osn_telezhurn
.pdfАСК, режисер монтажу, звукорежисер). Оператор, відеоінженер. Художник на ТБ.
Відмінності між журналістськими професіями та ролями (амплуа) на ТБ. Творчі та технічні професії на телебаченні.
Колективний характер телевізійної творчості. Поняття творчої групи. Командність, єдність, взаємозалежність, відповідальність.
Журналістська спеціалізація на ТБ. Горизонтальна, вертикальна й жанрова спеціалізації в тележурналістиці. Умовна спеціалізація в теленовинах. Спеціалізація в телепубліцистиці. Стрінгерство, інвестигейтерство (розслідувальна журналістика), біт-спеціалізація тощо.
Тележурналіст – телепрограма – телеаудиторія у процесі телекомунікації.
Практична робота: завдання № 3.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 5.
Література: основна [1, 3, 7, 8, 11, 19, 20], додаткова [1, 4, 12, 15, 25, 27, 34,
38, 49, 53].
Тема 6. Участь телеаудиторії у процесі комунікації Типологія телеаудиторії, критерії класифікації. Види аудиторії:
розрахункова, реальна, потенційна. Інформаційна рівновага й порозуміння. Проблема контакту телебачення і глядача. Моделі взаємодії: управнотехнократична, комунікативно-пізнавальна, гуманітарна. Форми зворотного зв’язку: епістолярна, інтерактивна, співавторська, тестуюча, консультативна, експертна, дослідницька. Особливості телеаудиторії, доцільність та значення її вивчення.
Телеметрія. Методи й засоби дослідження глядацької аудиторії. Інтерв'ю, опитування (анкетування), щоденник глядача; електронні методи (аудіметр). Типологічна вибірка аудиторії, фокус-групи.
Соціологія суспільної думки. Предмет суспільної думки. Цілі й методи соціологічного дослідження. Якість інформації. Маніпуляції суспільною думкою. Критика і прогноз. Обробка статистичної інформації. Контент-аналіз. Фокусгрупа та «круглий стіл». Опитування та інтерв’ю. Глибоке інтерв’ю. Біографічний метод. Включене спостереження (репортер «в масці»). Об’єктивне та суб’єктивне в праці журналіста. Знання та думка. Зв'язок явища з колишньою та майбу тньою соціальною реальністю. Зв'язок соціальних явищ між собою.
Практична робота: не передбачена.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 6.
Література: основна [13, 18, 19, 20, 21, 22], додаткова [5, 14, 22, 26, 34].
Розділ третій Телебачення як виробництво
Тема 7. Організація телевізійного мовлення Типологія ТРК. Загальна характеристика ТРК. Типоформуючі
характеристики: засновник, форма власності, цілі, завдання, концепція, функція, призначення. Спосіб реалізації, аудиторія. Типологічні ознаки: галузь
11
відображення дійсності, програмування, кадровий склад, внутрішня структура, виробництво та періодичність виходу в ефір. Формальні ознаки. Основні телевізійні технології. Студійна, позастудійна трансляції, відеозапис.
Організаційні, фінансові, матеріально-технічні засади функціонування телемовлення. Специфіка організації та управління телевиробництвом. Проблема взаємодії державних та недержавних телеканалів. Рейтинг передач, програм, каналів. Програмна політика. Значення рейтингу в умовах конкуренції. ЗМІ в умовах ринкової економіки (орієнтація на прибутковість, самоокупність, конкурентоспроможність, економічну ефективність).
Правові, фінансові, матеріально-технічні засади функціонування телемовлення. Специфіка організації та управління телевиробництвом. Проблема взаємодії державних та приватних телеканалів. Рейтинг передач, програм, каналів. Значення рейтингу в умовах конкуренції. Програмна політика.
Маркетинг і менеджмент сучасного телевиробництва. Телепроект як основа продюсерської діяльності. Класифікація телепроектів. Аналіз основних телетехнологій. Бюджет телепроекта (витрати на репортажну, трансляційну та постановчу технології).
Форми фінансування телепроектів (технологія Product placement).
