- •53. Адаптація живих організмів до умов навколишнього середовища. Навести приклади адаптацій організмів, що характерні для видів зони степів та саван.
- •54. Адаптація живих організмів до умов навколишнього середовища. Навести приклади адаптацій організмів, що характерні для видів зони екваторіальних лісів.
- •55. Адаптація живих організмів до умов навколишнього середовища. Навести приклади адаптацій організмів, що характерні для видів Арктики чи Антарктики.
- •56. Адаптація живих організмів до умов навколишнього середовища. Навести приклади адаптацій організмів, що характерні для видів зони дощових тропічних лісів.
55. Адаптація живих організмів до умов навколишнього середовища. Навести приклади адаптацій організмів, що характерні для видів Арктики чи Антарктики.
Біологічна адаптація – це пристосування організму до умов навколишнього середовища у процесі еволюції. Адаптації забезпечують виживання організму в умовах конкретного місця проживання, стійкість до дії факторів абіотичного і біотичного характеру а також успішну конкуренцію з іншими видами, популяціями, особинами.
Адаптацію можна розглядати у трьох аспектах:
1)як властивість системи пристосовуватися до можливих змін функціонування – системна адаптація;
2)як сам процес пристосування адаптативної системи – власне адаптація;
3)як метод, заснований на обробці вхідної інформації і пристосований для досягнення певного критерію оптимізації – адаптаційні алгоритми.
Види адаптації:
I. Морфологічна: проявляється у зміні будови тіла.
II. Зміни забарвлення: для маскування, відлякування тощо.
III. Мімікрія – явище наслідування одного виду іншим, наприклад, неотруйний і безпечний вид наслідує отруйного, агресивного і небезпечного. Таким способом вид-імітатор може певним чином убезпечити себе від ворогів.
IV. Фізіологічні адаптації: сукупність фізіологічних реакцій, спрямованих на збереження відносної сталості його внутрішнього середовища – гомеостазу.
V. Адаптація поведінки: піклування про потомство, відлякування ворогів, імітація смерті, сплячка.
VI. Біохімічна адаптація:вироблення отрути, стійкість структури білків термостійких організмів і т.д.
Адаптації живих організмів у зоні Арктики та Антарктики спрямовані на виживання організмів в умовах екстремально низьких температур, незначної вологості повітря, сильних вітрів, мерзлоти та значних снігових заметів, полярної ночі.
Адаптації
а) Зміна зовнішньої будови тіла:
- рослини є низькорослими, приземистими, подушковидними, що зумовлено висотою снігового покрову, що захищая рослини від вітру та вимерзання; також подібна форма рослин сприяє тому, що влітку вони знаходяться в найбільш прогрітому шарі повітря;
- тварини мають густе та біле хутро, що, по-перше, допомагає їм зберігати тепло і, по-друге, допомагає у маскуванні на снігу;
- у лемінгів зростається декілька пальців у потужне копитце, використовуючи яке тваринка з легкістю прокопує ходи під снігом.
б) Зміна особливостей функціонування організму:
- тварини мають значний підшкірний запас жиру (морж), що допомагає їм виживати за низьких температур;
- рідкі тут види комах (тундра), наприклад джмелі, що здатні самозігріватися специфічними рухам черевця (завдяки цьому їх температура їх тіла становить 40˚С).
в) Зміна добових ритмів життєдіяльності:
- добові ритми рослин і тварин досить специфічні, оскільки для такої широти характерним є полярний день, що може тривати кілька місяців, від тривалості сонячного сяйва напряму залежить життєвий цикл рослин (рослини «довгого» дня).
г) Зміна річних ритмів життєдіяльності:
- річні ритми порушуються через такі характерні явища для даних широт, як плоярний день та полярна ніч.
д) Адаптації поведінки:
- до полярної ночі багато видів тварин мігрують у лісотундру, комахи впадають у стан анабіозу, а гризуни (соня) – у сплячку.