Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

лекции прохоров

.pdf
Скачиваний:
12
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
853.3 Кб
Скачать

IЕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IЕ =

IЕ

 

 

 

 

 

t вх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t′′вх

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IБ, IК

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IК

 

 

 

 

 

α· IЕ =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

τКЕ

 

 

 

IК = α·

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IЕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IБ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.18

 

 

 

 

 

Якщо тривалість вхідного імпульсу струму tвх >> τКЕ, то за час його дії

амплітуда вихідного струму встигає досягти максимального значення

IК макс =

α · IЕ, а струм бази сильно зменшиться. При зменшенні тривалості вхідного ім-

пульсу амплітуда

вихідного імпульсу зменшується, так

що при

t′′вх= τКЕ

(штрихові лінії) одержуємо IК 0,5 IК макс. Таким чином у разі дії малого високочастотного сигналу, коли його період буде менше ніж 2π·τКЕ, коефіцієнт передачі буде менше одиниці.

Розрахунок часу затримки τКЕ заснований на розділенні структури транзистора на декілька областей, відповідних послідовним етапам руху носіїв від емітера до колектора. В цьому випадку час затримки:

τКЕ = τЕп + tпрБ + tпрКп + τКп ,

(3.18)

де τЕп, τКп - постійні часу емітерного і колектора переходів;

tпрБ, tпрК - середній час прольоту дірок (електронів) через базу і перехід колектора.

71

 

 

fгр,МГц

 

 

 

 

Частотні

параметри тран-

1000

 

 

 

 

 

КТ 361

 

 

 

 

 

 

зистора fh21Е

і fh21Б називають

 

 

 

 

 

 

 

граничними частотами коефіці-

600

 

 

 

 

 

 

єнтів передач в схемах з ЗЕ і ЗБ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відповідно. На цій частоті коефі-

 

 

 

 

IЕ опт

цієнти передачі зменшуються в

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 раз в порівнянні з його низь-

 

 

 

 

 

 

 

кочастотним значенням.

 

 

 

 

20

 

IЕ ,мА

0

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

На рис.3.19 наведена типо-

Рисунок 3.19

 

ва залежність граничної частоти

 

від струму емітера. В області малих струмів гранична частота збільшується із зростанням струму, що обумовлене зменшенням диференціального опору емітерного переходу. В області великих струмів із зростанням струму збільшуються товщина бази і час прольоту дірок (електронів) через базу, тому гранична частота зменшується.

Найбільшу частоту, при якій транзистор здатний генерувати коливання в схемі автогенератора, називають максимальною частотою генерації fмакс. Максимальна частота генерації пов'язана з граничною частотою співвідношенням:

 

f макс =

fгр

 

 

 

8πrб СКбар

,

(3.19)

 

 

де СКбар

- бар'єрна ємність переходу колектора ;

 

rКбар -

еквівалентний опір бази.

 

 

3.9Робота транзистора в імпульсному режимі

Імпульсний режим характерний для роботи транзистора в цифрових логічних і запам'ятовуючих схемах і широко використовується в ЕОМ, пристроях цифрової автоматики, в схемах генераторів, перетворювачів імпульсів та ін. Для цих схем типові перемикання транзистора за короткий час із стану з високою напругою колектора і малим струмом в стан з малою напругою і

72

великим струмом (включення) і зворотне перемикання (виключення). При цьо-

му і струми і напруги в транзисторі змінюються в широких межах, так що в бі-

льшості випадків виявляється нелінійність його характеристик. Тому імпульс-

ний режим називають також режимом великого сигналу.

На рисунку 3.20 представ-

 

 

лена найпростіша схема ключа,

 

к

 

Б1

що містить транзистор, включе-

 

 

RК

ний по схемі ЗЕ, і резистори R1 і

 

 

Вих

R2 в базовому і колекторному

 

 

VT

колах. В колі колектора включе-

Вх

R1

но джерело постійної напруги

 

t

 

СНБ1

ЕК.

 

 

При подачі на вхід негати-

Рисунок 3.20

вної напруги транзистор знаходиться в режимі відсічі і струм

колектора, що протікає через резистор R2, практично дорівнює нулю, а напруга на виході дорівнює напрузі джерела живлення ЕК, що відповідає закритому станові ключа. Якщо на вході діє досить висока позитивна напруга ЕБ1, то у колі бази транзистора тече струм, який дорівнює IБ1=( ЕБ1-UБЕ)/ R1, де UБЕ – пряма напруга база-емітер. При цьому в колекторному колі протікає струм IК, який створює падіння напруги на резисторі R2. Напруга на виході зменшується на величину IК R2, що відповідає відкритому станові ключа.

