МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра геології

Геологічна будова правоберіжжя р. Боржава в її нижній течії

(Закарпатська область, Берегівський район)

Виконав:

студент 4 курсу

Єрошин Євген Вячеславович

Науковий керівник:

доцент

Тхоржевський Едуард Станіславович

Харків 2012

Зміст

Вступ.......................................................................................

Розділ 1. Географо-економічна характеристика району………..

Розділ 2. Історія вивчення………………………………………..

Розділ 3. Геологічна будова району……………………………...

Розділ 4. Магматизм і метаморфізм ……………………………….

Розділ 5. Корисні копалини……………………………………….

Розділ 6. Геоморфологія ………………………………………….

Розділ 7. Стратиграфія ……………………………….

Розділ 8. Тектоніка ……………………………………….

Розділ 9. Гідрогеологія ………………………………………….

Розділ 10. Історія розвитку……………………………….

ВИСНОВКИ………………………………………………….

Використана література..........................................

Додатки: карти, схеми

Графічні додатки:

1. Оглядова карта району

2. Геологічна карта масштабу 1:100 000

3. Карта до-четвертинних відкладень

4. Тектонічна карта (схема)

5. Карта корисних копалин

6. Геоморфологічна схема Закарпатської області

Услов.: 1,2,4,5,6 - вроде доделаные

3,7,8 – недоделанные

9 – копипаст у Бабак (копипаст с статьи О.А. Остроуха)

10 – не делал

Вступ

Основной целью практики является сбор и аналитическая обработка материала, который был собран во время проведения экспедиции в Закарпатской области в 2012 году кафедрой геологии.

В ходе прохождения практики применялись: маршрутные исследования изучаемой территории, определение возраста пород, сбор образцов, камеральные работы, которые заключались в систематизации и анализе полученного материала.

Практика проходила в период с 05.07.12 до 05.07.12.

Розділ 1. Географо-економічна характеристика району Загальні відомості про район

Дата утворення: 1953 рік 

Площа: 0,7 тис. кв. км, 5,5 % від території області

Відстані: від м. Берегово до м. Ужгород: залізницею – 65 км, автошляхом – 71 км.

Географічні дані: район знаходиться в південно – західній частині Закарпатської області. Місцевість на території району відкрита і рівнинна, на північному сході гориста, лісових масивів мало. Грунти переважно дерново – підзолисті, дерново-глибокі.

По території району протікають 3 річки. Найбільші: Тиса, Боржава, Салва.

Кордони: Межує з  Мукачівським, Ужгородським, Іршавським, Виноградівським районами, Угорською Республікою.

Адміністративно-територіальні одиниці:

Міст – 1

Селищ міського типу – 1 

Сільських населених пунктів – 43  

Чисельність  населення станом на 01.02.2012 - 51 722 чол. (4,2 % від населення області)

Коротка історична довідка

Територія району заселена з давніх давен.  Виявлено багато стоянок, найдавніші  з яких датовані понад 12 тис. років тому. З приходом  угорських племен в Х ст. на території району засновуються нові укріплені поселення. В ХІ ст. засновано м.Лампертсас, яке пізніше одержало назву Берегсас. У 1241 році територію району спустошили орди хана Батия. Після навали місто та навколишні поселення почали заселяти нові переселенці. Землі мали багато привілеїв. 1271 року місто стає центром Березької жупи.  У 1347 році місту надано статут королівського міста, воно одержало свою печатку. На початку ХVІІІ ст. Берегівщина стає одним з центрів визвольної війни угорців під проводом Ференца ІІ Ракоці проти Габсбургів. Після розгрому повстання в 1711 році місто стає власністю австрійського графа Шенборна – Бухгейма. Основним заняттям населення в ті часи було землеробство та виноградарство. Після першої світової війни територія району, як і Закарпаття ввійшла до складу Чехословаччини. В 1937 році угорські війська захопили територію Берегівського району. У жовтні 1944 року радянські війська визволили територію району. В 1946 році був утворений Берегівський округ з центром в Берегові. В 1953 році утворений Берегівський район.