Предпродакшн (розробка бізнес-планів телепроектів, бюджет, смета й контракт), постпродакшн (просування). Стратегія та методи просування творів на телевізійному ринку. Реклама, промоушн, анонсування. Ремаркетинг старих та стабільно популярних телепрограм.
Практична робота: не передбачена.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 7.
Література: основна [3, 7, 16, 17, 19, 20, 21, 22], додаткова [5, 9, 18, 20, 28, 35].
Тема 8. Програмування телевізійного мовлення Поняття «телевізійна передача», «програма», «канал» як складні
телевізійні форми. Походження понять, багатозначність, синонімічність, трансформація.
Телевізійна програма телеканалу як складна жанрово-тематична структура телевізійного мовлення (сукупність телепередач різної тематики, форми, жанру). Типологія телепрограм (багатоаспектна класифікація). Вимога відповідності телепрограми основним принципам мовлення конкретного телеканалу, його ідейній спрямованості, естетичній і художній завершеності.
Структура телепрограми. Блоки: ранковий, денний, вечірній, нічний. Рубрика, цикл, серія. Серія передач, фільмів. Сітка (або структура) мовлення як набір рубрик, циклів, серій і разових передач у тижневому розкладі мовлення. Сезонність сітки мовлення. Сітка у будні та вихідні.
Основні структурно-тематичні розділи телепрограми: інформаційнопубліцистичний, художньо-ігровий, розважальний. Розділи, що поступово зникають зі структури сучасного ТБ: культурно-просвітницький та навчальноосвітній.
12
Діалогічність — універсальний принцип побудови телепрограми. Телепрограма як «образ» дня.
Програмування телевізійного мовлення – процес тематичного й жанрового планування телепередач і фільмів на рік, квартал (перспективне планування), на місяць, тиждень, день (поточне планування). Календарне, соціальне прогнозування. Верстка та випуск в ефір.
Принципи програмування щоденного мовлення: єдність ідейної спрямованості й естетичної завершеності програми, дотримання профілю каналу, актуальності й оперативності мовлення, композиційної стрункості розкладу передач, обліку попередніх і наступних передач, а також передач на інших телеканалах. Програма передач («програмка») – зміст передач мовлення за назвами телемовника й часом виходу в ефір. Планування, верстка, публікація в друкованій пресі та Інтернеті.
Концепція регіонального програмування. Сучасні проблеми багатопрограмного мовлення.
Практична робота: завдання № 4.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 8. Література: основна [2, 14, 19, 22], додаткова [18, 22, 58].
Тема 9. Правові засади телевізійного мовлення та журналістської діяльності Законодавство України у сфері телебачення. Правовий статус засновника ТРК і власника ТРК. Правовий статус редакції ЗМІ та головного редактора. Правовий статус тележурналіста. Державне регулювання у сфері телебачення. Система органів, що здійснюють державне регулювання у сфері масової інформації. Повноваження державних органів у відношенні ЗМІ: реєстрація ЗМІ, ліцензування мовлення, контроль за розповсюдженням ЗМІ, інші повноваження.
Право тележурналістів на доступ до інформації та закони, що його регулюють. Загальний порядок пошуку та отримання інформації. Доступ на засідання державних органів. Доступ до суду та порядок висвітлення судових процесів у телеефірі. Доступ на засідання виборчих комісій. Доступ на підприємства. Доступ до інформації про приватне життя особи. Доступ до інформації у надзвичайній ситуації. Доступ до режимних установ. Доступ до документів. Сенс і нісенітниця акредитації.
Обмеження прав тележурналіста на отримання та використання інформації. Державна таємниця та її захист. Захист інших видів таємниць, що охороняються законом. Конфіденційна інформація, комерційна таємниця, інформація про особу, невтручання в особисте життя людини. Оскарження відмови у наданні інформації. Відповідальність за розголошення таємниці, що спеціально охороняється законом.
Поняття про журналістську етику та основи професійної моралі.