Вихідну напругу у відкритому стані можна визначити з характеристики

навантаження (рис.3.21).

Звичайно

IК

ЕК /R2

Iб

вимагається, щоб напруга

Uвих була

 

 

 

 

 

 

якомога менша і слабо залежала від

 

 

 

 

 

 

 

 

вхідної напруги і опору R2. Ці вимо-

 

 

 

 

ги задовольняються, якщо

робоча

 

 

 

UКЕ

точка А лежить на крутій

ділянці

 

 

 

 

 

Uвих

ЕК

Рисунок 3.21

характеристики

73

транзистора, відповідній режиму насичення. Тоді Uвих= UКЕнас, де UКЕнас - напруга насичення. При цьому повинна виконуватися умова існування режиму насичення, тобто IБ1>IКнас , де IКнас - струм колектора в режимі насичення при

IКнасК /RК.

Розглянемо перехідні процеси в схемі ключа, коли на її вхід подається імпульс напруги. На рис.3.22 приведені відповідні тимчасові діаграми, де процеси, що відбуваються в схемі можна розбити на ряд тимчасових інтервалів.

Час затримки. При t < t1 Uвх= Б2, так що транзистор знаходиться в режимі відсічення, базовий і колекторний струми зневажливо малі, напруга на

базі рівна Б2,

а на виході К . Після стрибкоподібної зміни вхідної напруги

Uвх від Б2 до ЕБ1 при t > t1

стрибком встановлюється базовий струм, який

при ЕБ1 >> UБЕ

не залежить

від напруги UБЕ і тому постійний: IБ1= ЕБ1 /R1

(рис.3.22 б).

 

 

Напруга UБЕ не може змінитися стрибком із-за впливу ємності між виводом бази і нульовою шиною; ця ємність складається з бар'єрних ємностей емітерного і колекторного переходів. Оскільки протягом часу затримки напруга на колекторі залишається постійною, то напруги на емітерному і колекторному переходах змінюються на однакове значення, тому їх бар'єрні ємності підсумовуються.

У момент часу t2 (рис.3.22 в) напруга UБЕ досягає порогового значення UБЕ пор, при якому починається інтенсивна інжекція електронів з емітера в базу. При цьому виявляється велика дифузійна ємність СЕдиф, тому зростання напруги UБЕ сповільнюється. В колі колектора з'являється струм (рис.3.22 д), що створює падіння напруги на резисторі R2, тому вихідна напруга починає знижуватися (рис.3.22 е).

Інтервал часу між моментом наростання фронту вхідного імпульсу струму до значення, відповідного 10% його амплітуди, і моментом наростання фронту вихідного імпульсу струму до значення, відповідного 10% його амплітуди, на-

зивають часом затримки tзт.

Час наростання. При t > t2 струм колектора наростає до IК нас, а вихі74

дна напруга зменшується до значення UКЕ нас. Інтервал часу між моментом наростання фронту вихідного імпульсу струму від значення, відповідного 10% його амплітуди, до значення, відповідного 90% його амплітуди, називають ча-

сом наростання tнр= t3 – t2. У момент часу

t3 струм колектора рівний 0,9 IК нас, а

вихідна напруга знижується до UКЕ нас+ 0,1

U.

 

 

 

 

 

 

 

 

Uвх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕБ1

 

 

 

 

 

 

 

ЕБ2

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a)

t4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IБ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IБ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

IБ2

 

 

 

 

 

 

 

 

UБЕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

δUБЕ

 

 

 

 

 

 

UБЕ пор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕБ2

 

 

 

 

 

 

 

UБЕ нас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t2

 

 

в)

 

 

QКнас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

QБЕ нас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

QБ

 

 

 

 

 

 

 

 

QБα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IК

 

 

 

 

 

t3

 

 

г)

t5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IК нас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,9 IК нас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

0,1 IК нас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

tНР

 

 

д)

 

 

 

 

 

 

 

 

tСП

t6

 

 

 

 

 

tЗТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uвих

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

 

 

 

 

 

 

 

 

0,1

U

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

UКЕ нас

 

 

 

 

 

 

 

 

0,1

U

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

tНР U

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

tроз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

е)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.22

75

Протягом стадії наростання струму колектора транзистор знаходиться в активному режимі. Час наростання визначається інерційністю транзистора - це час прольоту електронів через область бази і колекторного переходу і час перезаряду бар'єрної ємності колекторного переходу .

Сумарний час tвкл= tзт+tнр називається часом включення. Для зменшення часу включення необхідно зменшувати ємність CЕбар , СКбар, Сн, сумарний час прольоту електронів через область бази і колекторного переходу і збільшувати

β.

