54. Адаптація живих організмів до умов навколишнього середовища. Навести приклади адаптацій організмів, що характерні для видів зони екваторіальних лісів.

Біологічна адаптація – це пристосування організму до умов навколишнього середовища у процесі еволюції. Адаптації забезпечують виживання організму в умовах конкретного місця проживання, стійкість до дії факторів абіотичного і біотичного характеру а також успішну конкуренцію з іншими видами, популяціями, особинами.

Адаптацію можна розглядати у трьох аспектах:

1)як властивість системи пристосовуватися до можливих змін функціонування – системна адаптація;

2)як сам процес пристосування адаптативної системи – власне адаптація;

3)як метод, заснований на обробці вхідної інформації і пристосований для досягнення певного критерію оптимізації – адаптаційні алгоритми.

Види адаптації:

I. Морфологічна: проявляється у зміні будови тіла.

II. Зміни забарвлення: для маскування, відлякування тощо.

III. Мімікрія – явище наслідування одного виду іншим, наприклад, неотруйний і безпечний вид наслідує отруйного, агресивного і небезпечного. Таким способом вид-імітатор може певним чином убезпечити себе від ворогів.

IV. Фізіологічні адаптації: поява умовних рефлексів.

V. Адаптація поведінки: піклування про потомство, відлякування ворогів, імітація смерті, сплячка.

VI. Біохімічна адаптація:вироблення отрути, стійкість структури білків термостійких організмів і т.д.

Для видів екваторіальної зони притаманні такі адаптації, що дозволяють організмам виживати в умовах підвищеної вологості, сталості температур, значної затіненості та специфічної структури середовища існування (багатоярусний екваторіальний ліс).

Адаптації

а) Зміна зовнішньої будови тіла:

- на кінцівках деяких видів земноводних (квакша) є спеціальні диски-присоски, що дозволяють тварині пересуватися по вертикальних стовбурах дерев;

- більшість змій, що живуть в екваторіальному лісі, мають пеерважно зелене забарвлення, що дозволяє їм вдало маскуватися;

- для хамелеона притаманною є зміна забарвлення залежно від навколишнього середовища;

- для дерев характерним є явище кауліфлорії –квіти дерев розвиваються прямо на стовбурі, що значно полегшує їх запилювання мурахами;

б) Зміна особливостей функціонування організму:

- для трав характерним є явище гутації, коли рослини виділяють надлишок води через листки (спричинене підвищеною вологістю повітря).

в) Зміна добових ритмів життєдіяльності:

-ягуар веде активний спосіб життя (зокрема полює) в нічні години;

- у рослин гутація (описана вище) проходить переважно вночі, що зумовлено вмістом вологи в атмосфері.

г) Зміна річних ритмів життєдіяльності:

-в несприятливий період (засухи в субекваторіальній зоні) анаконда закопується в мул.

д) Адаптації поведінки:

- деякі види африканських жаб своєрідно виявляють піклування про потомство – вони виношують свої ікринки у роті.

е) Міжвидові адаптації:

- мурахи, поселяютись на рослинах, захищають їх від можливих комах-шкідників, тому у деяких рослин виробився такий спосіб для приваблення мурах: на рослині виробляються солодкі «нектарники».