Взаємозв’язок етичних та правових норм у тележурналістиці. Етичні кодекси і внутрішньо-редакційні нормативні документи. Засади редакційної політики. Публічна угода про редакційну політику як шлях подолання цензури та досягнення журналістами редакційної незалежності. Оформлення професійних стосунків журналістів із роботодавцем. Поняття конфлікту інтересів та підходи до
13
вирішення проблеми у редакційних документах ЗМІ. Закріплення етичних норм у редакційних (фірмових) стандартах.
Етика роботи з джерелами інформації, взаємин із героями матеріалів, зйомки та висвітлення в телеефірі специфічних тем. Проблема «джинси»,
хабарів. Етика взаємин із колегами. Етика «фрілансу». Етичні аспекти взаємовідносин «журналіст – суспільство» і «журналіст – аудиторія». Соціальна позиція тележурналіста як особисте ставлення до життєвих явищ, їх розуміння та оцінка.
Практична робота: не передбачена.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 9.
Література: основна [4, 8, 9, 10, 12, 14, 21], додаткова [7, 15, 38, 48, 56],
інформаційні джерела [7].
МОДУЛЬ ДРУГИЙ СИСТЕМА ЖАНРІВ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ. ТЕХНОЛОГІЯ
СТВОРЕННЯ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ЖУРНАЛІСТСЬКОГО ТВОРУ
Розділ перший Система жанрів телевізійної журналістики
Тема 10. Поняття «жанру», жанроутворювальні чинники, жанрова типологія тележурналістики
Видовий та жанровий поділ журналістики. Історія виникнення жанрів журналістики. Жанровий поділ Аристотеля. Еволюція жанрів журналістики. Жанрові різновиди. Загальножурналістські жанри.
Поняття про «жанр» як кут зору автора на життєвий матеріал. Жанр як сукупність усталених жанрових ознак (призначення, об’єкт, метод, засоби виразності, дієвість). Головні жанроутворювальні чинники. Предметнофункціональна природа телевізійних жанрів. Тема та жанр. Жанр та творче завдання. Жанр як метод. Жанр як літературна форма, особливості драматургії інформаційних та аналітичних жанрів. Макрожанр.
Жанрова типологія тележурналістики. Різниця між жанрами тележурналістики (журналістськими) та телевізійними жанрами («нежурналістськими», екранними). Види журналістської діяльності на ТБ та відповідно система жанрів тележурналістики: інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні. Загальножурналістські жанри. Характеристика груп та притаманної їм сукупності усталених жанрових ознак. Синтез жанрів у телепрограмі, явище дифузії жанрів у тележурналістиці, виникнення нових жанрових форм (рухливість і нестабільність жанрів на ТБ, постійне поновлення жанрової системи). Сучасні тенденції розвитку телевізійних жанрів.
Практична робота: не передбачена.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 10.
Література: основна [2, 6, 19, 20, 22], додаткова [2, 8, 17].
14
Тема 11. Телевізійна інформація: сутність, проблеми й тенденції
Роль інформації на сучасному телеекрані. Проблеми інформації як центральні проблеми тележурналістики (оперативність, повнота, багатоаспектність, достовірність, об’єктивність, видовищність телеінформації).
«Новини» як типова форма телеінформації та синтез більшості існуючих інформаційних жанрів. Ґенеза телевізійної інформації. Організація роботи служби теленовин. Режисура та драматургія програми новин на сучасному телеекрані. Технологія створення щоденної інформаційної програми. Політика новин. Стандарти інформаційного мовлення. Роль ведучого в програмі. Особливості роботи телерепортера й сучасні вимоги до професії. Проблема конкуренції інформаційних програм. Основні тенденції розвитку телеінформації. Явище інфотейнменту. Проблема підвищення якості телеінформації та професіоналізму авторів і ведучих інформаційних програм.
Практична робота: завдання № 5.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 11.
Література: основна [3, 6, 9, 21, 22], додаткова [7, 15, 21, 33, 36, 38, 42, 43,
45, 47, 51, 57].