Починаючи з моменту часу t2 (рис.3.22 г) в базі накопичується заряд електронів QБ. У момент часу t3 він досягає значення QБа, характерного для активного режиму при IК =0,9 · IК нас . При t > t3 транзистор переходить в режим насичення, а заряд QБ прагне значення QБ нас , характерного для цього режиму. Одночасно при t > t3 відбувається накопичення заряду QК дірок в колекторі, цей заряд прагне значення QК нас , відповідного сталого режиму насичення. Таким чином, в транзисторі накопичується надлишковий (в порівнянні з активним режимом) заряд неосновних носіїв Qнадл=QКнас+QБнас-QБа. На цьому етапі (t > t3) струм колектора і вихідна напруга змінюються трохи.

Час розсмоктування. У момент часу t = t4, коли вхідна напруга змінюється від значення ЕБ1 до -ЕБ2, починається процес включення. В колі бази з'являється негативний струм –IБ2 ЕБ2/R1 при ЕБ2 >>UБЕ. З цим струмом пов'язано стрибкоподібне пониження напруги на базі, обумовлене зміною напруги на опорі бази δUБЕ. Великий негативний базовий струм утворюється рухом електронів, накопичених в базі в режимі насичення. Цей струм має ту ж природу, що і зворотний струм р-n-переходу при виключенні. На емітерному і колекторному переходах залишаються прямі напруги до тих пір, поки концентрація надмірних неосновних носіїв у меж переходів в базі і колекторі не зменшиться до нуля. Це явище аналогічно збереженню прямої напруги на р-n-переході при перемиканні з прямого струму на зворотний. Таким чином, на цій стадії на базі зберігається позитивна напруга, струм колектора залишається постійним, рівним IК нас, а вихідна напруга - низькою, рівною UКЕ нас.

76

Інтервал часу між моментом подачі на базу замикаючого імпульсу і моментом, коли напруга на колекторі транзистора досягає заданого рівня, рівного UКЕнас +0,1 U називається часом розсмоктування tроз. Згідно рис.3.22 е) tроз= t5 – t4 . До моменту часу t5 надлишковий заряд видаляється, транзистор переходить з режиму насичення в активний режим, починається спад струму колектора і підвищення вихідної напруги.

Час спаду. При t > t5 струм колектора зменшується до нуля (рис.3.22 д), а вихідна напруга підвищується до ЕК. Інтервал часу спаду вихідного імпульсу струму від значення, відповідного 90% його амплітуди, до значення, відповідного 10% його амплітуди, називається часом спаду tсп= t6 – t5. При малої ємності Сн конденсатора (Сн<< β·CК бар) підвищення вихідної напруги закінчується у момент часу t6 одночасно із спадом до нуля струму колектора, при цьому струм і напруга змінюються в часі приблизно по експоненціальних законах з однаковоюпостійноючасу, характерноюдлячасунаростання.

Сумарний час

tвик= tроз + tсп називається часом виключення. При великій

ємності Сн > β·CК бар

час підвищення вихідної напруги

tнрU = t7 - t5 (штри-

хова лінія на рис.3.22 е) може значно перевищити час спаду струму tсп. Після припинення струму колектора (тобто при t > t6) перехідний процес наростання напруги визначається тільки зарядкою конденсатора навантаження через резистор R2.

3.10 Граничні режими роботи біполярних транзисторів

На рисунку 3.23 представлена типова діаграма області безпечних режимів (ОБР) роботи біполярних транзисторів.

Горизонтальний відрізок АВ, обмежуючий ОБР по струму, визначає значення максимально допустимого

IК

В

 

 

 

UК

 

 

 

IК max

 

 

 

 

 

С'

 

 

 

 

ОБР

 

С

45º

 

 

 

 

 

 

 

 

D'

 

 

 

 

 

D

 

UКЕ

 

Рисунок 3.23

t

 

 

77

постійного струму колектора IК max. Перевищення цього значення при струмових перевантаженнях приводить до поступового руйнування конструкції транзистора - як правило, в місці контакту вихідного електроду з кристалом напівпровідника. Крім того, такі перевантаження викликають необоротне зниження параметрів транзистора - раніше всього коефіцієнта передачі струму.

Вертикальний відрізок СD, обмежуючий ОБР по напрузі, визначає максимально допустиме значення напруги колектор - емітер UКЕо. Воно задається при розімкненому колу бази, тобто в самих небезпечних умовах. Навіть незначне і короткочасне перевищення значення UКЕо приводить до руйнування транзистора.

