2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу – поглиблення знань студентів з історії та теорії української культури, ознайомлення з головними проблемами історико-культурного процесу в Україні в світовому і європейському контексті. Вивчення історії української культури є складовою гуманітарної підготовки студента і передбачає розгляд процесів, які відбувалися в українській культурі впродовж історичного часу. Це має надзвичайно важливе значення для формування у студентів наукового світогляду, високих моральних якостей, підвищення загальнокультурного рівня, освоєння національних і загальнолюдських цінностей. Дисципліна “Історія української культури” в системі гуманітарних і суспільних наук вищих навчальних закладів посідає особливе місце; завдяки її вивченню студенти отримують цілісне уявлення про культурно-історичні надбання українського етносу та народів країни.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

• об’єкт, предмет і метод історії української культури, її понятійно-категоріальний апарат;

• основні соціально-історично й культурологічні напрями розвитку української культури і мистецтва;

• сутність матеріальної і духовної культури;

• роль культурних процесів у формуванні особистості й держави;

• основи культурологічного вчення.

вміти:

• орієнтуватися в соціально-історичних й культурологічних напрямах розвитку української культури і мистецтва;

• характеризувати різні аспекти культурного буття;

• орієнтуватися в сучасних культурних тенденціях;

• оперувати ціннісним і критичними оцінками у культурній і професійній діяльності;

• володіти поняттями і розумітися на загальних тенденціях розвитку української культури;

• формувати особисту творчу уяву і культуру мислення.

3. Програма навчальної дисципліни Модуль 1. Початкові етапи становлення культури України

Тема І. Культура як соціальне явище.

Поняття “культура”, його походження, поширення, багатозначність та популярність на сучасному етапі розвитку людства. Основні Функції культури: гуманістична, трансляційна, гносеологічна, регулятивна, семіотична, аксіологічна. Складність визначення культури. Причини визнання “різних культур”. Культура як багаторівнева система. Людина в культурі.

Визначення національної культури. Можливі ставлення до культур різних народів. Релігія і культура. Культура матеріальна і духовна: функції та значення. Основні елементи духовної культури. Значення мови для розвитку культури.

Тема 2.Культура України в стародавні часи і добу раннього середньовіччя

Походження людського життя на території України. Археологічні культури. Матеріальна та духовна культура землеробів і скотарів. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація.

Великий Степ. Культури кочових племен. Скіфська «тріада». Мистецтво «звіриного стилю». Модель світу скіфської культури. Система життєзабезпечення та побут кочових народів. Військова культура скіфів і сарматів. Основні версії причин занепаду кочових культур.

Культура Античного Причорномор’я. Терени України та її населення у дзеркалі античних міфів та історичних джерел. Політична та культурна історія Ольвії, Херсонесу та Боспорського царства. Матеріальна культура та релігійні культи Ольвії та Боспору. Місце античної спадщини в українській національній культурі. Основні теорії та етапи слов’янського етногенезу. Матеріальна та духовна культура давніх слов’ян. Слов’янський пантеон богів, культи та міфологія. Іранські, германські, балтські паралелі. Етнонімія давньоруського літописання як відображення процесу формування самосвідомості українського народу. Гіпотези походження назви “Русь”. Візантійська імперія та її вплив на культуру народів Північного Причорномор’я. Хозарська імперія, кочові народи та слов’яни.