Тема 12. Інформаційні жанри телевізійної журналістики Телевізійний виступ. Жанрова характеристика виступу як прямого
звернення до аудиторії з телеекрану. Авторська й виконавча робота в жанрі інформаційного виступу. Текстові, тезисні, безтекстові (імпровізаційні) виступи. Поєднання імпровізації та підготовки. Роль ілюстративного матеріалу (візуального ряду: фото, відео, кіносюжету, анімації, графічного зображення тощо).
Телевізійна замітка (нотатка). Жанрова характеристика та різновиди: усне повідомлення та відеозамітка. Особливості поєднання тексту та відеоряду в замітці, способи подання в телеефірі.
Телевізійний звіт. Ознаки та походження жанру. Протокольна подія як основа телевізійного звіту. Вибудовування сюжету з фабули фактів.
Телевізійний репортаж. Жанрова специфіка телерепортажу та його різновиди: подієвий репортаж, тематичний (проблемний) репортаж. Відновлений (інсценований) репортаж методом реконструкції події. Спеціальний репортаж. Журналістське розслідування (граничний жанр між телевізійною інформацією та аналітикою). Метод спостереження за життям та його основні форми (довготривале спостереження, «прихована камера», метод спровокованої ситуації тощо). Місце і роль репортажу в системі жанрів телевізійної журналістики. Новітні тенденції розвитку жанру та перспективи.
Телевізійне інтерв’ю як загальножурналістський жанр. Характеристика жанру як синтетичного й засадничого для більшості телевізійних екранних творів. Становлення та розвиток телеінтерв’ю. Місце й роль інтерв’ю в системі жанрів телевізійної журналістики. Подвійна природа інтерв’ю як жанру і як методу збирання інформації.
Різновиди інтерв’ю на сучасному телеекрані: інтерв’ю-факт, інтерв’ю-думка, інтерв’ю-портрет, інформаційне інтерв’ю, проблемне інтерв’ю, протокольне
15
інтерв’ю, інтерв’ю-опитування (анкетування, бліц, стріт-толк: особливості проведення та забезпечення репрезентативності й балансу).
Форми організації та технологія телевізійного інтерв’ю. Етапи роботи над інтерв’ю, драматургія інтерв’ю, режисура інтерв’ю (вибір місця та часу, врахування ситуації, обставин, людського фактору, підготовка питань та їх різновиди, питання, яких слід уникати, інтерв’ю зі складними співрозмовниками). Специфіка телеінтерв’ю (ефективний «трикутник»: журналіст – співрозмовник – глядач в інтерв’ю). Вимоги до інтерв’юера (характер питань, тональність, драматургія інтерв’ю, виконавча майстерність, імпровізація). Тенденції розвитку жанру.
Практична робота: завдання №№ 6, 7.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 12. Література: основна [2, 6, 12, 19, 20, 22], додаткова [2, 8, 15, 17, 36].
Тема 13. Екранна публіцистика
Загальна характеристика екранної публіцистики. Становлення екранної публіцистики: від описового зображення життя до глибинного аналізу дійсності. Аналітична та художня публіцистика: різні підходи до осмислення життєвого матеріалу. Особистісний погляд журналіста на світ і людину. Роль особистості тележурналіста в екранній публіцистиці. Сучасні тенденції розвитку екранної публіцистики.
Цілі та завдання аналітичної телепубліцистики: встановлення причиново-
наслідкових зв’язків актуальних подій і явищ, логіка висування гіпотез, аргументація, опора на авторитетні джерела, конструктивна критика подій, явищ, вчинків. Постановка проблеми та її вирішення. «Гострі кути» проблемних жанрів.
Жанри аналітичної тележурналістики: коментар, огляд, кореспонденція, аналітичні форми телеінтерв’ю (бесіда, дискусія, прес-конференція, ток-шоу – категорія діалогових жанрів на ТБ). Загальна характеристика аналітичної групи.
Практична робота: не передбачена.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 13. Література: основна [1, 2, 5, 21, 22], додаткова [44, 52].