Відрізок ВС характеризує обмеження електричного режиму приладу по потужності: значення потужності, що виділяється в приладі, не повинні виходити за межу ВС ОБР. Це обмеження зв'язано з тим, що температура структури приладу не повинна перевищувати максимально допустимого значення, тобто електрична потужність, що виділяється в приладі, не повинна перевищувати можливостей тепловідводуотвода. Межа ОБР по максимальній потужності в логарифмічному масштабі - відрізок ВС - є прямою лінією під кутом 450 до осей координат.

Для більшості напівпровідникових приладів ОБР обмежується додатково відрізком С'D' і зменшується. Це обмеження пов'язано з дією електротеплового зв'язку (так звана "теплова нестабільність"): потужність, що виділяється в приладі, і тепловий опір збільшуються із зростанням температури, тобто нагрів приладу росте, а тепловідвід погіршується; в результаті температура структури або обмежується на певному рівні (більшому, ніж у відсутності зворотного зв'я- зку) або росте необмежено. Вихід робочої точки за ОБР приводить, як правило, до необоротного погіршення параметрів приладу.

При скороченні тривалості протікання струму tі через транзистор - імпульсних режимах - ОБР розширяється: максимально допустиме значення імпульсного струму збільшується до (1,5-2)·IК max , збільшується і область, обмежувана

максимальною

температурою структури.

Межа по напрузі

 

78

 

зберігається, оскільки значення UКЕо від тривалості імпульсу не залежить. Типові ОБР для імпульсних режимів приведені на рисунку 3.24. Із зменшенням тривалості імпульсу (tі1>tі2>tі3>tі4>tі5>tі6>tі7>tі8) зникає межа електротеплового зворотного зв'язку (С'D'), а потім і температурна межа (відрізок ВС): ОБР утворює прямокутник, обмежений значеннями IК і max і UКЕо.

Розглянуті питання безпечної роботи біполярних транзисторів відносилися до режимів експлуатації з позитивним (відмикаючим) струмом бази. В ключових режимах з негативним (замикаючим) струмом бази починають діяти фізичні процеси, що приводять до локалізації енергії в структурі при замиканні транзистора і відповідного звуження ОБР. Типова діаграма ОБР при негативних струмах бази для високовольтного біполярного транзистора показана на рисунку 3.25. Граничне значення струму IК і max зберігається. По напрузі фіксуються два граничні значення: UКБо і UКЕо. Протяжність області теплової нестабільності залежить від значення замикаючого базового струму. Таким чином, в режимах з негативним базовим струмом робоча точка не може виходити за межу ОБР навіть короткочасно. Крім того, збільшення амплітуди замикаючого струму бази приводить до помітного зниження значення максимально допустимої напруги в порівнянні із значенням UКЕо - максимально допустимим значенням напруги в статичному режимі.

IК

 

 

IК р

IК і max

 

 

IК і max

 

 

 

 

 

 

n

tі1 tі2

tі3 tі4

tі6

 

 

tі5

 

 

tі7

tі8

 

 

 

 

 

 

 

 

UКЕо

 

 

 

UК

 

Рисунок 3.24

 

1

2 Ic

3

4

UКЕ UКБ UКЕ

Рисунок 3.25

79

3.11 Різновиди транзисторів і їх параметри 3.11.1 Класифікація транзисторів

По допустимій розсіюваній потужності:

– малопотужні - розсіювана потужність менше 1 Вт;

потужні - розсіювана потужність більше 1 Вт. По граничній частоті:

низькочастотні - з граничною частотою нижче 30 Мгц;

високочастотні - з граничною частотою, що лежить в межах 30 - 300

Мгц;

- надвисокочастотні - з граничною частотою вище 300 Мгц;

За призначенням: універсальні, підсилювальні, генераторні, перемикаючі, імпульсні і ін.

По фізичній структурі і технології виготовлення: епітаксіально-планарні,

планарні, меза-планарні, дифузійно-сплавні і ін.

По конструктивному оформленню: корпусні і безкорпусні.

3.11.2 Системи довідкових параметрів

Параметри транзисторів, що приводяться в довідниках, діляться на електричні і граничні експлуатаційні.

До електричних параметрів відносяться:

гранична частота fгр призаданих напрузі UКЕ і струмі емітера;

статичний коефіцієнт передачі струму в схемі ЗЕ h21Е при заданих напрузі UКЕ і струмі IЕ;

зворотні струми переходів IКБ0 , IЭБ0 при заданих напругах UКЕ і UЕБ;

зворотний струм переходу колектора IКЕR при заданих напрузі UКЕ і опорі RБЕ резистора, включеного між базою і емітером;

ємності переходів СЕ , СК при заданих зворотних напругах.

 

Окрім перерахованих вище загальних електричних параметрів залежно

від

призначення транзистора указують ряд специфічних параметрів.

 

80