- •Розділ 1. Теоретико-методичні засади «зеленого» маркетингу
- •1.1. Визначення категорія «зелений» маркетинг
- •Відмінні риси «зеленого» і традиційного маркетингу
- •1.2. Сутність маркетингу еко-моди
- •1.3. Реалії «зеленого» маркетингу
- •Джерела «зеленого» тиску
- •Розділ 2. Особливості застосування «зеленого» маркетингу
- •2.1 Досвід застосування «зеленого» маркетингу всесвітньовідомими компаніями
- •2.2. Дослідження та приклади «зеленої» реклами у світі
- •54 Ресторани в Канаді підтримали проект wwf Localicious.
- •Загальні висновки
- •Перелік використаних джерел
1.2. Сутність маркетингу еко-моди
Сьогодні бути «зеленим» бізнесменом модно. Такі слова, як «екологічно чистий», «органічний», «натуральний» досить чітко закарбувалися в повсякденній мові споживачів і виробників.
Проявляти любов і дбайливість до природи - вельми вигідний аспект. Але, в світлі того, що в наш час досить гостро стоять питання про те, що все більш і більш погіршується екологія в світі, люди споживають під виглядом «продуктів без ГМО» досить шкідливі продукти. В наслідок цього, люди, з недовірою ставляться до «зеленої» реклами та до еко-товарів, а екологи все частіше наполягають на експертизі «чистих» товарів.
В історії розвитку зеленого маркетингу чимало випадків, коли гучні заяви виробників про екологічність їхньої продукції виявлялися перебільшеними. Така імітація еко-політики отримала назву «greenwashing», або «зелена відмивання». Кампанії, побудовані на «greenwashing», часто терпіли невдачі і заодно підривали авторитет самого зеленого маркетингу. Тому сьогодні в США для терміна «зелений маркетинг» існують нормативи використання. Виробники не мають права перекручувати або «прикрашати» інформацію.
«За результатами опитування двох тисяч американців, яке провело агентство Adecco USA Workplace Insight в 2008 році, дві третини респондентів вважають, що більшість компаній переоцінюють свої природоохоронні зусилля для того, щоб залучити більше клієнтів. За слів керуючого директора консалтингового агентства Futerra, Солітейри Таундсенд: «Сьогодні назріла нагальна потреба в більш тісному зв'язку між тими зобов'язаннями, які компанія бере на себе в рамках політики корпоративної соціальної відповідальності, і її маркетингом» [1].
Еко-мода виникала в паралель з рухом «зелених», що розвивався досить активно, як специфічне споживання класів населення з більш високим доходом, пов'язане з їхнім бажанням споживати екологічно чисті товари і послуги. Еко-ринок пережив всі стадії: від чистого ринку продавця, де попит переважав над пропозицією, а норма прибутку була непомірно висока, до ринку покупця з його недосконалою конкуренцією і формується елітарним попитом. Цей ринок існує паралельно з ринком традиційних товарів і послуг.
На сьогоднішній день, торгівля еко-товарами і послугами визначається ідеологією «зеленого» маркетингу, займається тим, щоб споживачі більш активно сприймали цю продукцію. Впровадження в життя такої ідеології досягається методами інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК), які, в свою чергу, спрямовані на встановлення міцних відносин зі своєю аудиторією. Головними представниками даної аудиторії є в основному жінки, які, в силу синхронного впливу півкуль головного мозку, схильні більш ефективно встановлювати контакт з виробниками, і інтерпретують свої покупки як дуже цінний вид діяльності.
Еко-мода широко поширена серед представників вищих і середніх класів суспільства, особливо це можна виявити у західних країнах. В основі маркетингових технологій, які просувають екологічний бізнес за допомогою ЗМІ, рекламу і т.д., лежить таке ключове поняття як «здоров'я», яке може бути прийняте до уваги і підходить для будь-яких класів суспільства, як еголітарних, так і елітарних.
Просування «екології» на ринок досить доцільно в плані того, що потрібно інтегрувати маркетингові комунікації для просування товарів з кількох причин:
-
Вплив телебачення, як засоби масових комунікацій, вельми послабився;
-
Широко поширилися Інтернет та інші інтер-медіа, а також вузькоспеціалізовані ЗМІ;
-
З'явилися споживачі нового типу, які прагнуть до інтерактивного спілкування з продавцем, і відносяться до споживання, як до цінного виду діяльності;
-
Ринок все більше сегментований, потрібен більш індивідуальний підхід до споживання;
-
PR-кампанії стали основними інструментами просування.