Тема 14. Аналітико-публіцистичні жанри телевізійної журналістики Аналітичний огляд як традиційний усталений жанр. Характеристика жанру
і його різновидів: загального та тематичного огляду (міжнародного, спортивного, музичного, економічного, політичного). Особливості створення підсумкової щотижневої програми. Критерії відбору подій до випуску. Амплуа оглядача на ТБ.
Коментар як монологічний жанр на ТБ. Особливості публіцистичного виступу в кадрі: структура, стилістика, вимоги до телемонологу. Експертний коментар як складова журналістського твору. Журналістський публіцистичний коментар: специфіка авторського тексту, взаємозв’язок тексту й зображення, професійні вимоги до коментатора на сучасному телеекрані.
Телевізійний діалог (полілог): бесіда, дискусія, ток-шоу. Загальні риси та жанрові відмінності. Походження жанрів. Драматургія діалогу на ТБ. Риси
16
телевізійного діалогу: сценарна непередбачуваність та імпровізація, процес народження живої думки, конфлікт і конфронтація, пошук істини або компромісу у суперечці, видовищність, інтерактивність. Амплуа телеведучого в діалогових жанрах: «доброзичливий господар», «модератор», «шоумен», «провокатор», «прокурор».
Ток-шоу — видовищна форма телевізійного полілогу. Специфіка жанру: поєднання «розмовної» та «ігрової» сутностей. Ключові елементи жанру (ведучий-рефері, учасники (співрозмовники/опоненти), «внутрішній» глядач та експерти, глядач біля телеекрану). Види й різновиди ток-шоу. Жанрова трансформація телешоу: від змістовного діалогу до видовищного дійства. Телебачення як ринг: теледебати, публічна дискусія, сварка та бійка, з’ясування стосунків у прямому ефірі. Проблеми «шоуїзації» та політизації сучасного телеефіру. Феномен «статусної комунікації» у ток-шоу. Комунікаційні ефекти взаємодії телеведучого з аудиторією: ілюзія участі в дискусії та прийняття важливих рішень.
Прес-конференція як самостійний телевізійний жанр, різновид полілогу, телевізійного інтерв’ю з великою кількістю інтерв’юерів. Визначна роль журналістів у телевізійній конференції. Принципи організації та здійснення полілогу в прямому ефірі. Брифінг як стислий інструктаж для журналістів з актуальної події та метод отримання «інсайдерської» інформації. Перспективи жанру.
Кореспонденція — стилістичний жанр, екранний еквівалент проблемної статті. Тематика та проблематика. Герої та персонажі. Місце і роль спецпроектів жанру кореспонденції в сучасному телеефірі.
Практична робота: завдання №№ 8, 9.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 14.
Література: основна [1, 11, 19, 20, 21, 22], додаткова [2, 5, 8, 10, 17, 34, 44, 52, 58], інформаційні джерела [7].
Тема 15. Художньо-публіцистичні жанри телевізійної журналістики
Специфіка художніх жанрів на ТБ: нарис, есе, замальовка, фейлетон, памфлет. Поєднання документальності, публіцистичності й образності, особливості створення образу на екрані. Особливості сценарної роботи в художніх жанрах. Поняття «внутрішній монолог», «авторське бачення». Парадокси «авторського бачення». Текст і підтекст. Стилістика. Внутрішня та зовнішня композиції художньо-публіцистичного твору. Проблема пошуку форми, художнього образу, прийомів.
Телевізійний нарис як ключовий жанр художньої телепубліцистики. Складність і багатомірність нарису, поєднання документального дослідження та оповідання. Історія виникнення жанру, різновиди (нарис-портрет, подорожній нарис, історичний, науково-популярний). Композиція, драматургія. Специфіка взаємодії «автор – герой – глядач» у теленарисі, видовищно-публіцистична структура. Тенденції розвитку сучасного теленарису.
Телевізійний есей як жанр літературно-критичної екранної публіцистики. Спорідненість з жанром газетно-журнальної рецензії на вірші, п’єси, вернісажі,
17
фільми. Філософічність, естетичність, яскрава рефлексивність як жанрові ознаки есе. Домінанта підкреслено індивідуальної позиції автора. Стилістичні особливості есе: самовираження автора через задану тему, парадоксальність викладу й аргументації, орієнтованість на розмовний стиль. Художні та публіцистичні прийоми самовираження в есе. Феномен персоніфікованої тележурналістики. Перспективи розвитку жанру на телебаченні.
