неправильне, синтаксично некоректне, тому що серед запропонованих вiдповiдей нема¹ правильно¨ (пiсля недiлi). Питання Парним ¹ число 7 чи число 8, чи число 10 також синтаксично некоректне, тому що серед запропонованих варiантiв ¹ двi правильнi вiдповiдi. В чи-питаннi другого типу пропону¹ться перелiк можливих вiдповiдей i серед них ¹ одна i тiльки одна правильна. Побутова технiка, банкомати пропонують чи-питання Що ви збира¹тесь робити? i далi йде перелiк можливостей. Питання яке з чисел 7,8, 10 ¹ парним та яке з чисел 7,11, 23 ¹ парним цiлком коректнi. Також коректним ¹ питання Гамлета

Чи бути, чи не бути - ось питання. Що благороднiше? Коритись долi I бiль вiд гострих стрiл ¨¨ терпiти,

А чи, зiткнувшись в грецi з морем лиха, Покласти край йому? заснути, вмерти.

Як пiдсумок, всi простi питання можна розiлити на три сутт¹во рiзнi типи

питання першого типу, так-нi-питання, вони вимагають однi¹¨ вiдповiдi так або нi;

питання другого типу, вони вимагають знайти правильну вiдповiдь iз запропонованого

перелiку, причому перелiк мiстить одну i тiльки одну правильну вiдповiдь, так званi чи-питання;

питання другого типу, вони вимагають знайти всi правильнi вiдповiдi iз вiдомо¨ мно-

жини. При цьому множина вiдповiдей може бути порожньою, а може збiгатися iз усi¹ю множиною можливих вiдповiдей.

При потребi, серед цих типiв можна видiлити меншi частини. Розглянемо питання другого типу

Для яких натуральних чисел x; y; z викону¹ться рiвнiсть 2x + 3y z = 29:

11

Це i подiбнi питання пропонують виписати нескiнченно багато елементiв предметно¨ облаcтi. В такому разi потрiбно вказати алгоритм, який породжу¹ всi вiдповiдi множину вiдповiдей задати як перераховну множину. Правильна вiдповiдь

z = 2x + 3y 29

(6)

вказу¹, що x i y вибира¹мо довiльними, а z пiдрахову¹мо за формулою (6) (коли пiдрахувати

можна).

При створеннi питання використовуються також подоби кванторiв кiлькiсно¨ характеристики областi iстиностi предиката. Прикладами таких питань ¹

В групi МП 11 ¹ студенти майстри спорту? Скiльки студентiв групи МП11 живе в гуртожитку? Чи всi студенти групи МП 11 пройшли медогляд? Академзаборгованостей в групi МП11 менше 3-х?

Структуру питання, способи його запису потрiбно знати, коли створюються дiалоговi системи, запити до баз даних та подiбне. В логiчнiй мовi програмування Пролог, якщо R(x; y) ¹

двомiсним предикатом x ¹ батьком для y , то вираз

?(x)R(x; Григорiй)

¹ питанням хто ¹ батьком Григорiя? (питання другого типу). А вираз

?R(Àíäðié; Григорiй)

питанням Чи ¹ Андрiй батьком Горигорiя (питання першого типу) В пакетi символьних обчислень Maple запис

?coords;

означа¹ питання якi системи координат використову¹ пакет? (питання другого типу).

Iз простих питань (запитiв до бази даних) формуються складнi запити (питання). Наведемо приклади

Якщо в групi МП11 ¹ академзаборгованостi, то хто в нiй куратор? Який номер телефона у Григорiя, або яка в нього адреса?

Правила запису складного питання (запиту) до бази даних регулю¹ться документацi¹ю до пакету, який дозволя¹ роботу з базою.

Приклад правильно¨ але недружньо¨ вiдповiдi наводитьсся в анекдотi про Шерлока Холмса та доктора Ватсона, якi мандрували в корзинi повiтряно¨ кулi. Вони спитали у мiсцевого жителя, над яким пролiтали, Де ми? i одержали вiдповiдь В корзинi повiтряно¨ кулi. Одержавши вiдповiдь, Шерлок Холмс вказав професiю мiсцевого жителя математик, тому що вiн дав абсолютно точну вiдповiдь, яку неможливо використати.

12

Покажчик

àêñiîìè

знань, 6

тризначно¨ логiки, 2

ëîãiêè

антецендент, 2

багатозначнi, 2

частки

двозначнi, 2

питальнi, чи та хiба, 11

мiркування

чи-питання, 11

íå÷iòêi, 4

епiстемологiя, 6

множина

гносеологiя, 6

можлвих вiдповiдей, 11

групи

íå÷iòêà, 4

модальностей, 6, 7

модальнiсть, 6

iìïëiêàöiÿ

модальностi

доречна, 2

алетичнi, 6

матерiальна, 2

бажання, 7

íàäiéíà, 2

÷àñó, 7

релевантна, 2

åïiñòåìi÷íi, 6

строга, 2

причини, 7

iстиносне значення

íå÷iòêiñòü

вербальне, 5

пов'язана з людиною, 4

iстиноснi значення

пов'язана з мовою, 4

лiнгвiстичнi, 4

пов'язана з трактуванням, 4

математичнi, 4

пов'язана з випадковiстю, 4

íå÷iòêi, 4

пов'язана з вiдтворенням, 4

розмитi, 4

îãiêà

коли-питання, 11

тризначна, 2

консеквент, 2

онтологiя, 6

куди-питання, 11

основа, 2

ëîãi÷íî

парадокс, 1

можливо, 2

парадокси

ëîãiêà

iìïëiêàöi¨, 1

асерторична, 1

питання, 9

багатозначна, 1

доречне переформулювання, 9

÷àñó, 7

другого типу, 10

деонтична, 1

недоречне переформулювання, 9

åïiñòåìi÷íà, 7

незрозумiле, 10

еротетична, 1

першого типу, 9

фiлософська, 1

простi, 12

iнтеррогативна, 1, 9

провокативне, 10

iнту¨цiонiстська, 1

риторичне, 9

математична, 1

ðîçäiëîâi, 11

модальна, 1

складнi, 12

íå÷iòêà, 1

стверджувальна частина, 11

питань та вiдповiдей, 9

вiдкрите, 10

предикатiв, 1

зустрiчне, 10

релевантна, 1

питання-жарти, 10

розмита, 1

пресупозицiя, 11

темпоральна, 7

припущення, 2

висовлюань, 1

прислiвники

13

питальнi, 11 речення

наказовi, 1 питальнi, 1 розповiднi, 1 стверджувальнi, 1

роздiлове або, 2 скiльки-питання, 11 слiдування

ëîãi÷íå, 2 íàäiéíå, 2

свiт, 8 близький, 8 справжнiй, 8 видимий, 8 видiлений, 8

так-нi-питання, 9 тестування, 11 види

модальностей, 6 висловлення

нечiтке, 4 висновок, 2 вiдповiдь

булева стала, 9

елемент предметно¨ областi, 10 непряма, 10 пряма, 10

який-питання, 11 займенники

питальнi, 11 засновок, 2

cполучник роздiловий, чи, 11

14

Соседние файлы в папке лекції по мат.логике