Структура земельного фонду

Територія, усього - 65,437 тис. га

у тому числі: сільськогосподарські угіддя - 45,961 тис. га

із них: рілля - 33,947 тис. га

Ліси і інші лісовкриті площі - 9,284 тис. га

Забудовані земл – 4,233 тис. га

Землі водного фонду – 2,89 тис. га

Інші землі – 3,902 тис. га

Природно-кліматичні умови

Метеорологічна характеристика географічного середовища – формується під сукупною дією атмосферної циркуляції, радіаційних та місцевих факторів. В цілому район знаходиться переважно під впливом західного переносу повітряних мас з Атлантичного океану і рідше - континентального повітря зі сходу. Повторюваність поступлення арктичних і тропічних повітряних мас невелика.

Середня річна температура повітря складає 9.9, самого холодного січня мінус 3, самого теплого липня 21.1. жаркі літні дні (липень, серпень) при виході тропічного повітря з півночі Африки повітря може прогріватися до 41, при зимових відлигах до 18 тепла (лютий). Амплітуда середньої місячної температури повітря 24.1.

Характеристикою температурного режиму є дати першого і останнього морозу і тривалість безморозного періоду. Середня дата останнього весняного заморозку 19 квітня і першого осіннього – 14 жовтня. Середня тривалість безморозного періоду – 177 днів, найбільша – 242, найменша – 141 день. Найбільш ранній заморозок зареєстрований 20 вересня, а найбільш пізній весняний зареєстрований 20 травня. Середня кількість днів з температурою повітря 5 і вище – 242 (з 17 березня по 15 листопада).

В січні, в середньому протягом 21 дня, найбільш часто повторюється середньодобова температура повітря від мінус 5 до плюс 5. В липні місяці, в середньому протягом 28 днів, найбільш часто повторюється середньодобова температура від 15 до 25.

Середньодобова температура повітря плюс 20 утримується приблизно протягом 50 днів в році (1.XII – 19.VІІІ). середня місячна температура повітря в 13 годин самого теплого липня від 24.5 до 26.0, а середній максимум – 27.0. Розрахункова температура самих холодних п’яти днів по м. Берегово – -18. Середня температура опалювального сезону +1.1, а його тривалість 153 дні.

Період обмежений датами стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0 осінню і весною. Починається в середині другої декади грудня і закінчується на початку третьої декади лютого.

Весна починається з третьої декади лютого і закінчується в кінці першої декади травня. Початком його вважається дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через +15. Середня дата початку літа – 8 травня і його кінця 23 вересня; тривалість літнього періоду в середньому 137 днів.

Осінь починається з третьої декади вересня і закінчується в середині грудня, тривалість в середньому 85 днів.

Вологість повітря характеризує стан насичення повітря вологою в процентах при даній температурі і є хорошим показником “сухості” клімату. Фізико-географічні умови території, велика кількість опадів сприяє високій вологості повітря. Середня річна вологість повітря 74%, максимальна в зимові місяці – 81-84%, мінімальна весною – 65-70%. Дні, коли відносна вологість понижується до 30% і нижче, називаються сухими; в середньому в році буває 10-12 таких днів. Практично “сухих” днів не буває в листопаді, грудні і найбільше весною.

В районі м. Берегово випадає найменша кількість опадів. За холодний період (ХІ-ІІІ) випадає 247 мм, за теплий (ІV-Х) – 440 мм.

З опадами 0.1 мм в середньому в році буває 140-150 днів. Найбільша добова кількість опадів спостерігається в теплу частину року, під час інтенсивних літніх злив. В низинних районах стійкий сніговий покрив буває рідко. В районі м. Берегово за зиму він може утворюватись і сходити в середньому 5-7 разів. Повністю сходить сніг переважно в другій декаді лютого.

Напрям вітру і його швидкість залежить від сезонного розподілу баричних систем і взаємодії між ними, а в приземному шарі від особливостей підстилаючої поверхні.

За даними метеостанції Берегово основний напрям вітру в році південно-східний.

В Берегівському районі в холодний період року (листопад-березень) буває в середньому з туманом 27-30 днів, а в теплий (квітень-жовтень) – 2-4 дні. Річна тривалість туманів становить в середньому 190-210 годин. Найбільш тривалі тумани бувають з листопада по лютий.