Фейлетон і памфлет як жанри телевізійної сатири. Іронія, сарказм і гротеск
уфейлетоні: критика конкретних подій, явищ, людських вчинків, типових персонажів. Памфлет як інструмент критики системи суспільних поглядів, викриття вад і звичок, самої природи соціального зла. Роль авторської позиції
усатиричному творі. Стилістичні особливості, застосування мовної виразності та образності: експресія, паронімія, оксюморон, метафоричність, метонімічність, порівняння, гіперболізація, алегоричність, антономазія, іронія. Монтажнозображальна особливість телевізійної сатири. Необхідність пошуку оригінальних екранних рішень та використання асоціативного монтажу. Тенденції та перспективи розвитку телевізійної сатири.
Замальовка – високохудожній «операторський» жанр, що створюється без участі журналіста. Особливості: відсутність чіткого інформаційного приводу, глибини, логічності, композиційної завершеності. Історія виникнення жанру, трансформація під впливом нових тенденцій розвитку телемовлення, переродження в музичні та рекламні кліпи.
Практична робота: завдання №№ 10, 11, 12.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 15.
Література: основна [19, 20, 21], додаткова [2, 8, 17, 39, 46, 52, 54, 55, 58].
Тема 16. Документально-ігрові, ігрові та художні жанри на телеекрані
Відмінність екранних жанрів від жанрів тележурналістики. Синтетичність, дифузія інформаційних, публіцистичних і художніх жанрів — типова риса сучасного телеекрану.
Телевізійні дійства й видовища: розмовні, ігрові та розважальні шоу. Питання форми і змісту. Межі журналістської участі. Режисура екранних видовищ: специфіка організації та постановки телешоу.
Телеконкурси, телеігри, телевікторини, квізи. Особливості жанрової групи: своєрідність функцій, синтез документальної та ігрової природи у структурі передачі, видовищність, механізми залучення телеглядачів до творчого процесу. Шляхи розвитку публіцистичних видовищ та ігрових жанрів на телеекрані. Авторські, творчі форми телеігор. Проблема професіоналізму в ігрових жанрах на ТБ. Посилення розважальної складової сучасного ТБ. Перспективи розвитку жанрової групи.
Телевистава, телеконцерт, телефільм — складні художньо-публіцистичні жанри/форми на телеекрані. Взаємодія простору і часу, умовності й документальності в телевізійному творі. Багатосерійний телефільм (теленовела, серіал) як специфічна форма телемистецтва: історія та основні напрямки, соціально-психологічні фактори впливу на масову аудиторію. Сучасні проблеми телевізійного мистецтва.
18
Практична робота: не передбачена.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 16.
Література: основна [19, 20], додаткова [2, 8, 10, 17, 18, 39, 46, 54, 55, 58],
інформаційні джерела [7].
Розділ другий Технологія створення телевізійного журналістського твору
Тема 17. Телебачення як різновид екранного мистецтва. Мова екрану
Екранна мова — нове поняття ХХ століття. Кінематограф і телебачення як два види екранного мистецтва. Екранна мова — інструмент створення екранного тексту, сукупність технічних прийомів і зображально-виражальних засобів, що сприяють втіленню авторського задуму. Зображення — головний виражальний засіб телебачення. Специфіка телезображення та його сприйняття.
Зображальні засоби екрану: кадр, план, ракурс, композиція кадру. Світло, колір.
Звукові (виражальні) засоби: слово, пауза, музика, шуми. Темп, ритм. Пластика зображення: рух камери (тревелінги, панорамування (панорама
огляду, супроводу, стеження, перекидання), траєкторна зйомка, оптичний зум), спецефекти (перефокусування, наплив, затемнення, витискання, подвійна експозиція, ковзання або «змазування»).
Монтаж — засадничий засіб організації екранного матеріалу. Загальні відомості про види та принципи монтажу.
Слово й зображення як професійні «інструменти» тележурналіста, їх співвідношення та взаємодія в екранному творі, єдність візуально-звукового образу. Властивості екранного тексту: образність, емоційність, експресивність, візуалізованість дії, видовищність, промовистість, смисловий підтекст. Камерність та публічність слова на телеекрані. Проблема професійної культури слова на телебаченні.
Практична робота: не передбачена.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 17. Література: основна [5, 6, 19], додаткова [40].
Тема 18. Факт в основі телевізійного журналістського твору
Природа і призначення факту в журналістському творі. Факти й коментарі: сутність, відмінності. Подієва інформація та її загальна характеристика: лаконізм, оперативність, об’єктивність, невтручання у виклад через власні судження та оцінки, сувора фактологічність. Вимоги до роботи з фактами в тележурналістиці. Місце факту в інформаційних жанрах на ТБ. Місце фактів і їх розгортання в аналітичних жанрах. Від факту до документального образу в художньопубліцистичних творах.
Поняття про «інформаційний привід» як спонукання до створення журналістського матеріалу. Подія, явище, цікава людина, соціально значуща проблема — основа інформаційного приводу.
19
Практична робота: завдання № 13.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 18. Література: основна [3, 5, 6, 22], додаткова [7, 21, 43, 45, 57].
Тема 19. Джерела та методи роботи з інформацією в тележурналістиці Джерела інформації (ньюсмейкери, учасники й очевидці подій, експерти –
офіційні джерела, приватні особи, конфіденційні джерела) та особливості роботи з ними. Система органів державної влади (із законодавчою, виконавчою та судовою гілками) як джерело офіційної інформації, потенційне ньюсмейкерське та експертне середовище для тележурналістів. Принципи використання офіційної та неофіційної інформації.
Методи отримання зовнішньої інформації: інтерв’ю, спостереження, робота з документами (огляд повідомлень преси, інформаційних агенцій, прес-центрів, Інтернет-ЗМІ, робота з архівами, базами даних тощо). Нетрадиційні методи отримання інформації в тележурналістиці (прогнозування, біографічний метод). Учасники та очевидці подій: особливості взаємодії з героями матеріалів. Межі допустимого при збиранні інформації: законні та незаконні методи. Виготовлення внутрішньої інформації: обробка відеоряду, розшифровка інтерв’ю, аналіз та інтерпретація даних, визначення проблемної ситуації, конфлікту, причин та наслідків події чи явища.
Практична робота: завдання № 14.
Самостійна робота: див. методичні вказівки до Теми 19.
Література: основна [5, 9, 12, 18, 19, 22], додаткова [7, 21, 23, 38, 43, 48, 51].
Тема 20. Концепція і конструкція телевізійного журналістського твору
Вибір теми. Задум майбутнього твору. Визначення кола дійових осіб. Планування знімального процесу: заплановане та непередбачуване на місці зйомки. Творче завдання.
Основні вимоги до форми і змісту журналістських творів на ТБ.
Драматургія журналістського матеріалу. Концепція телевізійного твору. Фабула. Сюжет. Конструювання сюжету з фабули фактів. Планування і конкретизація робочої ідеї. Структура телевізійного журналістського матеріалу (закадровий текст, синхрони, «стендапи», «no comments»). Інтертекстуальність тележурналістського твору. Створення літературної основи телевізійного журналістського твору.
Телевізійний сценарій як важливий проміжний етап роботи над журналістським твором. Різновиди телесценаріїв: сценарна заявка та «повний» сценарій, літературний та режисерський сценарії. Особливості організації матеріалу в телесценарії. Специфіка побудови сценарію телевізійної передачі та окремого сюжету: оформлення звукового і візуального рядів, їх поєднання та взаємодія. Робота над чорновим та чистовим варіантами сценарію. Стилістичне й літературне редагування тексту, усунення штампів і кліше. Важливість набуття навичок сценарної майстерності сучасним тележурналістом.
20